Постанова від 15.09.2023 по справі 496/3330/22

Постанова

Іменем України

15 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 496/3330/22

провадження № 61-9781св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Маяківська сільська рада Одеського району Одеської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19 січня 2023 року у складі судді Горяєва І. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 01 травня 2023 року у складі колегії суддів: Карташова О. Ю., Коновалової В. А., Кострицього В. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних заяв

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Вказував, що 09 вересня 2019 року ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого заповідала все своє майно йому, ОСОБА_1 .

Позивач зазначав, що у червні 2022 року він звернувся до Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , проте державний нотаріус відмовив йому в оформленні спадщини у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Вважав, що визначений законом строк для прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, оскільки перебував за межами території України в рейсі на судні за контрактом моряка, який закінчився 20 грудня 2021 року. Крім того, про існування заповіту, складеного на його ім`я позивач дізнався у червні 2022 року.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визначити для нього додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 19 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 01 травня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення судів мотивовано тим, що позивач не надав безспірних, належних і допустимих доказів, які б давали підстави вважати пропуск визначеного законом шестимісячного строку прийняття спадщини з поважних причин після смерті бабусі - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суди послалися на відповідну судову практику Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19 січня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У липні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не досліджено всіх обставини справи й не враховано його доводів щодо поважності причин пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини.

Вказує, що на день смерті спадкодавця та на день закінчення строку подачі заяви про прийняття спадщини він знаходився за кордоном, працював за контрактом на судні у відкритому морі та не мав можливості оформити заяву про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 .

Зазначає, що суд першої інстанції належно не повідомив його та представника про розгляд справи, а суд апеляційної інстанції не звернув уваги на такі доводи його апеляційної скарги, чим порушили його право на захист.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 205/3855/17, від 20 вересня 2021 року у справі № 206/3473/20, від 12 жовтня 2021 року у справі № 953/8112/20 та від 17 грудня 2021 року у справі № 369/6254/19-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також ОСОБА_1 зазначає про порушення районним судом норм процесуального права, а саме рішення суду першої інстанції оскаржується з підстав, передбачених частиною першою статті 411 ЦПК України, оскільки суд розглянув справу за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання та не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відзив на касаційну скаргу відповідач не подав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Відповідно до договору купівлі-продажу від 19 березня 1990 року, посвідченого секретарем виконкому Удобенської селищної ради народних депутатів, ОСОБА_3 продав ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 (а. с. 10 - 11).

Згідно з технічним паспортом від 25 лютого 1990 року на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 зазначений будинок у цілому належав ОСОБА_2 (а. с. 50 - 53).

09 вересня 2019 року ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчено виконуючим обов`язки старости с. Удобне Маяківської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_4 , відповідно до якого заповіла все належне їй рухоме та нерухоме майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 12).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років, про що 22 квітня 2021 року складено відповідний актовий запис № 5688 (а. с. 9).

15 березня 2022 року Біляївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області заведено спадкову справу № 134/2022 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а. с. 37).

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом від 21 червня 2022 року за вих. № 1288/02-14 Біляївська районна державна нотаріальна контора Одеської області повідомила ОСОБА_1 про неможливість прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а. с. 16).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Відповідно до частини другої статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Частиною другою статті 128 ЦПК України визначено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстави, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Верховним Судом установлено, що районний суд належно не повідомив ОСОБА_1 та його представника - адвоката Братінова І. П. про розгляд справи, призначений на 19 січня 2023 року на 11 год. 00 хв.

19 січня 2023 року Маяківська сільська рада Одеського району Одеської області направила до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача та в цей же день суд першої інстанції ухвалив рішення за відсутності сторін.

У матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують повідомлення ОСОБА_1 та/або його представника - адвоката Братінова І. П. про призначення справи до розгляду на 19 січня 2023 року.

Проте, у справі міститься довідка про доставку смс-повідомлення від 28 листопада 2022 року одержувачу ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_2 (а. с. 70).

Зазначений виклик (повідомлення) на адресу ОСОБА_1 не відповідає вимогам процесуального закону.

Відповідно до частин одинадцятої, тринадцятої статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Встановлено, що у матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_1 про бажання отримувати повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії за допомогою засобів мобільного зв`язку, отже, відправлення судом першої інстанції смс-повідомлення на номер НОМЕР_2 не може вважатися належним повідомленням ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи.

Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 31 січня 2023 року у справі № 693/812/21 (провадження № 61-11611св22).

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також грубим порушенням вимог статей 128-130, 223 ЦПК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Однак, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції на зазначені вимоги законодавства уваги не звернув, розглянув справу без належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце її розгляду, розгляд справи не відклав, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вказане порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке було обов`язковою підставою для скасування рішення районного суду відповідно до наведеної норми процесуального права, уваги не звернув, залишивши його рішення без змін. При цьому, зазначені доводи містилися в апеляційній скарзі (а. с. 82).

Посилання у рішенні Біляївського районного суду Одеської області від 19 січня 2023 року на те, що у матеріалах справи міститься заява представника ОСОБА_1 про розгляд справи за відсутності позивача та його представника не відповідає дійсності, оскільки 16 листопада 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Братінов І. П. направив до суду заяву про проведення підготовчого засідання за його відсутності, а не заяву про розгляд справи за відсутності позивача та/або його представника (а. с. 66).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

У частині четвертій статті 411 ЦПК України закріплено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку,

що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена

без додержання норм процесуального права, то касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленій у постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21).

При цьому, оскільки справа направляється на новий розгляд, то Верховний Суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 01 травня 2023 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник