Ухвала

від 13.09.2023 по справі 5023/7064/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"13" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 5023/7064/11

Господарський суд Харківської області у складі:

судді: Прохорова С.А.

секретар судового засідання Бублик С.І.

розглянувши заяву ТОВ "Кредо Солюшнс" про здійснення процесуального правонаступництва

по справі

за заявою АТ "ВТБ Банк", (б-р Т.Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, м. Київ, 01024) до Корпорації "Співдружність Комп", (вул. Озерна, 5, с. Котляри, Харківський район, 61009) про визнання банкрутом - арбітражний керуючий Мегеря А.В. (а/с 87, м. Київ, 01133); Кредитори: - ТОВ "Українська металургійна компанія" (вул. Плеханівська, 4-А, м. Харків, 61001); - ТОВ "Автотрансінвест" (вул. Соборна, 105Б, м. Ірпінь, Київська область, 08200); - ТОВ "Кредо Солюшнс" (провул. Балтійський, 20, м. Київ, 04073); - Головне управління ДПС у Запорізькій області (пр-т Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107); - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018); - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (вул. Політехнічна, 5А, м. Київ, 03056) - Головне управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, 40009)

за участю представників:

ТОВ "Кредо-Солюшнс" - Карлаш Д.О. (в режимі відеоконференції)

арбітражний керуючий - Мегеря А.В. (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 14.05.2012 р. Корпорацію "Співдружність КОМП" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансінвест" на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.03.2021 у справі № 5023/7064/11, скасовано ухвалу господарського суду Харківської області від 10.03.2021 у справі № 5023/7064/11, у задоволенні заяви арбітражного керуючого ліквідатора КорпораціїСпівдружність КОМПМегері Артура Валерійовича про затвердження плану санації Корпорації "Співдружність КОМП" та проведення процедури санації у справі про банкрутство №5023/7064/11 (вх. №5476 від 09.03.2021) відмовлено.

Після повернення матеріалів справи до Господарського суду Харківської області на підставі розпорядження керівника апарату суду № 218/2021 від 01.07.2021 здійснений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого, відповідно до протоколу від 01.07.2021, для розгляду справи призначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.07.2021 прийнято справу №5023/7064/11 до свого провадження, розгляд справи вирішено здійснювати зі стадії проведення ліквідаційної процедури.

28.02.2023 через систему "Електронний суд" надійшли заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДО СОЛЮШНС" (вх. №4839/23 та вх. № 4856/23) вимоги яких дублюються та згідно яких заявник просить суд замінити кредитора у справі №5023/7064/11 - ПАТ "ВТБ Банк" на його правонаступника - ТОВ "Кредо Солюшнс".

В обґрунтування своїх вимог, товариство зазначає наступне:

Ухвалою суду від 14.03.2012 р. затверджено реєстр вимоги кредиторів, В тому числі, вимоги ПАТ "ВТБ Банк" в особі вiддiлення "Київська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" в сумі основного боргу - 451 606 196,44 грн. (четверта черга задоволення); неустойки (пеня, штраф) - 31 955 595,96 грн. (шоста черга задоволення); витрат пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство - 125.00 грн. (перша черга задоволення).

08.12.2016 р. між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" укладено Договори № 28/12/2016/КБ/1 (Договір 1 - передача основного боргу та процентів) та № 28/12/2016/КБ/2 (Договір 2 - передача пені, 3% річних та штрафу) про відступлення права вимоги, вiдповiдно умов яких ПАТ "ВТБ Банк" передав ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" своє право вимоги за кредитними договорами (Договір про надання мультивалютноi вiдновлювальноi вiдключної кредитної лінії від 10.06.2008 р. № 100.2.3-01/167к-08, укладений з ТОВ "Інтер-Авто" та Договір про надання мультивалютної відновлювальної вiдключної кредитної лінії від 26.05.2008 р. № 100.2.3-01/137к-08 укладений з ПП "РС-Центр"), а останній набуває та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у строки, встановлені цими договорами.

28.12.2016 р. між ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" та Товариством з додатковою відповідальністю "Гармонія" укладено договір № 28/12/2016/1 (Договір - передача основного боргу та процентів) та № 28/12/2016/2 (Договір 2 - передача пенi, 3% річних та штрафу) про відступлення права вимоги, відповідно умов яких ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" передав Товариству з додатковою відповідальністю "Гармонія" своє право вимоги за кредитними договорами (Договір про надання мультивалютноi вiдновлювальноi вiдключної кредитної лінії від 10.06.2008 р. № 100.2.3-01/167к-08, укладений з ТОВ "Інтер-Авто" та Договір про надання мультивалютної відновлювальної вiдключної кредитної лінії від 26.05.2008 р. № 100.2.3-01/137к-08 укладений з ПП "РС-Центр"), а останній набуває та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у строки, встановлені цими договорами.

15.03.2017 р. між Товариством з додатковою відповідальністю "Гармонія" та ТОВ " КРЕДО СОЛЮШНС " укладено договір № 15/03/2017/1 (Договір 1 - передача основного боргу та процентів) та №15/03/2017/2 (Договір 2 - передача пені, 3% річних та штрафу) про відступлення права вимоги, відповідно умов яких ТОВ "Гармонія" передає ТОВ " КРЕДО СОЛЮШНС" своє право вимоги за кредитними договорами (Договір про надання мультивалютноi вiдновлювальноi вiдключної кредитної лінії від 10.06.2008 р. № 100.2.3-01/167к-08, укладений з ТОВ "Інтер-Авто" та Договір про надання мультивалютної відновлювальної вiдключної кредитної лінії від 26.05.2008 р. № 100.2.3-01/137к-08 укладений з ПП "РС-Центр"), а останній набуває та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у строки, встановлені цими договорами.

17.03.2017 Р. ТОВ " КРЕДО СОЛЮШНС " здійснено оплату відповідно п.4 Договорів. Таким чином, ТОВ " КРЕДО СОЛЮШНС " набуло право вимоги до Корпорації «Співдружність Комп» на підставі вказаних вище Договорів.

Ухвалою суду від 02.03.2023 прийнято до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДО СОЛЮШНС" про заміну у справі процесуального правонаступника АТВТБ БАНКна ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" (код ЄДРПОУ 38150327, Україна, 04073, місто Київ, пров. Балтійський, будинок 20).

Арбітражним керуючим Мегеря А.В. подано суду повідомлення про результати розгляду заяви ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" про заміну кредитора на правонаступника (вх. 6799 від 20.03.2023 року), яким він підтримав заявлені ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" вимоги за підстав, заявлених ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС".

ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" 17.05.2023 року подано суду письмові пояснення (вх. 14314), відповідно до яких уточнила порядок правонаступництва: 125000,00 грн. 1 черга; 451 606 196,44 грн. 4 черга; 31 955295,96 грн. 6 черга; 1 496312,00 грн. окремо (вартість предмету застави).

13 вересня 2023 року суду надійшли додаткові пояснення від Арбітражного керуючого Мегеря А.В. (вх. 24756), в яких він підтримує заяву ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС", посилаючись на частину 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання (валютного контролю)» в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та на судову практику шодо застосування даних норм права, як на підстави задоволення заяви ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС".

Судові засідання з розгляду заяви ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" про заміну у справі процесуального правонаступника АТ"ВТБ БАНК"на ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" неоднарозово відкладалися судом.

Вирішуючи вимоги ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" про заміну у справі процесуального правонаступника АТВТБ БАНКна ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" (код ЄДРПОУ 38150327, Україна, 04073, місто Київ, пров. Балтійський, будинок 20) суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства, також встановлено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.

Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Під час дослідження матеріалів справи та перевірки їх доказами, судом було встановлено наступне.

Провадження у справі №5023/7064/11 про банкрутство Корпорації "Співдружність Комп" (далі - боржник), порушене ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.08.2011 за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк", ініціюючий кредитор) за загальною процедурою відповідно доЗакону про банкрутствов редакції до 19.01.2013, введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою підготовчого засідання від 12.09.2011 визнано розмір вимог ініціюючого кредитора (ПАТ "ВТБ Банк") на суму 241 800 719, 46 грн. з яких: 183 092 910 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 32 539 678, 89 грн. - прострочена заборгованість зі сплати процентів; 16 936 094, 18 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 2 258 196, 78 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 6 387 307, 37 грн. - 3% річних за весь час прострочення плати кредиту; 558 296, 25 грн. - 3% річних за весь час прострочення плати процентів; 2 500 грн. - штраф за невиконання умов кредитного договору; 25 500 грн. - державного мита; 236 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою попереднього засідання суду від 05.03.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів Корпорації "Співдружність Комп" до якого, зокрема, включено вимоги ПАТ "ВТБ Банк", а саме основний борг - 451 606 196, 44 грн. (четверта черга задоволення); неустойка (пеня, штраф) - 31 955 595, 96 грн. (шоста черга задоволення); витрати пов`язані з провадженням у справі про банкрутство - 125 грн. (перша черга задоволення), окремо внесено до реєстру вимоги, які забезпечені заставою майна боржника, зокрема, ПАТ "ВТБ Банк" в розмірі 286 457 061, 27 грн. (перша черга задоволення).

Постановою Господарського суду Харківської області від 14.05.2012 визнано Корпорацію "Співдружність Комп" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Також, з матеріалів справи встановлено, що 03.02.2017 від ПАТ "ВТБ Банк" надходила заява від 31.01.2017 (з урахуванням уточнення від 28.03.2017) про заміну кредитора у справі №5023/7064/11 про банкрутство Корпорація "Співдружність Комп", а саме про заміну ПАТ "ВТБ Банк" його правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" на суму кредиторських вимог в розмірі 451 606 196, 44 грн. основного боргу (четверта черга задоволення), 31 955 595, 96 грн. неустойки (пеня, штраф - шоста черга).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.12.2017 задоволено заяву ПАТ "ВТБ Банк" (вх. №3570 від 03.02.2017) про заміну кредитора, замінено ПАТ "ВТБ Банк" його правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" в розмірі 451 606 196, 44 грн. основного боргу (четверта черга), 31 955 595, 96 грн. неустойки (шоста черга).

08.02.2018 постановою Харківського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.12.2017 у справі №5023/7064/11 (залишено без змін постановою Верховного суду від 05.06.2018) скасовано, відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "ВТБ Банк" про заміну кредитора.

28.03.2017 ТОВ "Кредо Солюшнс" також звернулося до суду із заявою (вх.№10373) про заміну кредитора у справі, в якій просило здійснити заміну конкурсного кредитора ПАТ "ВТБ Банк" на кредитора ТОВ "Кредо Солюшнс" у справі №5023/7064/11 про банкрутство Корпорації "Співдружність Комп" та внести до реєстру кредиторів, затвердженого ухвалою місцевого суду від 05.03.2012, відомості про часткову заміну кредитора ПАТ "ВТБ Банк" на кредитора ТОВ "Кредо Солюшнс".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.12.2017 задоволено заяву ТОВ "Кредо Солюшнс" про заміну кредитора (вх. № 10373 від 28.02.2017 р.), замінено ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" на Товариство з додатковою відповідальністю "Гармонія" (код 39356721), а Товариство з додатковою відповідальністю "Гармонія" замінити на ТОВ "Кредо Солюшнс" (код 38150327, 04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20).

08.02.2018 постановою Харківського апеляційного господарського суду (залишено без змін постановою Верховного суду від 05.06.2018) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Мегері А.В. задоволено, ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.12.2017 у справі №5023/7064/11 скасовано, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Кредо Солюшнс" про заміну кредитора.

В своїй постанові, Апеляційним судом встановлено, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.12.2017, якою замінено ПАТ "ВТБ Банк" його правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" в розмірі 451 606 196, 44 грн. основного боргу (четверта черга), 31 955 595, 96 грн. неустойки (шоста черга) та відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "ВТБ Банк" про заміну кредитора. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що у нового кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" не було необхідної правоздатності на здійснення валютних операцій і останнє не могло приймати на себе права та обов`язки первісного кредитора (ПАТ "ВТБ Банк") за договорами про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/167к-08 від 10.06.2008 (укладеним з ТОВ "Інтер-Авто") та №100.2.3-01/137к-08 від 26.05.2008 (укладеним з ПП "РС-Центр"). Враховуючи встановлену судом відсутність у ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" прав кредитора у зазначеному зобов`язанні, останнє не мало права передавати його наступному "кредитору" - ТДВ "Гармонія", а відповідно ТДВ "Гармонія" - ТОВ "Кредо Солюшнс".

Апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки вимоги ПАТ "ВТБ Банк" до Корпорації "Співдружність Комп" ґрунтувалися на зобов`язаннях, які виникли за договорами про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/167к-08 від 10.06.2008 (укладений з ТОВ "Інтер-Авто") та №100.2.3-01/137к-08 від 26.05.2008 (укладений з ПП "РС-Центр"), були забезпечені заставою основних засобів за договорами застави основних засобів за договорами №100.2.3-01/147з-08 від 27.05.2008 та №100.2.3-01/147з-08 від 27.05.2008 та іпотечним договором від 26.05.2008, який був нотаріально посвідчений, однак, новим кредитором не надано договорів відступлення предметів застави та іпотеки, то новим кредитором не надано достатніх доказів переходу до нього прав вимоги від первісного кредитора, оскільки боржник у справі про банкрутство не отримував спірних кредитів, а був тільки майновим поручителем третіх осіб за такими кредитами.

Апеляційний суд зазначив, що зазначені обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, проте мали б істотне значення для з`ясування обсягу прав та обов`язків, які перейшли до нового кредитора, оскільки відповідно достатті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Так, дана справа про банкрутство триває з 19.08.2011, вимоги ПАТ "ВТБ Банк" визнавалися частково як такі, що є вимогами до майнового поручителя, що не виключає можливості їх задоволення одержувачем кредиту, поручителями. Отже, новий кредитор зобов`язаний надати суду докази дійсності набутих ним вимог, що зобов`язує суди перевірити документи, які передаються новому кредитору в обґрунтування дійсності відступлених вимог, чого в даному випадку кредитором ТОВ "Кредо Солюшнс" документально підтверджено не було.

Досліджуючи умови договорів №28/12/2016/1 та №28/12/2016/2 від 28.12.2016, укладених між ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" (первісний кредитор) та ТДВ "Гармонія" (новий кредитор) та №15/03/2017/1 та №15/03/2017/2 від 15.03.2017, укладених між ТДВ "Гармонія" (первісний кредитор) та ТОВ "Кредо Солюшнс" (новий кредитор) апеляційний суд встановив, що відповідно до пунктів 18 та 19 додатків №1 до договорів №28/12/2016/1 та №15/03/2017/1 за актами приймання-передачі документації первісні кредитори передали, а нові кредитори прийняли, зокрема, розрахунки заборгованості ТОВ "Інтер-Авто" та ПП "РС-Центр", апеляційний суд встановив, що матеріали справи не містять розрахунків заборгованості, яка була відступлена новим кредиторам (в тому числі і зазначених у зазначених договорах), у зв`язку з чим в суду не має можливості встановити, які саме зобов`язання боржника, зокрема, за який період та у якому розмірі були передані новому кредитору, а тим самим перевірити їх дійсність.

Апеляційним судом встановлено, що за обставинами справи зобов`язання, які були передані за договорами №28/12/2016/КБ/1 та №28/12/2016/КБ/2, за договорами №28/12/2016/1 та №28/12/2016/2, за договорами №15/03/2017/1 та №15/03/2017/2 та стали предметом заяви ТОВ "Кредо Солюшнс" і оскаржуваної ухвали від 21.12.2017, виникли, зокрема, за договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/167к-08 від 10.06.2008, предметом якого було надання кредиту в доларах США та російських рублях траншами в межах максимального ліміту заборгованості 39 900 000 доларів США із кінцевим терміном повернення заборгованості до 09.06.2009. Отже, за зазначеними договорами ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив", а в подальшому ТДВ "Гармонія" та ТОВ "Кредо Солюшнс" набувають права первісного кредитора (ПАТ "ВТБ Банк") у зобов`язанні, зокрема, за договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/167к-08 від 10.06.2008 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Апеляційний суд зазначив, що з огляду на вимогистатті 514 ЦК України, оскільки новим кредитором набуто право вимоги за договором банківського кредиту (стаття 1054 ЦК України), то така особа, як новий кредитодавець, повинна мати дозвіл (ліцензію) на надання фінансових послуг. Проте, суд першої інстанції, досліджуючи факт переходу до ТДВ "Гармонія", а в подальшому ТОВ "Кредо Солюшнс" права вимоги за договором кредиту та надаючи правову оцінку змісту укладених договорів, не з`ясував обсягу правосуб`єктності та правовий статус зазначених юридичних осіб, як суб`єктів надання фінансових послуг відповідно до частини 3статті 91 ЦК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за загальнодоступними даними Державного реєстру фінансових установ ТДВ "Гармонія" не входить до переліку фінансових установ, які можуть надавати фінансові послуги. В свою чергу, ТОВ "Кредо Солюшнс" отримало лише ліцензію Нацкомфінпослуг щодо права на здійснення таких фінансових послуг, як надання послуг з факторингу (розпорядження Нацкомфінпослуг від 11.07.2017 №3134), проте не має ліцензії (дозволу) щодо права надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Тобто, за загальнодоступними джерелами, а також за матеріалами справи судом не встановлено, що станом на час укладання договорів відступлення права вимоги (15.03.2017) зазначені юридичні особи мали правовий статус, який дозволяв набуття ними прав стягнення коштів за кредитними договорами. Також, перевіривши загальнодоступні відомості, розміщені на офіційному Інтернет-представництві Національного банку України, апеляційний суд встановив, що ТДВ "Гармонія" та ТОВ "Кредо Солюшнс" не мають відповідної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій, в той час як обґрунтовують свої права набуттям вимоги за кредитними договорами у іноземній валюті.

З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку, що ТОВ "Кредо Солюшнс" не довело належними та достатніми доказами набуття прав ПАТ "ВТБ Банк", які були включені до реєстру вимог кредиторів та підстав сингулярного правонаступництва зобов`язань ПАТ "ВТБ Банк" у даній справі з внесенням змін до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вирішив питання щодо можливості правонаступництва , яке зараз розглядається за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДО СОЛЮШНС" (вх. №4839/23 та вх. № 4856/23) вимоги яких дублюються та згідно яких заявник просить суд замінити первісного кредитора у справі №5023/7064/11 - ПАТ "ВТБ Банк" на його кінцевого правонаступника - ТОВ "Кредо Солюшнс", та вказав, що з огляду на вимогистатті 514 ЦК України, оскільки новим кредитором набуто право вимоги за договором банківського кредиту (стаття 1054 ЦК України), то така особа, як новий кредитодавець, повинна мати дозвіл (ліцензію) на надання фінансових послуг, при цьомі ТДВ "Гармонія" і ТОВ "Кредо Солюшнс", так само як і ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив", не мали необхідного обсягу правоздатності.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, оскільки ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" не мала необхідної правоздатності, що було встановлено апеляційним судом в постанові від 08.02.2018, відповідно ТОВ "Фінансова компанія "Фінактив" не мало права приймати на себе права та обов`язки первісного кредитора - ПАТ "ВТБ Банк" та набуло ці вимоги незаконно, що вказує про неможливість подальшого відступлення цих вимог.

Крім того, суд звертає увагу на заборону розгляду тотожного позову/заяви випливає і з принципу правової визначеності.

Так, з рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» вбачається, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

У даному разі, суд зазначає, що у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (заява №3236/03) від 03.04.2008, суд нагадує, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Подання заявником нової заяви про той же предмет і з тих же підстав, з яких прийнято Харківським апеляційним господарським судом постанову від 08.02.2018 у справі № 5023/7064/11, яке набрало законної сили, фактично свідчить про намагання добитися нового слухання заяви про правонаступництво та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, суд зазначає про те, що задоволення заяви ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" (вх. №4839/23 та вх. № 4856/23) про заміну кредитора у справі №5023/7064/11 - ПАТ "ВТБ Банк" на його правонаступника - ТОВ "Кредо Солюшнс", буде мати наслідком порушення принципу res judicata - остаточності рішень суду (постанови Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі № 5023/7064/11), оскільки розглядаючи заявлені вимоги ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС", суду слід буде здійснити переоцінку обставин, які встановлені судовим рішенням (постановою Східного апеляційного господарського суду від від 08.02.2018 у справі № 5023/7064/11), яка набрали законної сили.

Заяви/позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто, коли позови збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами й обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Заява/позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави. Під предметом розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як свідчить зміст заяви ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" (вх. №4839/23 та вх. № 4856/23), яка є предметом розгляду у даній справі, ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" (вх. №4839/23 та вх. № 4856/23) як заявник просить суд замінити кредитора у справі №5023/7064/11 - ПАТ "ВТБ Банк" на його правонаступника - ТОВ "Кредо Солюшнс". Тотожня заява розглянута при винесенні постанови Східного апеляційного господарського суду від від 08.02.2018 у справі № 5023/7064/11.

Підставами обох заяв також тотожні: зобов`язання, які були передані за договорами №28/12/2016/КБ/1 та №28/12/2016/КБ/2, за договорами №28/12/2016/1 та №28/12/2016/2, за договорами №15/03/2017/1 та №15/03/2017/2.

Щодо посилання Арбітражного керуючого Мегеря А.В. (вх. 24756) на нові норми права та нову судову практику щодо розгляду аналогічних спорів, суд не приймає їх до уваги, оскільки, як вже було зазначено вище, питання правнонаступництва ТОВ "Кредо Солюшнс" вже вирішувалося судом та не може вирішуватися кожного нового разу по іншому в залежності від зміни судової практики з розгляду такого спору.

Також, суд зазначає, що з огляду на теоретично-правове визначення підстав позову, посилання на норму матеріального закону до підстав позову не відноситься.

Так, у постанові від 31.05.2017 у справі №17/192 колегія суддів ВГСУ аналогічним чином зазначила: «Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини».

Аналогічної позиції щодо того, що норми права не відносяться до підстав позову і підлягають застосуванню судами самостійно, дотримується і Верховний Суд, який відобразив її у пункті 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19).

Зокрема, ВП ВС зазначила, що «Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини».

Крім того, в цьому аспекті суд також звертає увагу на ту обставину, що якби нетотожність позовів визначалась лише посиланням позивача на різні правові норми, недобросовісному позивачу для подання тотожного позову достатньо було б лише послатись на іншу норму права (що не тягне відмову у позові з огляду на обов`язок суду самостійно кваліфікувати спірні відносини і застосувати належну правову норму). Очевидно, що таке тлумачення закону суперечить принципу res judicata.

Щодо нових доказів, суд зазначає про те, що подання нових доказів не може бути кваліфіковано судом не інакше, як намаганням переглянути рішення (постанову), яка набула законної сили, за допомогою додатково відшуканих доказів.

Суд підкреслює, що ці нові докази, по-перше, не можуть свідчити про нові підстави позову, оскільки обставини спору, на які посилався позивач у першому позові, залишились незмінними, по-друге, відшукання нових доказів після набуття рішенням суду законної сили не повинне тягнути перегляд цього рішення. Зокрема, принцип змагальності, правила подання суду доказів і відповідні процесуальні обмеження спрямовані саме на те, щоб забезпечити правову визначеність щодо наслідків певних процесуальних дій, в тому числі дій з подання доказів у строки і в порядку, визначених процесуальним законом. Тому, в силу принципу res judicata відшукання стороною, яка програла судовий спір, нового доказу після набуття рішенням законної сили, не повинне тягнути перегляд такого рішення.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

На підставі викладеного, враховуючи, що вимоги ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" щодо заміни у справі процесуального правонаступника АТВТБ БАНКна ТОВ"КРЕДО СОЛЮШНС"(код ЄДРПОУ 38150327, Україна, 04073, місто Київ, пров. Балтійський, будинок 20) ґрунтуються на тих самих підставах, за якими вже було прийнято рішення Харківського апеляційного господарського суду, що набрало законної сили, а нових підстав заявником зазначено не було, як і не було подано доказів в їх обґрунтування, Господарський суд Харківської області дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" (вх. №4839/23 та вх. № 4856/23) щодо заміни у справі процесуального правонаступника АТВТБ БАНКна ТОВ"КРЕДО СОЛЮШНС"(код ЄДРПОУ 38150327, Україна, 04073, місто Київ, пров. Балтійський, будинок 20).

Керуючись статтями 43 Кодексу України з процедур банкрутства, 73-79, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ТОВ "КРЕДО СОЛЮШНС" (вх. №4839/23 та вх. № 4856/23) щодо заміни у справі процесуального правонаступника АТВТБ БАНКна ТОВ"КРЕДО СОЛЮШНС"(код ЄДРПОУ 38150327, Україна, 04073, місто Київ, пров. Балтійський, будинок 20).

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення - 13.09.2023.

Ухвала суду може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.09.2023.

Суддя Прохоров С.А.