ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.09.2023Справа № 910/5185/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5)
до Благодійного фонду «Київська міжнародна школа» (03115, м. Київ, пров. Святошинський, 3-А)
про стягнення 2 565 208,01 грн
за участі представників сторін:
від позивача: Качкурова С.В.
від відповідача: не з`явився
У судовому засіданні 13.09.2023, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Благодійного фонду "Київська міжнародна школа" про стягнення 2 565 208,01 грн заборгованості за Договором № 8895025 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 12.11.2018.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 8895025 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 12.11.2018 в частині оплати поставленої теплової енергії у розмірі 1 575 770,19 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 314 038,22 грн, інфляційні втрати у розмірі 596 412,25 грн та 3% річних у розмірі 78 987,35 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5185/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.05.2023.
28.04.2023 відповідачем через загальний відділ діловодства суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначив про погашення основної суми боргу та заперечував проти нарахування штрафних санкцій.
У підготовчому засідання 03.05.2023 судом проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 31.05.2023.
22.05.2023 позивачем через загальний відділ діловодства суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати відповідачем основного боргу у розмірі 1 575 770,19 грн, а саме: довідку від 03.05.2023 № 30/вих 8895025 та копію платіжної інструкції від 14.04.2023 № 1291.
30.05.2023 відповідачем через загальний відділ діловодства суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи та врахувати при розгляді справи, а саме заяви про мирне врегулювання спору від 08.05.2023 № 40-24/23, яка була направлена позивачу.
30.05.2023 позивачем через загальний відділ діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю направити уповноваженого представника через зайнятість в інших судових засіданнях/процесах.
У підготовчому засідання 31.05.2023 судом проголошено протокольну ухвалу про задоволення клопотання позивача та відкладення підготовчого засідання на 21.06.2023.
У підготовчому засідання 21.06.2023 представником відповідача подано клопотання про витребування доказів у Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, та Національної гвардії України та Святошинського районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо надання інформації стосовно періоду перебування батальйону «Азов» на території відповідача.
За результатами розгляду вказаного клопотання у підготовчому засідання 21.06.2023 судом проголошено протокольні ухвали про відмову в його задоволенні та відкладення підготовчого засідання на 19.07.2023.
26.06.2023 позивач через загальний відділ діловодства суду подав заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 1 575 770,19 грн, стягнення з відповідача пені у розмірі 314 038,22 грн, інфляційних втрат у розмірі 596 412,25 грн, 3 % річних у розмірі 78 987,35 грн та повернення судового збору у розмірі 23 636,55 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про закриття провадження у справі в частині основного боргу було задоволено, закрито провадження у справі №910/5185/23 в частині позовних вимог про стягнення з Благодійного фонду «Київська міжнародна школа» основного боргу у розмірі 1 575 770,19 грн, вирішено повернути Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 23 636 грн 55 коп., що був перерахований відповідно до платіжного доручення №4570 від 23.03.2023.
Протокольною ухвалою від 19.07.2023 суд відклав підготовче засідання на 02.08.2023.
19.07.2023 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання у справі.
01.08.2023 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи таблиці нарахувань та сплат з серпня 2021 по квітень 2023, копій платіжних інструкцій, копії актів звіряння розрахунків за теплову енергію та копії рахунків-фактур.
У підготовчому засіданні 02.08.2023 судом було з`ясовано думку представників сторін щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Протокольною ухвалою від 02.08.2023, за відсутності заперечень учасників справи, судом на місці було ухвалено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.09.2023.
12.09.2023 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання призначене на 13.09.2023 з`явився представник позивача, який заперечив проти задоволення клопотання відповідача про відкладення судового засідання. Суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, як таке що не обґрунтоване та не підтверджене жодними доказами.
Надалі, представник позивача оголосив позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
12.11.2018 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (надалі - позивач, постачальник) та Благодійним фондом «Київська Міжнародна Школа» (надалі - відповідач, абонент) було укладено договір №8895025 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до якого позивач зобов`язався постачати теплову енергію відповідачу, а відповідач зобов`язався отримувати теплову енергію та оплачувати її вартість відповідно до умов, викладених у цьому Договорі.
Відповідно до п.2.2.1 Договору, позивач зобов`язався постачати відповідачу теплову енергію на потреби: опалення та вентиляція - в період опалювального сезону: гарячого водопостачання протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору.
Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2018 року. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього Договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між Сторонами з 01.05.2018 р. (п.8.1., 8.2 Договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Облік споживання Абонентом теплової енергії здійснюється за приладами обліку (п.5.1 Договору).
Відповідно до п.2 Додатку №4 до Договору Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Постачальнику вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії.
Відповідно до п.5 Додатку №4 до Договору Абонент щомісячно з 12 по 15 числа самостійно отримує у ЦОК (центр обслуговування клієнтів) за адресою: просп. Повітрофлотський, 58 облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітній період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Абонент повертає в ЦОК); акт виконаних робіт (приймання-передавання товарної продукції).
Згідно п. 2.3.1., 2.3.2. Договору Відповідач зобов`язується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до Договору.
Пунктом 6.1.1 та 6.3.1 договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.054.2018. (п. 8.2. договору).
Припинення дії договору не звільніє Абонента від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії (п. 8.4. договору).
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору несвоєчасно вносив плату за спожиту теплову енергію, в результаті чого за період з листопада 2021 року по січень 2023 року у останнього утворилась заборгованість у розмірі 1 575 770,19 грн. Крім того, за неналежне виконання грошових зобов`язань позивачем було також нараховано відповідачу пеню у розмірі 314 038,22 грн, інфляційні втрати у розмірі 596 412,25 грн та 3% річних у розмірі 78 987,35 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Укладений між сторонами договір №8895025 постачання теплової енергії у гарячій воді від 12.11.2018 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 Цивільного кодексу України).
За умовами договору відповідач зобов`язався дотримуватись умов та порядку оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до цього договору (п. 2.3.2 договору).
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Судом встановлено, що за період постачання позивачем теплової енергії з листопада 2021 року по січень 2023 року, при оформленні рахунків-фактури, останнім застосовувався затверджений тариф на теплову енергію, що підтверджується щомісячними обліковими записами до договору.
Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила) споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Як встановлено судом, на підтвердження факту постачання теплової енергії та обсягу відпущеної відповідачу теплової енергії, позивачем до матеріалів справи було додано копії корінців нарядів на включення та відключення об`єктів, а також акти приймання-передавання товарної продукції за спірний період.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи, а саме з довідки про стан розрахунків за спожиту від КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" теплоенергію, вбачається, що відповідачем належним чином не виконувались зобов`язання щодо здійснення розрахунку за спожиту теплову енергію, що стало наслідком існування за відповідачем заборгованості у розмірі 1 575 770,19 грн.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Отже, факт заборгованості відповідача перед позивачем, який виник в період з листопада 2021 року по січень 2023 року у розмірі 1 575 770,19 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не заперечується.
Поряд із цим, судом зазначається, що Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 було встановлено, що відповідачем 14.04.2023 сплачено заборгованість за теплову енергію за договором № 8895025 від 12.10.2018, згідно рахунку № 8895025/2023-1 від 31.01.2023 у розмірі 1 575 770,19 грн, що стало підставою для закриття провадження у справі №910/5185/23 в частині позовних вимог про стягнення з Благодійного фонду «Київська міжнародна школа» основного боргу у розмірі 1 575 770,19 грн.
Поряд із цим, статтею ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Так, за порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивачем було нараховано пеню у розмірі 314 038,22 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національно банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7 Додатку № 4 договору відповідачу на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) позивачем нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Суд, перевіривши розрахунок пені встановив, що останній відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, проведений з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання та за відповідні періоди прострочення, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 314 038,22 грн пені, тобто у заявленому позивачем розмірі.
Крім того, позивач також просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 596 412,25 грн та 3% річних у розмірі 78 987,35 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перевірку заявленої до стягнення з відповідача суми 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що у позовній заяві та розрахунках позивачем вірно визначено період нарахування, відтак, до стягнення відповідача на користь позивача підлягає 3% у розмірі 78 987,35 грн та інфляційні втрати у розмірі 596 412,25 грн.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не було спростовано належними та допустимими доказами доводів позивача щодо стягнення на його користь штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань у заявленому розмірі.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Благодійного фонду "Київська міжнародна школа" (03115, м. Київ, пров. Святошинський, буд. 3-А, ідентифікаційний код: 21677209) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд 5, ідентифікаційний код: 40538421) пеню у розмірі 314 038 грн 22 коп., інфляційні нарахування у розмірі 596 412 грн 25 коп. , 3% річних у розмірі 78 987 грн 35 коп. та судовий збір у розмірі 14 841 грн 57 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 18.09.2023.
Суддя Л.Г. Пукшин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2023 |
Оприлюднено | 20.09.2023 |
Номер документу | 113525838 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Пукшин Л.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні