Ухвала

від 04.09.2023 по справі 760/6357/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/4463/2023

Єдиний унікальний номер 760/6357/23 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

адвоката ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «ХІМБИТТОРГ МАРКЕТ» - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 72023100200000015 від 15.03.2023 р,-

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , та накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на банківських рахунках ТОВ «Хімбитторг Маркет» (код ЄДРПОУ 44830573), які відкриті у АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005); № НОМЕР_1 та №НОМЕР_2 , з забороною розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинивши видаткові операції по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Слідчий суддя керуючись вимогами ст. 170 КПК України та врахувавши наведені у клопотанні прокурора правові підстави для накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках, дійшов висновку про його задоволення, оскільки останнє відповідає вимогам ст.98 КПК України.

В апеляційній скарзі представник товариства просить скасувати ухвалу слідчого судді, якою було накладено арешт на майно, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Апелянт зазначає, що доводи прокурора щодо необхідності накладення арешту на майно не були обґрунтовані, ухвала слідчого судді постановлена без належного, об`єктивного з`ясування обставин кримінального провадження, грошові кошти не є об`єктом кримінально-протиправних дій, не одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, не є доказом вказаного кримінального правопорушення. Більш того, враховуючи той факт, що кримінальне провадження внесене за ознаками статті 205-1 КК України, грошові кошти, не можуть жодним чином підтверджувати обставини вчинення такого правопорушення. При цьому апелянт посилається на те, що слідчим суддею не вказано конкретного розміру коштів на кожному рахунку, які підлягають арешту.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника товариства, який підтримав апеляційні вимоги, пояснення прокурора, який не погодився з доводами апеляційної скарги та вважає ухвалу слідчого судді законною, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, детективами підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023100200000015 від 15.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , перебуваючи на території м. Києва вніс в установчі та реєстраційні документи, які відповідно до закону подаються до державної реєстрації ТОВ "Хімбитторг Маркет" код 44830573, ТОВ «Фьюел Компані» код 44882181, ТОВ «Маркет «Чистий дім» код 44945665, ТОВ «Агрофірма Рокитне» код 42996524 та як ФОП ОСОБА_8 ІПН НОМЕР_3 завідомо неправдиві відомості.

Встановлено, що джерело походження внесених коштів до статутного капіталу ТОВ "Хімбитторг Маркет" невідоме, а також відсутня достатня кількість персоналу, майнового фонду та устаткування, про що зроблено висновок , що зазначене підприємство створено для завищення валютних витрат за рахунок формування фіктивного податкового кредиту та з метою виводу, а також конвертування у готівку коштів.

З метою збереження вказаного майна прокурор - процесуальний керівник у кримінальному провадженні звернувся до слідчого судді з відповідним клопотанням, оскільки грошові кошті набуті кримінально протиправним шляхом та є об`єктом кримінально-протиправних дій.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 березня 2023 року клопотання прокурора було задоволено та накладено арешт на вищезазначене майно з метою збереження його як речового доказу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку. Крім того колегія суддів зважує і на ту обставину, що постановою органу досудового розслідування від 16 березня 2023 року, майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №72023100200000015.

З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати мету, правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні органу досудового розслідування та відповідати вимогам закону.

Так, частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна;можливість використання майна як речового доказу; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно, з метою його збереження, оскільки за матеріалами доданими до клопотання вищезазначене майно (грошові кошти) є ймовірність того що гроші були набуті товариством внаслідок вчинення кримінального правопорушення, фактично використовуються невстановленими слідством особами,та можуть містити в собі інформацію щодо обставин вчинення злочину є підстава для накладення арешту.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Не заслуговують на увагу колегії суддів посилання апелянта на те, що слідчий суддя при прийнятті рішення не вказав конкретного розміру коштів на кожному рахунку, оскільки це не обов`язком слідчого судді в силу вимог КПК України та не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

За таких обставин, посилання апелянта на відсутність будь-яких правових підстав для накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 72023100200000015 не може прийматися до уваги.

Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170- 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 березня 2023 року,якою накладено арешт у кримінальному провадженні № 72023100200000015 від 15.03.2023 р. на грошові кошти, що обліковуються на банківських рахунках ТОВ «Хімбитторг Маркет» - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «ХІМБИТТОРГ МАРКЕТ» - адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4