Ухвала
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 390/1516/20
провадження № 61-20183св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - фермерське господарство Ковалевського Віталія Івановича,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Кропивницького апеляційного, у складі колегії суддів: Голованя А. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І., суду від 01 грудня
2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича (далі -
ФГ Ковалевського В. І.) про витребування земельної ділянки та скасування реєстрації речового права.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що вона є власником земельної ділянки, площею 8,2304 га, з цільовим призначення - для ведення сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3522585000:02:000:0971, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
15 серпня 2012 року між нею та ФГ Ковалевського В. І. укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 15 років. У цей же день вона підписала з ФГ Ковалевського В. І. акт приймання-передачі об`єкта оренди, питанням проведення державної реєстрації договору оренди землі займався останній.
Зазначала, що через значний проміжок часу, а саме у 2018 році отримала від ФГ Ковалевського В. І. оригінальні примірники договору оренди землі, акта приймання-передачі об`єкта оренди та оригінал витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права
від 22 грудня 2017 року № 108783049. Із отриманих документів дізналася, що договір оренди землі не був зареєстрований у строк до 01 січня 2013 року, а державна реєстрація права оренди земельної ділянки була проведена за
ФГ Ковалевського В. І. 18 грудня 2017 року, номер запису 24112055.
Вважала, що між нею та ФГ Ковалевського В. І. відсутні договірні відносини, оскільки договір оренди не набув чинності і відповідач не набув прав орендаря за вказаним договором.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд:
- витребувати від ФГ Ковалевського В. І. земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 8,2304 га, з кадастровим номером 3522585000:02:000:0971, що знаходиться на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області;
- скасувати державну реєстрацію за ФГ Ковалевського В. І. права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3522585000:02:000:0971, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, проведену 18 грудня 2017 року державним реєстратором (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24112055 від 18 грудня 2017 року).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області, у складі судді Бойко І. А., від 08 червня 2021 року позов задоволено.
Витребувано від ФГ Ковалевського В. І. на користь ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 8,2304 га, з кадастровим номером 3522585000:02:000:0971, що знаходиться на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Скасовано державну реєстрацію за ФГ Ковалевського В. І. права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3522585000:02:000:0971, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, проведену 18 грудня 2017 року державним реєстратором (номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24112055 від 18 грудня 2017 року).
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц, та виходив із того, що проведення 18 грудня
2017 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі вказаного договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року.
Отже, оскільки ФГ Ковалевського В. І. не здійснило державну реєстрацію договору оренди землі, суд першої інстанції дійшов висновку, що договір між позивачем та відповідачем чинності не набрав і, відповідно, вказане фермерське господарство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року апеляційну скаргу ФГ Ковалевського В. І. задоволено. Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08 червня
2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Колегія суддів, врахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц, виходила з того, що ФГ Ковалевського В. І. не здійснило державну реєстрацію договору оренди землі, договір між позивачем та відповідачем чинності не набрав і тому вказане фермерське господарство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі.
Однак при цьому апеляційним судом було застосовано доктрину заборони суперечливої поведінки і відмовлено у задоволенні позову, оскільки дії позивача, яка уклала 15 серпня 2012 року договір оренди землі, а згодом пред`явила позов про витребування земельної ділянки, суперечить її попередній поведінці (отриманню плати за користування земельною ділянкою протягом довготривалого часу) і є недобросовісною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 грудня
2021 року, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення представник заявника зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 та від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2021 року до Верховного Суду представник ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У січні 2022 року справу надіслано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2023 року справу № 390/1516/20 призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду
від 09 серпня 2023 року у зв`язку із відставкою судді Хопти С. Ф.,
суддею-доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ФГ Ковалевського В. І. укладено договір оренди земельної ділянки, площею 8,23 га, що належить
ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії КР № 052262.
Згідно із пунктом 3.1 договору його укладено на 15 років, починаючи з дати державної реєстрації. Пунктом 16 договору передбачено, що договір набуває чинності після його укладення, підписання сторонами та державної реєстрації. Цей договір укладений у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один примірник знаходиться у орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який здійснив державну реєстрацію. У договорі міститься запис, що договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у Кіровоградському районі. Дата реєстрації договору, реєстраційний номер, підпис та прізвище особи, яка здійснила державну реєстрацію, а також печатка державної установи, - відсутні. У пункті 9.2 договору зазначено, що орендар зобов`язаний приступити до використання орендної земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору та у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди землі надати його копію відповідному органу державної податкової служби.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05 лютого 2021 року № НВ-3512353402021, 21 жовтня 2017 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3522585000:02:000:0971.
Із витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 22 грудня 2017 року № 108783049 вбачається, що 18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Коваленко Г. Г. здійснено державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки за орендарем - ФГ Ковалевського В. І., підставою виникнення якого вказано договір оренди землі: б/н від 15 серпня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Ковалевського В. І. Номер запису про інше речове право Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24112055
від 18 грудня 2017 року.
Згідно із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України вбачається, що ОСОБА_1 від
ФГ Ковалевського В. І. нараховувались доходи, з яких сплачувались податки за надання майна в лізинг.
Позиція Верховного Суду
У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2022 року справу № 513/879/19 за позовом селянського (фермерського) господарства «Рассвет» до
ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за позовом ОСОБА_4 до селянського (фермерського) господарства «Рассвет», третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила необхідність відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого у постанові від 23 червня 2020 року у справі
№ 696/1693/15-ц, згідно з яким проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі не може підміняти державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору), а тому не може впливати на момент набрання чинності таким договором, укладеним
до 01 січня 2013 року; оскільки орендар не зареєстрував договір оренди, то цей договір не набрав чинності; а також від близьких за змістом до цього висновку, висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 та від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц.
Крім того, колегія суддів вважала за необхідне вирішити виключну правову проблему, яка пов`язана з отриманням відповідей на такі питання:
а) чи допускає цивільне законодавство у зобов`язальних правовідносинах таку поведінку їх учасників, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці і проявляється у тому, що поведінка однієї сторони не відповідає її попереднім заявам або поведінці за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно на них покладається?
б) як суд має кваліфікувати поведінку сторони зобов`язального правовідношення, коли одна сторона договору прийняла виконання від іншої сторони, а після цього стверджує про недійсність цього договору або про те, що він неукладений?
в) якщо поведінка сторони давала іншій підстави вважати, що договір є дійсним (сторони його належно виконували протягом тривалого часу), то чи не є зловживанням цивільним правом наступні вимоги, засновані на твердженні про його недійсність або неукладеність?
г) чи має суд, оцінюючи добросовісність дій сторони правочину, враховувати не лише сам факт виконання договору, але й волю сторін на таке виконання та досягнення відповідних їй юридичних наслідків (підписання додаткових угод про внесення змін до окремих умов договору, ділове листування щодо договору можуть означати наявність у сторони волі на виконання договору надалі, що дозволяє контрагенту покладатися на дійсність правочину)?
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04 серпня 2022 року справу
№ 513/879/19 прийнято до розгляду.
Судові рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.
При цьому заявник підставою касаційного оскарження зазначає застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду викладених у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі
№ 338/180/17 та від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц.
Оскільки справу № 513/879/19 у подібних правовідносинах передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 390/1516/20.
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 513/879/19.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2023 |
Оприлюднено | 20.09.2023 |
Номер документу | 113527138 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні