Справа № 1570/7876/2012
УХВАЛА
18 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Юхтенко Л.Р., суддів: Токмілової Л.М. та Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про поновлення пропущеного строку для подання виконавчого листа, видачу дублікату виконавчого листа та заміну сторони виконавчого провадження у справі № 1570/7876/2012,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала ця справа.
До суду 07.09.2023 року (вхід. № 30361/23) через канцелярію надійшла заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про поновлення пропущеного строку для подання виконавчого листа, видачу дублікату виконавчого листа та заміну сторони виконавчого провадження у справі № 1570/7876/2012 по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якій позивач просить:
-Поновити пропущений строк подання виконавчого листа № 659 2016р., виданого 14.12.2016 року на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2016 року по адміністративній справі № 1570/7876/2012 про стягнення з Одеської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39441717) на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 01.10.2012 року по 09.12.2016 року в розмірі 236 591,38 грн;
-Видати дублікат виконавчого листа № 659 2016р., виданого 14.12.2016 року на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2016 року по адміністративній справі № 1570/7876/2012 за позовом ОСОБА_2 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення ОСОБА_2 на державній службі в митних органах України та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу;
-Замінити боржника по справі № 1570/7876/2012 про стягнення з Одеської митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 01.10.2012 року по 09.12.2016 року в розмірі 236 591,38 грн, з Одеської митниці Державної фіскальної служби на Одеську митницю (відокремлений підрозділ Держмитслужби) (код ЄДРПОУ 44005631).
Ухвалою від 12 вересня 2023 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання, запропоновано відповідачам по справі надати письмові пояснення.
На обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2016 року було скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2013 року та винесено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Так, позивач зазначає, що з метою виконання постанови суду ним було отримано належним чином засвідчену копію рішення, що набрало законної сили та виконавчий лист, які 19.12.2016 року були здані в діловодство Одеської митниці Державної фіскальної служби, де виконавчий лист № 659 2016 р. був зареєстрований за вх. № 6676/11 - 26 від 19.12.2016 року.
При цьому, був виданий 1 (один) виконавчий лист, який передбачав, як обов`язок Відповідача (Боржника) вчинити певні дії, так і стягнути з нього середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Даний виконавчий лист був зданим в діловодство Одеської митниці Державної фіскальної служби ОСОБА_1 для добровільного виконання рішення суду Одеською митницею Державної фіскальної служби щоб уникнути стягнення з Боржника виконавчого збору у розмірі 10% від суми боргу та від примусового виконання рішення про поновлення на роботі, а також для уникнення стягнення з Боржника витрат виконавчого провадження, тим більше, що Боржник погодився його добровільно виконати.
Дане судове рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року по адміністративній справі № 1570/7876/2012 було частково добровільно виконано Боржником і ОСОБА_1 був поновлений на роботі та продовжує працювати до теперішнього часу.
В той же час, рішення суду в частині стягнення з Одеської митниці Державної фіскальної служби середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 01 жовтня 2012 року по 09 грудня 2016 року в розмірі 236 591,38 грн залишилось невиконаним до теперішнього часу у зв`язку із відсутністю бюджетного фінансування митниці для виконання цього рішення, оскільки ніякі кошти на рахунок ОСОБА_1 перераховані не були.
Крім того, позивач зазначає, що 03.12.2020 року було утворено Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Держмитслужби, про що до ЄДРПОУ внесено відповідний запис.
А тому, у зв`язку з реорганізацією Боржника, він підлягає заміні його правонаступником - Одеською митницею (відокремлений підрозділ Держмитслужби).
Також, позивач посилається на ч.7 ст. 373 КАС України та просить поновити йому строк для звернення до суду із цією заявою.
Таким чином, позивач зазначає, що враховуючи, що виконавчий лист № 659 2016 р. виданий 14.12.2016 р. на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року по адміністративній справі № 1570/7876/2012, був поданий ним протягом встановленого законом строку для виконання, з моменту його прийняття до добровільного виконання Боржником - 19.12.2016 р. строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перервались і сам він був частково виконаний Боржником та під час добровільного виконання Боржником сам виконавчий лист був втрачений з вини Боржника, то строк для подачі цього виконавчого листа для примусового виконання був пропущений позивачем з поважних причин, а тому він підлягає відновленню, а замість втраченого виконавчого листа необхідно видати його дублікат.
Через канцелярію суду 18.09.2023 року (вхід. № 31428/23) від одеської митниці надійшли заперечення на заяву про заміну боржника, в яких представник зазначає, що відсутні підстави для заміни боржника на Одеську митницю Держмитслужби, адже предметом розгляду справи в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу вбачається, що спір не стосується реалізації державної митної політики у сфері боротьби з правопорушенням під час застосування митного законодавства, а стосується відповідальності юридичної особи ДФС за прийняття неправомірного наказу. На час розгляду заяву Одеська митниця ДФС не припинена, як юридична особа.
Таким чином, заміна сторони боржника за виконавчим документом від 14.12.2016 року № 659 2016 р. в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 01.10.2012 року по 09.12.2016 року в розмірі 236 591,38 грн з Одеської митниці ДФС на Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби не підлягає задоволенню.
Крім того, представник звертає увагу, що виконавчий документ видано 14.12.2016 року, а утворення Державної митної служби та її територіальних органів відбулось 02.10.2019 року, а тому не зрозумілі причини з яких позивачем не було вжито заходів щодо своєчасного виконання рішення суду, та не надано доказів про вжиття необхідних дій для виконання рішення суду до 02.10.2019 року.
Через канцелярію суду 18.09.2023 року представником Одеської митниці було подано заяву, в якій представник зазначив про надання всіх можливих пояснень, а тому не заперечує проти розгляду заяви в порядку письмового провадження.
Позивач або його представник на судове засідання призначене на 18.09.2023 року не з`явився, про причини не з`явлення суд не повідомили.
Відповідно до ч.9 ст. 5 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Тому, керуючись ч.9 ст. 205 КАС України, ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання від 18.09.2023 року, колегією суддів було продовжено розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку для подання виконавчого листа, видачу дублікату виконавчого листа та заміну сторони виконавчого провадження, матеріали справи та заперечення відповідача, судом встановлено таке.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 27.09.2012 року №1889-к «Про припинення перебування на державній службі» в частині припинення з 01.10.2012 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_2 за порушення присяги державних службовців, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».
Зобов`язано Державну митну службу України поновити на державній службі в митних органах України на посаді головного інспектора митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці Державної митної служби Нєурова Євгена Валерійовича.
Стягнуто з Південної митниці Міндоходів на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 01 жовтня 2012 року по дату поновлення на його роботі.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року задоволено.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано.
Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без задоволення.
Постанова набрала законної сили 29.10.2013 року.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року скасовано.
Прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Південної митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року задоволено частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року змінено.
Викладено резолютивну частину вищевказаної постанови у наступній редакції:
«Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 27.09.2012 року № 1889-к «Про припинення перебування на державній службі» в частині припинення з 01.10.2012 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_2 за порушення присяги державних службовців, відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу».
Поновити ОСОБА_2 на державній службі в митних органах України на посаді відповідній посаді головного інспектора митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці Державної митної служби з 01 жовтня 2012 року.
Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39441717) на користь ОСОБА_2 (ІПН код НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 01 жовтня 2012 року по 09 грудня 2016 року в розмірі 236 591 (двісті тридцять шість тисяч п`ятсот дев`яносто одна) грн. 38 коп.
В решті позову відмовити.»
Постанова набрала законної сили 09.12.2016 року.
Постановою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишено без задоволення. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2013 року в незміненій частині та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року у цій справі залишено без змін.
Судом встановлено, що 14 грудня 2016 року Одеським апеляційним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 659 2016р., який відповідно до наявної в матеріалах справи розписки був вручений позивачу 19.12.2016 року. (т.2 а.с.164)
Строк пред`явлення вказаного виконавчого листа до 09 грудня 2017 року.
Позивач зазначив, що даний виконавчий лист був зданим в діловодство Одеської митниці Державної фіскальної служби Неуровим Є.В. для добровільного виконання рішення суду Одеською митницею Державної фіскальної служби щоб уникнути стягнення з Боржника виконавчого збору у розмірі 10% від суми боргу та від примусового виконання рішення про поновлення на роботі, а також для уникнення стягнення з Боржника витрат виконавчого провадження, тим більше, що Боржник погодився його добровільно виконати.
Проте він не був виконаний в частині стягнення з Одеської митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_2 середнього заробітку в розмірі 236591, 38 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що адвокат позивача звертався із адвокатським запитом про надання інформації про вжиття заходів з виконання виконавчого листа до Одеської митниці ДФС, на який отримав відповідь від 19.07.2023 року № 18/5/15-70-10, з якої вбачається, що 27.11.2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесені відомості про перебування Одеської митниці ДФС в стані припинення та внаслідок реорганізації Одеської митниці ДФС правонаступником усього майна, майнових та немайнових прав та фінансових зобов`язань є Одеська митниця Держмитслужби, з 01 січня 2020 року усі банківські рахунки Одеської митниці ДФС закриті, а забезпечення діяльності митниці здійснюється правонаступником Одеською митницею Держмитслужби до завершення процедури реорганізації.
Також матеріалами справи підтверджено, що адвокат позивача звернувся до Одеської митниці (код ЄДРПРОУ ВП 44005631) із адвокатським запитом від 12.07.2023 року, на який отримав відповідь № 7.10-1/22-02/8.19/14316 від 18.07.2023 року про те, що Одеську митницю Держмитслужби реорганізовано шляхом приєднання до Державної митної служби, та заборгованість в Одеській митниці перед ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу по адміністративній справі № 1570/7876/2012 відсутня, та повідомлено, що до Одеської митниці виконавчий лист, виданий згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2016 року по адміністративній справі № 1570/7876/2012 не надходив.
Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні питання, суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для поновлення позивачу пропущеного строку для подання виконавчого листа № 659 2016 р., виданого 14.12.2016 року на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду в частині стягнення з Одеської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39441717) на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 01.10.2012 року по 09.12.2016 року в розмірі 236 591,38 грн, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч.1-4 ст. 376 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІУ, в редакції, що діяла на час видачі виконавчого документу, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Судом встановлено, що 14 грудня 2016 року Одеським апеляційним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 659 2016р., який відповідно до наявної в матеріалах справи розписки був вручений позивачу 19.12.2016 року. (т.2 а.с.164)
Строк пред`явлення вказаного виконавчого листа до 09 грудня 2017 року.
Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання суд не повинен досліджувати факт виконання судового рішення, а повинен вирішити питання визнання поважними причин пропуску строку, суд повинен перевірити, чи пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, чи поважні причини такого пропуску, що було підставою несвоєчасного звернення за виконанням судового рішення.
Поважність причин повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення певної процесуальної дії в межах строків, установлених законодавством.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, які не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Так, у заяві позивач просить поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання та на обґрунтування зазначає, що виконавчий лист надав до канцелярії Одеської митниці самостійно без участі виконавчої служби з метою економії коштів на сплату відповідних виконавчих зборів та виконання рішення відповідачем в добровільному порядку.
Аналізуючи наведені доводи позивача, колегія суддів вважає їх безпідставними та необґрунтованими, адже позивач не наводить поважних причин, які перешкоджали йому звернутись до виконавчої служби з метою виконання постанови суду в повному обсязі в строк передбачений у виконавчому листі, тобто до 09 грудня 2017 року.
Доводи позивача щодо сподівань на добровільне та добросовісне виконання відповідачем рішення суду відхиляються судом, адже позивач має бути сам зацікавлений у виконанні постанови суду, проте звертався до Одеської митниці із запитами про виконання виконавчого листа лише у липні 2023 року та звертається до суду лише у вересні 2023 року.
Інших доказів, які би свідчили про об`єктивну неможливість звернення виконавчого листа до виконання, позивачем суду не надано.
Таким чином, аналізуючи наведені доводи позивача та вказані норми законодавства, колегія суддів доходить висновку, що позивачем не доведено поважність причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому відсутні підстави для задоволення поданої заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа, видачі його дублікату та заміни неналежного стягувача.
Відповідно до п. 18.4 ч. 18 Розділу VII Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Тобто дублікат виконавчого листа може бути видано судом лише за умови до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку для подання виконавчого листа до виконання і таким чином строк пред`явлення виконавчого листа № 659 2016 р., виданого 14.12.2016 року на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду в частині стягнення з Одеської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39441717) на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 01.10.2012 року по 09.12.2016 року в розмірі 236 591,38 грн, сплинув 09 грудня 2017 року, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви позивача про видачу дублікату цього виконавчого листа.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Згідно з ч. 4 ст. 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» однієї із вимог до виконавчого документа є строк пред`явлення рішення до виконання.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Тобто якщо пропущений строки виконання виконавчого документа, то не розпочинається виконавче провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що аналіз статті 379 КАС України та положень Закону України «Про виконавче провадження» доводить, що лише за умови наявності правових підстав для пред`явлення виконавчого листа до виконання можливо вирішення питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником.
Із наведених вище підстав, враховуючи, що суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для поновлення позивачу пропущеного строку для подання виконавчого листа до виконання, суд вважає, що відсутні правові підстави для заміни сторони виконавчого провадження боржника його правонаступником.
Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що заява позивача є необґрунтованою та недоведеною, а тому відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 376, 379, 294, 295, 297 КАС України, п. 18.4 ч. 18 Розділу VII Перехідних положень КАС України
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про поновлення пропущеного строку для подання виконавчого листа, видачу дублікату виконавчого листа та заміну сторони виконавчого провадження у справі № 1570/7876/2012, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України.
Головуючий суддя: Л.Р.Юхтенко
Судді: Л.М. Токмілова
Е.В. Катаєва
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2023 |
Оприлюднено | 20.09.2023 |
Номер документу | 113530751 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Юхтенко Л.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні