Рішення

від 12.09.2023 по справі 909/518/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/518/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засіданні Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гамаюн", вул. Північно-Сирецька, 3, м. Київ, 04136

до відповідача: Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради, вул.Кардинала Любомира Гузара, 15, м. Івано-Франківськ, 76019

про стягнення заборгованості в розмірі 293035,62 грн, з яких: 51375,23 грн 3 % річних та 241660,39 грн інфляційних збитків.

за участі:

від позивача:Кушнарьов Дмитро Віталійович (в режимі вкз)

від відповідача: не з`явились

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гамаюн" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 1531219,00 грн, з яких: 685510,30 грн пені, 111163,83 грн 3 % річних та 734544,27 грн інфляційних збитків.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

19.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гамаюн" до суду надійшло повідомлення по справі від 19.06.2023 (вх.№9119/23), в якому зазначає про те, що не бажає укласти мирову угоду, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації.

10.08.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гамаюн" до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 10.08.2023 (вх.№9493/23), в якій просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 51375,23 грн за період 18.08.2022 - 31.05.2023 суму, іфляційні нарахування за період 18.08.2022 - 31.05.2023 за період 01.08.2022 - 31.05.2023 в розмірі 241660,39 грн.

В судовому засіданні 17.08.2023, суд постановив протокольну ухвалу про прийняття заяви про зменшення розміру позовних вимог, отже позовні вимоги підлягають розгляду в обсязі визначеному даною заявою.

21.08.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гамаюн" до суду надійшла заява про відмову від частини позовних вимог від 21.08.2023 (вх.№9827/23), в якій відмовляється від позовних вимог щодо стягнення пені та просить суд закрити провадження у справі в цій частині.

21.08.2023 від Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради до суду надійшли письмові пояснення №896/48-16/14в від 21.08.2023 (вх.№12144/23).

23.08.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гамаюн" до суду надійшла заява про проведення засідання у відсутності особи, яка бере участь у справі від 23.08.2023 (вх.№12248/23).

Ухвалою суду від 23.08.2023 провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гамаюн" до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради в частині стягнення 685510,30 грн пені закрито.

В судовому засіданні 23.08.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.09.2023.

07.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гамаюн" до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог від 07.09.2023 (вх.№12969/23).

В судовому засіданні 12.09.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про відмову в прийняті заяви про зменшення позовних вимог від 07.09.2023 (вх.№12969/23).

В судовому засіданні 12.09.2023 розгляд справи по суті завершено, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок несплати відповідачем основної заборгованості, яка встановлена рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2021 у справі №909/223/21, яке набрало законної сили, позивачем нараховано відповідачу відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 51375,23 грн за період 18.08.2022 - 31.05.2023, іфляційні нарахування в розмірі 241660,39 грн за період 01.08.2022 - 31.05.2023.

Позиція відповідача.

У письмових поясненнях відповідач зазначає про те, що наявним є ще одне рішення Господарського суду Івано-Франківської області суду від 05.04.2023 по справі №909/80/23, яким було стягнуто 3% річних за період з 18.08.2022 по 23.01.2023 в розмірі 28462 грн 24 коп. та інфляційні втрати за період з серпня 2022 року по грудень 2022 року у розмірі 154196 грн 14 коп. Тобто, періоди за які 3% річних та інфляційні втрати уже стягнуто та за які заявлено вимоги у даній справі частково дублюються. Якщо здійснити перерахунок, то 3% річних за період з 24.01.2023 по 31.05.2023 становить 22913 грн, а інфляційні втрати за період з січня 2023 по травень 2023 - 81681,26 грн.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

22.06.2020 між Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради (відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гамаюн" (позивачем) укладено договір №321/2020/57 про закупівлю товарів за бюджетні кошти.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2021 у справі №909/223/21 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гамаюн" до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товарів за бюджетні кошти №321/2020/57 від 22.06.2020 в розмірі 2354766 грн 18 коп. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2177928 грн основного боргу, 51524 грн 41 коп. пені, 25564 грн 37 коп. 3% річних, 99658 грн 86 коп. інфляційних втрат та 35320 грн 13 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2021 у справі №909/964/21 стягнуто з відповідача на користь позивача за прострочення виконання грошового зобов`язання по рішенню суду від 17.06.2021 у справі №909/223/21: пеню в розмірі 83715 грн 97 коп. за період з 15.03.2021 по 17.09.2021, 3% річних в розмірі 33295 грн 45 коп. за період з 15.03.2021 по 16.09.2021 та інфляційні втрати в розмірі 83850 грн 23 коп. за період з березня по серпень 2021 року.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.09.2022 у справі №909/569/22 стягнуто з відповідача на користь позивача за прострочення виконання грошового зобов`язання по рішенню суду від 17.06.2021 у справі №909/223/21: 3% річних в розмірі 59788 грн 60 коп. за період з 18.09.2021 по 17.08.2022 та інфляційні втрати в розмірі 456764 грн 20 коп. за період з жовтня 2021 по липень 2022 року.

Відповідно до розрахунків позивача, у зв`язку з невиконанням рішення суду від 17.06.2021 у справі №909/223/21 позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 51375,23 грн 3 % річних за період 18.08.2022 - 31.05.2023, 241660,39 грн інфляційних нарахувань за період 01.08.2022 - 31.05.2023.

Судом також встановлено, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області суду від 05.04.2023 по справі №909/80/23, стягнуто 28462 грн 24 коп. 3% річних за період з 18.08.2022 по 23.01.2023 та 154196 грн 14 коп інфляційних втрат за період з серпня 2022 року по грудень 2022 року.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

Згідно статті 129-1 Конституції України, статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частинами 2, 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства , цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2021 у справі №909/223/21 стягнуто з відповідача на користь позивача 2177 928 грн основного боргу.

Доказів виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2021 у справі №909/223/21 матеріали даної справи не містять.

Згідно частини статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Таким чином, наявність судового рішення про стягнення основного боргу за договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Враховуючи те, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу, тому наявні правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 Цивільного кодексу України.

При цьому інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Вказана правова позиція відображена в постановах Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі № 902/330/17, від 05.07.2019 року у справі № 905/600/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18.

Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 51375,23 грн 3 % річних за період 18.08.2022 - 31.05.2023, 241660,39 грн інфляційних нарахувань за період 01.08.2022 - 31.05.2023. Однак, позивачем в даному розрахунку не враховано наявність рішення Господарського суду Івано-Франківської області суду від 05.04.2023 по справі №909/80/23, яким стягнуто 28462 грн 24 коп. 3% річних за період з 18.08.2022 по 23.01.2023 та 154196 грн 14 коп інфляційних втрат за період з серпня 2022 року по грудень 2022 року за невиконання зобов`язання зі сплати основного боргу за рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2021 у справі №909/223/21.

Отже, періоди нарахування 3 % річних та інфляційних втрат заявлені позивачем частково накладаються на періоди нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за які судом здійснено стягнення у справі №909/80/23.

Судом здійснено перерахунок 3 % річних за період з 24.01.2023 по 31.05.2023 та інфляційних втрат за період з січня 2023 року по травень 2023 року.

Згідно здійсненого судом розрахунку, 3% річних за період з 24.01.2023 по 31.05.2023 становить 22913 грн, інфляційні втрати за період з січня 2023 по травень 2023 становлять 81681,26 грн.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення 22913 грн 3% річних за період з 24.01.2023 по 31.05.2023, 81681,26 грн інфляційних втрат за період з січня 2023 по травень 2023. В решті позовних вимог слід відмовити в зв`язку з безпідставністю.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гамаюн" до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 293035,62 грн задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту освіти і науки Івано-Франківської міської ради (вул. Кардинала Любомира Гузара, 15, м. Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 40312499) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гамаюн" (вул. Північно-Сирецька, 3, м. Київ, 04136, (ідентифікаційний код 37726414) 22913 (двадцять дві тисячі дев`ятсот тринадцять) грн 3 % річних, 81681 (вісімдесят одну тисячу шістсот вісімдесят одну) грн 26 коп. інфляційних збитків, 1568 (одну тисячу п`ятсот шістдесят вісім) 91 грн судового збору.

Наказ видати після набранням рішення законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 28462,23 грн 3 % річних та 159979,13 грн інфляційних збитків - відмовити.

Судовий збір в сумі 2826,62 грн залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.09.2023

Суддя Неверовська Л. М.