Рішення

від 18.08.2023 по справі 910/1108/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.08.2023Справа № 910/1108/22

Господарський суд міста Києва в складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянув без виклику (повідомлення) представників учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ БУДИНОК "ПАРТНЕР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТОПУС ЕНЕРДЖІ"

про стягнення заборгованості у розмірі 182 518,45 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ БУДИНОК "ПАРТНЕР" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТОПУС ЕНЕРДЖІ" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення заборгованості у розмірі 182 518,45 грн, з яких 160 184,60 грн боргу, 10 552,50 грн пені, 5 015,77 грн три проценти річних, 6 765,58 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від виконання договірних обов`язків за договором поставки № 01/08-2018 від 01.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі 910/1108/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін та визначено сторонам строки на вчинення процесуальних дій.

Позивач та відповідач належним чином були повідомлені про відкриття провадження у справі.

Ухвала про відкриття провадження у справі була вручена уповноваженому представнику позивача 15.02.2022, що підтверджено наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105492013974.

Щодо повідомлення відповідача суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 01.02.2022 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження позивача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка також була зазначено позивачем у позовній заяві, а саме: 01054, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВІВ ВАЛ, будинок 29В, офіс 5. А також на адресу, яка була зазначена Позивачем, як адреса місця знаходження Відповідача: 04071, м.Київ, вул.. Набережно-Лугова, 2В, оф 101).

Проте, поштовий конверт, направлений на адресу місця знаходження Відповідача було повернуто до суду у зв`язку з неврученням адресату з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Поштовий конверт, направлений на адресу місця реєстрації Відповідача з відміткою про досилання за адресою 01010, м. Київ, вул. Лабушевська, буд. 12, пр.2 було повернуто до суду у зв`язку з неврученням адресату з відміткою відділення поштового зв`язку "неправильно зазначена адреса (немає такої вулиці)".

Згідно з пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 01.02.2022 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2022, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Будь яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ БУДИНОК "ПАРТНЕР" (далі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКТОПУС ЕНЕРДЖІ" (далі - Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки № 01/08-2018 (далі - Договір) за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити сантехнічне обладнання, матеріали, комплектуючі (далі - Товар) на умовах, визначених Договором, згідно рахунку-фактури, виставленого на підставі заявки Покупця на окрему партію Товару (пункт 1.1. Договору).

Згідно пункту 2.1 Договору вартість партії Товару визначається Постачальником в рахунку-фактурі після надходження заявки Покупця.

Умови та порядок постачання Товару сторони погодили у розділі 3 Договору. Зокрема, відповідно до пункту 3.3 Договору Факт передачі Товару підтверджується видатковою накладною (складською накладною), підписаною представником Покупця.

За умовами пункту 4.1. Договору Покупець має здійснити оплату Постачальнику у розмірі 100% шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 днів з моменту отримання Товару. Днем оплати за Товар є дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника. У разі відсутності реквізитів у призначенні платежу, передбачених пунктом 4.1.2 Договору, Постачальник зараховує кошти в погашення заборгованості за партію Товару, яка відвантажена раніше інших.

Відповідно до пункту 4.4. Договору в редакції Додаткової угоди від 14.05.2019 У випадку наявності заборгованості Покупця перед Постачальником за попередню поставку(ки) товару, сплачені грошові кошти Постачальник має право зарахувати в погашення заборгованості за попередню поставку, незалежно від того, яке призначення платежу вказаного Покупцем.

У випадку порушення Покупцем строків оплати за Товар відповідно до пункту 4.1 Договору Покупець виплачує Постачальнику пеню, розраховану в розмірі 1% від суми, що підлягає оплаті, за кожен день прострочення в оплаті, але не більше 10 % (пункт 6.1. Договору).

На виконання умов Договору Позивач здійснив поставку Товару, зокрема на суму 160 403,55 грн, згідно наступних видаткових накладних, які підписані уповноваженими представниками сторін:

- № ТБ-0000021 від 10.01.2020 на суму 4 402,90 грн,

- № ТБ-0000401 від 07.02.2020 на суму 634,67 грн,

- № ТБ-0000402 від 07.02.2020 на суму 22 152,49 грн,

- № ТБ-0000469 від 12.08.2020 на суму 31 315,10 грн,

- № ТБ-0000491 від 12.02.2020 на суму 5 708,77 грн,

- № ТБ-0000553 від 17.02.2020 на суму 3 323,38 грн,

- № ТБ-0000657 від 24.02.2020 на суму 6 311,77 грн,

- № ТБ-0000676 від 24.02.2020 на суму 1 214,84 грн,

- № ТБ-0000719 від 26.02.2020 на суму 9 029,20 грн,

- № ТБ-0000830 від 06.03.2020 на суму 17 168,57 грн,

- № ТБ-0000831 від 06.03.2020 на суму 637,00 грн,

- № ТБ-0000871 від 11.03.2020 на суму 372,04 грн,

- № ТБ-0000899 від 12.03.2020 на суму 1 162,46 грн,

- № ТБ-0000929 від 13.03.2020 на суму 9 603,60 грн,

- № ТБ-0001540 від 05.05.2020 на суму 34 786,04 грн,

- № ТБ-0001562 від 07.05.2020 на суму 6 254,83 грн,

- № ТБ-0001760 від 22.05.2020 на суму 1 212,14 грн,

- № ТБ-0001835 від 27.05.2020 на суму 3 758,35 грн,

- № ТБ-0001845 від 27.05.2020 на суму 613,34 грн,

- № ТБ-0002339 від 01.07.2020 на суму 742,06 грн.

За твердженням Позивача, яке не спростовано Відповідачем, Товар, поставлений згідно зазначених накладних, оплачений Відповідачем не був.

З метою досудового врегулювання спору Позивач 02.12.2021 направив на адресу Відповідача Вимогу № 203 про сплату заборгованості за поставлений Товар у розмірі 160 184,60 грн. Доказів погашення заборгованості, або ж відповіді на Вимогу матеріали справи не містять.

З огляду на викладені вище обставини, Позивач звернувся за захистом свого порушеного права до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача 160 184,60 грн основної заборгованості за Договором, 10 552,50 грн пені, 5 015,77 грн три проценти річних, 6 765,58 грн інфляційних втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Покупець, згідно приписів статті 692 ЦК України, зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 3 статті 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

За правилом статті 610 ЦК України порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 1 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, оскільки Відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленого Товару в повному обсязі в установлені Договором строки, суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 160 184,60 грн підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення з Відповідача 5 015,77 грн трьох процентів річних та 6 765,58 грн інфляційних втрат за період прострочення - з 08.11.2020 по 02.12.2021, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 910/12604/18 від 01.10.2019).

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги Позивача в цій частині також підлягають задоволенню у заявленому Позивачем розмірі.

Окрім того, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача пені у розмірі 22 333,85 грн за період з 08.11.2020 по 02.12.2021,, нарахованої на підставі пункту 6.1 Договору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно з положеннями статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно частин 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 статті 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Так, згідно пункту 6.1. Договору у випадку порушення Покупцем строків оплати за Товар відповідно до пункту 4.1 Договору Покупець виплачує Постачальнику пеню, розраховану в розмірі 1% від суми, що підлягає оплаті, за кожен день прострочення в оплаті, але не більше 10 %.

Отже, сторонами договору, було письмово погоджено застосування такого виду відповідальності до Покупця, як стягнення пені.

Відповідно до статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий до позовної заяви розрахунок пені, суд дійшов висновку про його арифметичну правильність з урахуванням заявленого періоду, з огляду на що позов у цій частині також підлягає задоволенню та стягнення з Відповідача на користь Позивача пені у розмірі 22 333,85 грн.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У зв`язку з наведеними обставинами суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно пункту 3 частини 4 статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/13407/17.

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ БУДИНОК "ПАРТНЕР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТОПУС ЕНЕРДЖІ" про стягнення заборгованості у розмірі 182 518,45 грн,- задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТОПУС ЕНЕРДЖІ" (01054, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВІВ ВАЛ, будинок 29В, офіс 5; ідентифікаційний код 40378476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ БУДИНОК "ПАРТНЕР" (04074, місто Київ, ВУЛИЦЯ КОНОПЛЯНСЬКА, будинок 12; ідентифікаційний код 37096175) 160 184,60 грн (сто шістдесят тисяч сто вісімдесят чотири гривні 60 копійок) основної заборгованості, 10 552,50 грн (десять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві гривні 50 копійок) пені, 5 015,77 грн (п`ять тисяч п`ятнадцять гривень 77 копійок) трьох процентів річних, 6 765,58 грн (шість тисяч сімсот шістдесят п`ять гривень 58 копійок) інфляційних втрат та 2 737,79 грн (дві тисячі сімсот тридцять сім гривень 79 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18.09.2023.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ