Рішення

від 18.09.2023 по справі 380/15406/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2023 рокусправа №380/15406/23Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М7 ЕСТЕЙТ» до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Львівське комунальне підприємство «Варшавське-407» про визнання протиправними і скасування розпорядження,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «М7 ЕСТЕЙТ» до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради з вимогою визнати протиправним та скасувати розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради № 334 від 23 червня 2023 «Про демонтаж пристроїв кондиціонування повітря, встановлених на фасаді будинку 78 В на вул. Т.Шевченка».

Позивач посилається на те, що Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради було винесено розпорядження № 334 від 23 червня 2023 «Про демонтаж пристроїв кондиціонування повітря, встановлених на фасаді будинку 78В на вул. Т.Шевченка». Позивач є суборендарем першого поверху адміністративного будинку за адресою вул. Шевченка,78 у м.Львові. Позивач вказує на протиправність винесеного відповідачем розпорядження з огляду на те, що будинок по вул. Шевченка,78В не входить до меж історичного ареалу міста Львова та не відноситься до пам`яток архітектури, а відтак розміщення кондиціонерів та встановлення кондиціонерів не потребує погодження з управлінням охорони історичного середовища.

Ухвалою судді від 07.07.2023 в справі відкрито провадження в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив.

Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача пояснення на позов не подала.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до договору суборенди нежитлового приміщення №11102022 від 11.10.2022, укладеного між ПП «Рафаель Актив» та ТзОВ « М7 ЕСТЕЙТ», позивач є суборендарем нежитлових приміщень загальною площею 106,8кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Шевченка,78.

23.06.2023 Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради було прийнято розпорядження №334 «Про демонтаж пристроїв кондиціонування повітря, встановлених на фасаді будинку 78 В на вул. Шевченка».

Згідно п.1.1. вказаного розпорядження вирішено демонтувати 12 пристрої кондиціонування повітря, встановлених ОСОБА_1 з порушенням п.5.5 Порядку утримання фасадів будівель і споруд на території історичного ареалу м. Львова та будівель і споруд, що є об`єктами культурної спадщини поза межами історичного ареалу м. Львова на фасаді будинку АДРЕСА_1 .

Вважаючи винесене розпорядження протиправним, позивач звернувся до суду з метою його скасування.

Вирішуючи спір суд керується наступним.

Згідно з ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно частини 1 ст. 318 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 2 та 5 ст. 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 (далі Закон № 280/97-ВР в редакції, чинній станом на момент спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (пп. 7 п. «а» ст. 30 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до пп. 3 п. «б» ч. 1 ст. 31 цього Закону до відання виконавчих органів міських рад належать делеговані повноваження, зокрема здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Аналогічні положення містяться у ст. 14 Закону України «Про основи містобудування» №2780-XII від 16.11.1992 (далі Закон № 2780-XII).

Частиною 1 статті 73 Закону № 280/97-ВР встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до п.1.1 Положення про Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням Львівської міської ради від 08.10.2021 №914 (далі Положення №914) Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради (надалі районна адміністрація) є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 04.02.2021 №32 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», утвореним відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно з частиною п`ятою ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Насамперед слід звернути увагу, що гарантоване ст. 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення.

Аналогічну позицію закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, в адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову.

Отже, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).

Таким чином, обов`язковою умовою для визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась за їх судовим захистом.

Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.

Вказана позиція суду підтверджується Постановою Верховного суду від 03.07.2019 р. справа №527/451/17, провадження №К/9901/24547/18.

Спірні правовідносини стосуються правомірності винесеного розпорядження від 23.06.2023, у якому зазначено, що власник будівлі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 добровільно не виконала попередження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 11.05.2023 № 36-вих 57056, а тому доручено директору Львівського комунального підприємства «Варшавське-407» демонтувати дванадцять пристроїв кондиціювання повітря, встановлених ОСОБА_1 з порушенням п.5.5 Порядку на фасаді будинку 78В. Отже, правовідносини виникли між відповідачем та власником будівлі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , та оскаржуваним розпорядженням жодних прав чи інтересів позивача не порушено.

Крім того, згідно технічного паспорта, акту приймання передачі майна від 11.10.2022, договору суборенди №11102022 від 11.10.2022 орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування частину першого поверху адміністративного будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а не АДРЕСА_1 , як вказано у оскарженому розпорядженні.

Враховуючи вищенаведене, у в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «М7 ЕСТЕЙТ» ( 79039 м.Львів вул. Шевченка,78) до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради (79079, м.Львів вул.Липинського,11), за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Львівське комунальне підприємство «Варшавське-407» ( 79020 м.Львів вул.Варшавська, 64) про визнання протиправними і скасування розпорядження - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяКухар Наталія Андріївна