Рішення

від 15.09.2023 по справі 910/9841/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2023Справа № 910/9841/23

За позовом Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клобер Актив" м. Києва

про відшкодування збитків, ціна позову 11108,36 грн.,

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

СУТЬ СПОРУ :

у червні 2023 року Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним і відповідачем був укладений договір поставки № ПТ-03082021 від 3 серпня 2021 р., згідно з яким відповідач зобов`язався передати йому товар в асортименті, кількості та за цінами вказаними у специфікаціях або рахунках-фактурах, які є невід`ємними частинами договору, а він - прийняти та оплатити вартість одержаного товару на умовах договору.

У листопаді 2021 року він в рахунок оплати переданого йому товару за цим договором перерахував відповідачу загалом 66650,09 грн. з урахуванням 11108,36 грн. ПДВ.

Відповідач не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавило його права на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість по даних операціях до складу податкового кредиту у розмірі 11108,36 грн.

За таких обставин позивач на підставі ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 22 ЦК України просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на його користь заподіяні збитки у розмірі 11108,36 грн., а також покласти на відповідача понесені ним по справі судові витрати.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про розгляд судом справи щодо нього повідомлений в установленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли відносини з договору поставки № ПТ-03082021 від 3 серпня 2021 р., згідно з яким відповідач зобов`язався передати позивачу товар в асортименті, кількості та за цінами вказаними у специфікаціях або рахунках-фактурах, які є невід`ємними частинами договору, а останній - прийняти та оплатити вартість одержаного товару на умовах договору.

На підставі платіжних доручень №№ 8530 від 16 листопада 2021 р., 9380 від 30 листопада 2021 р. позивач сплатив відповідачу загалом 66650,09 грн. в рахунок оплати переданого йому товару за вищевказаним договором.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями указаних документів.

Як слідує з пояснень позивача відповідач всупереч вимог ст. 201 Податкового кодексу України податкові накладні на указану господарську операцію не оформив та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, що унеможливило віднести суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Заявлені вимоги стосуються відшкодування позивачу збитків у вигляді втраченого права на формування податкового кредиту.

Відповідно до вимог п. 14.1.181 ст. 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 3 серпня 2018 р. у справі № 917/877/17.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

З наведеного вище вбачається, що нереєстрація відповідачем податкових накладних на переданий товар за договором поставки № ПТ-03082021 від 3 серпня 2021 р. призвело до неможливості включення суми податку на додану вартість в розмірі 11108,36 грн. до податкового кредиту позивача.

Отже, відповідач не виконав належним чином обов`язку, встановленого ПК України.

Таким чином, ураховуючи встановлені вище обставини та наведені норми законодавства, вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

Доказів відшкодування відповідачем на користь позивача заявлених до стягнення збитків суду не надано.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 22 ЦК України підлягає стягненню 11108,36 грн. збитків.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" Київської області задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клобер Актив" (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34, код 44112017) на користь Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" (08420, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2, код 25564175) 11108,36 грн. збитків, 2684 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар