Рішення

від 18.09.2023 по справі 922/3085/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3085/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х", м.Харків до Приватної фірми "Баккара", м.Харків про стягнення коштів 58 358,73 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватної фірми "Баккара" , в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 58 358,73 грн., що складається з: основного боргу за електричну енергію (з урахуванням індексу інфляції) 38 660,06 грн., пені 18 459,51 грн., 3% річних 1 239,16 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу електроенергії №324 від 07.08.2018 року в частині здійснення повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію у встановлені договором строки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у справі № 922/3085/23. Розгляд справи № 922/3085/23 вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно статті 251 Господарського процесуального кодексу України, встановлено строк п`ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у справі не скористався, як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 17.07.2023 є повернутою поштовою установою за датою 24.07.2023 з причиною: «адресат відсутній за вказаною адресою». Водночас, до п. 5 ч. 6ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене вище, господарський суд вважає, що не отримання відповідачем кореспонденції, яку господарський суд з дотриманням вимог процесуального закону надіслав за належною адресою, є обставиною, яка зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу. На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідностатті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України"). Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

07.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" (постачальник за договором, позивач) та Приватною фірмою "Баккара" (споживач за договором, відповідач) був укладений договір №324 купівлі-продажу електричної енергії.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити споживачу електричну енергію в межах встановленої (дозволеної) потужності, а споживач зобов`язується прийняти поставлену постачальником електричну енергію та оплатити її на умовах цього договору.

Постачальник зобов`язується постачати електроенергію споживачу на період дії даного договору у відповідності з очікуваними місячними обсягами споживання електричної енергії, які вказані у додатковій угодi № 1 до даного договору. Щомісяця до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, оформляти та надавати споживачу акт здачі-прийняття робiт (надання послуг) мiж споживачем та постачальником на підставі наданих споживачем вiдомостей про споживання електричної енергiї (п. п. 2.3, 2.3.1, 2.3.2 договору).

Споживач зобов`язується щомiсяця, на пiдставi даних приладів облiкy електроенергії, не пiзнiше встановленої дати оформлювати та надавати постачальнику вiдомостi про фактичні обсяги спожитої електричної енергiї. Щомісячно до 10-го числа мiсяця, наступного за звiтним, пiдписати Акт здачі-прийняття робiт (надання послуг) за звiтний перiод. Проводити оплату за електричну енергії відповідно до додаткової угоди №2 до даного договору (п.п. 2.4, 2.4.1, 2.4.2, 2.4.3).

Відповідно до п. 3.1 договору, споживач здійснює оплату за поставлену електричну енергію шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за графіком, встановленим у додатковій угоді № 2 до даного договору.

Фактичний обсяг спожитої електроенергiї відображається у акті здачі-прийняття робiт (надання послуг), який формується не пiзнiше 10-го (десятого) числа мiсяця, наступного за розрахунковим (п.4 додаткової угоди №1 від 17.10.2017).

Розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється за тарифом: собівартість плюс 5% (собiвартiсть = цiна закупки 1 кВт*г в ДП Енергоринок + передача 1 кВт*г. по мережам АК "Харківобленерго"). Порядок розрахунків за спожиту електроенергiю: 1-й платіж - споживач сплачує 30% заявленого обсягу електроенергії до 1-го числа розрахункового місяця; 2-й платіж - споживач сплачує 70% заявленого обсягу електроенергії до 30-го числа розрахункового місяця (п. 3 додаткової угоди №2 від 17.10.2017).

Відповідно до п. 3.3 договору, при розірванні або призупиненні дії даного договору в разі сплати споживачем суми, яка менше вартості електричної енергії, фактично спожитої в розрахунковому місяці, споживач зобов`язується здійснити оплату відсутньої суми протягом 5(п`яти) банківських днів з моменту надання постачальником підписаного акту здачі-приймання.

Згідно п. п. 6.1, 6.2 договору він набирає чинності з моменту укладення між Споживачем та АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" додаткової угоди щодо припинення-відновлення продажу (постачання) електричної енергії до договору про постачання електричної енергії між Споживачем та АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" (за формою Додатка 6 до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28) і діє до 31 грудня 2018 року. Якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, Договір вважається продовженим на наступний календарний рік.

Оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем на поточний рахунок Постачальника.

Позивач зазначає, що в порушення пункту 2.4.1 Споживач з 01.03.2022 року не надає відомості про фактичні обсяги спожитої електроенергії та не додержується узгодженого порядку розрахунків за електричну енергію. В зв`язку з цим, згідно з наданими оператором системи розподілу - АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» даними щодо фактичних обсягів купівлі електричної енергії ТОВ «ЕНЕРГО X» по споживачу ФІРМА "ПРОМІНЬ" ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ за лютий - квітень 2022 року проведені нарахування та сформовані наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спожиту електричну енергію:

28.02.2022 року Позивачем було складено акт здачі-прийняття (надання послуг) за лютий 2022 року у розмірі 24 419,33 грн. за спожитий обсяг 5 669 кВт*г електричної енергії, який Позивач направив на адресу Відповідача засобами поштового зв`язку 26.06.2023 року. Строк оплати акту, відповідно порядку розрахунків за електричну енергію 28.02.2022 року. Строк (дата) формування заборгованості - 28.02.2022 року.

31.03.2022 року Позивачем було складено акт здачі-прийняття (надання послуг) за березень 2022 року у розмірі 7 286,90 грн. за спожитий обсяг 1 469 кВт*г електричної енергії, який Позивач направив на адресу Відповідача засобами поштового зв`язку 26.06.2023 року. Строк оплати акту, відповідно порядку розрахунків за електричну енергію 30.03.2022 року. Строк (дата) формування заборгованості - 31.03.2022 року.

Заборгованість за поставлену енергію на 01.02.2022 року складала - 31 795,15 грн.

У лютому 2022 року Приватна фірма "БАККАРА" здійснила оплату за електроенергію у розмірі 32 712,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які долучено до позовної заяви.

Станом на 10.07.2023 року заборгованість Відповідача за електричну енергію спожиту у лютому 2022 року становить 23 502,48 грн., у березні 2022 року становить 7 286,90 грн.

Враховуючи заборгованість на 01.02.2022 рік та часткову оплату з боку Відповідача за електроенергію (з порушенням погодженого порядку розрахунків за електричну енергію), сума боргу Приватної фірми "БАККАРА" за Договором купівлі-продажу електричної енергії №324 від 07.08.2018 року за період з лютого 2022 року по червень 2023 року станом на 10 липня 2023 року становить - 30 789,38 грн.

Через неналежне виконання відповідачем умов договору, позивачем нараховані пеня у розмірі 18 459,51 грн., три проценти річних у розмірі 1 239,16 грн. та 7 870,68 грн. інфляційних втрат.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 ЦК України).

У відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до вимог статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач доказів оплати заборгованості у розмірі 30 789,38 грн. за передану електроенергію за актами здачі-прийняття (надання послуг) за лютий, березень 2022 року до суду не надав.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленої електроенергії на суму 30 789,38 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені 18 459,51, 3 процентів річних 1 239,16 грн та інфляційних втрат 7 870,68 грн, суд зазначає наступне.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань" розмір пені, передбачений п. 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.5 договору, у разі несвоєчасної оплати коштів передбачених п. 3.3 даного договору, споживач оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, від суми яка підлягає сплаті за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаних сум пені, процентів річних та індексу інфляції дійшов висновку, що відповідний розрахунок є вірним та відповідає нормам чинного законодавства.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за електричну енергію 30 789,38 грн., пені 18 459,51 грн., 3% річних 1 239,16 грн та інфляційних втрат 7 870,68 грн як обґрунтованих, підтверджених доданими до матеріалів справи доказами та не спростованих відповідачем.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 231, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної фірми "БАККАРА" (61145, вул. Космічна, будинок 21, м.Харків, код ЄДРПОУ 25182798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 95, код ЄДРПОУ 38000735) - 30 789 грн. 38 коп основного боргу за електричну енергію , 18 459 грн. 51 коп. пені, 1 239 грн. 16 коп. 3% річних, 7 870 грн. 68 коп. інфляційних втрат та 2684 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно дост. 256 Господарського процесуального кодексу Українина рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "18" вересня 2023 р.

СуддяС.Ч. Жельне