Рішення

від 05.09.2023 по справі 260/767/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 вересня 2023 року м. Ужгород№ 260/767/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

та осіб, які беруть участь у судовому засіданні:

представник позивача - Стасюк Ю.П.;

представник відповідача - Пензов С.В., Струк Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлюкс Україна" до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення митної вартості товару та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Перлюкс Україна" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання рішення та картки відмови протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA305000/2022/000034/1 від 12.08.2022 року;

2. визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305110/2022/000028, видану закарпатською митницею Держмитслужби;

3. стягнути з Закарпатської митниці Держмитслужби на користь ТОВ "Перлюкс Україна" за рахунок бюджетних асигнувань витрати на оплату судового збору;

4. стягнути з Закарпатської митниці Держмитслужби на користь ТОВ "Перлюкс Україна" за рахунок бюджетних асигнувань витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 10000,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час митних процедур відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, які є протиправними, так як надіслане декларанту електронне повідомлення не містить обґрунтованих відомостей про причини, за яких заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, в повідомленні не зазначено, які саме документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України, подані декларантом під час митного оформлення товару в підтвердження митної вартості товару, містили розбіжності щодо митної вартості товару та яких документів не вистачало для визначення заявленої митної вартості товару. Відсутність належного обґрунтування митним органом причин та суті запиту додаткових документів є однією із підстав для визнання рішення про коригування митної вартості незаконним.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 року дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Представник позивача, 23.02.2023 року подав заяву на виконання вимог ухвали суду від 16.02.2023 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.02.2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

10.03.2023 року відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду та відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи проти позову вказує на те, що подані до митного оформлення документи містили розбіжності в умовах поставки. Водночас, наявність розбіжностей щодо пунктів призначення може свідчити, що умови поставки застосовані некоректно, що в свою чергу призводить до сумнівів у достовірності складових митної вартості.

18.04.2023 року представником позивача подано відповідь на відзив, з якої вбачається, що такий вказав на те, що ті документи, які митний орган витребував у запиті та ті обставини, на які митний орган вказував у запиті ніяким чином не перешкоджали митному оформленні товарів за поданою декларацією.

20.04.2023 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року витребувано від ДМС України відомості щодо найнижчої митної вартості ввезеного на митну територію України в період з 01.01.2022 року по 11.08.2022 року товару за наступними критеріями: розфасований для роздрібної торгівлі рідкий мийний засіб для прання тканин (код товарної підкатегорії: 3402209000), країна поставки - Угорщина, вага поставки в межах від 15000 (п`ятнадцяти тисяч) до 25000 (двадцяти п`яти) кілограм; розфасований для роздрібної торгівлі порошкоподібний мийний засію (код товарів підкатегорії: 3402209000), країна поставки - Угорщина, вага поставки в межах від 15000 (п`ятнадцяти тисяч) до 25000 (двадцяти п`яти) кілограм.

11.05.2023 року ДМС України надано інформацію на вимоги ухвали суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме подати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

07.06.2023 року представником позивача подано заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 року поновлено позивачу строк звернення до суду, відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про залишення позовних вимог без розгляду та продовжено судовий розгляд справи.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з мотивів наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив суд задовольнити позов повністю.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з мотивів наведених у письмовому відзиві на позовну заяву, просили суд відмовити позивачеві в задоволені позову повністю, як безпідставному.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 01 квітня 2022 року між компанією ТОВ "Перлюкс Україна" (Покупець) та Laurel-Trade Kft (Продавець) укладено контракт №2022/001 (далі - Контракт) (а.с. 22-26).

Згідно умов вказаного Контракту, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та по цінам вказаним в рахунках-фактурах.

На виконання умов вищевказаного Контракту було сформовано замовлення, проведено розрахунок та ввезено на митну територію України відповідний товар згідно інвойсу від 10.08.2022 року (а.с. 17)

11.08.2022 року позивачем до Закарпатської митниці було подано митну декларацію ІМ40ДЕ UA305110/2022/014092, у графах 31 якої був зазначений товар: мийні засоби розфасовані для роздрібної торгівлі у вигляді рідини та порошку в неаерозольній упаковці, без вмісту абразивних речовин: рідкий мийний засіб для прання тканини WELL DONE: являє собою розфасований для роздрібної торгівлі рідкий засіб для прання тканини, до складу якого входять водний розчин аніоноактивних (алкілетоксисульфати та карбоксилати), катіонактивних, неоіногенних поверхнево-активних речовин та інші речовини; порошок пральний GREEN LINE. Являє собою розфасований для роздрібної торгівлі порошкопобідний мийний засіб, що містить аніонні поверхнево-активні речовини (алкілсульфати), карбонати, сульфати, хлориди, додатково містять ензими, оптичнфі відбілювачі, парфумерну композицію (а.с. 16). Загальна вага нетто - 21168 кг, заявлено перший метод рівень митної вартості - 0,50 дол. США/кг.

За результатами перевірки наданих до митного оформлення документів встановлено наступне.

Товари переміщуються в рамках посередницького контракту з угорською компанією Laurel-Trade Kft. на умовах FCA Ніредьгаза автомобільним транспортом.

Наданий до митного оформлення Контракт передбачає поставку імпорту товарів власного виробництва, а також товарів, які поширюються на правах дистрибуції Laurel-Trade Kft.

Відповідно до п. 1.2 контракту, Покупець являється офіційним імпортером на території України з реалізації продукції власного виробництва Продавця.

Однак, як вказує відповідач, відповідно до загальнодоступної інформації угорського Інтернет сайту ceginformacio.hu (який містить інформацію про підприємства Угорщини), основною діяльністю компанії Laurel-Trade Kft. є гуртова торгівля товарами. З інших джерел мережі Інтернет вказане підприємство також значиться як гуртовий магазин. Тобто, вказане підприємств не є виробником, у зв`язку з чим, у відповідача виникли сумніви до вказаних у контракті положень про поставку товарів власного виробництва.

Так, позивачем імпортовані товари, вироблені іншими виробниками, зокрема Well Ljne St. Moritz Kft nf E.U.D/ Group a.s.

Відповідач наголошує на тому, що деталі про такі поставки в контракті не обумовлені, а проміжних інвойсів від виробників не надано. Документів, які б підтверджували, що ці товари є такими, що поширюються на правах дистрибуції Laurel-Trade Kft. у відповідності з контрактом також не надано. Разом з тим, вказує на те, що у розділах 1 та 5 наявні виправлення та дописи від руки, які не засвідчені належним чином, тобто при поданні сканованої копії зовнішньоекономічного контракту на двох мовах, контакт має розбіжності в тексті, наявні виправлення, рукописні позначки на друкованому документі.

За результатами аналізу поданих до митного оформлення документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України відповідачем було здійснено запит додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема: платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (проміжні інвойси щодо купівлі товарів від виробника тощо); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 55 МК України було запропоновано провести консультацію з митним органом з метою вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявні в митному органі (а.с. 140, Т.І).

На запит митного органу надано наступні документи:

1. рахунок - фактура №PF045 від 02.08.2022 року про продаж товарів ТОВ "Перлюкс Україна" від Laurel-Trade Kft. на умовах 100% передплати на суму 11408,40 євро;

2. банківський платіжний документ від 05.08.2022 року про сплату на рахунок Laurel-Trade Kft. коштів у сумі 10856,60 євро як передоплата по рахунку - проформі №PF045 від 02.08.2022 року;

3. документи про поставку (автотранспортна накладна та накладна на доставку Вiil of deliveri) dsl rjvgfys) E.U.D/ GROUP a.s. компанії Laurel-Trade Kft. деяких схожих з оцінюваними товарів.

В електронному повідомленні, що супроводжувало надання додаткових документів, декларантом зазначено, що на запит ТОВ "Перлюкс Україна" експортер відмовляється надати додаткові документи, які містять цінові дані, щодо придбання ним товару, оскільки вважає ці дані комерційною таємницею. Відповідно інші додаткові дані чи документи надані не будуть. Від консультації з митним органом відмовляємося (а.с. 141, т. І).

З врахуванням поданим до митного оформлення документів, митним органом відповідно до ч. 6 ст. 53 МК України було відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару за номером №UA305000/2022/000034/1 від 12.08.2022 року, що стало предметом розгляду у даній справі.

При цьому, при визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята цінова інформація про митне оформлення аналогічних товарів на наступними митними деклараціями: UA305160/2022/019434 від 07.05.2022 року (1,18 євро/кг, ідентичний продавець на ідентичних умовах поставки FCA Ніредьгаза, Угорщина); UA2091710/2022/055126 від 22.07.2022 (1,18 євро/кг FCA Ніредьгаза, Угорщина); МД № UA209140/2022/080397 від 10.08.2022 року (1,1838 євро/кг FCA Горчонь, Угорщина).

З урахуванням найменшої з наявних вартостей визначена за резервним методом митна вартість товарів, а саме - 1,18 євро/кг*21168 кг=24978,24 євро.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно частин першої, третьої та четвертої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має, зокрема, право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Як встановлено судом рахунок-фактура №PF045 від 02.08.2022 року про продаж товарів ТОВ "Перлюкс Україна від Laurel-Trade Kft. на умовах 100% передплати на суму 11408,40 євро містить більше позицій товарів ніж ті, що переміщувалися в поставці оцінюваних товарів. В даному документі сума перодоплати відрізняється від рахунку-фактури (10033,2 євро). При цьому згідно з рахунком-фактурою на оцінювані товари умови оплати - післяплата з терміном сплати до 15.08.2022 року, що суперечить вказаному рахунку-проформі, за яким повинна здійснюватися 100% передоплата. Крім того, у банківському платіжному документі від 05.08.2022 року вказана сума 10856,60 євро, що відрізняється від суми фактурної вартості, вказаної в рахунку - фактурі на оцінювані товари (10033,2 євро) та від суми вказаної у проформі №PF045 від 02.08.2022 року (11408,40 євро).

Отже, подані декларантом до митного оформлення документи, відповідно до умов зазначених у ст. 53 МК України не містили всіх відомостей щодо ціни товару, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті, а подані декларантом додаткові документи не містили відомостей, необхідних для визначення заявленої митної вартості, що і слугувало підставою для винесення оскаржуваного рішення відповідачем.

При цьому метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини - другої ст.58 Митного кодексу України, оскільки в наданих до митного оформлення документах наявні розбіжності та відсутні всі відомості щодо складових митної вартості.

Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 26 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 Митного кодексу України.

Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів.

Відповідно до ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю відповідної інформації.

Згідно вимог статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до приписів ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно частин першої, третьої та четвертої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частиною п`ятою ст. 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має, зокрема, право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Як вбачається із матеріалів справи, в даній ситуації витребування додаткових документів та вжиття додаткових заходів щодо контролю задекларованої митної вартості, було обумовлено тим, що подані декларантом до митного оформлення основні документи, відповідно до умов, зазначених у статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар.

Отже, сумніви митного органу та підстави для запиту додаткових документів згідно з вимогами ст.53 МКУ є належним чином обґрунтованими, перелік запитуваних документів є мінімально необхідним з огляду на обставини зовнішньоекономічної операції та виявлені недоліки. Жодних зайвих чи непередбачених статтею 53 МКУ документів від декларанта не витребовувалось.

Разом з тим, надані декларантом додаткові документи на запит митного органу у відповідності з положеннями статті 53 МКУ, містять невідповідності та їх ідентифікація з оцінюваними товарами не є однозначними, що змушує вважати їх такими, які в своїй сукупності не спростовують сумнів митного органу у достовірності наданої інформації та не містять всіх відомостей, необхідних для визнання заявленої митної вартості.

Зазначені обставини вказують на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар.

Так, відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно ч.ч. І, 2, 3 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); д) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише в разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

При цьому, згідно з ч.4 ст.57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як встановлено судом, що позивач від процедури консультацій між митним органом та декларантом відмовився, про що наявна відмітка в супровідному повідомленні про надання ним додаткових документів митному органу.

Таким чином, на підставі наведених норм МК України, у зв`язку з тим, що подані декларантом документи містять невідповідності та в своїй сукупності не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар, заявлена декларантом митна вартість не була визнана.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) "Оцінка товару для митних цілей" та Угода про застосування статті VII ГАТТ.

Відповідно до пункту 2(а) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Відповідно до пункту 2(b) статті під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (а) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на аналогічний товар.

Таким чином, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару грунтується на дійсній вартості. Зазначене можливо здійснити тільки шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією - рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено і інформація про які ретельно перевірялася.

Сама така інформація про вже прийняті та визначені митним органом митні вартості товарів міститься в центральній базі митних оформлень Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмигслужби (ЄАІС) і саме ця цінова інформація використовується в якості джерела для обчислення митної вартості за другорядними методами « 2а» (за ціною договору щодо ідентичних товарів), « 2b» (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) та « 2ґ» (резервним), що цілком узгоджується з чинним митним законодавством.

Так, відповідно до частини другої етапі 59 МКУ «Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів», при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті.

Також, відповідно до частини першої статті 60 МКУ «Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів», у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Крім того, відповідно до частини другої статті 55 МКУ «Коригування митної вартості товарів», прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийнятгя рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Згідно наказу Мінфіну від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження Форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» (зареєстрованого в Мінюсті 01.06.2012 за № 883/21190), посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МКУ з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу), зазначається докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

При цьому, слід зазначити, що база ЄАІС містить не безвідносну середньостатистичну інформацію, а перелік всіх митних оформлень з усією відповідною інформацією, у тому числі про коригування митної вартості (до прикладу, скоригована митницею митна декларація містить у 43 графі один з другорядних методів і в 44 графі - посилання на відповідне рішення про коригування; скоригована самостійно декларантом - містить у 43 графі один з другорядних методів) тощо.

Слід також зазначити, що у разі самостійного заявлення декларантом митної вартості за другорядними методами « 2а» (за ціною договору щодо ідентичних товарів), « 2b» (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) та « 2ґ» (резервним), в декларації митної вартості декларант також повинен навести реквізити раніше оформлених митних декларацій.

Таким чином, чинним митним законодавством чітко регламентовано використання раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей при визначенні митної вартості товарів. При цьому, для митного органу джерелом такої інформації є централізована база митних оформлень ЄАІС, а для декларанта - інформація про раніше оформлені ним митні декларації.

Правомірність вищевказаних дій відповідача та зокрема використання цінової бази даних митних оформлень при здійсненні контролю митної вартості підтверджується судовою практикою Вищого адміністративного суду України, зокрема ухвалами від 18.09.2014 №К/800/25608/13, від 31.10.2013 №К/800/26931/13, від 22.05.2014 №К/800/18016/13 та постановою від 24.07.2014 №К/800/37192/13.

При цьому вірним є застосування норм матеріального права яке наведене в постанові Верховного Суду України від 07.09.2012 у справі №21-242а12, згідно якої обмін інформацією між декларантом та митним органом в ході проведення консультацій для обґрунтування вибору підстав для визначення митної вартості здійснюється в тому числі шляхом витребування митним органом додаткових документів.

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 по справі №809/1557/17, від 10.06.2020 по справі № 1.380.2019.004752, від 28.09.2020 по справі №520/2133/19, від 10.04.2020 по справі №822/2806/15, від 18.05.2022 по справі №620/1735/20, від 13.05.2022 по справі №140/1979/21 наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для запиту додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.

Доводи позивача щодо неправомірності запиту митним органом додаткових документів відповідно до ст.53 МК України спростовуються тим, що до переліку виявлених митних органом недоліків (розбіжностей) належить те, що у розділах 1 та 5 контракту наявні виправлення та дописи від руки, які не засвідчені належним чином (а ні підписами, а ні печатками сторін). При цьому, якщо у Розділі 5 допис від руки (допис ідентифікується як вказана адреса відвантаження товару), хоч і нічим не завірений, наявний в ідентичному місці (пункт 5.4 контракту) як угорської так й української версії контракту, то в пункті 1.2 контракту виправлення (перекреслено одне слово та під ним від руки дописано інше слово) наявне тільки в угорській версії цього пункту контракту. Водночас, вказаний недолік Позивачем не спростовано та не роз`яснено у судовому засіданні.

Представник позивача стверджує що вимога в запиті про надання таких додаткових документів як «платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (проміжні інвойси щодо купівлі товарів від виробників тощо)» не передбачена вичерпним переліком ч.2 ст.53 МК України, вказані документи витребувано протиправно.

Однак, вказана норма передбачена пунктом 5 ч.2 ст.53 МК України. Деталізацію «(проміжні інвойси щодо купівлі товарів від виробників тощо») вказано для уточнення, що достатньо саме цих уточнених документів, а не всіх можливих платіжних та/або бухгалтерських документів, передбачених вказаним пунктом кодексу. Тобто, митним органом максимально звужено перелік необхідних для подання додаткових документів. При цьому варто відмітити, що документи, передбачені пунктом 5 ч.2 ст.53 МК України, хоч і належать до частини другої статті 53, яка містить перелік основних документів, надаються за наявності.

Вказані документи витребувані митним органом з тієї причини, що оскільки, до митного оформлення подано товари, вироблені не Продавцем, а іншими виробниками, а ідентифікувати оцінювані товари як такі, що поширюються на правах дистрибуції Продавця, не виявляється можливим, має місце невідповідність комерційних умов даної поставки товарів з договірними умовами контракту, що в свою чергу викликає сумнів у достовірності заявленої митної вартості.

Водночас, у випадку посередницького контракту надання проміжних інвойсів щодо купівлі товарів від виробників тощо (за наявності) повною мірою може сприяти у питанні визнання заявленої митної вартості, оскільки такі інвойси містять інформацію про ціни від виробника, що, за відсутності інших розбіжностей чи недоліків, може спростувати сумнів митного органу в об`єктивності заявленого числового значення митної вартості (зокрема у нашому випадку - ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті).

Таким чином, всупереч ствердженням Позивача, питання наявності чи відсутності прав дистрибуції у продавця в жодному разі не є визначальним. Основним в даному аспекті є те, що митним органом в рамках здійснення контролю митної вартості не виявляється можливим ідентифікувати поставку оцінюваних товарів з категоріями товарів, які обумовлені в контракті. Що, в свою чергу, на тлі наявних виправлень в контракті сформувало безумовний обґрунтований сумнів митного органу.

При цьому, в даному випадку митний орган керувався виключно нормою прямої дії, передбаченої ч.5 ст.53 МК України, а саме того, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

З урахуванням викладеного вище, численні посилання позивача у позовній заяві на недотримання митним органом вимог статей Митного кодексу України є такими, що не стосуються справи, оскільки митним органом при коригуванні митної вартості застосовано резервний метод відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України з дотриманням її вимог у повній мірі.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку що відповідач діяв в межах чинного законодавства та правомірно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2022/000034/1 від 12 серпня 2022 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305110/2022/000028, а тому підстав для їх визнання протиправними та скасування суд не вбачає.

За результатом всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перлюкс Україна» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлюкс України" до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення митної вартості товару та картки відмови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.09.2023 року.

СуддяС.А. Гебеш