Ухвала

від 06.09.2023 по справі 761/22544/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 06 вересня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах СП ТЗОВ «ПЛАСТРЕСУРС», на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 червня 2023 року,

за участі: прокурора представника ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено частково клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку СП ТЗОВ «ПЛАСТРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 23956161, м. Львів, вул. Північна, 1А), а саме: IBAN НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465, ЄДРПОУ 00032129, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г), зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що знаходяться на вказаному банківському рахунку, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та виплати заробітної плати.

В іншій частині клопотання відмовлено.

Приймаючи рішення, слідчий суддя зазначив про наявність правових підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах СП ТЗОВ «ПЛАСТРЕСУРС», подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 червня 2023 року скасувати, клопотання прокурора про арешт майна залишити без задоволення.

Представник вважає вказану ухвалу незаконною та необґрунтованою з огляду на наступне.

Зазначає, що в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій не знайдено жодного доказу, що міг би містити хоча б підозру на вчинення кримінального правопорушення зі сторони співзасновників або керівників органів СП ТЗОВ «ПЛАСТРЕСУРС».

На переконання представника, клопотання про накладення арешту обгрунтовується недопустимими доказами.

Звертає увагу на протоколі допиту свідка ОСОБА_7 , який свідчить про те, що певні особи, які є співзасновниками та керівниками юридичних осіб, використовуючи підконтрольні їм суб`єкти господарювання та приналежні вказаним юридичним особам банківські рахунки, налагодили фінансові взаємовідносини із російськими товариствами, шляхом ведення взаєморозрахунків у тіньовому секторі економіки з подальшим виведенням активів через офшорні зони до російських банківських установ, проте, як зазначає захисник, жодних доказів на підтвердження цих показів до клопотання про накладення арешту не долучено.

Також зауважує, що протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 01 червня 2023 року не підписаний посадовою особою - слідчим, а значить є недопустимим доказом.

Вважає, що прокурором не дотримані вимоги норм кримінального процесуального законодавства, з яких вбачається, що грошові кошти, на які необхідно накласти арешт, можуть містити на собі сліди кримінального правопорушення, тобто підпадають під поняття речових доказів, визначених приписами ст. 98 КПК України.

Стверджує, що арештовані грошові кошти, розміщені на рахунку СП ТЗОВ «ПЛАСТРЕСУРС», відкритому в АТ «Ощадбанк», не мають відношення до кримінального правопорушення.

Зауважує, що підозра не оголошена жодному представнику підприємства, а конфіскацію можливо застосувати лише відносно особистого майна, а не майна підприємства.

Вказує, що на підтвердження відсутності господарської діяльності з суб`єктами росії і Білорусії з перерахування грошових коштів по арештованому рахунку СП ТЗОВ «ПЛАСТРЕСУРС» АТ «Ощадбанк» видано довідку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями до неї, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з матеріалами судового провадження, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 14 лютого 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22023000000000150 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з початку збройної агресії російської федерації проти України по теперішній час ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші громадяни України, з метою завдання шкоди Україні, використовуючи ряд підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих як на території України, так і на території рф, вчиняють умисні дії на допомогу державі-агресору (пособництво), а саме здійснюють постачання продукції на користь держави-агресора та шляхом відрахування податкових платежів до федерального бюджету російської федерації здійснюють фінансування оборонного комплексу держави-агресора, що призводить до нарощування військового потенціалу російської федерації проти України.

Поряд з цим встановлено, що з метою проведення фінансово-господарської діяльності на території держави-агресора ОСОБА_10 у 2014 році та ОСОБА_11 у 2016 році добровільно отримали громадянство країни-агресора та відповідний підтверджуючий документ у вигляді паспорта громадянина російської федерації, а також останні та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 отримали індивідуальний податковий номер країни-агресора для сплати податкових зборів у бюджет рф.

При цьому, вказані особи здійснюють підприємницьку діяльність на території України, використовуючи підконтрольні їм комерційні структури та приналежні банківські рахунки ряду юридичних осіб, в тому числі СП ТЗОВ «ПЛАСТРЕСУРС».

27 червня 2023 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку СП ТЗОВ «ПЛАСТРЕСУРС», а саме: IBAN НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадбанк».

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 червня 2023 року клопотання прокурора задоволено частково та накладено арешт на кошти, які знаходяться на вказаному банківському рахунку СП ТЗОВ «ПЛАСТРЕСУРС», відкритому в АТ «Ощадбанк».

Таке рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду дотримався зазначених вимог закону.

Так, задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 22023000000000150,про накладення арешту на грошові кошти які знаходяться на банківському рахунку СП ТЗОВ «ПЛАСТРЕСУРС», а саме: IBAN НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадбанк», слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання прокурора та дослідивши матеріали додані до нього, всупереч доводам, викладених в апеляційній скарзі, прийшов до правильного висновку щодо необхідності накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, перевіривши при цьому наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на згадане майно є необхідним з метою забезпечення його збереження як речового доказу, врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову слідчого другого відділу третього управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_13 від 19 червня 2023 року про визнання грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку СП ТЗОВ «ПЛАСТРЕСУРС», відкритому в АТ «Ощадбанк», речовими доказами у кримінальному провадженні.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На переконання колегії суддів клопотання прокурора про арешт майна цілком відповідає вимогам ст. 171 КПК України, зокрема, містить підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Твердження в апеляційній скарзі щодо відсутності повідомлень про підозру представникам СП ТЗОВ «ПЛАСТРЕСУРС» не спростовують висновків слідчого судді, зокрема тому, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, і відповідно до частини 3 вказаної статті накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 того ж Кодексу.

Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду, а тому відповідні доводи представника є передчасними.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для арешту майна та не є безумовними підставами для скасування оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти, що знаходяться на вищевказаному банківському рахунку СП ТЗОВ «ПЛАСТРЕСУРС», врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Крім того, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково, якщо вказані особи доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 червня 2023 року, якою задоволено частково клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку СП ТЗОВ «ПЛАСТРЕСУРС», а саме: IBAN НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадбанк», зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що знаходяться на вказаному банківському рахунку, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та виплати заробітної плати, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах СП ТЗОВ «ПЛАСТРЕСУРС», - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 761/22544/23 Справа №11-сс/824/4535/2023 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_14 Доповідач: ОСОБА_1