Рішення

від 15.09.2023 по справі 910/3620/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2023Справа № 910/3620/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,

справу № 910/3620/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут"</a>;

до Акціонерного товариства "Закарпатвтормет";

про стягнення 22 617,56 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут"</a> звернулося з позовом до Господарського суду міста Києва, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства "Закарпатвтормет" суму заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 22 617,56 грн за договором про постачання електричної енергії споживачу № 230345 від 01.01.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 відкрито провадження у справі № 910/3620/23, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.03.2023 була направлена на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення уповноваженим представникам сторін.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №312, яка набрала чинності 19.04.2018, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до п.1.1.1. ПРРЕЕ, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут"</a> (далі також - постачальник, позивач) є учасником ринку електричної енергії, який на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП №429 від 14.03.2018, провадить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу.

Отже, позивач є постачальником електричної енергії.

Відповідно до п.1.1.2. ПРРЕЕ, договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Згідно із п.1.2.7 ПРРЕЕ, постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Заявою-приєднання до умов договору постачання електричної енергії споживачу від 01.09.2019 Публічне акціонерне товариство "Закарпатвтормет", яке в подальшому змінило назву на Акціонерне товариство "Закарпатвтормет" (далі - споживач, відповідач) повідомило позивача про приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції постачальника № 5/1.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За таких обставин судом встановлено, що шляхом надання заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, згідно ст. 634 Цивільного кодексу України, враховуючи положення вищезазначених норм закону між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору, цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору, який розміщений в мережі Інтернет на сайті https://zakarpatzbut.energy/dokumenti/publichni-dogovori-ta-zaiavi. Цей договір може бути укладений шляхом приєднання споживача до договору, а саме: підписання ним цього договору та/або заяви-приєднання та/або Комерційної пропозиції та/або в порядку передбаченому абз. 2 п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312. Умови договору можуть змінюватися в порядку, визначеному законодавством або цим договором.

У відповідності до пункту 2.1. договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 5.5 договору).

Відповідно до пункту 5.7. договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно пп.1 п. 6.2. договору, споживач зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору, а постачальник, в свою чергу, відповідно до пп. 2 п. 7.2. договору, нараховувати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором та додатками до нього, а також відповідно до пп.1 п.7.1. договору має право на отримання від споживача плати за поставлену електричну енергію.

Позивач вказує, що відповідач не сплатив вартість поставленої електричної енергії в повному обсязі, у зв`язку з чим у останнього перед постачальником наявна заборгованість у розмірі 22 617,56 грн за періоди лютий - березень 2022 року та червень - вересень 2022 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 73, 74Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач, на виконання умов договору та для оплати відповідачем вартості спожитої електричної енергії виставлено рахунки:

- за розрахунковий період лютий 2022 року позивачем виставлено рахунок ПЕЕ №230345/2/1 від 01.03.2022 на суму 10 315,08 грн;

- за розрахунковий період березень 2022 року позивачем виставлено рахунок ПЕЕ №230345/3/1 від 01.04.2022 на суму 6 668,95 грн;

- за розрахунковий період квітень 2022 року позивачем виставлено рахунок ПЕЕ №230345/4/1 від 01.05.2022 на суму 928,23 грн;

- за розрахунковий період червень 2022 року позивачем виставлено рахунок ПЕЕ №230345/6/1 від 01.07.2022 на суму 1 720,84 грн;

- за розрахунковий період липень 2022 року позивачем виставлено рахунок ПЕЕ №230345/7/1 від 01.08.2022 на суму 1 217,96 грн;

- за розрахунковий період серпень 2022 року позивачем виставлено рахунок ПЕЕ №230345/8/1 від 01.09.2022 на суму 1 233,48 грн;

- за розрахунковий період вересень 2022 року позивачем виставлено рахунок ПЕЕ №230345/9/1 від 06.10.2022 на суму 1 739,98 грн.

Ha підтвердження інформації щодо обсягів спожитої відповідачем електричної енергії вказаний період, постачальником було направлено ОСР - Приватному акціонерному товариству "Закарпаттяобленерго" (провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 27.11.2018 №1534) лист "Про надання інформації" за №001-21/220 від 23.01.2023.

Листом за №154-25/1412 від 31.01.2023 ПрАТ "Закарпаттяобленего" підтвердило інформацію щодо обсягів спожитої електричної енергії відповідачем в період з лютого 2022 року по вересень 2022 року, що і стали підставою для виставлення вказаних рахунків на оплату.

15.02.2022 споживачем було сплачено суму в розмірі 12 136,00 грн, що підтверджується банківською випискою, які згідно призначення платежу були зараховані постачальником як оплата за січень 2022 року згідно рахунку №230345/1/1 від 02.02.2022, а переплату в розмірі 0,04 грн. було зараховано в часткову оплату за спожиту електричну енергію в лютому 2022 року.

31.10.2022, вже після формування рахунку за вересень 2022 року, оператором системи розподілу було здійснено коригування обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період вересень 2022 року у зв`язку з чим сума до оплати за вересень 2022 року зменшилася на 1 206,92 грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 22 617,56 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем виконано належним чином зобов`язання з постачання електричної енергії у відповідності до умов договору та в обсягах, зазначених в актах прийняття - передавання товарної продукції, а відповідачем, у свою чергу, прийнято надані послуги у вказаному обсязі без будь - яких зауважень.

За висновками суду, обов`язок позивача щодо пред`явлення актів про прийняття - передавання товарної продукції відповідачеві виконано належним чином, обраний позивачем спосіб направлення актів, за відсутності визначеного договором способу їх надання постачальнику, умовами договору не протирічить.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з п. 5.2. договору, спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Як визначено п. 5.3. договору, інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника в особистому кабінеті споживача не пізніше ніж за 20 днів до початку ї застосування із зазначенням порядку її формування. У разі зміни регулятором чи з інших з незалежних від постачальника причин базових складових ціни електричної енергії, визначених комерційною пропозицією, що призводить до збільшення ціни на електричну енергію, постачальник може інформувати споживача про такі зміни у рахунках за електричну енергію та/або на своєму офіційному веб-сайті.

У п. 5.4. договору сторони погодили, що ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Відповідно до пункту 5.7. договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Тобто, в договорі сторони погодили ціну та порядок здійснення розрахунків за поставлену електричну енергію.

Докази того, що сторони узгодили інший строк оплати наданих послуг за Договором в матеріалах справи відсутні.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором за періоди лютий - березень 2022 року та червень - вересень 2022 року становить 22 617,56 грн.

Суд вказує на те, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за поставлену електричну енергію у передбачені договором строки у розмірі 22 617,56 грн.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Закарпатвтормет" (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 6, ідентифікаційний код 13598192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут"</a> (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Жупанатська, буд. 18, ідентифікаційний код 41999833) 22 617 (двадцять дві тисячі шістсот сімнадцять) грн 56 коп. заборгованості та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко