Рішення

від 07.09.2023 по справі 916/1839/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/1839/23Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Хмельницький О.В.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 916/1839/23

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача Громадської організації Одеський міський есперанто-клуб Біла акація

про стягнення та виселення

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся з позовом до Громадської організації Одеський міський есперанто-клуб Біла акація, в якому просить Господарський суд Одеської області:

- виселити Громадську організацію Одеський міський есперанто-клуб Біла акація з нежитлового підвального приміщення, загальною площею 86, 9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 41 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

- стягнути з Громадської організації Одеський міський есперанто-клуб Біла акація на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 184 084, 56 грн., а також судовий збір у розмірі 5 445, 27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на те, що термін дії договору від 26.09.2003 №164/4 закінчився 31.12.2019. На момент подання позову відповідач у добровільному порядку не передав позивачу нежитлове підвальне приміщення загальною площею 86, 9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 41, а тому відповідача необхідно виселити з цього приміщення. Також з відповідача на підставі ч.2 ст.785 ЦК України підлягає стягненню неустойка за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, що за період з 01.01.2020 по 28.02.2023 складає 184 084,56 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2023 позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 08.06.2023 о 10:40, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 08.06.2023, за відсутності представників сторін, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а також задоволено заяву позивача за вх.№18825/23 від 08.06.2023 та підготовче засідання відкладено на 26.07.2023 о 10:00, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

17.07.2023 за вх.№23978/23 господарським судом одержано заяву про зміну підстав та зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд: зменшити розмір позовних вимог заявлених Департаментом комунальної власності Одеської міської ради до Громадської організації «Одеський міський експертно-клуб «Біла акація» про стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди, та вважати їх наступними: «Стягнути з Громадської організації «Одеський міський есперанто-клуб «Біла акація» на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 103 088,40 грн.», з посиланням при цьому на те, що договір оренди слід вважати таким, дію якого продовжено до 31.12.2021. а відтак з відповідача підлягає стягненню неустойка за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, яка за період з 01.01.2022 по 30.06.2023 складає 103 088,40 грн.

У підготовчому засіданні 26.07.2023, за відсутності представників сторін, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання щодо розгляду справи по суті на 09.08.2023 о 12:20, із викликом учасників справи у судове засідання.

У судовому засіданні 09.08.2023, за участю представника позивача, судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті на 07.09.2023 об 16:40, із викликом учасників справи у судове засідання.

Позивач у судове засідання 07.09.2023 не з`явився, та надав до суду клопотання за вх.№27439/23 від 11.08.2023, в якому просив провести розгляд справи за наявними матеріалами у справі без участі представника позивача.

Відповідач у судові засідання, як і підготовчому провадженні, так і під час розгляду справи по суті, не з`явився, та про причини нез`явлення суд не повідомив. Відзив на позов відповідач також до суду не надав.

При цьому, ухвали суду, які надіслані відповідачу на адресу зазначену у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, повернуті до суду органами поштового зв`язку, із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, виходячи з того, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації учасниками справи своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України та відсутністю відповідача у судових засіданнях.

У судовому засіданні 07.09.2023, за відсутності представників сторін, судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи встановлені судом.

Відповідно до Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент), затвердженого рішенням Одеської міської ради від 17.03.2021 р. № 137-VIII, Департамент є виконавчим органом Одеської міської ради, основними функціями та завданнями якого є реалізація місцевої політики у сфері управління комунальною власністю та відповідно до п.п. п п. 2.4. Департамент наділено правом на здійснення претензійно-позовної роботи з питань, пов`язаних з реалізацією повноважень у сфері управління об`єктами комунальної власності.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав №31357750 від 20.09.2011, територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності належать нежитлові приміщення підвалу, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька (вул. Ярославського), буд.41.

29.09.2003 між Представництвом по управлінню комунальною власністю міськради (Орендодавець) та ГО «Одеський міський есперанто-клуб «Біла акація» (Ордер) укладено договір №164/4 оренди нежитлового приміщення від 26.09.2003, згідно з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Троїцька, 41, підвал, загальною площею 72, 9 м2, на підставі розпорядження міського голови №1899 від 24.03.2003 під офіс, клуб.

Відповідно до п. 1.2. договору строк дії договору оренди до 26.09.2004.

У п. 2.2. договору зазначено, що за Орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у Додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 1,0 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Згідно з п. 2.4. договору 2.4.Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

За умовами п. 3.4. договору Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в оренду приміщення, згідно з п. 1.1. цього договору, за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами.

Відповідно до п. 4.7. договору після-закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання. Орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, по гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у рал погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

У випадку припинення дії цього Договору у зв`язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення (п. 4.10 договору).

Згідно з п. 7.9. договору дія договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; продажу об`єкта оренди за участю Орендаря; переходу права власності на об`єкт оренди за договорами відчуження; загибелі об`єкта оренди; достроково за згодою сторін або за рішенням арбітражного суду (суду); банкрутства або ліквідації Орендаря; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Сторонами також складено та підписано Розрахунок орендної плати до договору оренди №164/4 від 26.09.2003.

Також, між сторонами до договору оренди нежитлового приміщення №164/4 від 26.09.2003, укладено:

- додаткове погодження від 28.01.2005, яким продовжено термін дії Договору з 26.09.2004 до 01.09.2005.

- додаткове погодження від 11.11.2005, яким продовжено термін дії Договору з 01.09.2005 до 01.08.2006.

- додаткове погодження від 03.08.2007, яким продовжено термін дії Договору з 01.08.2006 до 02.08.2010, було збільшено площу орендованого приміщення з « 72,9 кв. м» на « 86,9 кв. м»;

- додаткове погодження від 23.07.2010, яким продовжено термін дії Договору з 02.08.2010 до 01.03.2011;

- додаткове погодження від 16.03.2011, яким було змінено назву Орендодавця з «Представництво по управлінню комунальною власності Одеської міської ради» на «Департамент комунальної власності Одеської міської ради», термін дії договору було продовжено з 01.03.2011 до.15.03.2013.

- додатковий договір №6 від 14.03.2013, яким термін дії договору було продовжено з 15.03.2013 до 31.12.2013.

- додатковий договір №7 від 20.01.2014, яким термін дії договору було продовжено з 01.01.2014 до 31.12.2014.

- додатковий договір №8 від 12.01.2015, яким термін дії договору було продовжено з 01.01.2015 до 31.12.2015.

- додатковий договір №9 від 01.07.2015. яким внесені зміни до п.4.2. договору оренди щодо зобов`язання Орендаря створити для осіб з обмеженими фізичними можливостями умови для безперешкодного доступу до об`єкту оренди;

- додатковий договір №10 від 22.01.2016, яким термін дії договору було продовжено з 01.01.2016 до 31.12.2016.

- додатковий договір №11 від 23.01.2017, яким термін дії договору було продовжено з 01.01.2017 до 31.12.2017.

- додатковий договір №12 від 22.03.2018, яким термін дії договору було продовжено до 31.12.2018 та внесені зміни у частині розрахунку орендної плати за місяць, де Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату з 22.03.2018 у розмірі 1558,34 грн., що розрахована з 01.03.2018 (без урахування податку на додану вартість індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

- додатковий договір №13 від 14.08.2018, яким термін дії договору було продовжено з 01.01.2018 до 31.12.2018 та на підставі рішення Одеської міської ради від 18.07.2018 № 3512-VІІ Орендарю встановлено пільгову орендну плату 1,00 грн. в рік за все приміщення (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції).

- додатковий договір №14 від 23.01.2019, яким термін дії договору було продовжено з 01.01.2019до 31.12.2019 та на підставі рішення Одеської міської ради від 12.12.2018 № 4066- VІІ Орендарю встановлено пільгову орендну плату 1,00 грн. в рік за все приміщення (без урахування податку на додану вартість індексу інфляції). З 01.01.2020 у розмірі 1670,54 грн. в місяць (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції), що розрахована на 01.01.2019 та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

Відповідно до Акту обстеження нежитлових приміщень розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька 41, від 01.05.2023 комісією у складі начальника орендного відділу Департаменту Картавцевої А.М., головного спеціаліста орендного відділу Павліченко К.О., фахівця орендного відділу КУ «Муніципальна служба комунальної власності ОМР» встановлено, що нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 86, 9 кв.м., що знаходиться в орендованому користуванні ГО Одеський міський есперанто-клуб Біла акація, згідно договору оренди нежитлового приміщення №164/4 від 26.09.2003, під розміщення організації, строком до 31.12.2019, зачинено, доступу не має.

Відповідно до розрахунку позивача, неустойка за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди за період з 01.01.2022 по 30.06.2023 становить 103 088, 40 грн., із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Висновки суду.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Як вище встановлено судом, на виконання умов договору №164/4 оренди нежитлового приміщення від 26.09.2003, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 86,9 кв. м. із встановленням строку дії договору оренди до 26.09.2004.

Разом з тим, строк дії договору №164/4 оренди нежитлового приміщення від 26.09.2003 неодноразово продовжувався сторонами, про що між сторонами укладені відповідні угоди до договору оренди, та додатковим договором №14 від 23.01.2019 термін дії договору продовжений на 1 рік з 01.01.2019 до 31.12.2019.

При цьому, на час укладення договору оренди №164/4 нежитлового приміщення від 26.09.2003, додаткових погоджень та додаткових договорів щодо продовження строку дії вказаного договору діяли положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII (у редакції, що діяла на момент укладення договору оренди) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, у зв`язку із відсутністю заяви про припинення або зміну умов договору від сторін цього договору, останній вважається продовженим на той же строк - з 01.01.2020 по 31.12.2020, та на тих же умовах, які були передбачені договором, із врахуванням умов щодо орендної плати з 01.01.2020 в розмірі 1670, 54 грн., про що сторони домовилися шляхом підписання додаткового договору №14 від 23.01.2019 до договору оренди.

З 01.02.2020 введений в дію Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019, п.2 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Частиною 2 ст. 251 ЦК України визначено, що терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Тобто, порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом України № 2269-XII (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) у силу вимог абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-IX має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом України № 157-IX.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 907/720/20 та від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20 зі спорів, що виникли з подібних правовідносин.

Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених відповідно до положень Закону України № 2269-XII, в тому числі й у період після втрати вказаним законом чинності.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019 продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Абз. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019 передбачено, що без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше.

Згідно із ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019 договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

У матеріалах справи відсутня відповідна заява відповідача про продовження договору оренди з 01.01.2021 по 31.12.2021 та представник позивача у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті надав усні пояснення, згідно з якими, відповідної заяви відповідача до позивача не надходило, а відтак, договір оренди вважається таким, що припинив свою дію 31.12.2020.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 157-ІХ договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 7.9. договору дія договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено.

В свою чергу припинення договору оренди свідчить про відсутність у орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди.

Приписами ст. 785 ЦК України встановлено обов`язок орендаря у разі закінчення строку дії договору оренди або у випадку його дострокового розірвання повернути орендоване майно за актом у належному стан, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Відповідно до п. 4.7. договору після-закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання. Орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, по гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у рал погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

У ч. 2 ст. 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Отже, з припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду).

Між тим, як вказує позивач та не спростовано відповідачем, хоча договір оренди припинив свою дію 31.12.2020, але в порушення вимог закону та договору відповідач не передав позивачу займане приміщення за актом приймання-передачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем Департаменту об`єкту комунальної власності - нежитлового підвального приміщення, загальною площею 86,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька 41, яке було передано за договором оренди нежитлового приміщення №164/4 від 26.09.2003.

Згідно з Актом обстеження нежитлових приміщень розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька 41 від 01.05.2023 нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 86, 9 кв.м., що знаходиться в орендованому користуванні ГО Одеський міський есперанто-клуб Біла акація, згідно договору оренди нежитлового приміщення №164/4 від 26.09.2003, під розміщення організації, строком до 31.12.2019, зачинено, доступу не має.

З огляду на встановлені господарським судом обставини припинення договору оренди №164/4 від 26.09.2003 та неповернення відповідачем переданого йому в оренду нежитлового приміщення в розпорядження власника, з огляду на приписи статті 785 Цивільного кодексу України, суд вважає, що в даному випадку порушені права позивача, як орендодавця, на вільне розпорядження об`єктом оренди, оскільки з моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування відповідачем орендованим майном у даному випадку у зв`язку із закінченням строку договору, на який його було укладено, особа, якій воно було передано на підставі договору оренди, володіє ним незаконно.

В постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №227/3760/19-ц від 26 жовтня 2022 року викладено правовий висновок, що зайняття нежитлового приміщення фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не позбавляє власника його права володіння на майно, не створює перешкоди у розпорядженні цим майном, а створює лише перешкоди в користуванні володільцем своїм майном. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник нежитлового приміщення вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, тобто негаторний позов.

Згідно із частиною першою статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні докази правомірного перебування у користуванні відповідача спірного нежитлового приміщення загальною площею 86,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 41, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо виселення Громадської організації Одеський міський есперанто-клуб Біла акація з вказаного нежитлового приміщення, оскільки вказані вимоги позивача спрямовані на припинення безпідставного використання та повернення майна, та забезпечують поновлення порушеного права позивача, як орендодавця, на вільне розпорядження об`єктом оренди.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки за час прострочення повернення майна з 01.01.2022 по 30.06.2023 в розмірі 103088,40 грн., господарський суд виходить з наступного.

Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду).

Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Так, в силу положень ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

За змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 Цивільного кодексу України та статті 216 Господарського кодексу України.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України визначено загальне поняття штрафних санкцій, яке у господарському судочинстві включає неустойку, штраф, пеню, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання господарського зобов`язання.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України визначено поняття штрафних санкцій. Ними визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 Цивільного кодексу України).

Тобто, неустойка згідно із частиною другої статті 785 Цивільного кодексу України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).

Водночас неустойка за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 915/1429/19, зі змісту частини четвертої статті 291 ГК України вбачається, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України. Аналіз частини першої статті 759 та частини першої статті 785 ЦК України дозволяє дійти висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов`язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Невиконання наймачем обов`язку щодо поверненні речі є підставою для виникнення права наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов`язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини другої статті 785 ЦК України. Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди, і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди, та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі N 904/3315/18, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі N 910/20370/17.

Зі змісту статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України. Законодавцем у частині першій статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові 02.09.2014 у справі N 3-85гс14, а також Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові 11.04.2018 у справі N 914/4238/15, постанові 24.04.2018 у справі N 910/14032/17 та у постанові 09.09.2019 у справі N 910/16362/18.

До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди входять обставини, пов`язані невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.

Обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об`єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України.

Аналогічну правову позицію викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі N 910/1806/17, Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі N 910/20370/17.

В даному випадку судом встановлено, що відповідач не виконав свій обов`язок щодо повернення орендованого майна та оформлення повернення наймачем орендованого майна шляхом підписання акта приймання-передачі нерухомого майна після закінчення строку дії договору оренди.

Доказів виконання вказаного обов`язку відповідач суду не надав, доказів вчинення орендодавцем Департаментом комунальної власності Одеської міської ради дій, спрямованих на ухилення від прийняття об`єкта оренди від орендаря після закінчення строку дії договору, або ухилення орендодавця від підписання акта приймання-передачі майна матеріали справи також не містять, і відповідачем такі докази не подавалися.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна за період з 01.01.2022 по 30.06.2023 в розмірі 103088,40 грн.

При цьому, господарським судом враховується, що визначення періоду початку нарахування неустойки за порушення відповідачем обов`язку повернути об`єкт оренди позивачу після закінчення договору оренди, є правом останнього.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, а отже, і їх задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати позивача по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Громадської організації Одеський міський есперанто-клуб Біла акація у справі №916/1839/23 задовольнити.

2.Виселити Громадську організацію «Одеський міський есперанто-клуб «Біла акація» (65045, м. Одеса, вул. Новосельського, 95, кв. 13, код ЄДРПОУ 13923501) з нежитлового підвального приміщення, загальною площею 86, 9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 41 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595).

3.Стягнути з Громадської організації «Одеський міський есперанто-клуб «Біла акація» (65045, м. Одеса, вул. Новосельського, 95, кв. 13, код ЄДРПОУ 13923501)на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 103 088 (сто три тисячі вісімдесят вісім) грн. 40 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 445 (п`ять тисяч чотириста сорок п`ять) грн. 27 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 18 вересня 2023 р.

Суддя Г.Є. Смелянець