Рішення

від 18.09.2023 по справі 520/20132/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 вересня 2023 року № 520/20132/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (Григорівське шосе, буд. 88,м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2023/000112/2 від 08.03.2023 р.

В обґрунтування позовних зазначив, що винесене рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, суд встановив наступне.

У березні 2023 року Приватним акціонерним товариством «Новий Стиль», на територію України був ввезений товар: силові пневмоциліндри лінійної дії, багатоцільового призначення, використовуються для виробництва меблів, виробник: ANHUI LAITE GAS SPRING CO., країна виробництва: Китай, торгівельна марка: ANHUI. Імпорт товару здійснювався на підставі Контракту № 150822-LANT від 15.08.2022 р., надалі - Контракт, та додатків до нього, інших товаросупровідних документів, документів на перевезення.

Умовами Контракту, в якому Позивач є Покупцем, а Продавцем - ANHUI LAITE GAS SPRING CO., визначено:

- Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити наступну продукцію: Пневмоциліндри лінійної дії (Надалі іменується «Товар») на умовах, викладених у цьому Контракті, (п. 1.1. Контракту).

-конкретний вид (асортимент) товару кожної партії поставки узгоджується сторонами в замовленні та визначаються в специфікаціях та інвойсах, які додаються до Контракту та складають його невід`ємну частину (п. 1.3. Контракту).

- Продавець поставляє Покупцю Товар на наступних умовах (з урахуванням Додаткової угоди до контракту від 10.10.2022):

FOB Шанхай, Китай.

EXW Шанхай, Китай.

FCA Шанхай, Китай.

FOB Нингбо, Китай.

FCA Нингбо, Китай.

EXW Нингбо, Китай, (п. 3.1. Контракту)

- Ціна товару за окремою партією товару визначається в специфікаціях та інвойсах на окрему партію товару (п. 4.1. Контракту)

Комерційним інвойсом NOWY08/2022 погоджені умови постачання товару на умовах FOB Шанхай, Додатком № 5 від 04.01.2023 р. (специфікація) погоджені умови оплати товару - на протязі 90 календарних днів з моменту поставки товару покупцю.

Товар був ввезений окремою партією, для митного оформлення Позивачем 08.03.2023 складена окрема митна декларація, надалі - МД, з визначенням митної вартості товару за ціною договору (контракту) у відповідності до вимог Митного кодексу України, надалі - МК України.

Частиною 1 та 2 ст. 57 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, основним с метод визначений митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Судом встановлено, що нa підтвердження митної вартості товару Позивачем були подані документи, в тому числі обов`язкові документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України:

-Митна декларація № 23UA807200002438U8

-Контракт № 150822-LANT від 15.08.2022 р., у якому зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту поставки товару покупцю, тобто Контрактом передбачено відстрочення платежу

-Додаткова угода до контракту від 10.10.2022

-Додаток до Контракту № 5 від 04.01.2023 (Специфікація)

-Інвойс (Рахунок - фактура) NOWY08/2022 від 04.01.2003 з перекладом.

-Пакувальний лист б/н 04.01.203

-Договір про перевезення (на транспортно-експедиторські послуги) № 32565288 від 15.04.2020 р., п. 5.2. якого визначено, що оплата здійснюється впродовж 30 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, тобто передбачено відстрочення платежу.

-Коносамент № SHFPSGDS028999 від 11.01.2023 р.

-CMR Р04344 від 02.03.2023 р.

-Рахунок № 4283 від 16.02.2023 р.

-Рахунок № 4391 від 01.03.2023 р.

-Довідка про транспортні витрати № 01/03-1 від 01.03.2023 р.

-копія експортної декларації країни відправлення № 223120230000093904

-прайс лист виробника товару

-технічний опис товару

Під час контролю митної вартості товару за МД № № 23UА807200002438U8 Відповідачем оформлений запит № 24652 від 08.03.2023 (електронне повідомлення декларанту), у якому зазначалось, що недостатньо документів для визначення складових митної вартості товарів, що документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому митний орган не зазначає, яких саме документів та відомостей недостатньо, які саме документи не підтверджують заявлену митну вартість товарів, пропонує надати додаткові документи, в тому числі за ч. З ст. 54 МК України.

Статтями 53, 54 МК України визначено, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 04.04.2018 р., справа № 826/27058/15, наявність у митного органу саме обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Також за висловленою у цій справі позицією Верховного Суду витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд вказує, що відповідачем у запиті не зазначається, які саме обґрунтовані недоліки мають документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, в чому саме недостатність вже поданих документів для визначення складових митної вартості товарів, у яких саме документах та у чому саме, інформація, яка стосується митної вартості, містить недостовірності.

Отже, дії Відповідача суперечать висновкам Верховного Суду, який неодноразово зазначав, що митний орган повинен обґрунтувати свій сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості та правомірність витребування додаткових документів:

-у своїй вимозі надати додаткові документи митний орган повинен зазначити конкретні обставини, які викликали такі сумніви (Постанова Верховного Суду від 25.03.2020р. та Постанова Верховного Суду від 07.05.2020р. у справі №400/2922/18); встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (Постанова Верховного Суду від 05.02.2019 р. у справі №816/1199/15-а).

-митний орган має право відійти від законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; у випадку ж коригування митним органом митної вартості товару рішення про таке коригування повинно містити мотиви його прийняття (Постанова Верховного Суду від 23.04.2021 р. у справі № 826/11241/16).

Судом також встановлено, що Позивач, у відповідь на запит надав лист № 08/03/2023-1 від 08.03.2023 р. з інформацією та поясненнями стосовно запитаної інформації та документів з поставки товару.

У листі повідомлено, що ним було надано всі наявні на дату розмитнення документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару. У зв`язку з чим просив дозволити митне оформлення вантажу відповідно до вимог статті 55 МК України, прийняти рішення про визначення митної вартості.

Однак, Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №иА807000/2023/000112/2 від 08.03.2023 р, за яким митна вартість товару збільшена. Також, на підставі прийнятого рішення про коригування Відповідачем оформлена картки відмови в прийнятті митної декларації, номер картки № UА 807200/2023/000110.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UА807000/2023/000112/2 у графі 33 зазначено, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально. Документи, подані декларантом та зазначені у частині другій ст. 53 МК України не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, іцо була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (прайс-листи на умовах ЕХW виробника товару на дату специфікації або інвойсу; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями передбачених п. З ст. 53 МКУ; відсутнє проведення верифікації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп; документи щодо транспортних витрат (платіжні документи, банківські документи щодо здійснення оплати), замість експортної декларації - не заповнений бланк). Ненадання всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п. З ст. 53 МК України. Не надана інформація щодо угод на ідентичні та подібні товари. Не надана інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріали та витрат, понесених виробником у зв`язку із виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України, - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Суд звертає увагу, що у запиті №24652 митний орган не зазначав про такі недоліки та розбіжності, а тому декларант був позбавлений можливості усунути сумніви, якщо такі виникли у митного органу, на етапі консультацій перед винесенням рішення про коригування митної вартості.

Відповідно до ст.49 МК України митна вартість використовується для нарахування митних платежів, тому збільшення митної вартості призводить до збільшення розміру податків, належних до сплати з Позивача.

З метою уникнення простою транспорту та виробничою необхідністю Позивач вимушений був оформити товар за ціною, визначеною митним органом, оформивши 08.03.2023 р. МД № 23UA807200002450U4, за якою випустив товар у вільний обіг під гарантію за ст.55 Митного кодексу України в строк до 06.06.2023.

Позивач у порядку пункту 2 частини 4 статті 54 МК України звернувся до Відповідача з листом № 03.04.2023/54 від 03.04.2023 р.

-р. про надання письмової інформації про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана за 1-м методом, про надання інформації, про дійсні недостовірність, розбіжності або де не містяться відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, з чітким переліком цих документів, вказівкам на конкретні розбіжності в них та обґрунтуванням їх впливу на числові значення митної вартості.

В листі також надані пояснення щодо нібито недоліків, зазначених у рішенні про коригування:

-витрати на завантаження-розвантаження, страхування, транспортування товару до місця перетинання митного кордону України: В рахунках № 4283 та № 4391 визначена вартість навантажувально-розвантажувальних робіт, в довідці про транспортні витрати зазначено, що товар не страхувався, а вартість навантажувально-розвантажувальних робіт включено у загальну вартість транспортування вантажу. За умовами п. 3.5. Контракту № 150822-LANT сторони звільняють один одного від зобов`язань із страхування товару, отже, відповідні витрати відсутні, документально це підтверджено.

-транспортування товару - до митного оформлення надані Договір на транспортно - експедиторські послуги № 32565288, CMR, коносамент, рахунки № 4283, № 4391, Довідка про транспортні витрати. За п. 5.2. Договору оплата здійснюється впродовж 30 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт. Тож, на дату розмитнення товару платіжні та банківські документи щодо здійснення оплати ще були відсутні.

Щодо прайс-листу.

Судом встановлено, що до митної декларації поданий прайс-лист виробника-продавця товару на умовах FOB Shanghai, що відповідає Специфікації та інвойсу. Саме за таким базисом поставки і постачався товар, що відображено в графі 20 МД. Тож, прайс-лист з умовами EXW цієї партії товару не надавався, оскільки відсутній.

Щодо експортної декларації та її верифікації.

Матеріалами справи підтверджено, що до митного оформлення була надана копія експортної декларації країни відправлення (Китаю) № 223120230000093904, з листом № 03.04.2023/54 від 03.04.2023 р. вона була подана відповідачу ще раз повторно.

Що стосується листа ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп - зазначений лист не має статусу нормативного документу, тому не може встановлювати жодних обов`язків для декларанта. Норми митного законодавства, на думку суду, проведення верифікації такого документу не передбачають.

Стосовно документів передбачених ч.З статті 53 МК України - була надана розгорнута відповідь від 08.03.2023 р. № 08/03/2023-1.

Щодо ненадання інформації та документів щодо матеріалів та витрат, понесених виробником у зв`язку із виробництвом товарів; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Судом встановлено, що оскільки АТ «Новий стиль» такими інформацією та документами виробника - експортера не володіє та не має доступу до них, позивач просив митний орган надати роз`яснення, якими нормами права встановлений обов`язок виробника, експортера надавати відповідну інформацію та документи, право імпортера запитувати таку інформацію, документи.

Щодо угод на ідентичні та подібні товари - інформація про ідентичні, подібні товари не є обов`язковим документом, при цьому митний орган було повідомлено, що всі ідентичні та подібні товари, які ввозились на митну територію України AT «Новий Стиль», були скореговані за вартістю, яка на сьогодні перебуває в процедурі погодження. А взята у якості джерела інформація МД № UA 204020/2023/2815 від 24.01.2023 р. взагалі не оформлювалися AT «Новий Стиль».

Також, AT «Новий стиль» просив надати взяту митним органом у якості джерела інформації МД № UA 204020/2023/2815 від 24.01.2023 р. (зазначена в графі 33 рішення про коригування), за якою відбулося коригування, для порівняння з нашим товаром, відносно якого винесено рішення про коригування.

Судом встановлено, що на лист - запит №03.04.2023/54 від 03.04.2023 р. Харківська митниця надала письмову інформацію в порядку ст. 54 МКУ, лист № 7.14-2/15-02/13/2440 від 26.04.2023 р., в якому на усі поставлені AT «Новий стиль» питання без жодних пояснень ще раз перелічила ті самі зауваження, які були визначені в графі 33 рішення про коригування: щодо прайс-листу, щодо відсутності проведення верифікації, щодо ненадання платіжних, банківських документів щодо здійснення оплати транспортних витрат. Крім того, у відповіді митниці йдеться про те, що в наданому рахунку на оплату транспортних послуг відсутня інформація щодо вартості експедиторських послуг за межами митної території України, що свідчить про можливість не додання всіх складових до розрахунку митної вартості.

Жодних роз`яснень за питаннями AT «Новий стиль» митний орган надав.

Щодо заявлених Відповідачем розбіжностей, то суд вказує, що вони ніяким чином не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, так як:

-Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару не є обов`язковими документами для митного оформлення, визначеними ч. 2 ст. 53 МК України; у відповідності до ч. З ст. 53 МК України вони віднесені до додаткових документів, які подаються декларантом за наявності. Прайс-лист є документом від виробника товару - ANHUI LAITE GAS SPRING СО., що був наданий на запит актуальних цін на дату замовлення у виробника партії товару на умовах поставки : FOB Shanghai. Ціни на товар в прайс-листу повністю тотожні цінам, зазначеним у інвойсі та специфікації на поставку партії товару, де також визначений базис поставки FOB Shanghai/Шанхай. Тож ніяких розбіжностей у ціні товару у поданих до митного оформлення документах немає. Прайс-лист на умовах EXW відсутній, оскільки поставка товару з таким базисом поставки не здійснюється.

-Щодо верифікації митної експортної декларації. Копія експортної декларації не є обов`язковим документом, норми митного законодавства проведення верифікації такого документу не передбачають. А лист ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп, в свою чергу, не має статусу нормативного документу, тому не може встановлювати жодних обов`язків для декларанта. До того ж, у цьому листі не йдеться про те, що верифікація має бути здійснена саме силами та за рахунок декларанта. Так, відповідно до абз. 2 ч. 1 зазначеного листа, Український національний комітет Міжнародної торгової палати здійснює заходи підтвердження експортних митних декларацій та інших документів, які оформлюються експортерами як за запитами українських імпортерів, так й Держмитслужби. Отже, митний орган, якщо у нього є така потреба, має можливість звернутися до Українського національного комітету Міжнародної торгової палати для отримання верифікованої експортної митної декларації.

Також судом встановлено, що АТ «Новий стиль» до митниці поданий лист № 23.05.2023/1 від 23.05.2023, оформлений в порядку частини 8 ст. 55 МК України, за умовами якої протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, гцо декларуються. В цьому листі Позивач із посиланням на частину 9 ст. 55 МК України просив врахувати додаткові документи та пояснення, винести письмове рішення щодо визначення заявленої митної вартості товарів за поданою первинною МД, скасувати відповідне рішення про коригування митної вартості товарів.

До митниці з листом були подані:

- документи про оплату товару: платіжне доручення № 308 від 05.04.2023 на суму 12 948,00 USD, swift-повідомлення.

- документи з оплатою перевезення (які витребував митний орган) та з відомостями про вартість перевезення, які на дату ВМД були ще відсутні: платіжне доручення № 1960 від 16.03.2023, рахунок № 4391 від 01.03.2023, рахунок № 4283 від 16.02.2023, платіжне доручення № 1522 від 01.03.2023, Звіт експедитора від 09.03.2023, Акт надання послуг № 4391 від 09.03.2023, Акт надання послуг № 4283 від 09.03.2023, Лист експедитора від 16.05.2023 (із зазначенням, що вартість експедиторських послуг за межами території України включена до вартості морського перевезення за межами території України та міжнародних транспортних послуг за межами території України, та що загальна вартість усіх наданих послуг по транспортуванню вантажу за межами території України становить 59 856,40 грн.); CMR Р04344 з відміткою про одержання вантажу.

- копія експортної декларації з перекладом

- звіт про оцінку майна № 21/03/2023/02 від 21.03.2023 суб`єкта оціночної діяльності РТВП «Гранід» у формі ТОВ - документ, що витребував митний орган.

Розглянувши подані Позивачем інформацію та документи, Відповідач проінформував (лист №7.14-3/15-02/13/3040 від 30.05.2023), що подані документи не спростовують в повній мірі сумнівів щодо дійсності задекларованої митної вартості оцінюваних товарів, в зв`язку з чим не можуть бути підставою для скасування раніше прийнятого рішення про коригування, до Позивача доведено право оскаржити рішення про коригування митної вартості товару відповідно до глави 4 МКУ.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 57 Митного Кодексу України (надалі - МК України) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, частиною 1 та 2 ст. 57 МК України встановлюється, що при визначенні митної вартості товару основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

Суд вказує, що діючим законодавством передбачається наступний порядок визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч.ч.І, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 1 та ч. 2 сг. 53 МК України визначено вичерпний перелік документів, що подасться декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма закону кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Вказане також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-УІ "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, на думку суду, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Судом встановлено, що позивачем при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості окремої поставки товари та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), було надано усі документи, передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 53 МК України.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) документи за переліком, визначеним у цій нормі права.

Відповідачем у жодному документі не зазначено та не надано доказів того, що надані Позивачем документи (за переліком ч. 2 ст. 53 МК України) містять розбіжності або ознаки підробки. Не надав Відповідач і підтверджень того, що декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок.

Зі свого боку Позивач надав Відповідачу наявні у нього додаткові документи та пояснення, усі документи та відомості в поясненнях є достовірними.

Таким чином, Позивачем було подано митному органу необхідні для визначення митної вартості товарів документи (обов`язкові та додаткові). При цьому, що вимога Відповідача щодо надання додаткових документів без зазначення останнім законодавчо визначених підстав для такої вимоги та посилання на начебто ненадані докази та документи суперечить ч. З ст. 53 МК України.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень ч.10 цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Жодних зазначених в ч. 1 ст. 58 МК України обмежень щодо товарів, які ввезені на митну територію України за вищезгаданими МД, немає. Отже, відсутні підстави для незастосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Прийнявши рішення про коригування митної вартості, Відповідач діяв неправомірно.

За приписами ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки митна вартість є базою для визначення розміру належних до сплати Позивачем митних платежів: мита та податку на додану вартість, наслідком коригування митної вартості товарів є збільшення розміру цих платежів.

Так, розмір надмірних платежів (різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої Позивачем, та митної вартості, розрахованої Відповідачем) складає всього 85 908,01 грн., в тому числі:

-мито 5 %: 16520,77 грн. (код 55 графа 47 МД №23UА807200002450U4);

-податку на додану вартість 20 %- 69387,24 грн. (код 55 графа 47 МД №23UА807200002450U4).

Таким чином, майнові втрати Позивача у зв`язку із прийняттям Відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2023/000112/2 від 08.03.2023 складають 85 908,01 грн.

Cуд зазначає, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, при митному оформленні товарів по спірним поставкам, підстави для коригування митної вартості та відмови в митному оформленні відповідачем обґрунтовано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2023/000112/2 від 08.03.2023 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 №7 «скасування акта суб`єкта владних повноважень, як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не надає жодних правових наслідків з моменту прийняття такого акта».

Отже, всі відомості, внесені до митної декларації на підставі скасованого рішення про коригування, є недостовірними з моменту вступу в силу судового рішення про скасування рішення про коригування митної вартості, оскільки ґрунтуються на акті індивідуальної дії, який не спричинив жодних правових підстав. Сплачені на підставі скасованого рішення митні платежі, є надміру сплаченими згідно зі ст. 14 Податкового кодексу України, а у декларанта з`являється право звернутися у фіскальний орган, який завершив митне оформлення, із заявою про повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання, згідно зі ст. 301 МКУ, статтями 34, 43 ПКУ.

Суд зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог підприємства позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2023/000112/2 від 08.03.2023 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (Григорівське шосе, буд. 88,м. Харків,61020, код ЄДРПОУ 32565288) до сплачений судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістьсот вісімдесят чотири) грн.00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.