Ухвала

від 18.09.2023 по справі 947/29370/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/29370/23

Провадження № 2/947/4441/23

УХВАЛА

18.09.2023 року

СуддяКиївського районного суду м.Одеси Калініченко Л.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний», Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Тодорова Ірина Григорівна, про визнання додаткової угоди недійсною, визнання недійсним права власності, скасування запису про державну реєстру права власності, визнання права спільної сумісної власності, зобов`язання проведення державної реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В:

14.09.2023 року до Київського районного суду м. Одеси через засоби поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний», Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Тодорова Ірина Григорівна, про визнання додаткової угоди недійсною, визнання недійсним права власності, скасування запису про державну реєстру права власності, визнання права спільної сумісної власності, зобов`язання проведення державної реєстрації права власності, в якій позивач просить суд:

- визнати недійсною Додаткову угоду № 2-6-6/088-1 від 23.10.2021 року до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна №2-6-6/088 від 03.12.2020 року про заміну сторони, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЯЧНИЙ» та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , за яким ОСОБА_3 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним право власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на об`єкт житлової нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 51,9 кв.м., житлова площа 50,6 кв.м.;

- зобов`язати Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради скасувати запис № 45606195 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності, за яким державним реєстратором Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Тодоровою І.Г. 8 грудня 2021 року о 15:16:41 було зареєстровано право власності за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на об`єкт житлової нерухомості - квартиру, загальною площею 51,9 кв.м, житловою площею 50,6 кв.м, розташовану за адресом: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2531250051100;

- визнати право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 51,9 кв.м., житловою площею 50,6 кв.м, за подружжям: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради зареєструвати на праві спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - об`єкт житлової нерухомості - квартиру, загальною площею 51,9 кв.м., житловою площею 50,6 кв.м, розташовану за адресом: АДРЕСА_2 , шляхом внесення запису про реєстрацію права спільної сумісної власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.

Оглянувши позовну заяву, суддя дійшла до висновку про залишення заяви без руху, з наступних підстав.

Стаття 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положеньКонституції України.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається у позовній заяві, позивачкою вказано, що нею додається квитанція про сплату судового збору, без визначення суми.

Однак, у відповідності до складеного архіваріусом Київського районного суду міста Одеси Акту №44 від 14.09.2023 року, засвідчено відсутність документа квитанції про сплату судового збору у конверті, поданому від імені ОСОБА_1 .

Отже, передані судді матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження сплати позивачем судового збору.

Також, враховуючи, що подана до суду позовна заява не містить інформації про сплачену судового збору, а також не містить інших необхідних реквізитів для відповідного позову, суд зазначає про наступне.

Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.

Як вбачається з поданого позивачем судового збору, позивачем порушено п`ять позовних вимог, чотири з яких немайнового характеру, а одна вимога про визнання права власності, у тому числі сумісною, яка є підставою виникнення права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2023 року з 01 січня встановлений у розмірі 2684,00 гривень.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви: немайнового характеру справляється у розмірі 1073,60 коп.; майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 1073,60 грн. та не більше 13420,00 грн.

У відповідностідо ч.3ст.6Закону України«Про судовийзбір»,у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Частиною 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

За наслідком викладеного, за пред`явленим позовом в частині чотирьох немайнових вимог, позивачеві необхіднонадати досуду доказ на підтвердження сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. за кожну з вимог немайнового характеру, оскільки кожна з них є окремим об`єктом справляння судового збору, а відтак підлягає сплаті судовий збір за 4 вимогами немайнового характеру в загальній сумі 4294 гривні 40 копійок (1073,60*4=4294,40).

Щодо вимоги майнового характеру.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову.

Згідно з ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, заяку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

В якостідоказу вартостімайна судуможуть бутиподані звітпро оцінкусаме ринкової вартості майна.

Частиною 2статті 6Закону України«Про судовийзбір» передбачено,що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Зазначене положення кореспондується у ч.2 ст. 176 ЦПК України.

Оглядаючи позовну заяву вбачається, що позивачем не визначено ціну позову щодо вимоги майнового характеру.

За наслідком чого позивачеві необхідно визначити ціну позову, яка підлягає дорівнювати реальній ринковійвартості станомна деньпред`явлення позовудо суду спірному нерухомому майну квартирі АДРЕСА_1 , з наданням до суду підтверджуючих доказів на підтвердження вартості нерухомого майна, або доказів на підтвердження вартості аналогічного за цими ж параметрами нерухомого майна. Крім того, суд зазначає, що вимоги позивача стосуються об`єкту нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , в цілому, тому ціна позову має визначатись вартістю всієї квратири.

У разі визначення ціни позову, позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою майнового характеру, який підлягає до сплаті у розмірі 1 відсотку від встановленої ціни позову, однак не менше ніж 1073,60 гривень та не більше 13420,00 гривень;

У разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову, яким може бути відповідний звіт про визначення ринкової вартості нерухомого майна станом на день звернення до суду з позовом, у такому разі на підставі ч.2 ст. 176 ЦПК України, приймаючи що заявлені вимоги стосуються об`єкта нерухомого майна, вартість якого є значною, слід вважати встановленимсудом до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви в частині вимоги майнового характеру у максимальному розмірі 13420,00 грн.; у такому разі, позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою майнового характеру, у розмірі 13420,00 грн.

Суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101;Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526;Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);Код банку отримувача (МФО)- 899998;Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756;Код класифікації доходів бюджету: 22030101;Призначення платежу; *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Київський районний суд м. Одеси(назва суду, де розглядається справа);

Оглянувши позовну заяву, суддею також встановлено, що остання не відповідає положенням статті 175 ЦПК України, за наслідком чого позивачеві також не обхідно:

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Додатково, суд зазначає, що у позовній заяві зазначено, що під час перебування позивачки у шлюбі з відповідачем, ними придбано нерухоме майно квартирі АДРЕСА_1 .

Поділ майна здійснюється за правилами встановленими ст.ст.69-72СК України та ст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи та те, що знаходиться у третіх осіб ( ч. 4ст. 65 СК України).

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, алей працею в набутті майна. Застосовуючи норму ст. 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. У разі придбання майна хоча у період шлюбу не можна вважати безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Отже позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується придбання всього майна що є предметом даного спору під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а також зазначити, чим підтверджується спільна участь подружжя коштами або працею у набутті спірного майна.

Частиною п`ятою статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.ч.2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.п.5.26, Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163:2020), який прийнято та набрано чинності на підставі наказу Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 р. № 144 з 2021-09-01.

Відповідно до вказаного пункту 5.26, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Приклад: «Згідно з оригіналом Менеджер із персоналу Особистий підпис Власне ім`я ПРІЗВИЩЕ Дата Відбиток печатки». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Оглянувши заяву, суддею встановлено, що позивачем додані до позову документи не засвідчені належним чином в порядку передбаченому п.5.26 ДСТУ 4163:2020, а саме не містять власного ім`я, прізвища, дати і підпису особи, якою вони подаються і засвідчуються.

За наслідком чого, позивачеві необхідно належним чином засвідчити копії поданих до суду документів в порядку передбаченому п.5.26 ДСТУ 4163:2020.

Роз`яснити позивачеві, що у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, у разі надання додаткових документів до суду, позивач повинен надати їх копії, у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя,встановивши,що позовнузаяву поданобез додержаннявимог,викладених устаттях175і177цьогоКодексу,протягом п`ятиднів здня надходженнядо судупозовної заявипостановляє ухвалупро залишенняпозовної заявибез руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний», Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Тодорова Ірина Григорівна, про визнання додаткової угоди недійсною, визнання недійсним права власності, скасування запису про державну реєстру права власності, визнання права спільної сумісної власності, зобов`язання проведення державної реєстрації права власності, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в десять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Маячний», Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Тодорова Ірина Григорівна, про визнання додаткової угоди недійсною, визнання недійсним права власності, скасування запису про державну реєстру права власності, визнання права спільної сумісної власності, зобов`язання проведення державної реєстрації права власності залишити без руху.

Надати позивачевістрок дляусунення недоліківподаної заяви десятьднів здня отриманнякопії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л.В.