Ухвала

від 14.09.2023 по справі 160/18143/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 160/18143/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Третього апеляційного адміністративного суду звіт Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 у справі № 160/18143/22 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами визнати протиправними дії Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо ухилення від прийняття рішення щодо видачі посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи; зобов`язати Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Дніпропетровської обласної державної адміністрації прийняти рішення щодо видачі посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року в задоволені позову відмовлено.

З апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернувся позивач, з обґрунтуванням обставин, на які посилався в позовній заяві. За результатом апеляційного перегляду справи, просив скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 в адміністративній справі №160/18143/22 скасовано.

Прийнято у справі № 160/18143/22 нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян з не розгляду заяви позивача з визначення статусу особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зобов`язано Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Дніпропетровської обласної державної адміністрації розглянути заяву позивача від 07.11.2022 року про видачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорії 1) з урахуванням вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 551 від 11.07.2018 року та підтвердити позивачу статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з видачею відповідного посвідчення.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

До Третього апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить встановити судовий контроль за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 по справі № 160/18143/22, шляхом зобов`язання Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ін ших категорій громадян протягом одного місяця подати суду звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року по справі № 160/18143/22 за позо вом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян - про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заяви, посилався на те, що 18 травня 2023 року ОСОБА_1 , на підставі Постанови Третього апеляційного адмініст ративного суду від 02 травня 2023 року по справі № 160/18143/22, звернувся до Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи та ін ших категорій громадян (надалі - Регіональна комісія) із заявою про видачу посвідчення потер пілого від Чорнобильської катастрофи першої категорії (зареєстровано Регіональною комісією 19 травня 2023 року за вх. № Г-2851/0/42-23), однак, Регіональною комісією моя заява від 18 травня 2023 року залишена без ували та розгляду, а постанова Третього апеляційного адмініс тративного суду від 02 травня 2023 року по справі № 160/18143/22 - без виконання. Таким чином, Регіональна комісія ухиляється від добровільного виконання набувшої за конної сили Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року по адміністративній справі № 160/18143/22 і тому, вважає за необхідне просити суд про встано влення судового контролю за виконанням судового рішення в справі № 160/18143/22 тому, що без застосовування судового контролю шляхом зобов`язання Регіональної комісії подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом - Постанова Тре тього апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року по адміністративній справ № 160/18143/22 Регіональною комісією виконана не буде взагалі.

Ухвалою Третього апеляційного адмініст ративного суду від 07.08.2023 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду в цій справі та зобов`язано Дніпропетровську обласну державну адміністрацію в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян надати до Третього апеляційного адміністративного суду у місячний термін з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 року у справі № 160/18143/22.

01.09.2023 року відповідач у справі подав звіт про виконання рішення суду від 02.05.2023 року у справі № 160/18143/22.

Розглянувши поданий звіт, суд встановив, що рішення суду від 02.05.2023 року в цій справі не виконане. Регіональна комісія зазначає, що на виконання постанови суду від 02.05.2023 року, ОСОБА_1 запропоновано надати довідку обласної МСЕК про встановлення інвалідності відповідної групи, яка пов`язана з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, а також надати довідку МСЕК №4 від 22.02.1999 року щодо встановлення інвалідності із захворюванням, що знаходиться у причинному зв`язку з роботами по радіаційного забруднення.

Після отримання від ОСОБА_1 запитуваної інформації відбудеться наступне засідання комісії для подальшого розгляду та виконання.

Суд, дослідивши матеріали справи, звіту про виконання рішення, дійшов висновку, що підстави для прийняття звіту відсутні з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України визначає, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно статті 129-1 Конституції України Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд

Частинами першою четвертою та сьомою статті 13 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

За змістом частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Європейський суд з прав людини, практику якого разом з Конвенцією відповідно до статті 6 КАС України та статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права, у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року зазначив, що право на судовий захист, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося.

Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення ЄСПЛ у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Колегія суддів апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що не виконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому. Рішення суду, яке набрало законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення. Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб`єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

Судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а у разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові від 31.07.2018 року по справі № 235/7638/16-а (адміністративне провадження № К/9901/43354/18) та в ухвалі від 23 квітня 2019 року у справі № 805/516/18-а.

Згідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У поданому звіті відповідач не заперечує того факту, що рішення суду в цій справі фактично не виконане через необхідність отримання довідок.

Оцінюючи вимоги відповідача надання позивачем зазначених довідок, колегія суддів зауважує, що на попередньому засіданні Комісії були розглянуті такі документи, як ксерокопія медичного висновку лікарсько-екпертної комісії спеціалізованого профпаталогічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання Державної установи "Інституту медичної радіології ім. С.П.Григор`єва Національної академії медичних наук України" міста Харкова від 24.06.2014року№ 8, ксерокопія повідомлення про професійне захворювання (отруєння) "Інституту медичної радіології ім. С.П.Григор`єва Національної академії медичних наук України" міста Харкова від 25.06.2014 № 971/09-10 (Форма П-3), ксерокопія акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 28.08.2014 року (Форма П-4). Крім того, згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру №2443-1448 від 21.12.1998 року підтверджено, що захворювання ОСОБА_1 пов`язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Таким чином, позивачем було пред`явлено до уповноваженого органу всі необхідні документи, що підтверджують ушкодження здоров`я позивача та впливу небезпечних радіаційних факторів, відсутність довідки за 1999 рік, щодо встановлення інвалідності із захворюванням, що знаходиться у причинному зв`язку з роботами по радіаційного забруднення при наявності експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не може бути підставою для позбавлення позивача права на отримання посвідчення постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи відповідної категорії.

Колегія суддів, в черговий раз, наголошує на відсутності у позивача обов`язку доводити повторно перед органами державної влади свою належність до категорії осіб, що є постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки це питання вже досліджувалося під час встановлення інвалідності та попередньої видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Таким чином, у суду відсутні підстави для прийняття звіту Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян про виконання рішення суду.

При цьому посилання відповідача на касаційне оскарження Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 року у справі № 160/18143/22 є недоречним, оскільки ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2023 року та ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2023 року касаційні скарги Дніпропетровської обласної державної адміністрації на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 у справі №160/18143/23 повернуто скаржнику.

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновків щодо відсутності підстав для прийняття звіту.

Отже, суд має об`єктивні підстави для встановлення нового строку для подання відповідного звіту про виконання рішення суду у даній справі.

Керуючись ст. ст. 121, 248, 321, 325, 382 КАС України, колегія суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Регіональній комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян про виконання Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 року у справі № 160/18143/22.

Встановити Регіональній комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян новий строк подання звіту про виконання рішення суду від 02.05.2023 року у справі № 160/18143/22 - протягом тридцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Роз`яснити Регіональній комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян, що відповідно до частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяС.В. Білак

суддяВ.А. Шальєва