Рішення

від 12.09.2023 по справі 908/2671/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/215/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2023 Справа № 908/2671/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцової К.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2671/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (вул.Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код 42093239)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРВИ» (70151, с. Барвінівка, Запорізька область, вул. Шкільна, буд. 15, ідентифікаційний код 30870438)

про стягнення 313681,84 грн.

представники:

від позивача: Скупа Н.О., довіреність № 25 від 19.06.2023,

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

22.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 22.08.2023 №8389 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРВИ» про стягнення 313681,84грн, що складається з суми заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 301602,22грн, суми 3% річних у розмірі 2281,22грн, інфляції в розмірі 9798,40грн. Також позивач просить суд, відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України органом, що буде виконувати рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 301602,22грн починаючи з 22.08.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 22.08.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2671/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором № 30 від 01.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу щодо оплати спожитої електричної енергії за період жовтень 2022 року липень 2023 року на суму 301602,22 грн. За прострочення оплати позивач нарахував 3% річних за період з 18.11.2022 по 01.08.2023 в сумі 2281,22 грн. та інфляційні втрати за період з 18.11.2022 по 01.08.2023 в сумі 9798,40 грн., які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу. Позовні вимоги заявлено на підставі ст. ст. 2, 3, 193, 230, 232, 275 Господарського кодексу України, ст. ст. 16, 205, 526, 530, 610, 611, 612, 629, 640 Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг14.03.2018 № 312.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2671/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/215/23. Судове засідання для розгляду справи призначено на 12.09.2023 об 11 год. 20 хв.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 12.09.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві. В судовому засіданні позивачем подано заява, у якій останній просить суд вважати вірним код ЄДРОПУ відповідача 30870438 та здійснити нарахування 3% річних на суму основного боргу, органом, що буде виконувати рішення, починаючи з 02.08.2023. Заява прийнята судом

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Згідно ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "" http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Наявні матеріали справи дозволяють здійснити її розгляд по суті за відсутності представника відповідача.

В засіданні 12.09.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» є суб`єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України «Про ринок електричної енергії» та починаючи з 01.01.2019 ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.

Відповідно до статей 6, 63 та пункту 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 26.10.2021 було прийнято Постанову № 1268, якою було затверджено Методичні рекомендації щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, а також рекомендовано суб`єктам господарювання, які провадять діяльність з передачі електричної енергії локальними (місцевими) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які мають намір отримати ліцензію на розподіл електричної енергії та на яких не поширюються вимоги пункту 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону, здійснити передачу даних побутових та малих непобутових споживачів відповідному постачальнику універсальної послуги на закріпленій території відповідно до Методичних рекомендацій до дня, що є останнім днем здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до п. 8 Постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (редакція станом на 01.01.2019) «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - ПРРЕЕ) Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно з пп.1.2.15. п.1.2. ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Так, подання електропостачальнику заяви - приєднання до публічного договору є прямим наміром укладання такого договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом приєднання до умов цього договору.

Таким чином з врахуванням наведеного, між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (постачальником) та Товариством з обмеженого відповідальністю "БАРВИ" (споживач) укладено Договір № 30 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2022 шляхом приєднання Споживача до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції «Фактична плюс» - Додаток 3 до Договору (до заяви додасться), для чого Споживачподав електропостачальнику заяву-приєднання - Додаток 1 до Договору.

Згідно з розділом 2 договору «Предмет Договору», Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У відповідності з розділом 3 договору, умови надання послуг відповідачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 1 до договору.

Згідно з розділом 5 договору «Ціна, порядок обліку і оплата елетричної енергії», Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до Договору.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4 Додатку 2 до Договору «Спосіб оплати», розрахунковим періодом є календарний місяць, який встановлюється з 1 числа розрахункового місяця до останнього числа розрахункового місяця.

Оплата за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється один раз за фактичними показниками комерційного обліку.

Відповідно до п. 5.10. Договору Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або у складі вартості (ціни) електричної енергії Постачальника, або безпосередньо оператору системи, з яким Споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії. Спосіб оплати послуги з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.

Відповідачу надіслані рахунки за постачання електричної енергії постачальником за спірний період.

В порушення умов Договору в частині оплати вартості електричної енергії та п. 4.12 ПРРЕЕ у відповідачаа виник борг за спожиту електричну енергію, обсяг якої підтверджується листом ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 01.08.23 № 007-66/4029, додатком №1 до якого є «Інформація щодо споживання електричної енергії ТОВ «БАРВИ» (код ЄДРПОУ 03972991) та складає 65 313 кВт/год з жовтня 2022 року по липень 2023 року, у зв`язку з чим заборгованість становить 301602, 22 грн.

Відповідачу було направлено вимогу від 10.07.2023 №. 67/02-56 з додатками (рахунками на сплату заборгованості) для сплати суми боргу. Проте, вимога залишена без реагування.

На підставі вищевикладених обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом, предметом якого є стягнення з ТОВ «БАРВИ» на користь ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» суми заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 301602,22грн, суми 3% річних у розмірі 2281,22грн, інфляції в розмірі 9798,40грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, разом з тим, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами тощо, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір умовами якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних їх формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбаченні договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Отже, між позивачем та відповідачем відбулось укладення договору про постачання електричної енергії постачальником.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно розділу 2 Договору «Предмет Договору» позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Спожитий обсяг електричної енергії відповідача за період жовтень 2022 року липень 2023 року підтверджується листом за № 007-66/4029 від 01.08.2023 адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу відповідача вимоги № 67/02-56 від 10.07.2023 щодо погашення боргу за спожиту електричну енергію. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без уваги, сума заборгованості не погашена.

Відповідачем доказів сплати заборгованості за отриману електричну енергію суду не надано.

За таких обставин суд визнав обґрунтованими, правомірними та доведеними позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за спожиту електричну енергію в сумі 301602,22 грн. за період жовтень 2022 року липень 2023 року.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою вартості спожитої електричної енергії відповідачу нараховано 3% річних за період з 18.11.2022 по 01.08.2023 в сумі 2281,22 грн. та інфляційні втрати в сумі 9798,40 грн.

Суд визнав обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2281,22 грн. та інфляційних втрат у сумі 9798,40 грн.

Позивач просить суд відповідно до ч.10 ст.238 ГПК України зазначити в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування 3% річних на суму основного боргу 301602,22 грн., починаючи з 02.08.2023 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

Згідно з ч.10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Враховуючи наявність боргу та заявлене позивачем клопотання, суд дійшов висновку про можливість зазначення в рішенні про нарахування 3% річних органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення, до моменту виконання рішення згідно ч.10 ст.238 ГПК України, починаючи з 02.08.2023 до моменту погашення боргу відповідачем за формулою: сума 3% річних = сума залишку боргу х 3% х кількість днів прострочення: 365 : 100.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРВИ» (70151, с. Барвінівка, Запорізька область, вул. Шкільна, буд. 15, ідентифікаційний код 30870438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код 42093239) 301602 (триста одна тисяча шістсот дві) грн. 22 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 2281 (дві тисячі двісті вісімдесят одна) грн. 22 коп. 3% річних, 9798 (дев`ять тисяч сімсот дев`яносто вісім) грн. 40 коп інфляційних втрат та 4705 (чотири тисячі сімсот п`ять) грн 23 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України органом (особою), що буде виконувати рішення, здійснювати нараховування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 301602 (триста одна тисяча шістсот дві) грн. 22 коп., починаючи з 02.08.2023 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.09.2023.

СуддяТ.А. Азізбекян