Постанова

від 18.09.2023 по справі 911/873/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2023 р. Справа№ 911/873/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

при секретарі: Реуцька Т.О.

без участі представників сторін, у спрощеному провадження у відповідності до вимог ст. 247 ГПК України розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагро-М"

на рішення господарського суду Київської області від 04.04.2023

у справі №911/873/22 (суддя Третьякова О.О.)

за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагро-М"

про стягнення 9003, 60 грн,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2022 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 9003,60 грн. плату за користування вагонами.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.04.2023 позов акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагро-М" про стягнення 9003, 60 грн.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагро-М" на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" 9003 (дев`ять тисяч три) грн 60 коп. основного боргу та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що всупереч приписів закону, Правил користування вагонами і контейнерами, Статуту залізниць України та положень укладеного між сторонами договору, відповідач своїх зобов`язань щодо здійснення плати за користування вагонами у розмірі 9003,60 грн. не виконав, доказів щодо здійснення оплати не надав.

Не погоджуючись з судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Трансагро-М" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 04.04.2023 у справі №911/873/22, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено відповідача про розгляд справи в суді, окрім того, не було взято до уваги, що затримка вагонів відбулась не з вини замовника, а з вини залізниці.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 апеляційну скаргу у справі №911/873/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 02.05.2023 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №911/873/22 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2023 витребувано з господарського суду Київської області матеріали справи №911/873/22.

11.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/873/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Трансагро-М». Ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

24.07.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

07.08.2023 через канцелярію суду від представника відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати прийняти нове рішення яким відмовити в задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ПАТ "Українська залізниця" (далі - залізниця) та ТОВ "Белгравія" укладено договір про подачу та забирання вагонів ТОВ "Белгравія" при станції Рясна регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця"" від 27.10.2021 №ПР/М-21442/НЮдч (далі - договір 1) (а.с.12-15)

За умовами п.1 договору 1, із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під`їзної колії, що складається з колій №5 та №6, які знаходяться на балансі залізниці та колії №16, яка знаходиться на балансі користувача. Колії №5 та №6 під`їзної колії ТОВ "Белгравія" примикають стрілками №23 і №13 до непарної горловини станції Рясна, колія №16 під`їзної колії ТОВ "Белгравія" примикає стрілкою №13 до колії №9 станції Рясна. Під`їзна колія обслуговується локомотивом залізниці. Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії": - по колії №5 - світлофор М27, який знаходиться на відстані 55,75м від вістря гостряка стрілочного переводу №23; - по колії №6 - світлофор М25, який знаходиться на відстані 213,45м від вістря гостряка стрілочного переводу №13 та М21, який знаходиться на відстані 57,2м від вістря гостряка стрілочного переводу №13; - по колії №16 - світлофор М14, який знаходиться на відстані 67,2м від вістря гостряка стрілочного переводу №12 станції Рясна (п.1 договору 1).

Пунктом 5 договору 1, передбачено, що вагони на під`їзну колію подаються після повідомлення, яке передається агентом комерційним станції по телефону відповідальному працівнику користувача за 3 години до подавання вагонів з реєстрацією у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.

Згідно п. 8 договору 1, приймання вагонів при забиранні їх залізницею здійснюється на місцях завантаження та вивантаження після визначення підприємством маси вантажу та оформлення перевізних документів.

Перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту подачі вагонів на під`їзну колію до моменту отримання залізницею повідомлення користувача про готовність вагонів до забирання. (п.10 договору 1)

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Повідомленням про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 20.03.2020 №99-40928709/2020-001 (а.с.36), залізниця засвідчила прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагро-М" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило, що замовнику присвоєні коди, а саме: відправника/одержувача: 1551; платника: 8220323 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером. Код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.

20.03.2020 між Залізницею (перевізник) та ТОВ "Трансагро-М" (замовник) було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі (далі - договір 2). (а.с.16-23)

Відповідно до пункту 1.1 договору 2 предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою

Надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (п.1.4 договору 2).

Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) (п.1.6 договору 2).

Згідно п. 1.7 та п. 1.10 договору, договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору. Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п.12.1 договору.

За умовами підпунктів 2.1.6, 2.1.7, 2.1.8 пункту 2.1 договору 2 замовник зобов`язаний:

- сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника.

- відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

- здійснювати оформлення платіжних доручень і в реквізиті "Призначення платежу" вказувати наступне: "Оплата провізних та інших платежів згідно з Договором від /дата укладання Договору/, № особового рахунку (код платника, наданий Замовнику), основна сума

Пунктом 3.4 договору 2 сторони встановили, що замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника).

Підпунктом 3.4.1 договору 2 визначено, що плата за користування власними вагонами Перевізника визначається за кожен вагон відповідного типу за формулою:

Пвик = (Спл / 24) Ч tгод Ч kм, де:

Пвик. - плата за користування власними вагонами перевізника для відповідного типу вагонів;

Спл - ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу власних вагонів перевізника, грн/вагон за добу визначена в додатку 1-2 до договору;

24 - кількість годин у добі;

tгод - кількість годин користування власним вагоном перевізника для відповідного типу вагонів;

kм - коригуючий коефіцієнт, що застосовуються до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутної відправки. Коефіцієнт встановлюються Перевізником та зазначається в Додатку 1-2 Договору.

Згідно з підпунктом 3.4.2 договору 2 моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами.

Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках вказаних в п. 3.4. договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.

Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.

Пунктом 4.2 договору 2 визначено, що оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розд. 14 договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання. Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок Замовника.

Пунктом 8 договору 2 сторони погодили між собою порядок організації електронного документообігу.

Так, для організації електронного документообігу використовуються власні інформаційні системи перевізника.

Електронний документообіг між перевізником і замовником передбачає оформлення документів з накладанням КЕП (із застосуванням спеціалізованого інтерфейсу користувача), якщо їх оформлення в електронній формі реалізовано в інформаційних системах перевізника та нормативно-правовими актами не встановлено обов`язковість паперового оформлення, зокрема, акт загальної форми ГУ-23, акт про затримку вагонів форми ГУ-23а, пам`ятка про видачу/приймання вагонів форми ГУ-45, відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомість плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а, накопичувальна картка зборів за роботи (послуги) та штрафів форми ФДУ-92.

Згідно з п.9.4 договору 2 зміни (доповнення) до Договору Перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції Договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Белгравія" (користувач/ Власник колії) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансагро-М" (вантажовідправник/ вантажоодержувач), за згодою Залізниці, укладено письмову угоду №4592/21-04 від 15.08.2021 (далі по тексту - Письмова угода). (а.с.35)

За умовами п.1 Письмової угоди визначено, що користувач/Власник колії " надає залізничну під`їзну колію для подавання (забирання) та навантаження (вивантаження) вагонів з вантажем, який належить "Вантажовідправнику/Вантажоодержувачу". "Вантажовідправник/Вантажоодержувач" здійснює навантаження (вивантаження) вагонів на залізничній під`їзній колії "Користувача/Власника колії".

Відповідно до п.4 Письмової угоди стягнення платежів з платників виконуються згідно таблиці, наведеної у письмовій угоді. Факт користування вагонами і надання послуг по подачі, забиранню вагонів і маневровій роботі підтверджується відомістю плати за користування вагонів форми ГУ-46 та накопичувальною карткою ФДУ-92.

З наведеної у письмовій угоді таблиці (п.4) вбачається, що платником за послугу "користування" є Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансагро-М".

Згідно з п.5 Письмової угоди всі належні залізниці платежі вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України передоплатою через Дніпропетровський виробничий структурний підрозділ філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Українська залізниця" (ЄРЦД). У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, "Залізниця" нараховує податок на додану вартість, який списується з особового рахунку платника. ПДВ відображається у переліках та рахунках ЄРЦД.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 15.12.2021 по 17.12.2021 на станції Рясна Придніпровської залізниці перебували в очікуванні подачі під навантаження 5 вагонів. (а.с.37)

Так, відповідно до пам`ятки подавання вагонів №107 (форми ГУ-45) 15.12.2021 о 13:20 на під`їзній колії Товариства з обмеженою відповідальністю "Белгравія" залізницею проводились маневрові роботи та повідомлено відповідача (вантажовласника) про подачу вагонів №№95613758, 95618138, 95529210, 95524070, 95833539. (а.с.37)

17.12.2021 о 13:30 відповідальним працівником станції від відповідального працівника ТОВ "Трансагро-М" отримано повідомлення про закінчення вантажних операцій за вагонами №№95613758, 95618138, 95529210, 95524070, 95833539. (а.с.39)

Відповідно до Пам`ятки про забирання вагонів №124 (форми ГУ-45) 17.12.2021 о 13:30 відповідачем було забрано вагони №№95613758, 95618138, 95529210, 95524070, 95833539. (а.с.38)

Час знаходження вагонів на під`їзній колії Товариства з обмеженою відповідальністю "Белгравія" склав 48 год. 10 хв.

Позивач звернувся з позовними вимогами на підставі того, що відповідач всупереч умовам договору не розрахувався за наданні послуги, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 9003,60 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи належним чином доведено, час простою п`яти вагонів, що складав 48 год. 10 хв., в період з 15.12.2021 по 17.12.2021 які знаходились на під`їзній колії ТОВ "Белгравія" і були забрані відповідно до пам`ятки про забирання вагонів №124 форми ГУ-45. Тому відповідно до п. 10 договору 1 позивачем вірно нарахована плата за простій п`яти вагонів в розмірі 9003,60 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

У відповідності до ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Так, пунктом 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України. Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Отже, правовідносини з перевезення вантажів залізничним транспортом на підставі договорів про надання послуг перевезення, укладених із суб`єктами господарювання-замовниками, регулюються в порядку, визначеному Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншим галузевим законодавством, що застосовується під час надання залізницею послуг з перевезення.

Згідно п.71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), передбачено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Пунктом 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Час перебування вагонів (контейнерів) на залізничній під`їзній колії визначається за їх номерами (пункт 72 Статуту).

Отже, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.

Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України від 25.02.1999 №113 (далі - Правила).

Відповідно до п.2, 3 Правил за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Пунктом 4 Правил визначено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам`ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Пам`ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.

Згідно з п.6 Правил час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій.

Пунктами 12, 13 Правил визначено, що загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Відповідно до п.14 Правил розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 15.12.2021 по 17.12.2021 на станції Рясна Придніпровської залізниці перебували в очікуванні 5 вагонів, які у вказаний період були подані на під`їзну колію Товариства з обмеженою відповідальністю "Белгравія", згідно з тристоронньою угодою від №4592/21-04 від 15.08.2021 та пам`ятки про подавання вагонів №107.

В період з 15.12.2021 по 17.12.2021 вагони знаходились на під`їзній колії Товариства з обмеженою відповідальністю "Белгравія" (а.с.37) і були забрані відповідно до пам`ятки про забирання вагонів №124 форми ГУ-45. (а.с.38)

Загальний час простою 5 вагонів склав 48 годин 10 хвилин.

Пунктом 3.4 договору сторони встановлено, що замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника.

У зв`язку з вищевказаними затримками вагонів позивачем було складено відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 17129002 на загальну суму 19000,00 гривень. (а.с.40)

Також, вказана відомості містить примітку працівника вантажовласника Водяного Д.Ю.: "Не згоден з даними нарахуваннями, оскільки вагони були навантажені 16.12.2021 в 17:00, та заявка передана ст. Рясна, а фактично забрані 17.12.2021 в 13:30, час користування складає 28 год. 40 хв. на вагон. Загальна сума, з якою згоден, 11497,00 грн".

Відповідно до ст.76 Статуту час перебування вагонів під навантаженням і вивантаженням з моменту фактичної подачі вагонів на місце навантаження або вивантаження до моменту одержання станцією від підприємства повідомлення про готовність вагонів до забирання.

Згідно з п.10 договору 1 час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту подачі вагонів на під`їзну колію до моменту отримання залізницею повідомлення користувача про готовність вагонів до забирання.

Відповідно до пункту 121 Статуту вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Пунктом 16 Правил вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Отже, пунктом 121 Статуту та пунктом 16 Правил передбачений вичерпний перелік, звільнення вантажовласника від нарахованої плати за користування вагонами. Таким чином, підстави, які б звільнили відповідача від нарахованої плати за користування вагонами в даному випадку відсутні.

Перевіривши розрахунок плати за користування вагонами, суд встановив, що останній є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як визначено нормами статей 173-175 ГК України, господарським визначається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач своїх зобов`язань щодо здійснення плати за користування вагонами у розмірі 9003,60 грн не виконав, доказів протилежного сторонами не надано, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, та правомірно були задоволені судом першої інстанції.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено про розгляд справи, що відповідач не отримував від позивача копії позовної заяви, що суд першої інстанції не направляв на адресу відповідача ухвали про відкриття провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 22.06.2022 відкрито провадження у справі №911/873/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у зв`язку з малозначністю справи в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін.

Згідно ч. 5 ст.176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань " Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.06.2022 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент надходження позову до суду. (а.с.65-67)

Згідно з п.1 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі повернувся до суду відділенням поштового зв`язку без вручення адресату, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Окрім того, у зв`язку з відсутністю фінансування видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень, про що було повідомлено учасників судового процесу на офіційному WEB-сайті Господарського суду Київської області, ухвала Господарського суду Київської області від 22.06.2022 направлялась судом на електронну адресу відповідача: office@transagro.org, яку було зазначено позивачем у заяві про усунення недоліків позовної заяви. (а.с.69)

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи суд наголошує, що згідно з ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб - порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 Господарського процесуального кодексу України).

Окрім того, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо неналежного його повідомлення про розгляд справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Київської області від 04.04.2023 року у справі № 911/873/22, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трансагро-М" на рішення господарського суду Київської області від 04.04.2023 року у справі № 911/873/22 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 04.04.2023 року у справі № 911/873/22 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).

Матеріали справи № 911/873/22 повернути до місцевого господарського суду .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук