Постанова

від 07.09.2023 по справі 460/11082/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/11082/23 пров. № А/857/12969/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Коваля Р.Й.,

з участю секретаря судового засідання Гриньків І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Твоє Авто Плюс» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Твоє Авто Плюс» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

суддя (судді) в суді першої інстанції Борискін С.А.,

час ухвалення рішення: 11:31:25,

місце ухвалення рішення м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення: 20.06.2023,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Твоє Авто Плюс» (далі ТзОВ «Твоє Авто Плюс») звернулося в суд з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000041/2 від 18.04.2023.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність оскаржуваного рішення.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що митну вартість імпортованого позивачем вантажного транспортного засобу заявлено за основним методом визначення митної вартості за ціною договору, проте митний орган дійшов висновку про наявність неточностей та розбіжностей у документах та сформував повідомлення про необхідність надання декларантом додаткових документів.

Зазначає, що надав митному органу усі належні документи, що підтверджують числові значення митної вартості товару за ціною договору, а тому рішення про коригування митної вартості є протиправним. Також зазначав, що у порядку статті 55 Митного кодексу України надав митному органу заяву та додаткові документи щодо митної вартості імпортованого вантажного транспортного засобу.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її з підстав, що у ній наведені.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду без змін.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Твоє Авто Плюс» (далі - покупець) та компанією «Fleetcom» LTD, Великобританія (далі - продавець) 07.04.2021 укладено контракт №05/04/2021. Відповідно до пункту 1.1 такого контракту, продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити автомобілі. Пунктом 2.2 контракту зазначено, що ціна, валюта вказується в інвойсах, які складають невід`ємну частину контракту. Пунктом 3.1. Розділу 3 контракту від 07.04.2021 №05/04/2021 визначено, що передача товару у власність покупця здійснюється продавцем протягом терміну дії договору на умовах DAP Луцьк, Рівне, Дубно, Ягодин згідно правил Інкотермс 2010.

Згідно обставин адміністративної справи та її матеріалів, на підставі інвойсу від 16.03.2023 №119, з метою митного оформлення товарів, уповноваженою особою позивача подано митну декларацію від 27.03.2023 №23UA204060003059U2 на імпортований позивачем вантажний транспортний засіб марки «MAN» модель «TGX 26.460», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , бувший у використанні. Митна вартість імпортованих товарів визначена за основним методом.

Під час здійснення митного контролю та перевірки, поданих до митного оформлення митної декларації від 27.03.2023 №23UA204060003059U2, товаро-супровідних документів, митним органом сформоване повідомлення про необхідність надання декларантом додаткових документів (далі Повідомлення): висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки та повідомлено, що у відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Також декларанту надано консультацію стосовно рівня вартості товарів, яким володіє митниця, та який можливо застосувати до імпортованих товарів.

На вказані вимоги митниці щодо надання додаткових документів уповноваженою особою позивача митним брокером було надано лист від 18.04.2023 б/н, що додаткові документи надаватися не будуть та просив прийняти рішення без врахування термінів, визначених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України.

За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів та відомостей та із врахуванням листа митного брокера від 18.04.2023 б/н, відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000041/2 від 18.04.2023.

Випуск у вільний обіг імпортованого позивачем вантажного транспортного засобу здійснено за митною декларацією від 19.04.2023 №23UA204060003108U8 із застосуванням положень ч.7 статті 55 Митного кодексу України. Митну вартість транспортного засобу визначено на підставі інформації про вартість аналогічного за роком виготовлення та технічними характеристиками транспортного засобу, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 21.12.2022 № 22UA204060014828U1 25000 євро, за тим же контрактом №05/04/2021 від 07.04.2021, що і оцінюваний транспортний засіб.

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Як передбачено ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Як передбачено п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Вимогами ст. 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами частини 1 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 9 статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Як встановлено судом, за результатами опрацювання посадовими особами відповідача наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості імпортованих товарів, виявлено, що такі документи містять неточності та розбіжності: зокрема представником відповідача вказано, що до митного оформлення декларантом надано контракт від 07.04.2021 №05/04/2021, пунктом 1.1 якого визначено, що асортимент, ціни та кількість вказані в інвойсах, що формується на кожну одиницю товару та є невід`ємною частиною контракту. Разом з тим, інвойс від 16.03.2023 №119 не містить жодних посилань на контракт від 07.04.2021 №05/04/2021; пунктом 3.3 контракту від 07.04.2021 №05/04/2021 визначено, що товар доставляється силами та засобами продавця на адресу, яка визначається товаросупровідними документами. Вартість доставки включається в ціну товару. Подані до митного оформлення документи не містять відомостей про фактичну адресу доставки транспортного засобу та комерційні умови поставки, що унеможливлює здійснення перевірки числового значення митної вартості товару та включення усіх належних складових. Пунктом 3.1. Розділу 3 контракту від 07.04.2021 №05/04/2021 визначено, що передача товару у власність покупця здійснюється продавцем протягом терміну дії договору на умовах DAP Луцьк, Рівне, Дубно, Ягодин згідно правил Інкотермс 2010.

При цьому, представник відповідача зазначив, що згідно поданої до митного оформлення митної декларації від 27.03.2023 №23UA204060003059U2 умови поставки зазначені як DAP Сарни, що суперечить умовам поставки, визначеними пунктом 3.1 контракту від 07.04.2021 №05/04/2021.

Разом з тим, як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Твоє Авто Плюс» (далі - покупець) та компанією «Fleetcom» LTD, Великобританія (далі - продавець) 07.04.2021 укладено контракт №05/04/2021. Відповідно до пункту 1.1 контракту, продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити автомобілі. Пунктом 2.2 контракту зазначено, що ціна, валюта вказується в інвойсах, які складають невід`ємну частину контракту. Пунктом 3.1. контракту від 07.04.2021 №05/04/2021 визначено, що передача товару у власність покупця здійснюється продавцем протягом терміну дії договору на умовах DAP Луцьк, Рівне, Дубно, Ягодин згідно правил Інкотермс 2010.

Судом також встановлено, що на підставі інвойсу від 16.03.2023 №119 з метою митного оформлення товарів уповноваженою особою позивача подано митну декларацію від 27.03.2023 №23UA204060003059U2 на імпортований позивачем вантажний транспортний засіб марки «MAN» модель «TGX 26.460», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , бувший у використанні. Митна вартість імпортованих товарів визначена за основним методом.

Вимогами ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до наданих пояснень сторони у справі, оцінюваний вантажний транспортний засіб імпортувався на митну територію України на умовах поставки DAP, згідно пункту 3.1 контракту від 07.04.2021 №05/04/2021, тобто витрати на доставку включалися в ціну придбаного вантажного автомобіля.

При цьому, згідно пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, відповідно до вказаної норми Митного кодексу України, посадова особа відповідача, з метою належного здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, зобов`язана здійснити перевірку усіх числових показників складових заявленої позивачем митної вартості імпортованого вантажного автомобіля, зокрема і витрат на транспортування автомобіля.

З цією метою посадовою особою відповідача, у відповідності до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, уповноваженій особі позивача - митному брокеру направлено електронну вимогу щодо надання додаткових документів, зокрема виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки.

Також представником позивача зазначено, що попередньо позивачем у Рівненській митниці уже здійснювалось митне оформлення вантажних автомобілів, імпортованих за тим же контрактом від 07.04.2021 №05/04/2021. Так, згідно відзиву на позовну заяву та долучених представником відповідача до матеріалів справи копій документів суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Твоє Авто Плюс» за митною декларацією від 21.12.2022 № 22UA204060014828U1, в межах контракту від 07.04.2021 №05/04/2021, здійснювалось митне оформлення подібного вантажного автомобіля марки «MAN» модель «TGX 26.460», із тим же роком виготовлення. Митна вартість даного автомобіля була визначена позивачем самостійно за значно вищим рівнем митної вартості.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

З метою здійснення митного контролю та повного з`ясування обставин та відомостей поданих до митного оформлення, посадовою особою відповідача у митного брокера також було витребувано і висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу.

Згідно матеріалів справи, уповноваженою особою позивача митним брокером на електрону вимогу митниці направлено лист від 18.04.2023 б/н, що додатково витребувані документи надаватися не будуть та просив прийняти рішення без врахування термінів, визначених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України.

Пунктом 8 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено обов`язок декларанта надати митним органам, серед інших документів, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Відповідно до положень наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження методичних рекомендацій при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», для підтвердження митної вартості обладнання, яке було в користуванні, необхідно надати документальне підтвердження його технічного стану, ступінь зносу, ліквідаційну вартість, а також: дата початку експлуатації, відомості про консервацію і види ремонту, фізичний знос, повна та залишкова балансова вартість, наявність дефектів, вироблений ресурс до списання.

Такі відомості відсутні у поданих позивачем документах до митного оформлення.

Судом також враховано, що згідно правових висновків Верховного Суду, зазначених у постанові від 08.09.2020, адміністративне провадження №К/9901/19054/18, аналіз норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду, що під час здійснення митного оформлення позивач не підтвердив належними документами, у відповідності до вимог статті 58 Митного кодексу України, відомостей щодо складових митної вартості імпортованих товарів.

Представником позивача на спростування доводів представника відповідача, не надано ґрунтовних пояснень та доказів, зокрема і щодо порушення відповідачем, при прийнятті спірного рішення №UA204000/2023/000041/2 від 18.04.2023, положень частини 2 статті 19 Конституції України, оскільки останні прийнятті митним органом відповідно до наданих повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України.

Згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000041/2 від 18.04.2023 позивачу було поставлено вимогу щодо надання додаткових документів та повідомлено про право, відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України, надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості.

Судом також вірно зазначено, що позивачем відповідно до листа від 18.04.2023 б/н було відмовлено відповідачу в наданні додатково витребуваних документів в межах частини 3 статті 53 Митного кодексу України та зазначено прохання прийняти рішення без врахування термінів, визначених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України а саме надання 10-денного терміну на подання додатково витребуваних документів та інших документів, що підтверджують складові митної вартості імпортованих товарів.

Таким чином, у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого вантажного автомобіля, у зв`язку з чим відповідач витребував додаткові документи та вказані вище розбіжності у поданих до митного оформлення документах могли бути усунуті або ж пояснені декларантом після отримання запиту митного органу, проте декларант не спростував твердження відповідача про виявлені у документах недоліки та не надав додаткових документів, які б дозволяли митниці однозначно встановити і перевірити заявлену декларантом митну вартість.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 у справі № 809/1557/17, від 10.06.2020 у справі № 1.380.2019.004752, від 28.09.2020 у справі №520/2133/19, від 10.04.2020 у справі № 822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість, є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.

Запропонувавши надати додаткові документи та інші документи на підтвердження заявлених в митних деклараціях відомостей, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.

З огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару за першим методом, у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, проте декларант жодних інших документів митному органу не подав, що стало підставою для коригування митної вартості товарів не за ціною договору (контракту).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари за самостійно обраним методом, і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган за наявності у нього сумнівів може витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 3ст. 53 Митного кодексу України.

При цьому, за змістом пункту 2 частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З урахуванням наведеного, вірним є висновок суду, що у митного органу були наявні правові підстави для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000041/2 від 18.04.2023.

Колегія суддів також вважає вірним висновок суду, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у них вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості з покликанням на реквізити митної декларації, зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

З огляду на наведене, вірним є висновок суду, що під час процедури митного оформлення ввезеного позивачем товару у митного органу були наявні правові підстави для обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару.

Враховуючи наведене, суд дійшов вірного висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Рівненською митницею правомірно, в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України з питань державної митної справи.

При цьому, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 243 ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Твоє Авто Плюс» залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі № 460/11082/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим Р. Й. Коваль Повне судове рішення складено 18.09.2023.