Постанова

від 13.09.2023 по справі 752/15156/20

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року

м. Київ

Справа №752/15156/20

Провадження № 51-4044 км 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_7 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13 лютого 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100010007803 від 14.09.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 лютого 2023 року кримінальне провадження № 12019100010007803 щодо ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України. Цивільні позови про відшкодування матеріальної шкоди залишено без розгляду.

Київський апеляційний суд ухвалою від 05 квітня 2023 року апеляційні скарги прокурора та представника потерпілої залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник потерпілого ставить питання про скасування ухвал судів першої та апеляційної інстанцій та призначення нового розгляду в суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Посилається на відсутність у суду першої інстанції підстав для закриття кримінального провадження відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, оскільки строки не були пропущені.

Вважає, що строк досудового розслідування переривався з 15 липня по 20 липня 2020 року та з 22 липня по 31 липня 2020 року, тому строк досудового розслідування закінчувався 05 серпня 2020 року.

На обґрунтування цього зазначає, що 20 січня 2020 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України. Строк досудового розслідування був продовжений до 6 місяців, тобто до 20.07.2020.

Надалі посилається на документи про рух кримінального провадження, які були долучені прокурором йвідповідно до яких:

14.07.2020 слідчим були внесені до ЄРДР відомості про відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення;

21.07.2020 прокурором були внесені відомості про відновлення провадження після відкриття матеріалів;

21.07.2020 прокурором були внесені відомості про виділення кримінального провадження щодо невстановленої особи (номер нового провадження 12020100010003948, підстава: дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень, номер первинного провадження: 12019100017803);

21.07.2020 прокурором були внесені відомості про відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення.

Ознайомлення підозрюваного та його захисників із матеріалами провадження завершилося 31.07.2020. В цей же день прокурором були внесені відомості про направлення до суду обвинувального акту. Враховуючи залишок строку, останнім днем строку досудового розслідування, на думку скаржника, є 06.08.2020.

Оскільки обвинувальний акт надійшов до суду 05.08.2020, це відбулося, на думку скаржника, у межах строку досудового розслідування.

Вважає, що повідомлення прокурора про зобов`язання ОСОБА_8 надати стороні обвинувачення доступ до доказів стороні захисту очевидно було здійснено до 28.07.2020, й захиснику обвинуваченого було відомо про завершення досудового розслідування та про можливість ознайомитися з матеріалами.

Судом не надано оцінки тому факту, що обвинуваченим і його захисником під час ознайомлення із матеріалами справи не заявлено заперечень щодо їх ознайомлення з матеріалами провадження поза межами строку досудового розслідування.

Суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином доводів апеляційної скарги, не звернув уваги на допущені судом першої інстанції порушення, а тому дійшов помилкового висновку про залишення ухвали місцевого суду без зміни.

Позиції учасників судового провадження

Представник потерпілого підтримав подану касаційну скаргу.

Прокурор та захисник заперечували проти задоволення касаційної скарги.

Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПКУкраїни.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

У цьому кримінальному провадженні зазначені вимоги закону судами виконано.

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 219 КПК України передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Вказаний строк може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Отже закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження або з фактичним направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання.

Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, має три ключові стадії: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є саме його закінчення як це передбачено у ст. 219 КПК України. Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 лютого 2021 року (справа № 344/6630/17).

Згідно з матеріалами кримінального провадження відомості про кримінальне правопорушення № 12019100010007803 внесені до ЄРДР 14 вересня 2019 року.

Слідчим у кримінальному провадженні 20 січня 2020 року повідомлено ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (т. 3 а.п. 163,164). З цього часу ОСОБА_8 набув статусу підозрюваного та йому були роз`яснені його права.

В цьому кримінальному провадженні строки досудового розслідування були продовжені: постановою прокурора від 12.03.2020 на 3 місяці, тобто до 20.04.2020 року; ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.04.2020 до 5 місяців, тобто до 20.06.2020; ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17.06.2020 до 6 місяців, тобто до 20.07.2020 (т. 4 а.п. 61-64).

Прокурором Київської місцевої прокуратури 14.07.2020 надано слідчому доручення повідомити про завершення досудового розслідування потерпілу, підозрюваного та його захисника, а також на відкриття сторонам матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України (т. 3 а.п. 158).

Після цього слідчим без відповідної дати як реквізиту документа складено повідомлення, адресоване потерпілій, про відкриття матеріалів досудового розслідування (т.3 а.п. 159).

За підписом прокурора складено повідомлення підозрюваному ОСОБА_8 про завершення досудового розслідування, й за наявності відповідних матеріалів стороні захисту запропоновано прибути до слідчого 28.07.2020 для пред`явлення та ознайомлення прокурора із зазначеними матеріалами (т. 3 а.п. 160).

Відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 28.07.2020 вбачається, що ознайомлення підозрюваного та його захисника із першим томом справи відбулося 28.07.2020, із другим томом - 31.07.2020 року (т. 3 а.п. 86-91).

У реєстрі матеріалів досудового розслідування, який долучений до обвинувального акту, не міститься інформації щодо зупинення/відновлення провадження та виділення матеріалів досудового розслідування (т. 1 а.с. 7-12)

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним підтвердженням стороною обвинувачення завершення досудового розслідування і відкриття для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК матеріалів досудового розслідування є або документи, що підтверджують особисте вручення відповідному учаснику кримінального провадження повідомлення про відкриття для ознайомлення матеріалів справи (зокрема, особисті розписки підозрюваного, захисника), або докази про направлення такого повідомлення на адресу, вказану для листування.

За змістом ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строк досудового розслідування.

Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 24 жовтня 2022 року (справа № 216/4805/20, провадження № 51-4684 кмо 21) сформульовано висновок про те, що відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК (в редакції Закону України № 2201-IX від 14.04.2022 року) не включається у строк досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.

День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.

За змістом положень частин 9, 10 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - прокурору, факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Тобто підтвердженням завершення ознайомлення сторонами з матеріалами досудового розслідування і виконання вимог ст. 290 КПК України є письмовий документ про таке ознайомлення або сплив строку для ознайомлення, визначеного ухвалою слідчого судді. Лише після цього перебіг строку досудового розслідування продовжується.

У цьому кримінальному провадженні прокурором складено повідомлення підозрюваному ОСОБА_8 про завершення досудового розслідування, однак телефонограм, розписок про особисте вручення чи направлення повідомлення про завершення досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, інших належних доказів того, що стороні захисту було повідомлено про доступ до матеріалів кримінального провадження з 14.07.2020 до закінчення строку досудового розслідування, визначеного ухвалою слідчого судді, матеріали кримінального провадження не містять.

За умови відсутності доказів належного вручення чи направлення стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування, яке стає початковим моментом відліку для зупинення строку досудового розслідування за правилами ч. 5 ст. 219 КПК України, ознайомлення сторони захисту із матеріалами кримінального провадження поза кінцевим строком досудового розслідування необхідно вважати таким, що відбулося поза межами строку досудового розслідування.

У зв`язку з цим висновок місцевого суду про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України є правильним, оскільки ґрунтується на об`єктивно з`ясованих фактах щодо руху цього кримінального провадження.

Твердження представника потерпілого про те, що строк досудового розслідування переривався з 15 липня по 20липня 2020 року та з 22 липня по 31липня 2020 року, є безпідставними. Фактично представник потерпілого за змістом своїх доводів вказує на те, що вказані періоди часу не повинні включатися у строк досудового розслідування.

У якості підстав для такого не включення він посилається на те, що в матеріалах кримінального провадження є доручення прокурора Київської місцевої прокуратури слідчому від 14.07.2020 повідомити про завершення досудового розслідування потерпілій, підозрюваному та його захисникові (т. 3 а.п. 158).

Однак доручення на вчинення певної процесуальної дії не може ототожнюватися з фактом вчинення такої дії. Належного документу про завершення досудового розслідування саме 14.07.2020, а також про повідомлення сторонам кримінального провадження про відкриття матеріалів досудового розслідування, чи про належне вручення або направлення їм такого документу, матеріали кримінального провадження не містять. А тому немає підстав вважати, що строк з 15.07.2020 (наступний день після дати видання вказаного вище доручення) по 20.07.2020 (останній день строку досудового розслідування), а саме 6 днів, не включається у строк досудового розслідування.

Також представник потерпілого посилається на долучені прокурором документи про рух кримінального провадження, з якого вбачається, що 21.07.2020 було виділено із даного провадження № 12019100010007803 провадження № 12020100010003948, у зв`язку з чим слідчим відновлювалося кримінальне провадження після того, як строк досудового розслідування нібито перестав тривати у період з 15 липня по 20 липня 2020 року, про що вказувалося вище. Томувважає, що період із 22.07.2020 (наступний день після відновлення кримінального провадження) по 31.07.2020 (дата, коли сторона захисту фактично закінчила ознайомлення з матеріалами справи) не входить в строк досудового розслідування.

Однак саме по собі виділення із кримінального провадження № 12019100010007803 (дане провадження) іншого провадження за № 12020100010003948 щодо невстановленої особи з підстав, що дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень, не впливає на перебіг строку досудового розслідування в цьому провадженні. Також не зазначено, з яких підстав у такому разі слідчий взагалі ухвалював рішення про відновлення провадження.

З огляду на це внесення прокурором даних до ЄРДР про те, що у зв`язку з таким виділенням було відновлено провадження у справі жодним чином не може підтверджувати той факт, що строк досудового розслідування за певний раніше завершений період не включається у строк досудового розслідування.

Крім цього, електронні дані ЄРДР щодо руху кримінального провадження не можуть за змістом замінити собою відповідний процесуальний документ, необхідність складення якого передбачена КПК України.

Апеляційний суд переглянув ухвалу суду першої інстанції за апеляційними скаргами прокурора та представника потерпілого, належно перевірив усі наведені в них доводи, які за суттю та змістом аналогічні доводам, викладеним у касаційній скарзі представника потерпілого, й обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог сторони обвинувачення. Ухвала апеляційного суду є вмотивованою та відповідає вимогам ст. 419 КПКУкраїни.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах провадження в межах доводів касаційної скарги не встановлено.

Тому, керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13 лютого 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу представника потерпілого - без задоволення.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3