Рішення

від 19.09.2023 по справі 181/756/23

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 181/756/23

Провадження № 2/181/177/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2023 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

за участю секретаря судового засідання Острянин В.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Межова цивільну справу за позовом Керівника Першотравенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Керівник Першотравенської окружної прокуратури 01 червня 2023 року звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації, вказавши в обґрунтування своїх позовних вимог, що ОСОБА_2 , який є громадянином російської федерації, (зареєстроване місце проживання : російська федерація, Курська область, Бєловський район, х. Пєнський), на підставі державного акту на право приватної власності на землю ЯМ № 351250, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на права постійного користування землею, договір оренди землі за № 122260001000878 від 02 листопада 2012 року отримав у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 1222655100:03:001:0673 площею 6,2076 га, яка розташована на території Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

30.01.2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Межівської селищної ради Капліна О.В. зареєстровано право власності на вищезазначену земельну ділянку за громадянином російської федерації ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1757378412226 (номер відомостей про речове право 30136423).

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, земельна ділянка кадастровий номер 1222655100:03:001:0673, площею 6,2076 га, за категорією земель відноситься до земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на момент звернення з даним позовом до суду, громадянин російської федерації ОСОБА_2 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1222655100:03:001:0673, а отже вказана земельна ділянка перебуває в його власності більше 10 років.

Наведені обставини свідчать, що громадянин російської федерації ОСОБА_2 , набувши у 2012 році спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення у власність, вимоги закону щодо її відчуження протягом одного року не виконав, що є підставою для припинення його права власності на вказану земельну ділянку шляхом її конфіскації, тому позивач просить припинити громадянину російської федерації ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1222655100:03:001:0673, площею 6,2076 га, за категорією земель відноситься до земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території: Дніпропетровська область, Синельниківський (колишній Межівський) район.

01 червня 2023 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Філь О.Є.

05 червня 2023 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, надано відповідачу 15 - денний строк на подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження та призначено підготовче засідання на 04 липня 2023 року.

04 липня 2023 рок підготовче засідання відкладено на 25 липня 2023 року.

25 липня 2023 рок підготовче засідання відкладено на 29 серпня 2023 року.

У підготовчому засіданні представник позивача Першотравенської окружної прокуратури позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у підготовче засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлений належним чином. Інших клопотань від сторін не надійшло, справу призначено до судового розгляду на 12 вересня 2023 року.

12 вересня 2023 року розгляд справи відкладено на 19 вересня 2023 року.

У судовому засіданні представник позивача Першотравенської окружної прокуратури позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав.

Згідно ст.281 ЦПК України по справі ухвалено заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , який є громадянином російської федерації, (зареєстроване місце проживання : російська федерація, Курська область, Бєловський район, х. Пєнський), на підставі державного акту на право приватної власності на землю ЯМ № 351250, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на права постійного користування землею, договір оренди землі за № 122260001000878 від 02 листопада 2012 року отримав у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 1222655100:03:001:0673 площею 6,2076 га, яка розташована на території Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (а.с.19).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 30.01.2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Межівської селищної ради Капліною О.В. зареєстровано право власності на вищезазначену земельну ділянку за громадянином російської федерації ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1757378412226 (номер відомостей про речове право 30136423) (а.с.21-22).

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, земельна ділянка кадастровий номер 1222655100:03:001:0673, площею 6,2076 га, за категорією земель відноситься до земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.19).

Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на момент звернення з даним позовом до суду, громадянин російської федерації ОСОБА_2 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1222655100:03:001:0673, а отже вказана земельна ділянка перебуває в його власності більше 10 років.

В силу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня2009 року, Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст.41 Конституції України).

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 22 ЗК України).

За змістом ч. ч. 3-4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно п.ест.140ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.в ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: конфіскації земельної ділянки.

Положеннями ч. ч.1, 2, 4 ст. 145 ЗК України визначено, що якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не дотримано, передбаченої земельним законодавством, процедури щодо відчуження набутої в порядку спадкування земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року, така земельна ділянка з кадастровим номером 1222655100:03:001:0673 підлягає конфіскації за рішенням суду.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваних земельних ділянок, оскільки останній мав достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак до цього часу земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №513/444/15-ц від 23 січня 2018 року.

За таких обставин, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги Керівника Першотравенськоїокружної прокуратурив інтересахдержави вособі:Головного управлінняДержгеокадастру уДніпропетровській областіпро припиненняправа власностіна земельнуділянку шляхомїї конфіскації підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.141 ЦПК України, а саме сплачений позивачем при поданні позову до суду судовий збір в сумі 2684,00 гривні слід стягнути на його користь з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,265ЦПК України,ст.ст.81,140,143,145ЗК України,ст.41Конституції України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Керівника Першотравенськоїокружної прокуратурив інтересахдержави вособі:Головного управлінняДержгеокадастру уДніпропетровській областіпро припиненняправа власностіна земельнуділянку шляхомїї конфіскації задовольнити.

Припинити громадянину російської федерації ОСОБА_2 (адреса реєстрації: російська федерація, 643, Курська область, Бєловський район, х. Пєнський, РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1222655100:03:001:0673, площею 6.2076 га, за категорією земель відноситься до земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; розташовану на території: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.09.2019 року (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1757378412226), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39835428).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м.Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м.Київ код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Межівським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Дата складання повного тексту рішення 19 вересня 2023 року.

Суддя О. Є. Філь