Постанова

від 18.09.2023 по справі 320/6589/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/6589/19 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТТС Комплект" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТТС Комплект" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТС Комплект" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2019: №0010711304 на загальну суму 567 293,50 грн.; №0010761304 на загальну суму 47 274,45 грн. та податкову вимогу від 12.08.2019 №Ю-0010741304 на загальну суму 554 686,98 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представником Головного управління Державної податкової служби в Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС було подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Водночас, Головним управлінням Державної податкової служби в Київській області, як відокремленим підрозділом ДПС було заявлено клопотання про заміну відповідача Головного управління Державної податкової служби в Київській області на його правонаступника.

Відповідно до ст. 52 КАС України в разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова №893) постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі ГУ ДПС в Київській області.

Згідно з абз. 3 п. 2 Постанови № 893, територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (п. 3 Постанови №893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529) утворено ГУ ДПС в Київській області як відокремлений підрозділ ДПС.

Згідно з наказом Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій», здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до п. 1 Постанови №893, розпочато з 01.01.2021.

Крім того, з метою реалізації Постанови №893 та враховуючи Наказ №529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 №643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.

За наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність здійснення заміни відповідача - Головного управління Державної податкової служби в Київській області (ЄДРПОУ 43141377) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби в Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 44096797).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 20.06.2019 №167, 1673, 1674, 1675, 1676, 17677 виданих ГУ ДФС у Київській області, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, плану графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 07.06.2019 №1243, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «ТТС Комплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019.

За результатами перевірки складено акт від 12.08.2019 №650/10-36-14-13/39709401, в якому встановлені порушення:

- пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб за 2016-20119 роки в розмірі 453 834,80 грн.;

- з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та згідно ч.1 п.1 ст.7, п.1, п.2, п.5 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті встановлено заниження суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2016-2018 роки в розмірі 554 686,98 грн.;

- п.п.1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ, пп.168.1.1 п.168.1 ст. 168. ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми військового збору за 2016-2019 роки, в розмірі 37 819,56 грн.

На підставі акту перевірки, були прийняті податкові повідомлення - рішення від 12.08.2019 №0010711304, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 567 293,5 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 453 834,8 грн., за штрафними санкціями 113 458,7 грн. та №0010761304, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 47 274,45 грн., в тому числі за основним платежем 37 819,56 грн. та штрафними санкціями 9 454,89 грн., а також вимога про сплату боргу зі сплати єдиного внеску №Ю-0010741304 від12.08.2019 на суму 610 155,67 грн. та рішення №0002253304 від 12.08.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 55 468,9 грн.

Вважаючи протиправними рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинна на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із п.75.2 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Пунктом 77.2 ст.77 Податкового кодексу України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Пунктом 77.4 ст.77 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до абз.1-2 п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.6 ст.44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно із п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п.86.3 ст.86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Пунктом 86.8 ст.86 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з акту перевірки, останнім було встановлено неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб за 2016-2019 роки з доходу, отриманого як додаткове благо, в сумі 2 521 304,49 грн. з коштів на які було виділено паливно-мастильні матеріали.

Згідно реєстру податкових накладних ТОВ «ТТС Комлект» закуповувало паливо, а саме бензин, ДП, газ та використовувало в невідомих цілях, для перевірки не було надано рахунків 3721, 203, та підтверджуючих документів про використання палива. Крім цього відсутнє документальне підтвердження куди саме витрачено бензин, газ та ДП, чим порушено пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в формі 1 дф вiдсутнi вiдомостi та обов`язки податкового агента.

Крім цього відсутнє документальне підтвердження понесених витрат, чим порушено пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змiнами та доповненнями).

Суд звертає увагу, що позивач у позовній заяві не заперечує купівлю паливно-мастильних матерiалiв на суму 2 521 304,49 грн., а також, до перевірки та до позовної заяви не надано первинних документів, які б підтверджували їх використання у господарській діяльності.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У ході розгляду справи, позивач надав суду надані документи, що на його думку підтверджують понесення витрат, зокрема, акти прийому передачі автомобілів, реєстр платіжних доручень, штатний розклад, акти списання товару, рахунки-фактури, платіжні доручення.

Проте, ці документи незважаючи на прямий обов`язок платника податку надавати первинні документи під час проведення перевірки, не були подані позивачем, що згідно з положенням ст. 44 ПК України та практики Верховного Суду, яка викладена у постанові від 06.08.2019 по справі №160/8441/18 доводить факт відсутності означених документів на час складення податкової звітності та проведення перевірки.

Абзацом першим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку - витраченi пально-мастильнi матерiали списуються у розмipi їx фактичної вартостi з урахуванням норм витрат ПMM на пiдставi первинних документiв.

Норми витрат палива i мастильних матерiалiв на автомобiльному транспортi затверджено наказом Miнiстерства транспорту України вiд 10.02.1998 №43.

Вiдповiдно до наказу №43, нормування витрат палива - це встановлення допустимої міри його споживання в певниx умоваx експлуатації автомобiлів, для чого застосовуються базовi лiнiйнi норми, встановленi по моделяx (модифікації) автомобiлiв, та система нормативів i коригуючиx коефіцієнтiв, якi дозволяють враxовувати виконану транспортну роботу, клiматичнi, дорожнi, та iншi умови експлуатації.

Miнiстеpство інфраструктури України в своєму листі вiд 17.02.2014 №1545/25/10 14 надало роз`яснення щодо чинності та обов`язковостi застосування норм витрат палива i мастильних матерiалiв на автомобiльному транспортi, затверджениx наказом №43.

Зокрема в цьому листі Miнiстерство iнраструктури наголошує на наступному: «... вiдповiдно до статтi 5 3акону України «Про автомобiльний транспорт» державне регулювання та контроль у сферi автомобiльного транспорту спрямованi, зокремa, на рацiональне використання енергетичниx та матерiальниx ресурсiв i нормування експлуатаційних витрат палива для колісниx транспортниx засобiв в України, здійснюється згiдно з нормативним документом».

Таким чином, списання паливно-мастильних матеріалів здійснюється з фактичною вартістю витрачениx паливно-мастильниx матерiaлiв з урахуванням норм витрат.

Для підтвердження фактiв списання паливно-мастильниx матерiaлiв в межаx господарської діяльності позивачу необxiдно було надати під час проведення перевiрки документи, які підтверджують право користування транспортними засобами на утримання яких списувалося пальне, а також первиннi документи, якi ведуться на пiдставі внутрішніх наказiв на пiдприємствi, аналiз яких дозволить встановити облік та використання паливно-мастильниx матерiaлiв.

Щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соцiальне страхування.

Згідно із п.10 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (із змінами та доповненнями) страхувальники - роботодавці та iншi особи, якi вiдповiдно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

ТОВ «ТТС Комлект» відповідно до п.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соцiальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI являється платником єдиного внеску.

Відповідно до ст.8 цього закону встановлений розмір єдиного внеску : на ФЗП по класу професійного ризику виробництва (44) - 38,1%, 8,41% (інваліди) та із ФЗП: 3,6% (працівники), 2016 - 22%.

Згідно з ч.1 п.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний соціальний внесок нараховується на суму нарахованої заробiтної плати за видами виплат, якi включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральнiй формi. Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за перевіряємий період подані.

Нараховані суми єдиного соціального внеску сплачені до відповідного бюджету.

Перевіркою порядку обчислення i сплати єдиного внеску ТОВ «ТTC Kомплект» за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 встановлено порушення порядку обчислення і сплати єдиного внеску, а саме підприємством не утримано та не перераховано до бюджету єдиного внеску за 2016-2019 з доходу, отриманого як додаткове благо, в сумі 2 521 304,49 грн. з коштів, які було виділено та закуплено паливо, чим порушено пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (в формi 1 дф вiдсутнi вiдомостi та обов`язки податкового агента).

До того ж, відсутнє документальне підтвердження понесених витрат, що відображено в п.3.1 розділу 3 акта перевірки, чим порушено ч.1 п.1 ст.7, п.1, п.2, п.5 ст.9 Закону України «Про збір та облiк єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соцiальне страхування», в результаті чого підприємством занижено єдиний внесок у сумі 554 686,98 грн. (2 521 304,49 х 22%).

Водночас, ТОВ «ТТС Комплект» з серпня 2014 року є платником військового збору. Ставка збору становить 1,5% від об`єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України (п.п.1.3 п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку встановленому ст. 168 Податкового кодексу України за ставкою визначеною п.п.1.3 п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХПКУ (п.п.1.4 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України).

Військовий збір утримується з доходів фізичних осіб у формі зарплати й інших доходiв, якi входять до фонду оплати праці найманих працівників, а також з поточних або компенсаційних виплат, які нараховуються у зв`язку з трудовими відносинами або цивiльно-правовими договорами.

Перевіркою було встановлено неутримання та неперерахування до бюджету податковим агентом вiйськового збору за 2016-2019 роки з доходу, отриманого як додаткове благо, в сумі 2 521 304,49 грн з коштiв які було виділено на паливно-мастильні матеріали.

Згідно реєстру податкових накладних ТОВ «ТТС Комплект» закуповувало паливо, а саме бензин, ДП, газ та використовувало їх в невідомих цілях. Як було вже встановлено судом, ТОВ «ТТС Комплект» не було надано рахунків 3721, 203, а також підтверджуючих документів про використання палива, чим порушено пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового Кодексу України, а саме в формі 1 дф вiдсутнi вiдомостi та обов`язки податкового агента, відсутнє документальне підтвердження понесених витрат.

За наведеного, контролюючий орган дійшов вірного висновку про порушення позивачем п.п.1.4 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України, у зв`язку із чим пiдприємством занижено вiйськовий збір у сумі 37819,56 грн.

Позивачем не було надано належних і допустимих доказів, які б спростовували порушення викладені в актi перевірки, як і не було надано первинних документів, що могли б спростувати висновки встановлені в акті перевірки.

Беручи до уваги вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем було правомірно винесено податкові повідомлення рішення, вимогу та рішення про застосування штрафних санкцій, а викладені доводи позивача у позовній заяві не спростовують висновки перевірки, які викладені в акті від 12.08.2019 №650/10-36-14-13/39709401 «Про результати документальної планової виїздної перевірки ТОВ «ТТС Комплект».

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТТС Комплект" без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк