Рішення

від 03.08.2006 по справі 11420-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11420-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

03.08.2006Справа №2-20/11420-2006

За позовом : Багатофункціонального сільськогосподарського виробничого кооперативу „Суворовський”, Сакський район, с. Суворове, вул. Суворовская 25А,    

До  відповідача :  Товариства з обмеженою відповідальністю „Біас”, Сакський район, с. Суворове, вул. Суворовська 25А    

Про визнання угоди недійсною, повернення отриманого

                                                                                                           Суддя Луцяк М. І.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача : Кубалов К.Т., ліквідатор,  Гріценюк І. Ю., за дов-тю  

Від відповідача : Носов В.В., предст., дов. пост., Швец І. Ю., директор     

Обставини справи:

Багатофункціональний СВК „Суворовський” в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кубалова К. Т.  звернувся у господарський суд АРК в із позовом до ТОВ „Біас” про визнання недійсним договору підряду № 41 від 03.10.2005 р. про виконання робіт з підготовки і сівбі земельних угідь на площі 240 га у 4,7,10 кадастрових ділянках БСВК „Суворовський” для ТОВ „Біас” та повернення  отриманого по даній угоді сторонам.

Позовні вимоги обґрунтовувались порушенням вимог ст. 12, 13 закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” при укладанні спірного договору, фіктивністю документації щодо виконання договору, оскільки бухгалтерська документація позивача не містить доказів отримання  зерна для посівів, прав користування землею відповідачу не передавалося. Також робилися посилання на заниження ціни послуг за договором, відсутність доказів внесення коштів БСВК „Суворовський” , завдання збитків кооперативу та його кредиторам спірним договором, укладеним  заінтересованими особами, що згідно п. 10, 11 ст. 17,  ст. 25 закону по банкрутство є підставою для визнання  договору недійсним.          

Ухвалою господарського суду АР Крим від 04.07.2006р. задоволено клопотання позивача про забезпечення позову та накладений  арешт на  незавершене виробництво зернових на площі 240 га, на 4-й 7-й, 10-й кадастрових ділянках земельних угідь у с. Суворове, Сакського району АРК, згідно схеми розпаювання земель КСП „Суворовське” по договору підряду № 41 від 03.10.2005р., а також покладений обов'язок обслуговування та збереження посівів на 4-й, 7-й, 10-й кадастрових ділянках на ліквідатора БСВК „Суворовський” Кубалова Казбека Таймуразовича.

Відповідачем письмового відзиву на позов не надавалося.

Справа розглядається за наявними матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.    

Розглянувши матеріали справи,  заслухавши пояснення представників сторін , суд -

УСТАНОВИВ:

За договором підряду № 41 від 03.10.2005 р. ТОВ „Біас” в особі директора  Швеца Ігоря Юрійовича – замовник доручало, а багатофункціональний сільськогосподарський виробничий кооператив „Суворовський” в особі голови Соколова Анатолія Мойсейовича - виконавець зобов'язувався на свій риск виконати роботи з підготовки грунту та посіву на земельних угіддях площею 240 га в  4, 7, 10 кадастрових ділянках згідно схеми розпаювання земель КСП „Суворовське”, що мали бути прийняті та оплачені замовником.     

Для виконання робіт замовник зобов'язувався надати матеріали : зерно пшениці у кількості 30 500 кг. за ціною 500 грн. за тонну, зерно ячменю озимого у кількості 19 000 кг. за ціною 500 грн. за тонну.          

За розділом 5 договору оплата виконаної роботи мала здійснюватися за договірною ціною у 60 грн. за гектар з урахуванням ПДВ, при цьому витрати підрядника мали відшкодовуватися  з цих же сум.      

Права та обов'язки сторін, строки, порядок розрахунків, інші умови визначалися певними розділами договору.    

На час подачі  позову у провадженні господарського суду АРК знаходиться справа про банкрутство   БСВК „Суворовський” № 2-8/2670-2006, до боржника застосовано судову процедуру ліквідацію згідно постанови від 07.03.2006р., ліквідатором є арбітражний керуючий   Кубалов К. Т.

Згідно із абзацом  дванадцятим  частини  першої  статті 25 закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 2343 з підстав,  передбачених частиною  десятою  статті  17  закону, ліквідатор може подавати до господарського суду заяви про визнання недійсними угод  боржника. Такими підставами згідно ч. 10 ст. 17 є завдання збитків боржнику виконанням договору, довгостроковість договору, створення договором умов, що перешкоджають відновленню платоспроможності.     

Відповідно до ст. 33  Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалою господарського суду АРК від 12.09.05 р. у справі 2-8/12575-2005 про банкрутство БСВК „Суворовський” ( новий номер справи на 2006 р. -  2670-2006)  було введено процедуру розпорядження майном,  призначено розпорядником арбітражного керуючого Кубалова К. Т.  Згідно п. 11 резолютивної частини вказаної ухвали боржнику заборонялося вчинення дій по відчуженню майна боржника, внесення активів до статутних фондів підприємств, що утворюються.  

З порушенням провадження у справі про банкрутство, введенням процедури розпорядження майном законом „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (ст. 12, 13) передбачено певні обмеження щодо боржника, як то ведення мораторію на задоволення вимог кредиторів,  заборони боржнику без згоди розпорядника майном приймати ряд рішень, у тому числі стосовно розпорядження майном, укладати певні  угоди.  

Спірна угода не містить положень щодо відчуження БСВК „Суворовський” майна,  позивачем не вказано які саме конкретні положення ст. 12, 13 закону про банкрутство є порушеними спірним  договором, чим це підтверджено.     

Отже, у частині посилань позивача на порушення оскаржуваним правочином  вимог ст. 12, 13 закону позивачем не виконано обов'язок доведення.

Щодо інших підстав позову суд дійшов наступного.    

Як вбачається зі справи, Щвець І. Ю., який підписував спірний договір як директор ТОВ „Біас”, водночас займав посаду заступника голови з виробництва  кооперативу „Суворовський” згідно розпорядження від 03.11.03 р.  Отже, спірний договір є укладеним боржником із заінтересованою особою в розумінні закону про банкрутство (ст. 1).

Відповідно до закону про банкрутство на арбітражного керуючого у рамках справи покладаються обов'язки (ч. 9 ст. 13, ч. 1 ст. 25)   стосовно аналізу фінансової, господарської діяльності боржника, його становища.  

Суду надавалися копії договорів оренди земельних ділянок  (паю) із фізичними особами від 2005 р., за якими земельні ділянки   в  4, 7, 10 кадастрових ділянках згідно схеми розпаювання земель КСП „Суворовське”, що є позначені у спірному договорі, передавалися в оренду саме БСВК „Суворовський”, який приймав на себе обов'язок вносити відповідну платню за користування землею. Доказів щодо передачі прав користування землею ТОВ „Біас”, встановлення відповідної плати за це  не подавалося.    

Згідно акту ревізії фінансово-господарської діяльності БСВК „Суворовський”, затвердженого ліквідатором 20.06.06 р., за наявною документацією  фактичні витрати на 1 га засіяної загальної площі під врожай  2004 р. складали 297, 22 грн., під врожай 2005 р. – вже 307, 16 грн., планові витрати під врожай 2006 р. визначалися також у 307, 16 грн. на гектар.

Отже, встановлена у спірному договорі 2005 р. сума винагороди підряднику  (ціна) у 60 грн. вочевидь є такою, що завдає збитків боржнику та свою чергу і його кредиторам,  виконання такого договору створює умови не для відновлення платоспроможності боржника, а для його остаточної ліквідації.

Відповідачем не надавалось доказів, які б спростовували збитковість укладеного боржником із заінтересованою особою договору.

Згідно із статутом (р. 3) основною ціллю діяльності кооперативу „Суворовський” є отримання прибутку та збільшення доходів членів кооперативів.   

Згідно із ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України    юридична  особа  набуває  цивільних  прав  та обов'язків і здійснює їх через свої органи,  які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа,  яка відповідно до установчих  документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в  інтересах  юридичної  особи,  добросовісно  і  розумно  та   не перевищувати своїх повноважень.

Виходячи з встановлених обставин щодо збитковості, вчинений керівним органом боржника спірний правочин не є таким, що укладений в інтересах юридичної особи з дотриманням вимог ст. 92 ЦК України.     

Згідно із ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з наведених обставин суд вважає, що спірний договір є таким, що має бути визнано недійсним в силу спеціальних норм закону України „Про відновлення платоспроможності   боржника або визнання його банкрутом” та  ст. 92, 203, 215 ЦК України.   

Стосовно ж посилань  позивача на фіктивність документів, спірного договору суд не вбачає наявності належних доказів стосовно вчинення спірного правочину без наміру створення  правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, посилання на невиконання обов'язків за договором ще не є підставою вважати договір фіктивним згідно із ст. 234 ЦК України.

У зв'язку з визнанням спірного договору недійсним, за вимогою сторони, судом згідно закону, ст. 216 ЦК України  має бути застосовано наслідки недійсності правочину.

Згідно із ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії.

Для залучення до матеріалів справи оригіналу чи належно засвідченої копії акту прийому-передачі зерна від відповідача до позивача за договором № 41 від 30.10.05 р. не подавалась, наявна незасвідчена копія акту, яка до того ж датована 04 жовтня 2004 р., не може бути таким доказом.

Таким чином, підстав для повернення позивачем зерна, яке мало передаватися за визнаним недійсним договором  відповідачу, не має.        

Підлягають поверненню сплачені ТОВ „Біас” за договором  14 400 грн., про що вказувалось в акті ревізії, затвердженому ліквідатором від 20.06.06 р.     

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З обліком викладеного, керуючись ст.  49, 82- 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -     

ВИРІШИВ:

1.)          Позовні вимоги задовольнити.

2.)          Визнати недійсним договір підряду № 41 від 03.10.2005 р. про виконання робіт з підготовки і сівбі земельних угідь на площі 240 га у 4,7,10 кадастрових ділянках БСВК „Суворовський” для ТОВ „Біас”.

3.)          Зобов'язати Багатофункціональний сільськогосподарський виробничий кооператив „Суворовський” (Сакський район АР Крим, с. Суворове, вул. Суворовская 25А, ідентифікаційний код 00852594) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Біас” (Сакський район АРК, с. Суворове, вул. Суворовська 25А, ідентифікаційний код 33130746) 14 400 грн. у зв'язку з визнанням недійсним договору підряду № 41 від 03.10.2005 р.       

4.)          Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю „Біас” (Сакський район АРК, с. Суворове, вул. Суворовська 25А, ідентифікаційний код 33130746) на користь Багатофункціонального сільськогосподарського виробничого кооперативу „Суворовський” (Сакський район АР Крим, с. Суворове, вул. Суворовская 25А, ідентифікаційний код 00852594) 102 грн. витрат з оплати держмита та 118 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.  

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення відповідно до ст. 84 ГПК України   оформлено  та підписано 18.08.2006 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Луцяк М.І.