Рішення

від 07.09.2023 по справі 916/1163/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1163/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд.13/10, офіс 201, код ЄДРПОУ - 41427817, електронна адреса: leonidpravo@gmail.com)

До відповідача: Іванівського міжрайонного управління водного господарства (75401, Херсонська обл., смт Іванівка, вул. Миру, буд.5, код ЄДРПОУ - 30144557)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Богомолова В.С.

Представники сторін:

Від позивача: Невструєв Л.Б.- на підставі довіреності;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "УКР ГАЗ РЕСУРС», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Іванівського міжрайонного управління водного господарства (далі-Іванівське МУВГ) про стягнення основної заборгованості у розмірі 1 139 394 грн 92 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.06.2022р. (суддя ОСОБА_1.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1163/22, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.07.2022р.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №19 від 06.02.2023р. здійснено повторний автоматизований розподіл справи №916/1163/22 у зв`язку з увільненням судді ОСОБА_1 з 02.02.2023р. від виконання обов`язків з відправлення правосуддя на період проходження військової служби за призовом осіб на військову службу по загальній мобілізації на строк до оголошення демобілізації.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2023р. визначено суддю Рога Н.В. для розгляду справи №916/1163/22.

Ухвалою суду від 08.02.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду суддею Рога Н.В., підготовче засідання призначено на 02.03.2023р. Ухвалою суду від 02.03.2023р. відкладено підготовче засідання на 28.03.2023р. Ухвалою суду від 28.03.2023р. відкладено підготовче засідання на 25.04.2023р. Ухвалою суду від 25.04.2023р. відкладено підготовче засідання на 18.05.2023р. Ухвалою суду від 18.05.2023р. відкладено підготовче засідання на 06.07.2023р. Ухвалою суду від 06.07.2023р. підготовче засідання відкладено на 01.08.2023р. Ухвалою суду від 01.08.2023р. закрито підготовче провадження у справі №916/1163/22 та призначено розгляд справи по суті на 15.08.2023р. У зв`язку із неявкою представників сторін у судове засідання, призначене на 15.08.2023р., розгляд справи по суті відкладено на 07.09.2023р.

Позивач - ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС", підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач - Іванівське МУВГ, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся шляхом публікацій в мережі Інтернет, але своїм правом на судовий захист не скористався, відзив на позовну заяву до суду не надав.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи все викладене вище, введення в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та продовження строку його дії, місцезнаходження відповідача у справі, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Позивач у справі - ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС ", вказує, що між ним, як Постачальником, та Іванівським МУВГ, як Споживачем, 06.08.2021р. було укладено Договір №302 про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до якого Постачальник зобов`язався постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачувати її вартість у порядку та на умовах цього Договору.

Додатковою угодою №1 від 25.08.2021р. до Договору №302 сторони встановили ціну електричної енергії на рівні 1,926498 грн без ПДВ на 1 кВт\год.

Додатковою угодою №2 від 22.11.2021р. до Договору №302 сторони встановили ціну електричної енергії на рівні 2,08329 грн без ПДВ на 1 кВт\год.

Позивач зазначає, що він належним чином і у повному обсязі виконував свої зобов`язання за Договором в частині постачання Споживачу електричної енергії, але Споживач не повністю оплатив спожиту електричну енергію.

Так, за період з 01.09.2021р. по 31.10.2021р. на об`єкти Споживача було поставлено електричну енергію обсягом 2 791 230,000 кВт/год на загальну суму 6 647 486 грн 38 коп. з ПДВ, а саме: у вересні 2021р. -1 756 273,000 кВт/год на суму 4 060 147 грн 70 коп. з ПДВ ; у жовтня 2021р. - 1 034 957,000 кВт/год на суму 2 587 338 грн 68 коп. з ПДВ, що підтверджується Актами приймання-передачі електричної енергії №УГР00003005 від 30.09.2021р., №УГР00003318 від 31.10.2021р., підписаними сторонами.

Відповідно до п.5.8 Договору остаточний розрахунок по оплаті фактично спожитої електричної енергії здійснюється протягом 60 днів з дня отримання акту приймання-передачі електричної енергії.

Таким чином, позивач вважає, що Споживач мав оплатити вартість спожитої електричної енергії у вересні 2021р. у строк до 01.12.2021р., у жовтні 2021р. - у строк до 31.12.2021р.

Але, як зазначає позивач, свої зобов`язання по оплаті за спожиту електричну енергію Іванівське МУВГ виконало частково.

У позовній заяві позивач зазначив, що платіжними дорученнями №940 від 10.10.2021р. на суму 180 000 грн №923_АТ01D /1020 від 29.10.2021р. на суму 1 250 000 грн, №904_АL017/1046 від 21.10.2021р. на суму 1 300 000 грн, №352_АL017/1047 від 21.10.2021р. на суму 150 000 грн , №870_9U01U/847 від 30.09.2021р. на суму 849 999 грн 43 коп. відповідач перерахував у якості часткової оплати за поставлену електроенергію у вересні 2021р. 3 729 999 грн 43 коп.

Платіжними дорученнями №1079 від 22.12.2021р. на суму 200 000 грн, №430 від 17.12.2021р. на суму 163 290 грн 10 коп., №1076 від 17.12.2021р. на суму 80 000 грн, №1009 від 26.11.2021р. на суму 100 000 грн, №1001 від 25.11.2021р. на суму 140 000 грн, №984 від 23.11.2021р. на суму 275 000 грн, №962 від 19.11.2021р. на суму 260 000 грн, №960 від 18.11.2021р. на суму 460 000 грн, №383 від 15.11.2021р. на суму 101 060 грн 49 коп. у якості часткової оплати за поставлену електричну енергію в жовтні 2021р. відповідач перерахував 3 729 999 грн 43 коп.

Таким чином, за розрахунком позивача, розмір заборгованості по оплаті за спожиту електричну енергію у вересні-жовтні 2021р. становить 1 138 136 грн 36 коп.

У п.5.11 Договору сторони домовилися, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором Постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що не перевищує облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком позивача розмір пені, нарахованої відповідно до п.5.11 Договору за період з 01.12.2021р. по 10.06.2022р. становить 56 003 грн 02 коп.

Також, позивач зазначив, що згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми закону позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати за період грудень 2021р. - травень 2022р. у сумі 160 218 грн 28 коп. та 3 % річних у розмірі 15 968 грн 42 коп.

При цьому, згідно прохальної частини позовної заяви ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" просить стягнути з Іванівського МУВГ лише основну заборгованість у розмірі 1 139 394 грн 92 коп.

В обґрунтування позову позивач також послався на лист Державного агентства водних ресурсів України (ДЕРЖВОДАГЕНТСТВО) від 30.05.2022р. за №1408/ю2, згідно якого фінансування видатків Іванівського МУВГ, яке знаходиться на окупованій території, за КЕКВ 2270 (оплата комунальних послуг та енергоносіїв) за бюджетною програмою КПКВК 2707050 «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами» призупинено до закінчення широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України.

У якості нормативного обґрунтування позивач послався на положення ст.ст.525,526, 610 Цивільного кодексу України.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався.

Дослідивши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд дійшов наступного висновку .

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України законодавець також встановив, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальниками та споживачами, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. ( далі -Правила, ПРРЕЕ ).

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику».

Згідно зі ст. ст. 1, 26 Закону України «Про електроенергетику» постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

За приписами ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2021р. між Іванівським МУВГ (Споживач) та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" (Постачальник, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі постанови НКРЕКП №2594 від 03.12.2019р.) був укладений Договір №302 про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до п.1.1 якого цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Найменування предмету закупівлі: Електрична енергія код за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» -09310000-5-Електрична енергія.

За п.13.1 Договору цей Договір набирає чинності з дня підписання та діє до 31.12.2021р., а в частині виконання зобов`язань щодо поставки та оплати товару- до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 23 302 208 кВт/год , з яких І клас -23 092 108 кВт/год, ІІ клас- 210 100 кВт/год. Джерело фінансування закупівлі- кошти загального та спеціального фонду Державного бюджету України (п.2.2 Договору).

Додатковою угодою №1 від 25.08.2021р. сторони виклали п.2.2 Договору у наступній редакції : «Очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 12 352 731 кВт/год , з яких І клас -12 142 631 кВт/год, ІІ клас- 210 100 кВт/год. Джерело фінансування закупівлі- кошти загального та спеціального фонду Державного бюджету України

Додатковою угодою №3 від 22.11.2021р. сторони домовилися викласти п.2.2 Договору у наступній редакції : «Очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 9237577,81 кВт/год , з яких І клас -9057077,81 кВт/год, ІІ клас- 180500 кВт/год.»

Згідно п.3.4 Договору строк поставки - до 31.12.2021р.

Місце доставки товарів ( поставки електричної енергії) 75400, України, Херсонська обл., Іванівський р-н, Новотроїцький р-н, об`єкти Іванівського МУВГ п.№.5 Договору).

У п.5.1 Договору сторони домовилися. що ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 1,926498 грн без ПДВ, ПДВ -0,3853, а разом з ПДВ - 2,311798 грн. Загальна вартість цього Договору становить 44 891 666 грн 67 коп. без ПДВ, ПДВ - 8 978 333 грн 33 коп., а разом із ПДВ - 53 870 000 грн. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Додатковою угодою №1 від 25.08.2021р. сторони виклали п.5.1 Договору у наступній редакції : «Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 1,926498 грн без ПДВ, ПДВ -).3853, а разом з ПДВ - 2,311798 грн. Загальна вартість цього Договору становить 23 797 517 грн 26 коп. без ПДВ, ПДВ - 4 759 503 грн 45 коп., а разом із ПДВ - 28 557 020 грн 71 коп. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін».

Додатковою угодою №3 від 22.11.2021р. сторони домовилися викласти п.5.1 Договору у наступній редакції: «Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором з 01.10.2021р. становить 2,08329 грн без ПДВ, ПДВ -).416658, а разом з ПДВ - 2,499948 грн. Загальна вартість цього Договору становить 18 969 183 грн 93 коп. без ПДВ, ПДВ - 3 793 836 грн 78 коп., а разом із ПДВ - 22 763 020 грн 71 коп. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін».

Також, даною угодою сторони виклали у новій редакції п.1 додатку 2 до Договору: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи) за 1 кВт\год з 01.10.2021р.: 2,08329 грн без ПДВ, а разом з ПДВ -2,400048 грн, з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2353 від 09.12.2020р.) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії».

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору (п.5.2 Договору).

Ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» і НКРЕКП. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов`язкова для сторін з дати її введення в дію (п.5.4 Договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Споживач здійснює оплату в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Постачальника ( п.5.7 Договору).

Відповідно до п.5.8 Договору Споживач здійснює оплату за фактично спожиту електричну енергію за фактичними показами засобів обліку електричної енергії по закінченню розрахункового періоду. Оплата вартості електричної енергії за договором здійснюється на підставі акту приймання-передачі електричної енергії - строк оплати протягом 60 календарних днів від дати отримання акту приймання-передачі електричної енергії .

Згідно п.п.1 п.6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.21 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі- ПРРЕЕ) оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватися згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Відповідно до п. 5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право на своєчасне та в повному отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

За матеріалами справи, згідно Акту №УГР00003005 приймання-передачі електричної енергії, що був складений сторонами 30.09.2021р., ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС " поставило Іванівському МУВГ електричну енергію у обсязі 1 756 273 ,000 кВт/год на загальну суму 4 060 147 грн 70 коп. з ПДВ.

Згідно Акту №УГР00003318 приймання-передачі електричної енергії, що був складений сторонами 31.10.2021р., ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС " поставило Іванівському МУВГ електричну енергію у обсязі 1 034 957 ,000 кВт/год на загальну суму 2 587 338 грн 68 коп. з ПДВ.

Таким чином, загальна вартість поставленої у вересні та жовтні 2021р. електричної енергії становить 6 647 486 грн 38 коп.

Платіжними дорученнями №940 від 10.10.2021р. на суму 180 000 грн №923_АТ01D /1020 від 29.10.2021р. на суму 1 250 000 грн, №904_АL017/1046 від 21.10.2021р. на суму 1 300 000 грн, №352_АL017/1047 від 21.10.2021р. на суму 150 000 грн , №870_9U01U/847 від 30.09.2021р. на суму 849 999 грн 43 коп. відповідач перерахував у якості часткової оплати за поставлену електроенергію у вересні 2021р. 3 729 999 грн 43 коп.

Платіжними дорученнями №1079 від 22.12.2021р. на суму 200 000 грн, №430 від 17.12.2021р. на суму 163 290 грн 10 коп., №1076 від 17.12.2021р. на суму 80 000 грн, №1009 від 26.11.2021р. на суму 100 000 грн, №1001 від 25.11.2021р. на суму 140 000 грн, №984 від 23.11.2021р. на суму 275 000 грн, №962 від 19.11.2021р. на суму 260 000 грн, №960 від 18.11.2021р. на суму 460 000 грн, №383 від 15.11.2021р. на суму 101 060 грн 49 коп. у якості часткової оплати за поставлену електричну енергію в жовтні 2021р. відповідач перерахував 1 779 350 грн 59 коп.

Таким чином, Споживачем було сплачено у якості оплати за спожиту електричну енергію у вересні та жовтні 2021р. 5 509 350 грн 02 коп., а розмір заборгованості становить 1 138 136 грн 36 коп.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 р.у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019р. № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Таким чином, враховуючи всі докази у справі у їх сукупності, суд вважає доведеним факт поставки позивачем у справі на користь Іванівського МУВГ електричної енергії у вересні у обсязі 1 756 273 ,000 кВт/год на загальну суму 4 060 147 грн 70 коп. з ПДВ та у жовтні 2021р. у обсязі 1 034 957 ,000 кВт/год на загальну суму 2 587 338 грн 68 коп. з ПДВ, а загалом на суму 6 647 486 грн 38 коп. з ПДВ, а також факт наявності у Іванівського МУВГ заборгованість по оплаті спожитої у вересні та жовтні 2021р. електричної енергії у розмірі 1 138 136 грн 36 коп., у зв`язку із чим обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача про стягнення з Іванівського МУВГ заборгованості у розмірі 1 138 136 грн 36 коп.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просив суд стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 1 139 394 грн 92 коп., але, матеріалами справи такий розмір основної заборгованості не підтверджено, у зв`язку із чим позовна заява ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС " підлягає частковому задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч.3 зазначеної статті встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, викладеного ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» у тексті позовної заяви, позивач планував понести витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

У ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017р., розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі № 910/4201/19).

За положеннями п.4 ст.1, ч.ч. 3, 5 ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до матеріалів справи, 20.05.2019р. між адвокатом Невструєвим Леонідом Борисовичем (Адвокат) та ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» (Клієнт) був укладений договір №13/5 про надання правничої допомоги, копію якого позивачем надано до суду разом із позовною заявою. Строк дії договору - до 31.12.2029р. (п.6.1).

Згідно п.п.1.1, 1.2 договору №13/5 Адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу Клієнту у вигляді, зокрема, забезпечення захисту прав, свобод і забезпечення інтересів Клієнта; надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру. Спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення судочинства, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами.

У розділі 4 договору сторони домовилися, що гонорар-винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором (п.4.1). Гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги, тарифи яких узгоджені сторонами (п.4.2).Розмір гонорару не залежить від досягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт (п.4.3). Факт наданої правничої допомоги підтверджується актом надання послуг (п.4.6). Клієнт сплачує гонорар протягом 30 днів з моменту підписання акту надання послуг (п.4.7).

Додатковою угодою №3-2/22 від 01.02.2022р. сторони домовилися, що Адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу Клієнту у господарському провадженні у справі про стягнення заборгованості з Іванівського МУВГ перед Клієнтом, яка утворилась на дату укладання цієї додаткової угоди .

Згідно п.1.3 додаткової угоди №3-2/22 Адвокат надає правову допомогу у вигляді : забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у зазначеному господарському провадженні; ознайомлення адвокатом із документами щодо несплати Іванівським МУВГ заборгованості, яка утворилася на дату складання цієї додаткової угоди; підготовка позовної заяви до Господарського суду Одеської області та всіх інших необхідних документів і матеріалів, що будуть необхідними під час розгляду господарської справи; надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення судочинства, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до розділу 2 додаткової угоди №3-2/22 сторони погоджують розмір погодинної ставки Адвоката за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на рівні 2 500 грн за 1 годину ( п.2.1). Гонорар складається з суми вартості наданої правової /правничої допомоги ( п.2.2). Факт наданої правничої допомоги підтверджується актом наданих послуг (п.2.4). Клієнт сплачує гонорар протягом 150 днів з моменту підписання акту наданих послуг ( п.2.5).

У акті №1/3-2/22 про прийняття-передачу наданих послуг сторони зазначили, що Адвокат надав Клієнту професійну правничу допомогу у господарському спорі про стягнення з Іванівського МУВГ заборгованості, а Клієнт прийняв їх у повному обсязі.

При цьому, Адвокатом були надані наступні послуги: ознайомлення із документами, а саме: копія договору постачання електричної енергії споживачу №302 від 06.08.2021р. з додатками, копія додаткової угоди №1 від 25.08.2021р. до Договору, копія додаткової угоди №3 від 22.11.2021р. до Договору, копія акту прийому-передачі електричної енергії №УГР00003005 від 30.09.2021р., копія акту приймання-передачі електричної енергії №УГР00003318 від 31.10.2021р.: кількість годин надання послуг - 2, вартість за 1 годину 2 500 грн, ціна -5 000 грн.

Крім того, Адвокатом надано послугу з підготовки позовної заяви до Господарського суду Одеської області (визначення правових норм, які регулюють відносини, судової практики, підписання позову та оформлення усіх додатків до позову) : кількість годин надання послуг- 2, вартість послуг за 1 годину - 2 500 грн, ціна послуги- 5 000 грн.

Загальна вартість наданих послуг - 10 000 грн

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 26.02.2015 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У постанові від 02.03.2023р. у справі №910/18611/21 Верховний Суд встановив, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до ст.129 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд вважає за необхідне зауважити, що позивачем у справі заявлено про відшкодування за рахунок відповідача саме витрат на правничу допомогу, яка надавалася адвокатом Невструєвим Л.Б. згідно з Договором №13/5 про надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно ст.19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Отже, ознайомлення з копіями документів не відноситься до адвокатської діяльності, тому заявлення про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн є безпідставним.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

На підставі вищенаведеного, виходячи з положень ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС» до Іванівського міжрайонного управління водного господарства про стягнення основної заборгованості у розмірі 1 139 394 грн 92 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Іванівського міжрайонного управління водного господарства (75401, Херсонська обл., смт Іванівка, вул. Миру, буд.5, код ЄДРПОУ - 30144557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд.13/10, офіс 201, код ЄДРПОУ - 41427817, електронна адреса: leonidpravo@gmail.com)т основну заборгованість у розмірі 1 138 136 грн 36 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 072 грн 04 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

Повний текст рішення складено 18 вересня 2023 р.

Суддя Н.В. Рога