Постанова

від 13.09.2023 по справі 585/3711/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 585/3711/21

провадження № 61-6558св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Роменський відділ державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт Сервіс»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Роменського міського нотаріального округу Проскурня Лариса Іванівна, Управління адміністративних послуг Роменської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області у складі судді Євтюшенкової В. І. від 12 жовтня 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І., Ткачук С. С., від 04 квітня 2023 року.

Зміст позовних заяв та їх обґрунтування

1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Роменського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ТОВ «ТД Еліт Сервіс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Роменського міського нотаріального округу Проскурня Л. І., Управління адміністративних послуг Роменської міської ради, про визнання прилюдних торгів, протоколу про проведення прилюдних торгів, акта державного виконавця про реалізацію нерухомого майна, свідоцтва недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння та зобов`язання повернути нерухоме майно.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, майновий сертифікат серії СА ХІІІ № 547, виданий 05 травня 2005 року Плавинищенською сільською радою, вона має право на пайовий фонд КСП «Роменське», як співвласник майна до серпня 2021 року.

3. Рішенням господарського суду Сумської області від 10 липня 2008 року у справі № 9/345-08 визнано за ФОП ОСОБА_3 право власності на молочний блок, бригадний будинок, критий тік (корівник), приміщення бойні з холодильником, силососховище і телятник за адресою: АДРЕСА_1 .

4. Постановою Харківського апеляційного господарського суду

від 10 травня 2016 року вказане рішення було скасовано та встановлено, що вона є правонаступником реорганізованого КСП «Роменське» і одночасно власником значної частини майнових паїв у пайовому фонді реорганізованого КСП «Роменське». Об`єкти нерухомості, на які позивач просив визнати право власності, використовуються без належного оформлення та введення в експлуатацію, за відсутності правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

5. Рішенням господарського суду Сумської області від 22 липня 2010 року стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 76 950,00 грн штрафу та судові витрати. На підставі вказаного рішення видано судовий наказ, з метою виконання якого ОСОБА_2 звернувся до Роменського ВДВС. Під час примусового виконання вказаного судового рішення в рамках ВП № НОМЕР_1 27 серпня 2010 року було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження. 05 жовтня 2011 року згідно з протоколом № 18-0083/11-1, складеним Сумською філією ТОВ ТД «Еліт Сервіс», проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна. 13 жовтня 2011 року звільнено майно боржника з-під арешту і 26 жовтня 2011 року виконавче провадження закінчено на підставі пункту 8 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду.

6. Ухвалою господарського суду Сумської області від 08 грудня 2010 року у справі № 8/39-10 змінено спосіб виконання рішення від 22 липня 2010 року. Звернуто стягнення в сумі 76 950,00 грн штрафу і судових витрат на нерухоме майно: молочний блок за літ. «В1», бригадний будинок за літ «А1», корівник за літ «В, В2, в, в2», приміщення бойні за літ. «Д», телятник за літ. «Б, б», силососховище за літ. «л», що за адресою: АДРЕСА_1 . При постановленні вказаної ухвали господарський суд не звернув уваги на те, що об`єкти нерухомості, на які звернуто стягнення, використовуються без належного оформлення та введення в експлуатацію, за відсутності правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

7. 13 вересня 2011 року між відділом ДВС Роменського управління юстиції та Сумською філією ТОВ «ТД Еліт Сервіс» був укладений договір № 18-0083/11 про надання послуг по організації прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Згідно з пунктом 1.3 вказаного договору було передано на реалізацію майно, описане державним виконавцем шляхом надання неправдивої інформації і заниження кількісних та вартісних показників, а акт опису та арешту майна склався без обмірів. Навіть до прийняття постанови Харківським апеляційним господарським судом 10 травня 2016 року у справі за № 9/345-08 не робилась технічна інвентаризація нерухомого майна.

8. 15 жовтня 2011 року приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Проскурнею Л. І. ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на молочний блок літ «В1», площею 246,3 кв. м, бригадний блок за літ. «А1» площею 130,3 кв. м, корівник за літ. «В, В2, в, в2» площею

3 012,2 кв. м, приміщення бойні за літ. «Д», площею 61,4 кв. м, телятник за

літ. «Б, б» площею 743 кв. м, силососховище за літ. «л», загальною площею 4 193,2 кв. м, під номером АДРЕСА_1 , вартістю 105 127,00 грн. Вказане нерухоме майно належить ОСОБА_3 на підставі рішення господарського суду Сумської області від 10 липня 2008 року (справа № 9/345-08).

9. Позивачка вказувала, що вона звернулась із письмовою заявою до Роменського МВ УМВС України в Сумській області про те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 незаконно заволоділи розпайованим майном

КСП «Роменське» і 13 грудня 2012 року її заява була зареєстрована в ЄРДР (№12012200100000312). У вказаному кримінальному провадженні неодноразово приймались рішення про закриття провадження, які скасовувались. У вересні 2021 року їй стало відомо, що кримінальне провадження закрито.

10. Рішенням Роменського міськрайонного суду від 15 квітня 2013 року у справі № 1815/4287/2012, яке набрало законної сили 06 червня 2013 року, визнано недійсним та скасовано свідоцтво приватного нотаріуса Роменського міського нотаріального округу від 15 жовтня 2011 року про посвідчення права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 , придбаного ним на прилюдних торгах з реалізації нерухомого майна та оформленого протоколами

№18-0083/11-1, №18/-0083/11- 3, №18-0083/11-4, №18-0083/11-5, №18-0083/11-6 з реалізації об`єктів нерухомого майна, розташованих в

АДРЕСА_1 .

11. Зазначала, що до 2020 року вона вважала, що це майно не належить на праві власності ОСОБА_2 і вона має право користуватись ним, як правонаступниця КСП «Роменське».

12. Заочним рішенням Роменського міськрайонного суду від 26 січня

2021 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду

від 29 червня 2021 року у справі № 585/919/20, її було зобов`язано повернути ОСОБА_2 будівлі та споруди загальною площею 3908,7 кв. м (бригадного будинку літ. «А1», площею 103,1 кв. м, телятника літ. «Б,б» площею 672,3 кв. м, корівника літ. «В, В2, в, в2» площею 2890,2 кв. м, молочного блоку літ. «В1» площею 179,6 кв. м, приміщення бойні літ. «Д», площею 42,2 кв. м, силососховища за літ «л») за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.

13. На підставі рішення Роменського міськрайонного суду від 26 січня

2021 року відкрито виконавче провадження та її разом з худобою вигнано з приміщення.Таким чином, належне їй майно вибуло з її володіння поза її волею.

14. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визнати прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що знаходиться під номером АДРЕСА_1 , результати яких оформлені протоколом № 18-0083/11-1 від 05 жовтня 2011 року ТОВ «ТД Еліт Сервіс», недійсними; визнати протокол № 18-0083/11-1 від 05 жовтня 2011 року проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , результати яких оформлені ТОВ «ТД Еліт Сервіс», недійсним; визнати акт державного виконавця про реалізацію нерухомого майна, затверджений Роменським міськрайонним управлінням юстиції від 12 жовтня 2011 року, недійсним; визнати свідоцтво від 15 жовтня 2011 року, зареєстроване в реєстрі за № 2177 і видане ОСОБА_2 приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округ Сумської області Проскурнею Л. І. на нерухоме майно, що знаходиться під номером АДРЕСА_1 , недійсним; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35684012

від 15 червня 2017 року, прийняте державним реєстратором

КП «Архітектурно-планувальне підприємство» Роменської районної ради Сумської області Скакун О. С., номер запису про право власності: 20920220 про реєстрацію права власності нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 ; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та зобов`язати повернути їй нерухоме майно, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , що складається з будівель та споруд загальною площею 3908,7 кв. м, а саме: бригадний будинок літ. «А1» площею 103,1 кв. м, телятник літ. «Б, б» площею 672,3 кв. м, корівник літ. «В, В2, в, в2» площею 2890.2 кв. м, молочний блок літ. «В1» площею 179,6 кв. м, приміщення бойні літ. «Д» площею 42,2 кв. м, силососховище за літ. «л».

Стислий виклад позиції інших учасників справи

15. ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позовних вимог

ОСОБА_1 , посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначав, що він є законним власником спірного майна, що, зокрема, вже було встановлено судами при розгляді інших судових справ (№ 585/919/20, № 1851/4287/2012). Зосереджував увагу на тому, що ОСОБА_1 має право власності лише на частку пайового фонду КСП «Роменське», яка становить 5 429,00 грн, або 0,02977%, а рішення зборів власників майнових свідоцтв на розпайоване майно ТОВ «Роменське» від 11 лютого 2005 року не оскаржувала. Додатково посилався на пропуск позивачкою позовної давності при зверненні до суду із цим позовом через 5 років після того, як їй стало відомо про набуття ним права власності на спірне майно.

16. Роменський відділ ДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) заперечував проти задоволення позову, зазначаючи про відсутність доказів того, що ОСОБА_1 , починаючи з 2011 року і по час звернення до суду не знала про передачу ОСОБА_2 нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 . З урахуванням наведеного, а також того, що позивачкою оспорюються правовстановлюючі документи, які були видані

10 років тому, просив застосувати до позовних вимог ОСОБА_1 наслідки спливу позовної давності та відмовити у їх задоволенні.

Основний зміст та мотиви судового рішення суду першої інстанцій

17. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області

від 12 жовтня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

18. Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю

ОСОБА_1 порушення її прав, за захистом яких вона звернулася до суду. Порядок набуття ОСОБА_2 права власності на спірне майно вже було предметом судового спору, за наслідками вирішення якого встановлено, що він є власником цього майна на законних підставах. Зокрема, під час розгляду судової справи № 585/919/20 судом першої інстанції 26 січня 2021 року та перегляду апеляційним судом заочного рішення суду першої інстанції 29 червня 2021 року було встановлено, що ОСОБА_2 є законним власником спірного нерухомого майна і правовстановлюючі документи, якими підтверджуються його права на це майно, є чинними. Незаконності дій позивача, пов`язана з набуттям прав на нерухоме майно, не підтверджено.

Основний зміст та мотиви судового рішення суду апеляційної інстанцій

19. Постановою Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 жовтня 2022 року залишено без змін.

20. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про недоведеність позивачкою порушення її прав. Зазначено, що ОСОБА_2 є законним власником спірного нерухомого майна на підставі чинних правовстановлюючих документів. Незаконність дій ОСОБА_2 , пов`язаних із набуттям ним прав на нерухоме майно, а також належність спірного майна на праві власності позивачці не підтверджена належними та допустимими доказами.

Узагальнені доводи касаційної скарги

21. 28 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 жовтня 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

22. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року

у справі № 6-2233цс16, у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року

у справі № 359/9424/17, від 28 липня 2021 року у справі № 522/19112/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

23. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що вона є правонаступником реорганізованого

КСП «Роменське» та одночасно власником значної частини майнових паїв у його пайовому фонді, що встановлено судовими рішеннями у справі

№ 9/345-08.

24. Крім того, зазначеними судовими рішеннями також встановлено, що спірні об`єкти нерухомості були побудовані до 12 березня 2011 року та відсутні докази прийняття їх в експлуатацію, проведення їх технічного обстеження та відповідності нормативним документам у сфері будівництва.

25. Зосереджує увагу на тому, що на реалізацію було передано майно з наданням неправдивої інформації щодо площі спірних об`єктів та їх вартісних показників.

26. Зазначає, що указане майно вибуло з її володіння проти її волі, а саме на підставі судового рішення, яке було згодом скасовано, а тому з огляду на принципи справедливості та пропорційності повинно бути повернуто їй.

27. Додатково зауважує про наявність поважних причин пропуску позовної давності при зверненні до суду з позовом, з огляду на численну кількість судових спорів щодо спірного майна, якими зокрема було скасовано видане ОСОБА_2 свідоцтво про право власності, а також відкритих кримінальних проваджень за її заявою, у зв`язку із чим до 2020 року вона вважала, що має законне право користуватися спірним майном, як правонаступниця КСП «Роменське», більш того фактично володіла таким майном до серпня 2021 року (примусового виконання судового рішення у справі № 585/919/20).

28. Також акцентує увагу на відсутності правових підстав для оскарження ухвали господарського суду Сумської області від 08 грудня 2010 року у справі № 8/39-10 про зміну способу виконання судового рішення, а також фактичну реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_2 на час розгляду зазначеного питання.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

29. Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.

30. Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 585/3711/21, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

31. 27 червня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

32. Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст відзивів на касаційні скарги

33. 29 червня 2023 року Роменський відділ ДВС у Роменському районі Сумської області через засоби поштового зв`язку, а також підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить відмовити у її задоволенні.

34. Відзив обґрунтований посиланням на те, що позивачка оспорює результати прилюдних торгів через 10 років після їх проведення, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона не знала про передачу ОСОБА_2 спірного нерухомого майна. Акцентує увагу на тому, що у лютому 2017 року ОСОБА_1 зверталася до Роменського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Роменського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції про визнання правочину недійсним та повернення нерухомого майна (справа № 585/432/17).

35. 01 липня 2023 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що він на законних підставах набув право власності на спірне майно, придбавши його на прилюдних торгах. Позивачка з 2012 року неодноразово подавала скарги щодо набуття ним права власності на спірне майно. У 2017 році звернулася до суду з позовом про визнання правочину недійсним та повернення нерухомого майна, у якому посилалася на підстави набуття ним права власності на спірне майно та зазначала про оспорюване свідоцтво про право власності. При оскарженні ухвали Господарського суду Сумської області від 08 грудня 2010 року зазначала, що дізналась про придбання спірного нерухомого майна з прилюдних торгів в кінці 2016 року. З огляду на наведене, вважає, що позивачкою пропущено строк позовної давності при зверненні до суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

36. Відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії СА ХІІІ №547

від 04 травня 2005 року, виданого Плавинищенською сільською радою, ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Роменське» із часткою

5 429,00 грн, або 0,2977718 відсотків.

37. Рішенням господарського суду Сумської області від 10 липня 2008 року у справі № 9/345-08, з урахуванням ухвали господарського суду Сумської області від 04 серпня 2008 року про виправлення описки, визнано дійсним договір купівлі-продажу майна, укладений 17 січня 2008 року між

ФОП ОСОБА_3 та СФГ «Котової Н. М.» і визнано за

ФОП ОСОБА_3 право власності на молочний блок, бригадний будинок, критий тік (корівник), приміщення бойні з холодильником, силососховище і телятник, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

38. Рішенням господарського суду Сумської області від 22 липня 2010 року у справі № 8/39-10, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2010 року, зобов`язано ФОП ОСОБА_3 передати ФОП ОСОБА_2 обладнання, а також стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_2 76 950,00 грн штрафу, 972,00 грн держмита, 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання вказаного рішення господарським судом видані накази від 09 серпня 2010 року та від 25 серпня 2010 року.

39. Ухвалою господарського суду Сумської області від 08 грудня 2010 року змінено спосіб виконання указаного рішення у справі № 8/39-10 та звернуто стягнення в рахунок погашення суми штрафу - 76 950,00 грн, держмита -

972,00 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн, на нерухоме майно: молочний блок за літ. «В1», бригадний будинок за літ. «А1», корівник за літ «В, В2, в, в2», приміщення бойні за літ. «Д», телятник за літ. «Б, б», силососховище за літ. «л», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

40. У період з 21 серпня 2010 року по 26 жовтня 2011 року на примусовому виконанні у Роменському відділі ДВС перебувало виконавче провадження

№ НОМЕР_1 від 21 серпня 2010 року з примусового виконання виконавчого листа № 8/39 від 09 серпня 2010 року, виданого господарським судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 78 158,00 грн, під час виконання якого накладено арешт на майно боржника та проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, звільнено майно боржника з-під арешту. Виконавче провадження

№ НОМЕР_1 закінчено у зв`язку з фактичним виконанням рішення. Борг в сумі 78 158,00 грн сплачено.

41. Для проведення прилюдних торгів 13 вересня 2011 року між відділом ДВС Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області та Сумською філією ТОВ «ТД Еліт Сервіс» було укладено договір №18-0083/11 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, згідно з умовами якого, відділ передав спеціалізованій організації нерухоме майно, арештоване державним виконавцем, а спеціалізована організація надала послуги з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

42. 15 жовтня 2011 року приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Проскурнею Л. І. відповідно до вимог статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» у чинній редакції та на підставі акта державного виконавця про реалізацію нерухомого майна, затвердженого Роменським міськрайонним управлінням юстиції 12 жовтня 2011 року, видано ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на нерухоме майно: молочний блок за літ. «В1» площею 246,3 кв. м, бригадний будинок за літ. «А1» площею 130,3 кв. м, корівник за літ. «В, В2, в, в2 площею 3012,2 кв. м, приміщення бойні за літ. «Д» площею 61,4 кв. м, телятник за літ. «Б, б» площею 743,0 кв. м, силососховище за літ. «л», загальною площею 4 193,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало ОСОБА_3 на підставі рішення господарського суду Сумської області від 10 липня 2008 року (справа № 9-345/08), рішення господарського суду Сумської області від 04 серпня 2008 року (справа № 9-345/08). Свідоцтво зареєстроване в реєстрі за № 2177.

43. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області

від 15 квітня 2013 року у справі № 1815/4287/2012 позов

ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво приватного нотаріуса Роменського міського нотаріального округу

Проскурні Л. І. від 15 жовтня 2011 року, зареєстроване в реєстрі за № 2177 про посвідчення за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, придбане ним на прилюдних торгах з реалізації нерухомого майна та оформлене протоколами №18-0083/11-1, №18-0083/11-2, №18/-0083/11- 3, №18-0083/11-4, №18-0083/11-5, №18-0083/11-6 з реалізації об`єктів нерухомого майна.

44. Рішенням апеляційного суду Сумської області від 06 червня 2013 року змінено мотивувальну частину рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 квітня 2013 року та залишено без змін рішення суду в інших частинах.

45. Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області

від 15 квітня 2013 року та рішення апеляційного суду Сумської області

від 06 червня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Роменського міського нотаріального округу Сумської області Проскурні Л. І., про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

46. Зазначеним судовим рішенням встановлено, що 05 квітня 2011 року державним виконавцем при примусовому виконанні наказу господарського суду Сумської області від 09 серпня 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 78 158,00 грн було описано та накладено арешт на спірне нерухоме майно. 05 жовтня 2011 року було проведено прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, що належало ОСОБА_3 12 жовтня 2011 року державним виконавцем на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 05 жовтня 2011 року № 18-0083/11-1 складено акт про реалізацію нерухомого майна, який затверджено заступником начальника Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області. Згідно з цим актом нерухоме майно придбав ОСОБА_2 за 105 127,00 грн. 15 жовтня 2011 року приватний нотаріус Роменського міського нотаріального округу Сумської області Проскурня Л. І. на підставі акта державного виконавця про реалізацію нерухомого майна видала свідоцтво, яким посвідчила право власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_2 . На момент видачі нотаріусом цього свідоцтва (як і на час розгляду справи) протокол про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 05 жовтня 2011 року № 18-0083/11-1 та акт державного виконавця про реалізацію нерухомого майна від 12 жовтня 2011 року були чинними, недійсними не визнані. За таких обставин при видачі оскаржуваного свідоцтва приватний нотаріус діяла на виконання вимог розділу 6 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та лише посвідчила право власності ОСОБА_2 на придбане ним на прилюдних торгах нерухоме майно. Допущені приватним нотаріусом недоліки при видачі оскаржуваного свідоцтва не впливають на результат прилюдних торгів.

47. Постановою Харківського апеляційного господарського суду

від 10 травня 2016 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення господарського суду Сумської області від 10 липня 2008 року у справі № 9/345-08 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 до СФГ «Котової Н. М.» про визнання договору дійсним та визнання права власності відмовлено.

48. Заочним рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 січня 2021 року у справі № 585/919/20, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 20 червня 2021 року, позов ОСОБА_2 задоволено і зобов`язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 будівлі та споруди, загальною площею 3 908, 7 кв. м, що складаються з наступних складових частин: бригадний будинок літ. «А1» площею 103, 1 кв. м, телятник літ. «Б,б» площею 672,3 кв. м, корівник літ. «В, В2, в, в2» площею 2890, 2 кв. м, молочний блок літ. «В1» площею 179,6 кв. м, приміщення бойні літ. «Д» площею 42,2 кв. м, силососховище за літ. «л», розташовані за адресою:

АДРЕСА_1 .

Позиція Верховного Суду

49. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

50. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

51. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

52. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

53. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

54. У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

55. Під порушенням необхідно розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

56. Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

57. За змістом частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

58. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

59. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18.

60. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня

2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 09 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (пункт 14)).

61. Спірна правовідносини стосуються майна, яке було власністю реорганізованого КСП «Роменське» та на час звернення позивачки до суду зареєстроване на праві власності за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

62. Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

63. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).

64. За статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

65. Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

66. Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

67. Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.

68. Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

69. У пункті 114 постанови від 14 листопада 2018 року у справі

№ 183/1617/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.

70. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суди попередні інстанцій виходили із їх недоведеності та необґрунтованості, урахувавши обставини відчуження спірного майна, встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили.

71. Так в судовому порядку було встановлено правомірність передачі спірного майна на реалізацію на прилюдних торгах (справа № 8/39-10), а також видачі свідоцтва про право власності на майно, придбане на прилюдних торгах (справа № 1815/4287/2012). Крім того, заочним рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 29 червня 2021 року, у справі № 585/919/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов`язання повернути будівлі та споруди, судами було встановлено законність набуття ОСОБА_2 права власності на спірне майно.

72. Заслуговує на увагу той факт, що заочне рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 січня 2021 року у справі № 585/919/20 переглядалося в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка посилалась на обставини неправомірності переходу права власності на спірне майно від КСП «Роменське» (реорганізоване у

ТОВ «Роменське», ТОВ «Агроідея») до ОСОБА_4 , а згодом до

ОСОБА_2 , а також на наявність у неї прав на спірне майно, як правонаступника реорганізованого КСП «Роменське» та власника майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) в розмірі 5 429,00 грн або 0,2977%.

73. При розгляді справи № 585/919/20 на підставі матеріалів кримінального провадження № 12012200100000312 від 13 грудня 2012 року, порушеного за частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України на підставі заяви ОСОБА_1 , встановлено, що при вирішенні питання розпаювання майна КСП «Роменське» було складено список осіб, які мають майновий пай по

КСП «Роменське», зокрема с. Борозенки у кількості 68 пайовиків на суму 182 534,00 грн. Частина співвласників майнових паїв надали довіреність ОСОБА_1 на право отримати майнові паї в ТОВ «Роменське», правонаступником якого є ТОВ «Агроідея», яка їх отримала згідно з актом прийому-передачі майна від 16 лютого 2002 року. Водночас довіреність на право управління та розпорядження майном співвласники майнових паїв ОСОБА_1 не надавали, а тому видана довіреність втратила свою юридичну силу після отримання майнових паїв в натурі. Копією свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП, виданого 04 травня 2005 року Плавинищенською сільською радою Роменського району Сумської області ОСОБА_1 , підтверджується її право на частку пайового фонду КСП «Роменське» в розмірі 5429 грн або 0,2977%. 11 лютого 2005 року відбулися збори власників майнових свідоцтв на розпайоване майно ТОВ «Роменське», на яких було прийнято рішення, що майно, яке є в наявності по майновим свідоцтвам, продати СФГ «Котова Н. М.» з оформленням договору купівлі-продажу за 70% його першопочаткової вартості. 11 лютого 2005 року на підставі вищевказаного протоколу зборів співвласників майнових паїв довірені особи співвласників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали договір купівлі-продажу майна, а саме: молочний блок, бригадний будинок, телятник, критий тік, приміщення бойні з холодильником, сило сховище, трактор МТЗ-80, трактор Т-74, комбайн СК-5, віз, борони БЗСТ-1, плуг ПЛН-5-3-,5, котки кільчасті 310-СК, сцепки СП, культиватор КПШ-8, сівалка СЗУ-3,6 із представником СФГ «Котової Н. М.» ОСОБА_4 . Всі допитані по кримінальному провадженню особи - власники майнових паїв та їх правонаступники повідомили, що ніяких майнових претензій по факту купівлі майнових паїв ОСОБА_4 не мають. Грошові кошти згідно з договором їм виплачені. Особи, які надавали доручення ОСОБА_1 на отримання майнових паїв в натурі, повідомили, що довіреність надавалася лише на отримання, на розпорядження вищевказаними майновими паями довіреність не надавалася. Пізніше ними було прийнято рішення продати свої майнові паї

СФГ «Котова Н. М.», за що вони отримали гроші та також ніяких претензій ані до СФГ «Котова Н. М.», ані до ОСОБА_4 не мають. Допитана в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що 11 лютого 2005 року її чоловік

ОСОБА_4 на зборах власників майнових паїв КСП «Роменське» запропонував всім власникам купити їхні майнові паї за 70 % вартості, на що всі власники, окрім ОСОБА_1 , яка була на зборах, погодилися. Право власності на придбані майнові паї було оформлене на СФГ «Котова Н. М.».

74. Судом при розгляді справи № 585/919/20 було надано оцінку доводам ОСОБА_1 про порушення її прав у зв`язку з відчуженням майна на користь ОСОБА_2 та визнано їх необґрунтованими, з огляду на відсутність належних доказів правомірності володіння відповідачкою оспорюваним майном. Зазначене стало підставою для захисту в судовому порядку прав власника спірного майна - ОСОБА_2 та витребування такого майна з незаконного володіння ОСОБА_1 на підставі положень пункту 2 частини третьої статті 1212 ЦК України.

75. Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

76. Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

77. Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу, навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином законодавець забезпечує єдність судової практики та запобігає появі протилежних за змістом судових рішень (постанова Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17).

78. Неодноразове ухвалення протилежних і суперечливих судових рішень, особливо судами вищих інстанцій, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

79. Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.

80. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо недоведеності позивачкою заявлених позовних вимог. З огляду на відсутність доказів набуття права власності ОСОБА_1 на індивідуально визначене майно, яке було реалізоване на прилюдних торгах, відсутні правові підстави для захисту її прав в порядку віндикації (витребування на її користь спірного майна).

81. В цьому аспекті, колегія суддів зауважує, що майновий пай - це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду. Майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства. Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно зі списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

82. Відповідно до пункту 8 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня

2001 року за № 305/5496, у редакції, яка діяла на час розпаювання майна КСП «Роменське», кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів: об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу; об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд; відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку.

83. У пункті 9 Порядку № 62 було зазначено, що виділення зі складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

84. Визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним із нижченаведених способів за рішенням зборів співвласників: за структурою пайового фонду; конкретним майном за взаємною згодою співвласників; на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону. Спірні питання щодо розподілу майна між співвласниками вирішуються в судовому порядку (пункт 16 Порядку

№ 62).

85. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявниці по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

86. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі

№ 373/2054/16-ц).

87. Висновки судів попередніх інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду України та Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.

88. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області

від 12 жовтня 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду

від 04 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович