Рішення

від 18.09.2023 по справі 910/7432/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.09.2023Справа № 910/7432/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,

справу № 910/7432/23

за позовом Приватного підприємства "Трансзахід груп";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС Ексім"</a>;

про стягнення 85 282,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Трансзахід груп" звернулося з позовом до Господарського суду міста Києва, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС Ексім"</a> заборгованість за договором № 1046/Д про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування від 27.01.2023 у розмірі 85 282,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 відкрито провадження у справі № 910/7432/23, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.05.2023 була направлена на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення уповноваженим представникам сторін.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою суду від 18.05.2023, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.01.2023 між Приватним підприємством "Трансзахід груп" (далі - перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВС Ексім" (далі - експедитор, відповідач) укладено договір № 1046/Д про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування (далі - договір), відповідно до п. 1.2. якого, експедитор, діючи від свого імені і за плату та за рахунок замовника, залучає перевізника для організації внутрішнього або міжнародного перевезення вантажу, а перевізник зобов`язується доставити вантаж до місця призначення і видати його вантажоодержувачу (уповноваженій особі вантажоодержувача) у відповідності до заявки експедитора, а експедитор зобов`язується оплатити виконане перевезення.

Згідно з п. 2.3. договору, вимоги по перевезенню зазначаються у разовій заявці (додаток № 1), яку експедитор надає перевізнику після узгодження умов кожного окремого перевезення.

За змістом п. 2.4. договору, заявка є невід`ємною частиною даного договору та повинна містити наступні відомості: ??маршрут перевезення вантажу; ???адреси пункту завантаження та митного оформлення; ??адреси пункту митного оформлення та розвантаження; адреси відправника й отримувача вантажу із зазначенням відповідальних осіб; ??дата та час подачі автомобіля на завантаження; ??повну, точну і достовірну інформацію щодо виду, найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення (це може бути вага, об`єм, номенклатура та загальна вартість вантажу, кількість місць і вид упаковки, тощо); ??необхідні документи при завантаженні; ??характеристики транспорту; ??строк доставки вантажу; ??розмір штрафних санкцій за зрив завантаження і простій транспортного засобу; ??загальна сума послуг по перевезенню вантажу; ??іншу інформацію, яка необхідна для виконання перевізником своїх обов`язків за договором.

Як встановлено п. 2.5. договору, у строк не пізніше 24 годин після отримання заявки, перевізник повинен підтвердити прийняття заявки до виконання, на умовах, що викладені в ній, або, при неможливості здійснення перевезення на умовах, викладених у заявці, повідомити про відмову від підтвердження заявки.

Сторони у п. 3.1. договору сторони погодили, що вартість послуг погоджується у додаткових угодах або в заявках до цього договору. Вартість послуг включає в себе перевезення вантажу.

Пунктом 3.2. договору встановлено, оплата перевезення перевізнику-резиденту здійснюється у гривнях, за курсом НБУ встановленим на день завантаження, вказаний в графі 4 CMR або ТТН.

Як передбачено п. 3.3. договору, оплата перевезення перевізнику-нерезиденту здійснюється в іноземній валюті, з урахуванням законодавства про валютне регулювання в т.ч.: Закону України «Про валюту і валютні операції» та Постанови НБУ №153 «Про перелік товарів критичного імпорту», за якою до товарів та послуг критичного імпорту відносяться: Оплата товарів (продукції, послуг, витрат), пов`язаних із перевезенням пасажирів, вантажів (включаючи розрахунки за пальне, оплату аеропортових та портових зборів, наземного обслуговування повітряних та морських суден, оплату доріг, морське фрахтування, ремонт транспорту та інші, пов`язані з цією діяльністю продукцію, послуги та витрати).

У п. 3.4. договору сторони погодили, що перевізник направляє електронною поштою чи ін. узгодженим сторонами способом експедитору для оплати оригінали всіх необхідних документів (рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, ТТН або CMR з відміткою вантажоодержувача та митних органів).

Як визначено п. 3.5., 3.6. договору, експедитор зобов`язується сплачувати вартість наданих послуг щомісячно, на підставі підписаних Актів наданих послуг, та рахунку перевізника, шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок протягом 5 (п`ять) робочих днів з дати одержання оригіналів вказаних документів у п. 3.4. В акті наданих послуг перевізник обов`язково зазначає маршрут, дату наданих послуг та номер договору.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Кожна із сторін може достроково розірвати договір, попередивши письмово іншу сторону за один місяць до дати його розірвання. (п. 7.1. договору).

Позивач зазначає, що відповідачу надано послуги за договором загальною вартістю 115 282,00 грн, з яких відповідачем сплачено 30 000,00 грн, у зв`язку з чим у останнього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 85 282,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

В силу вимог ч. 1 ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Статтею 931 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторонами було узгоджено та підписано наступні заявки до договору: заявка /№ 61/02 від 06.02.2023; заявка /№ 60/02 від 60.02.2023; заявка / №127/02 від 07.02.2023; заявка / №128/02 від 07.02.2023; заявка / №117/03 від 28.03.2023.

На виконання вищевказаних заявок позивачем були здійснені вантажні перевезення у відповідності до умов таких заявок, що підтверджується відповідними актами надання послуг: - №134 від 08.02.2023 на загальну суму 23 022,00 грн з ПДВ - виконання заявки / №61/02 від 06.02.2023; №135 від 08.02.2023 на загальну суму 21 798,00 грн з ПДВ - виконання заявки / №60/02 від 06.02.2023; №147 від 09.02.2023 на загальну суму 22 122,00 грн з ПДВ - виконання заявки / №127/02 від 07.02.2023; №148 від 09.02.2023 на загальну суму 23 040,00 грн з ПДВ - виконання заявки / №128/02 від 07.02.2023; №346 від 30.03.2023 на загальну суму 25 300,00 грн з ПДВ - виконання заявки / №117/03 від 28.03.2023.

Таким чином, позивачем надано відповідачу послуг за договором загальною вартістю 115 282,00 грн.

01.03.2023 відповідачем було здійснено часткову оплату за договором у розмірі 30 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 01.03.2023 №4979, яка наявна в матеріалах справи.

В заявках /№61/02 від 06.02.2023, /№60/02 від 06.02.2023, /№127/02 від 07.02.2023, /№128/02 від 07.02.2023 до договору сторони також узгодили форму та строки оплати за вказаними заявками, а саме оплата 80% по сканованих документах до 4 банківських днів, 20% - по оригіналах документів.

В заявці /№117/03 від 28.03.2023 узгоджено наступні форму та строки оплати, а саме оплата 100% по оригіналах документів 3-5 днів.

Таким чином, сторонами визначено строк виконання зобов`язання та порядок оплати наданих послуг в заявках та в договорі та з указаного можна дійти висновку, що повна оплата мала бути здійснена відповідачем не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання оригіналів документів про надання послуг.

Судом встановлено, що позивачем 15.02.2023 о 12:17 було надіслано відповідачу скан-копії актів наданих послуг №134 від 08.02.2023, №135 від 08.02.2023, №147 від 09.02.2023, №148 від 09.02.2023 та скан-копії рахунків на оплату у відповідності до таких актів наданих послуг засобами електронної пошти (на адресу електронної пошти відповідача, зазначену в заявках до договору - irina.inbox@ukr.net), у відповідь на що відповідач 15.02.2023 о 19:21 надіслав позивачу електронний лист, в якому попросив надіслати оригінали документів.

Оригінали документів, необхідних для оплати, позивач 17.02.2023 надіслав відповідачу сервісом доставки «Нова пошта» (номер відправлення 20 4506 6600 5205), у відділення та на ім`я отримувача, визначені в заявках /№61/02 від 06.02.2023, /№60/02 від 06.02.2023, /№127/02 від 07.02.2023, /№128/02 від 07.02.2023 до договору (м. Київ, відділення №339, одержувач ТОВ «ВВС Ексім» Ситбулай Анна).

Разом з актами наданих послуг позивачем було надіслано відповідачу рахунки на оплату, номера та дати яких відповідають номерам та датам актів наданих послуг.

Також, з актами наданих послуг, позивачем було надіслано відповідачу товарно-транспортні накладні: №273 від 06.02.2023, якою оформлено надання послуг, вказаних в акті наданих послуг №134 від 08.02.2023; №275 від 06.02.2023, якою оформлено надання послуг, вказаних в акті наданих послуг №135 від 08.02.2023; №291 від 08.02.2023, якою оформлено надання послуг, вказаних в акті наданих послуг №147 від 09.02.2023; №290 від 08.02.2023, якою оформлено надання послуг, вказаних в акті наданих послуг №148 від 09.02.2023.

Вказані документи відповідачем було отримано 18.02.2023, про що свідчать скріншоти листування по електронній пошті, а також інформація щодо відправки документів сервісом доставки «Нова Пошта».

Крім цього, суд вказує, що факт отримання документів, що підтверджують належне надання позивачем послуг за договором та прийняття таких послуг відповідачем підтверджують безпосередньо акти надання послуг №134 від 08.02.2023, №135 від 08.02.2023, №147 від 09.02.2023, №148 від 09.02.2023, які містять печатки сторін та підписи їх уповноважених представників.

Таким чином, підписання відповідачем вказаних актів є беззаперечним визнанням відповідачем факту належного надання позивачем послуг за договором та погодження відповідачем вартості послуг, що зазначені в таких актах.

Суд також вказує, що 07.04.2023 відповідачу через сервіс доставки «Нова пошта» для підпису також надсилався акт надання послуг №346 від 30.03.2023 (номер відправлення 20 4506 9132 0961).

До вказаного акту позивачем також було додано передбачені п. 3.4. договору документи, а саме: рахунок на оплату №346 від 30.03.2023 та товарно-транспортну накладну №29032023/3 від 29.03.2023.

Вказані документи відповідачем отримано 09.04.2023, однак, станом на момент розгляду справи, підписаного акту наданих послуг №346 від 30.03.2023 відповідачем надіслано позивачу не було.

Водночас, факт надання послуг за актом № 346 підтверджується товарно-транспортною накладною №29032023/3 від 29.03.2023, яка містить відмітку про одержання вантажу.

А відтак, зважаючи на дату отримання відповідачем актів наданих послуг №134 від 08.02.2023, №135 від 08.02.2023, №147 від 09.02.2023, №148 від 09.02.2023 та рахунків на оплату у відповідності до таких актів наданих послуг (18.02.2023), а також враховуючи строки для оплати наданих послуг, визначені в договорі та в заявках /№61/02 від 06.02.2023, /№60/02 від 06.02.2023, /№127/02 від 07.02.2023,/№128/02 від 07.02.2023 до договору, оплата за актами наданих послуг №134 від 08.02.2023, №135 від 08.02.2023, №147 від 09.02.2023, №148 від 09.02.2023 мала бути здійснена відповідачем не пізніше 27 лютого 2023 року.

Зважаючи на дату отримання відповідачем акту наданих послуг №346 від 30.03.2023 та рахунку на оплату у відповідності до такого акту (09.04.2023), а також враховуючи строк для оплати наданих послуг, визначений в договорі та в заявці №117/03 від 28.03.2023, оплата за актом наданих послуг №346 від 30.03.2023 мала бути здійснена відповідачем не пізніше 17 квітня 2023 року.

Отже сума загального боргу відповідача перед позивачем за договором становить 85 282,00 грн.

Проте, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів Приватному підприємству "Трансзахід груп" у розмірі 85 282,00 грн.

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості у розмірі 85 282,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС Ексім"</a> (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 3, ідентифікаційний код 43888072) на користь Приватного підприємства "Трансзахід груп" (35708, Рівненська обл., Здолбунівський р-н., с. Ільпінь, вул. Солов`їна, буд. 1, корп. В, ідентифікаційний код 42301625) 85 282 (вісімдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят дві) грн 00 коп. та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко