Рішення

від 06.09.2023 по справі 906/433/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/433/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.,

секретар судового засідання: Толстокарова І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Ткаченко В.В. - адвокат, довіреність №02.05 від 16.05.2023 (в режимі відеоконференції);

від відповідача-1: Решетник А.П. - наказ №26-к від 15.07.2023, Мудрик С.В.- довіреність №208 від 01.01.2023;

від відповідача-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Житомирщини"

до 1. Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради

2. Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної

ради

про скасування результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору оренди майна та зобов`язання повернути 53520,00 грн

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармація Житомирщини" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради та Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради, у якому просить:

- скасувати результати електронного аукціону UA-PS-2021-05-06-000054-3 щодо передачі в оренду нежилих приміщень загальною площею 41,6 кв.м., що знаходяться в будівлі за адресою: Житомирська обл., Житомирський р-н, смт.Попільня, вул.Героїв Майдану, 15.

- визнати недійсним договір оренди нерухомого майна №162 від 06.07.2021, укладений за результатами електронного аукціону UA-PS-2021-05-06-000054-3;

- зобов`язати відповідача-1 повернути позивачу 53520,00 грн, сплачених при підписанні договору оренди нерухомого майна №162 від 06.07.2021, а саме: авансовий внесок з орендної плати у розмірі 26760,00 грн та суму забезпечувального депозиту у розмірі 26760,00 грн.

Ухвалою суду від 03.04.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

14.04.2023 на поштову адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію №2139 від 10.04.2023 про доплату судового збору на суму 5368,00 грн і докази її надіслання відповідачам (а.с.51-56).

Ухвалою суду від 17.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.05.2023.

01.05.2023 на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву від 27.04.2023, згідно з яким останній не погодився з позовними вимогами і доводами позивача з огляду на їх необґрунтованість та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.60-64).

10.05.2023 через підсистему «Електронний суд» представник позивача надіслав відповідь на відзив від 10.05.2023, у якій зазначив, що заперечення відповідача-1 мають бути відхилені, просив задовольнити позов повністю (а.с.70-73, 119).

Ухвалою суду від 10.05.2023 відкладено підготовче засідання на 12.06.2023.

01.06.2023 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву від 01.06.2023 №323, згідно з яким останній не погодився з позовною заявою і доводами позивача за їх необґрунтованістю, просив у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.81-84).

08.06.2023 на поштову адресу суду від відповідача-1 надійшло заперечення на відповідь на відзив від 06.06.2023 (а.с.95-97).

12.06.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи від 09.06.2023 (а.с.98-104, 119).

Ухвалою від 12.06.2023 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче засідання на 31.07.2023.

Ухвалою суду від 31.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/433/23 до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 06.09.2023.

Представник відповідача-2 у засідання не з`явився, у заяві від 08.06.2023 просив у задоволені позову відмовити у повному обсязі та у зв`язку із воєнним станом справу розглянути без участі представника комунального підприємства у судовому засіданні (а.с.115-116).

Представник позивача підтримав позовні вимоги за предметом та підставами позову, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача-1 просив відмовити у задоволенні позову повністю.

У засіданні 06.09.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач-1, маючи на меті передати в оренду нежитлове приміщення, яке перебуває у неналежному технічному стані, не розмістив (приховав) в оголошенні про проведення аукціону щодо його оренди інформацію відносно реального технічного стану приміщення, чим умисно ввів в оману потенційних орендарів. Позивач повідомив, що після фактичного прибуття його представників до об`єкта оренди було виявлено незадовільний технічний стан об`єкта, що потребує проведення капітального ремонту, та відсутність в об`єкті оренди комунікацій водопостачання, водовідведення та теплопостачання. Викладені обставини є такими, що порушують добросовісні очікування позивача щодо об`єкта оренди згідно заявлених умов аукціону. Введенням в оману потенційних орендарів відповідач сприяв хибному волевиявленню позивача стосовно прийняття рішення про участь в електронному аукціоні та укладенні договору оренди; договір оренди нерухомого майна №162 від 06.07.2021 укладений під дією обману, що є підставою для визнання його недійсним. Отже позивач вважає, що його права та законні інтереси щодо використання об`єкта оренди на умовах договору у своїй господарській діяльності порушені об`єктивною неможливістю використання такого через його неналежний стан, який було приховано відповідачем-1 від позивача та інших учасників електронного аукціону, чим позивачу, у тому числі, завдано матеріальної шкоди у розмірі перерахованої орендної плати (авансового та гарантійного платежу, які сумарно дорівнюють розміру орендної плати за чотири повних місяці строку оренди) на суму 53520,00 грн. Позивач також наголосив, що об`єкт оренди фактично з володіння балансоутримувача не вибував, ключі від такого позивачу не передавалися, балансоутримувач до теперішнього часу має безперешкодний доступ до об`єкта, будь-які речі позивача у цьому об`єкті відсутні (а.с.1-8).

Відповідач-1 з позовними вимогами не погодився, у відзиві на позовну заяву від 27.04.2023 просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що аукціон пройшов без порушень і вступ орендаря у користування приміщенням настав після одночасного підписання договору оренди та акта приймання-передачі, відповідно, з цього моменту почала нараховуватись орендна плата; жодних підстав для скасування електронного аукціону не вбачає.

Відповідач-1 пояснив, що вніс до електронної торгової системи інформацію про потенційний об`єкт оренди нерухомого майна, яку надав йому балансоутримувач, де було зазначено про присутність водозабезпечення, каналізації та приєднання до електромережі потужністю, яка відноситься до першого ступеня. Відповідач-1 зазначив, що на його адресу не надходило листа позивача з описом виявлених порушень і вказаним терміном на їх усунення, крім того не надано передбачених договором доказів відмови в укладенні договорів на постачання комунальних послуг і підписаного орендарем примірника акта повернення майна з оренди, а балансоутримувач своїм листом повідомив орендодавця, що технічно можливе підключення водопостачання, тому вважати договір таким, що достроково припинився, немає законних підстав. Окрім того, відповідач-1 вказав, що підстав для повернення авансового внеску та забезпечувального депозиту немає, оскільки такі суми було зараховано в погашення заборгованості, яка виникла у позивача по сплаті орендної плати в сумі 82438,00 грн (а.с.60-61).

Позивач подав до суду відповідь на відзив від 10.05.2023, у якій зазначив, що відповідачем-1 в оголошенні до аукціону в якості обов`язкової умови було внесено зобов`язання орендаря укласти з балансоутримувачем договір на відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг, що сприяло формуванню хибного розуміння про наявність у відповідача-2 укладених договорів щодо постачання комунальних послуг з відповідними постачальниками, існування яких неможливе за відсутності забезпечення орендованого приміщення комунікаціями; жодних інших доказів щодо наявності в орендованому приміщенні системи водопостачання та водовідведення, які підтверджували б інформацію про об`єкт оренди, яка внесена відповідачем у електронну торгову систему, не надано. Також позивач вказав на те, що інформація про об`єкт оренди, що вноситься у електронну торгову систему при його першій реєстрації, не є тотожною оголошенню про передачу майна в оренду (оголошенню про проведення аукціону); розміщене відповідачем-1 оголошення не містило інформації про реальний технічний стан об`єкта, інформації про потужність електромережі і забезпечення об`єкта комунікаціями. Позивач відмітив, що повернення відповідачем-1 позивачу усіх коштів, отриманих за договором оренди, є елементом двосторонньої реституції, яка є наслідком визнання договору оренди недійсним, з урахуванням обставин, при яких позивач не може повернути орендоване приміщення, так як останнє фактично з володіння відповідачів не вибувало та по теперішній час знаходиться у їх розпорядженні; позивач жодного дня зі строку договору №162 від 06.07.2021 не користувався об`єктом оренди через його неналежний стан, а відтак відсутня необхідність відшкодування вартості отриманих послуг за користування майном (а.с.70-72).

Відповідач-1 у запереченні на відповідь на відзив від 06.06.2023 звернув увагу на те, що в оголошенні про проведення аукціону з передачі в оренду нерухомого майна зазначено інформацію про час та місце огляду об`єкта, отже позивач мав можливість ознайомитися з таким до підписання протоколу, договору оренди та акта приймання-передачі, але цим не скористався; погодившись із результатами електронного аукціону та підписавши відповідні документи, позивач не пред`являв претензій до нерухомого майна; ніяких фото та доказів того, що приміщення не відповідає інформації, зазначеній в оголошенні, відповідач-1 не отримував, а щодо фотографій об`єкта нерухомого майна, наданих позивачем до матеріалів даної справи, відповідач-1 має сумніви, зокрема щодо року їх створення (а.с.95).

Відповідач-2 подав до суду відзив на позовну заяву від 01.06.2023 №323, згідно з яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що в оголошенні про проведення аукціону була зазначена інформація про час, місце огляду об`єкта та номер телефону контактної особи, відповідно, позивачу було забезпечено право перед подачею заяви про участь в аукціоні ознайомитися з технічним станом об`єкта оренди та прийняти рішення про участь, однак ніхто із представників позивача з метою огляду об`єкта оренди до відповідача-2 не завертався. Окремо відповідач-2 відмітив, що укладає договори з орендарями на відшкодування комунальних послуг лише у разі неможливості укладення орендарями прямих договорів з надавачами відповідних послуг. Позивач, погодившись з результатами аукціону, 06.07.2021 підписав протокол, договір оренди та акт приймання-передачі і ніяких претензій до технічного стану об`єкта оренди не заявляв (а.с.81-82).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

06.05.2021 оголошено про проведення аукціону з передачі в оренду нерухомого майна в будівлі за адресою: Житомирська обл., Житомирський р-н, смт. Попільня, вул. Героїв Майдану, 15, загальною площею 41,6 кв.м., що знаходиться на балансі Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради (а.с.28-29).

04.06.2021 в електронній торговій системі проведено електронний аукціон №UA-PS-2021-05-06-000054-3 за лотом №168-д.

За результатами проведення даного аукціону 04.06.2021 сформовано протокол, затверджений наказом Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради від 10.06.2021 №219-д, відповідно до якого переможцем електронного аукціону із трьох його учасників визначено ТОВ «Фармація Житомирщини» (а.с.17-19).

До укладення договору оренди позивач як переможець електронного аукціону сплатив на рахунок відповідача авансовий внесок з орендної плати у розмірі 26760,00 грн та забезпечувальний депозит у розмірі 26760,00 грн, всього на загальну суму 53520,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №3201 від 05.07.2021 та №3202 від 05.07.2021 (а.с.20-21).

06.07.2021 між КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (далі - орендодавець, відповідач-1), ТОВ «Фармація Житомирщини» (далі - орендар, позивач) та КП по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради (далі - балансоутримувач, відповідач-2) укладено договір оренди нерухомого майна №162 (далі - договір) (а.с.22-26).

Відповідно до п.1.1 Основних умов договору, орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - нежилі приміщення, що знаходяться на балансі Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради в будівлі за адресою: Житомирська обл., Житомирський р-н, смт. Попільня, вул. Героїв Майдану, 15, загальною площею 41,6 кв.м. (далі - об`єкт оренди, майно), інформацію про об`єкт оренди розміщено за посиланням на сторінку в електронній торговій системі: https://smarttender.biz/prozorro-sale/cabinet/lease-legitimate/registry/view/26805; вартість майна становить 90854,40 грн без ПДВ станом на 28.02.2021.

Майно передається в оренду для використання орендарем за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря (п.1.2 Основних умов договору).

Згідно з п.2.1 Основних умов договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.

Пунктом 3.1 Основних умов договору передбачено, що орендна плата становить 11150,00 грн без ПДВ; витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю компенсуються орендарем в порядку, передбаченому п.6.5 договору. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.

Згідно з п.п.3.5, 3.6 Основних умов договору, в день укладення цього договору або до цієї дати орендар сплачує орендну плату за 2 місяці в сумі 22300,00 без ПДВ (авансовий внесок з орендної плати) на підставі протоколу про результати електронного аукціону.

З метою виконання зобов`язань орендаря за цим договором, а також за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю до або в день підписання цього договору орендар сплачує на рахунок орендодавця забезпечувальний депозит в розмірі орендної плати за 2 місяці в сумі 22300,00 грн без ПДВ (п.4.5 Основних умов договору).

У п.6.5 Основних умов договору визначено, що протягом п`яти робочих днів з дати укладення цього договору балансоутримувач зобов`язаний надати орендарю для підписання два примірники договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю. Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору.

Орендар має право самостійно укласти договори про надання комунальних послуг з виконавцями комунальних послуг та про надання житлових послуг з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, управителем.

Орендар вживає заходів для укладення із постачальниками комунальних послуг договорів на постачання відповідних комунальних послуг протягом місяця з дати укладення цього договору. Орендар зобов`язаний надати балансоутримувачу копії договорів, укладених із постачальниками комунальних послуг.

Відповідно до п.12.1 Основних умов договору, зокрема, цей договір укладено на 4 року 11 місяців з дати набрання ним чинності з 06.07.2021 по 05.06.2026. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору. Майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п.12.12 Основних умов договору).

Також 06.07.2021 між балансоутримувачем та орендарем підписано акт приймання-передачі майна, згідно з яким балансоутримувач передав, а орендар прийняв відповідно до умов договору оренди нерухомого майна №162 від 06.07.2021 нежилі приміщення, що знаходяться на балансі КП по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради в будівлі за адресою: Житомирська обл., Житомирський р-н, смт. Попільня, вул. Героїв Майдану, 15, загальною площею 41,6 кв.м. Стан орендованого майна задовільний (а.с.27).

У зв`язку з неможливістю використовувати орендоване приміщення у господарській діяльності та приступити до виконання на об`єкті ремонтних робіт через відсутність в орендованих приміщеннях можливості підключення до комунальних послуг, позивач звернувся до відповідачів з вимогою за вих.№01-09/21 від 07.09.2021 про дострокове припинення договору оренди нерухомого майна №162 від 06.07.2021 та повернення йому забезпечувального депозиту та сплачених сум орендної плати (а.с.35-36).

У відповідь на вказану вимогу відповідач-1 надіслав позивачу лист-заперечення від 22.12.2021 №11-1047, у якому зазначив, що немає законних підстав вважати договір таким, що достроково припинився, оскільки акт приймання-передачі було підписано 06.07.2021, а лист №01-09/21 відправлено орендодавцю 07.09.2021, тому, відповідно до п.12.10 Основних умов договору, вимоги, заявлені після закінчення строків, встановлених цим пунктом договору, задоволенню не підлягають; на адресу орендодавця не надходило листа з описом виявлених порушень і вказаним терміном на їх усунення; крім того, не надано передбачених договором доказів відмови в укладенні договорів на постачання комунальних послуг і підписаного орендарем примірника акта повернення майна з оренди, балансоутримувач своїм листом повідомив орендодавця, що технічно можливо підключення водопостачання (а.с.37).

Відповідач-2 зі свого боку надіслав позивачу лист від 17.09.2021 №484, у якому зазначив, що орендодавець майна оприлюднює наміри про здачу в оренду майна та його стан. Оскільки договору на послуги з утримання приміщення між КП по експлуатації адмінбудинків та ТОВ «Фармація Житомирщини» не укладено, питання стосовно дострокового розірвання договору оренди є компетенцією власника майна - Житомирської обласної ради та орендодавця - КП «Агенція з питань регіонального розвитку» Житомирської обласної ради (а.с.38).

Позивач надіслав відповідачам лист за вих.№30-12/21 від 30.12.2021, згідно з яким, зокрема, вважає, що вимога вих.№01-09/21 від 07.09.2021 була направлена з додержанням строків, передбачених п.12.9 договору, а договір є припиненим з 21.09.2021 (а.с.39-40).

З огляду на викладені обставини, з метою захисту порушених прав і законних інтересів позивач звернувся до суду з позовом про скасування результатів електронного аукціону UA-PS-2021-05-06-000054-3, визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №162 від 06.07.2021, зобов`язання повернути авансовий внесок з орендної плати у розмірі 26760,00 грн та суму забезпечувального депозиту у розмірі 26760,00 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Зміст статей 3, 15, 16 ЦКУ свідчить, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (правова позиція викладена у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18).

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту, зокрема передбачених законом.

Під способом захисту цивільного права чи інтересу розуміють визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 31.07.2021 у справі №903/1030/19). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 09.02.2021 у справі №381/622/17).

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/494/17, від 25.04.2018 у справі №910/16955/17, від 11.06.2019 у справі №920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі №11/19).

Порядок передачі державного майна в оренду регулюється Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон №157-IX), а також Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020 (далі - Порядок) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч.1 Закону №157-IX, аукціон - спосіб передачі в оренду державного та комунального майна особі, яка запропонувала найбільшу орендну плату, що проводиться в електронній формі;

електронна торгова система (ЕТС) - дворівнева інформаційно-телекомунікаційна система, що включає центральну базу даних та електронні майданчики, які взаємодіють з центральною базою даних через інтерфейс програмування додатків такої центральної бази даних. ЕТС забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, необхідними для проведення аукціону в електронній формі;

Перелік першого типу - Перелік об`єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні.

Етапність передачі в оренду державного та комунального майна (ст.5 Закону №157-IX) передбачає: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ЕТС; прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків; опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.

Згідно з ч.4 ст.6 Закону №157-IX, після прийняття балансоутримувачем рішення про намір передачі майна в оренду або отримання від уповноваженого органу управління рішення про доцільність передачі майна в оренду балансоутримувач здійснює такі дії: вносить інформацію про потенційний об`єкт оренди до ЕТС в порядку, обсязі та строки, передбачені Порядком передачі майна в оренду, та включає об`єкт до одного з Переліків, якщо відповідно до цього Закону балансоутримувач може виступати орендодавцем відповідного майна і якщо включення об`єкта до Переліку відповідного типу не потребує прийняття рішення іншим органом; надсилає інформацію про потенційний об`єкт оренди орендодавцю для її внесення до ЕТС в порядку, обсязі та строки, передбачені Порядком передачі майна в оренду, та звертається до орендодавця із клопотанням про включення потенційного об`єкта оренди до одного з Переліків згідно з Порядком передачі майна в оренду.

Орендодавець оприлюднює в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду на аукціоні у випадках та у строки, встановлені ч.1 ст.12 Закону №157-IX.

Вимоги до змісту оголошення, порядку та строків його оприлюднення встановлюються Порядком передачі майна в оренду (ч.2 ст.12 Закону №157-IX).

Порядок функціонування ЕТС, порядок та строки передачі майна в оренду, подання заяв на участь в аукціоні, проведення аукціонів, розмір, порядок та строки сплати, повернення гарантійних, реєстраційних внесків, плати за участь в аукціоні (винагороди оператора), порядок та строки підписання, опублікування протоколу та договору оренди за результатами аукціону визначаються Порядком передачі майна в оренду.

Так, згідно з п.26 Порядку, інформація про потенційний об`єкт оренди містить такі відомості:

1) загальну інформацію, зокрема: тип Переліку, до якого пропонується внести об`єкт оренди; залишкова балансова вартість та первісна балансова вартість об`єкта, якщо об`єкт включається до Переліку першого типу; тип об`єкта; пропонований строк оренди; інформація про наявність рішень про проведення інвестиційного конкурсу або про включення об`єкта до переліку майна, що підлягає приватизації; інформація про отримання балансоутримувачем погодження органу управління балансоутримувача у випадках, коли отримання такого погодження було необхідним відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача; фотографічне зображення майна (відеоматеріали за наявності);

2) якщо об`єкт є нерухомим майном, додатково зазначається, зокрема: місцезнаходження об`єкта; загальна і корисна площа об`єкта; характеристика об`єкта оренди (будівлі в цілому або частини будівлі із зазначенням місця розташування об`єкта в будівлі (надземний, цокольний, підвальний, технічний або мансардний поверх , номер поверху або поверхів); технічний стан об`єкта, інформація про потужність електромережі і забезпечення об`єкта комунікаціями; поверховий план об`єкта або план поверха; інформація про наявність окремих особових рахунків на об`єкт оренди, відкритих постачальниками комунальних послуг, або інформація про порядок участі орендаря у компенсації балансоутримувачу витрат на оплату комунальних послуг - якщо об`єкт оренди не має окремих особових рахунків, відкритих для нього відповідними постачальниками комунальних послуг.

В інформації про потенційний об`єкт оренди можуть зазначатися інші відомості, визначені балансоутримувачем або орендодавцем.

Відповідно до п.55 Порядку, в оголошенні про передачу майна в оренду зазначаються, зокрема:

1) повне найменування і адреса орендодавця та/або балансоутримувача;

2) інформація про об`єкт оренди, що міститься в Переліку першого типу, в обсязі, визначеному пунктом 26 Порядку;

3) проект договору оренди;

4) умови оренди майна та додаткові умови оренди майна (в разі наявності): стартова орендна плата для всіх видів аукціонів; строк оренди; наявність рішення уповноваженого органу про затвердження додаткових умов оренди майна; наявність згоди на здійснення поточного та/або капітального ремонту орендованого майна під час встановлення додаткової умови оренди щодо виконання конкретних видів ремонтних робіт (поточного та/або капітального ремонту), реконструкції або реставрації об`єкта оренди із зазначенням суми і строку;

5) інформація про те, що, зокрема, об`єкт може бути використаний переможцем аукціону за будь-яким цільовим призначенням;

6) інформація про необхідність відповідності орендаря вимогам статті 4 Закону та можливість орендаря укладати договір суборенди лише з особами, які відповідають вимогам статті 4 Закону;

9) контактні дані (номер телефону і адреса електронної пошти) працівника балансоутримувача/орендодавця, відповідального за ознайомлення заінтересованих осіб з об`єктом оренди, із зазначенням адреси, на яку протягом робочого часу такі особи можуть звертатися із заявами про ознайомлення з об`єктом, час і місце проведення огляду об`єкта;

10) інформація про аукціон: спосіб та дата проведення аукціону, що визначається з урахуванням вимог, установлених цим Порядком; кінцевий строк подання заяви на участь в аукціоні, що визначається з урахуванням вимог, установлених цим Порядком;

11) інформація про умови, на яких проводиться аукціон;

12) додаткова інформація;

13) технічні реквізити оголошення;

14) інша додаткова інформація, визначена орендодавцем.

Формування протоколів про результати електронних аукціонів здійснюється в електронній торговій системі автоматично в день завершення електронного аукціону (п.3 Порядку).

Переможець електронного аукціону, згідно з п.73 Порядку, визначається шляхом автоматичної оцінки електронною торговою системою цінових пропозицій учасників після завершення останнього раунду електронного аукціону та формування протоколу про результати електронного аукціону, крім випадків використання переважного права чинним орендарем при проведенні аукціону на продовження договору оренди відповідно до пункту 149 цього Порядку.

Переможець електронного аукціону: підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою; укладає договір оренди об`єкта оренди та підписує акт приймання-передачі протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону (п.74 Порядку).

Отже з аналізу викладеного слідує, що протокол електронних торгів - це фактично документ, у якому відображається хід проведення торгів та їх результати.

Відтак належними та ефективними способами захисту у даному випадку є вимоги про визнання недійсними та скасування результатів електронного аукціону, оформлених протоколом проведення електронного аукціону UA-PS-2021-05-06-000054-3 від 04.06.2021, визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №162 від 06.07.2021 із застосуванням наслідків недійсності правочину.

Як вбачається з позовної заяви, основним мотивом для скасування результатів електронних торгів та визнання недійсним договору оренди є введення позивача як потенційного орендаря в оману шляхом приховання (замовчення) інформації про реальний технічний стан об`єкта, потужність електромережі і забезпечення об`єкта комунікаціями водопостачання, водовідведення і теплопостачання, що унеможливлює використання об`єкта оренди у господарській діяльності позивача. Введенням в оману відповідач-1 сприяв хибному волевиявленню позивача відносно прийняття рішення про учать в електронному аукціоні та укладенні договору оренди, тобто оспорюваний договір укладено під дією обману.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з приписами ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Тобто недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків (дефектів) його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб`єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі.

Тлумачення змісту статей 16, 203, 215 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: по-перше, пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; по-друге, наявність підстав для оспорення правочину; по-третє, встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №904/2922/18).

Також Верховний Суд у постанові від 29.06.2021 у справі №916/2040/20 зазначив, що для визнання в судовому порядку недійсним договору, окрім іншого, в обов`язковому порядку суд повинен установити чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб (учасників правочину, або заінтересованих осіб) у зв`язку з укладенням спірного правочину, а ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Зазначений висновок є загальним для спорів про визнання недійними договорів.

Частина 3 ст.203 ЦК України визначає загальні вимоги до волевиявлення учасника правочину, яке повинне відповідати внутрішній волі та бути вільним від факторів, що викривляють уявлення особи про зміст правочину при формуванні її волевиявлення чи створюють хибне бачення існування та змісту волевиявлення. Підстави недійсності правочинів, коли внутрішня воля особи не відповідає правовим наслідкам укладеного правочину, визначено у ст.ст.229 - 233 ЦК України.

Так, в силу ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі ст. 230-233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї зі сторін.

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Тобто обман має місце, коли задля вчинення правочину або надається невірна інформація, або вона замовчується. Причому це робиться навмисно, з метою, аби правочин було вчинено. Усі ці обставини - наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману, у даному випадку - позивач.

Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за ст.230 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №910/9879/18, від 05.11.2019 у справі №910/17404/18, від 29.10.2020 у справі №910/18604/19, від 02.12.2020 у справі №910/18185/19, від 26.04.2021 у справі №910/18845/19.

Суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні доводи позивача про те, що недоліки та дефекти (незадовільний технічний стан об`єкта оренди, що потребує проведення капітального ремонту, та відсутність в об`єкті оренди комунікацій водопостачання, водовідведення та теплопостачання) неможливо було встановити на момент участі в аукціоні та укладенні договору оренди нерухомого майна з огляду на таке.

Позивач надав до матеріалів справи Оголошення про проведення аукціону з передачі в оренду нерухомого майна, у якому викладено інформацію про об`єкт оренди, аукціон, умови, на яких проводиться аукціон, додаткову інформацію та технічні реквізити інформаційного повідомлення. (а.с.28-29).

У розділі 1 даного Оголошення, відповідно до пп.9 п.55 Порядку передачі майна в оренду, міститься, серед іншого, інформація про час та місце огляду об`єкта, а саме: «У робочі дні з 9.00 до 13.00 за місцем знаходження об`єкта: Житомирська обл., Житомирський р-н, смт. Попільня, вул. Героїв Майдану, 15. ПІБ контактної особи ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_1 .»

Викладене свідчить про те, що позивач мав можливість у зазначений час ознайомитися з об`єктом оренди за місцем його знаходження та прийняти для себе вірне рішення відносно участі в електронному аукціоні та укладенні договору оренди.

Більше того, маючи на меті використання орендованого приміщення для роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами і будучи зацікавленим у цьому, позивач мав би особливу увагу приділити умовам, необхідним для забезпечення здійснення такого виду діяльності.

Однак, за даними відповідачів, позивач не виявив бажання оглянути об`єкт, із заявами про ознайомлення з об`єктом до відповідального працівника не звертався. Викладене позивачем не заперечено і не спростовано.

Суд зазначає, що саме по собі хибне розуміння інформації не є підставою для визнання недійсними результатів аукціону та укладеного договору.

Разом із тим ч.ч.14, 15 ст.13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що всі учасники процесу організації та проведення електронних аукціонів (торгів) мають право подавати скарги та пропозиції, розгляд яких здійснює Комісія. Розгляд скарг та пропозицій щодо організації та проведення електронних аукціонів (відкритих торгів (аукціонів) здійснюється Комісією. Рішення Комісії є обов`язковими до виконання. Діяльність Комісії є відкритою та прозорою.

При цьому позивач таким правом не скористався.

Суд не приймає до уваги надані позивачем фото орендованого приміщення (а.с.30-34, 102-104) у зв`язку недотриманням порядку подачі електронних доказів, встановленого ст.96 ГПК України (а.с.95).

Згідно з поясненнями позивача, фото зроблено залученими фахівцями з будівельно-технічних питань, датою їх створення слід вважати 02.09.2021, що підтверджують надані до справи скріншоти листування між співробітниками позивача через додаток-месенджер, де вказана дата обміну такими фото, а також скріншоти з датою завантаження їх до особистого хмарного сховище співробітника позивача, що свідчить про неможливість здійснення даних фото більш пізньою датою (а.с.98).

Відповідач ставить під сумнів подані позивачем фотоматеріали, зокрема дату їх створення.

Суд встановив, що позивач не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу та не підтвердив технічну інформацію про час та дату їх створення, а вищезгадана дата є датою обміну фотографіями і датою їх збереження на сервер. При цьому суд також бере до уваги те, що в акті приймання-передачі від 06.07.2021, який підписано та скріплено балансоутримувачем і орендарем (позивачем), стан орендованого майна визначено як задовільний, про наявність будь-яких недоліків та дефектів станом на дату укладення договору та підписання акта не вказано. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці і викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №922/51/20, від 15.07.2022 у справі №914/1003/21, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.

Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.

Суд критично оцінює твердження позивача про неодноразове звернення до орендодавця та балансоутримувача з повідомленнями про виявлені недоліки об`єкта оренди, які унеможливлюють його використання, оскільки доказів на підтвердження зазначеного суду не надано, відповідач-1 з приводу надходження таких листів заперечив.

З огляду на викладене, позивач не надав суду належних, допустимих, достовірних та вірогідних у розумінні положень ст.ст.76-79 ГПК України доказів обставин введення його в оману зі сторони відповідачів, у тому числі самого факту обману, та наявності умислу в діях орендодавця та балансоутримувача.

Таким чином позивач не довів наявності у нього порушеного права чи охоронюваного законом інтересу внаслідок укладання оспорюваного договору оренди, а також наявності підстав, з якими приписи чинного законодавства пов`язують можливість визнання договору недійсним.

Недоведеність позивачем наявності в нього порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, а також обрання неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову в частині вимог про скасування результатів електронного аукціону UA-PS-2021-05-06-000054-3 та визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №162 від 06.07.2021, а відтак і у задоволенні похідної вимоги про повернення позивачу 53520,00 грн, сплачених при підписанні договору оренди нерухомого майна №162 від 06.07.2021.

Відповідно до приписів ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20).

Положеннями ст.ст.76, 77 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, в повній мірі дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову ТОВ "Фармація Житомирщини" у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Житомирщини" до Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради та Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради про скасування результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору оренди майна та зобов`язання повернути 53520,00 грн відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.09.23

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

2 - позивачу (рек.) + ІНФОРМАЦІЯ_2;

3 - відповідачу-1 (рек.) + ІНФОРМАЦІЯ_1;

4 - відповідачу-2 (рек.) + ІНФОРМАЦІЯ_3