Постанова

від 06.09.2023 по справі 914/2618/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2023 р. Справа №914/2618/16(914/1194/23)

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЖелік М.Б.

суддів Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний експортно імпортний банк України (АТ Укрексімбанк) №0000606/20627-23 від 28.06.2023 (вх.ЗАГС. №01-05/2196/23 від 10.07.2023)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.06.2023 (суддя Морозюк А.Я., повний текст складено 16.06.2023), постановлену за результатами розгляду заяви позивача про забезпечення доказів

у справі № 914/2618/16 (914/1194/23)

за позовом: Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України, м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Фалькон Агро Груп, м. Кропивницький

до відповідача-2: Арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича, м. Київ

до відповідача-3: Української Універсальної біржі Капітал, м. Київ

до відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю Протеїн-продакшн, м. Львів

про: витребування майна та визнання правочинів недійсними

у межах справи №914/2618/16

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Профстоун, с. Мила, Києво-Святошинський район, Київської області

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю Протеїн-продакшн (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 115-Б, каб. 414, ідентифікаційний код 34448613)

за участю представників:

від апелянта (позивача): Шандарівський Т.Г. - представник;

від відповідача-2: арбітражний керуючий Струць М.П.

від інших учасників: не з`явились

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.06.2023 у справі №914/2618/16(914/1194/23) у задоволенні заяви Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України №0000606/17763-23 від 05.06.2023 про забезпечення господарським судом доказів у справі №914/2618/16 (914/1194/23) в порядку ст.ст. 110, 111 ГПК України відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.06.2023 та ухвалити нове рішення, яким задоволити заяву Акціонерного товариства Державний експортно імпортний банк України (АТ Укрексімбанк) про забезпечення доказів та забезпечити докази у справі №914/2618/16 (914/1194/23):

- шляхом витребування від ліквідатора ТзОВ Протеїн-Продакшн арбітражного керуючого Струця М.П. (свідоцтво: №1444 від 08.08.2013, адреса: вул. Старокиївська, 10 И, корпус 7, офіс 104, м. Київ) копії звіту про оцінку майна ТзОВ Протеїн-Продакшн: нерухомого та рухомого майна основних засобів, капітальних інвестицій та виробничих запасів, виконаний суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю Експертно-консультаційний центр від 03.07.2019 №115/2;

- шляхом витребування від суб`єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Експертно-консультаційний центр (ідентифікаційний код 32912846, адреса: 03124, м. Київ, вул. М. Василенка, буд. 7-А) копії звіту про оцінку майна ТзОВ Протеїн-Продакшн: нерухомого та рухомого майна - основних засобів, капітальних інвестицій та виробничих запасів, виконаний суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю Експертно-консультаційний центр від 03.07.2019 №115/2.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.07.2023 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.07.2023, після усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 23.08.2023.

22.08.2023 на адресу суду від відповідача-2 та відповідача-4 надійшли відзиви на апеляційну скаргу (вх. №01-04/5560/23 та вх.№01-04/5559/23).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 розгляд справи відкладено на 06.09.2023.

В судовому засіданні 06.09.2023 представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив оскаржену ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити заяву позивача про забезпечення доказів.

Відповідач-2 проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржену ухвалу без змін.

Інші учасники справи явку в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи те, що явка сторін не визнавалась судом обов`язковою, клопотань про відкладення розгляду справи та повідомлень про поважність причин неявки сторін на адресу суду не надходило, а також зважаючи на необхідність дотримання принципу розумності строків розгляду справи судом, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників сторін, що не з`явилися.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта та арбітражного керуючого, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заяви про забезпечення позову та оскарженої ухвали.

Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до Господарського суду Львівської області в межах справи №914/2618/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Протеїн-продакшн» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалькон Агро Груп» (відповідача-1), арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича (відповідача-2), Української Універсальної біржі «Капітал» (відповідача-3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Протеїн-продакшн» (відповідача-4) про витребування з чужого незаконного володіння нерухомого та рухомого майна, що було реалізоване на аукціоні з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Протеїн-продакшн» в процедурі банкрутства, визнання недійсними результатів аукціону та визнання недійсними правочинів договорів купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що банк не був учасником аукціону з реалізації в тому числі і заставного майна, вважає, що за рахунок АТ «Укрексімбанк» як іпотекодержателя та заставодержателя переможець аукціону (ТзОВ «Фалькон Агро Групп») набув право власності на заставне майно, яке не міг набути, з огляду на те, що:

- підготовка та проведення аукціону 27.09.2019 з реалізації заставного майна, 27.09.2019 з реалізації заставного майна, що було включено ліквідатором в лот №1 (майновий комплекс, що перебуває в заставі (іпотеці) АТ «Укресімбанк»)) відбулось з порушенням встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених діючим на той час законодавством з питань банкрутства, а саме правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону;

- ТзОВ «Фалькон Агро Групп» (покупець) не є добросовісним набувачем, враховуючи його пов`язаність із боржником (відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником та єдиним часником покупця ТзОВ «Фалькон Агро Групп» є юридична особа ТзОВ «Фалькон Агро», яка під час провадження у справі №914/2618/16 про банкрутство боржника здійснювала господарську діяльність та використовувала потужності заводу ТзОВ «Протеїн-продакшн»);

- була зупинена дія ухвали суду першої інстанції від 08.08.2019, згідно з якою цей суд, зокрема, надав згоду на продаж заставного майна боржника (ухвала суду апеляційної інстанції від 26.09.2019 у цій справі);

- діяла судова заборона ліквідатору та торгівельній організації вчиняти дії у справі №914/2618/16 з проведення аукціону(ів) з продажу та/або у будь-який спосіб здійснювати заходи з реалізації/відчуження заставного майна боржника, що є предметом забезпечувальних договорів (ухвала суду апеляційної інстанції від 26.09.2019 у цій справі);

- ліквідатору та торгівельній організації було відомо про наявність судової заборони вчиняти дії щодо проведення аукціону з продажу заставного майна (копії ухвал від 26.09.2019 особисто під підпис вручено ліквідатору разом з повідомленням від 26.09.2019 №0017600/19-1064 про заборону вчиняти дії з реалізації майна, направлені на офіційні електронні адреси ліквідатора та торгівельної організації);

- ліквідатор та торгівельна організація діяли недобросовісно, коли визначили для подання заявок особами, які зацікавлені в придбанні майна боржника на аукціоні, нерозумний строк (строк, в який зацікавлені особи могли б фактично ознайомитись з оголошенням, потужностями підприємства, його технічними даними, системою роботи тощо, подати заявки на участь в аукціоні та сплатити гарантійні внески (10% від початкової ціни продажу лоту, без ПДВ), склав лише 4 робочі дні, тобто 20 робочих годин);

- перешкоджання та недопуск до місця проведення аукціону представника ЗМІ підтверджується актом, складеним 27.09.2020, що є порушенням ст.63 Закону про банкрутство (який діяв на момент проведення аукціону);

- не виконання ліквідатором протокольних рішень комітетів кредиторів у справі про банкрутство, якими було зобов`язано ліквідатора вжити заходів зі здійснення оцінки майна боржника шляхом залучення суб`єктів оціночної діяльності/оцінювача, звітування за результатами отриманої оцінки майна перед комітетом кредиторів та заставним кредитором, направлення заставному кредитору клопотання про надання згоди на продаж майна після проведення його оцінки;

- умисне приховування ліквідатором результатів проведеної оцінки вартості майна;

- факт наявності повідомлення про мінування об`єкта, на якому було проведено аукціон.

Зокрема, щодо невідповідності визначення вартості заставного майна ліквідатором позивач зазначав, що відповідно до інформації до оголошення про проведення аукціону з продажу майнового комплексу боржника ліквідатором визначено, що початкова вартість лоту №1 складає 47 786 370,00 грн., а початкова вартість лоту №2 складає 3 129 792,00 грн. без ПДВ, при цьому, визначена ліквідатором початкова вартість майна, яке запропоновано до продажу, що є предметом застави/іпотеки за іпотечним договором та договорами застави є сумнівною, необґрунтованою, непогодженою із заставним кредитором АТ «Укрексімбанк», занадто низькою та яка не відповідає ринковій вартості, оскільки ліквідатор не проінформував та не надав копії висновків та звітів за результатами оцінки. Натомість, враховуючи умови договорів іпотеки та застави щодо періодичної переоцінки заставного майна, сертифіковані оцінювачі банку склали висновки щодо переоцінки майна банкрута від 27.06.2019 та від 26.07.2019, відповідно до яких загальна ринкова вартість майна за іпотечним договором та договором застави становить 1 087 133 766,29 грн.

Також позивач зазначає під час провадження у справі №914/2618/16 про банкрутство боржника, арбітражний керуючий Струць М.П., який виконував обов`язки розпорядника майна, а згодом ліквідатора, долучив до матеріалів справи копію «Висновку по визначенню ринкової вартості майна» боржника від 03.11.2016, який виконано ПП «Міжрегіональний консалтинговий центр «Паритет», відповідно до якого ринкова вартість майна боржника, в тому числі і заставного майна становить 292 336 666,80 грн. В подальшому, під час ліквідаційної процедури у справі №914/2618/16 про банкрутство боржника ліквідатором було замовлено, а ТзОВ «Експертно-консультаційний центр» було проведено оцінку майна боржника. Відповідно до цього висновку від 03.07.2019 ринкова вартість майна боржника, в т.ч. і майно, що є предметом іпотеки/застави становить 50 916 162,00 грн. Зазначене має пріоритетне значення, оскільки не забезпечує конкурентного продажу майна.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи №914/2618/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Протеїн-продакшн» за правилами загального позовного провадження, та відкрито провадження у справі.

06.06.2023 позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів у справі в порядку ст.ст. 110, 111 ГПК України, в якій просив суд: забезпечити доказ у справі №914/2618/16 (914/1194/23), шляхом витребування від ліквідатора ТзОВ Протеїн-Продакшн арбітражного керуючого Струця М.П. (свідоцтво: №1444 від 08.08.2013, адреса: вул. Старокиївська, 10 И, корпус 7, офіс 104, м. Київ) копії звіту про оцінку майна ТзОВ Протеїн-Продакшн: нерухомого та рухомого майна основних засобів, капітальних інвестицій та виробничих запасів, виконаний суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю Експертно-консультаційний центр від 03.07.2019 №115/2; забезпечити доказ у справі №914/2618/16 (914/1194/23), шляхом витребування від суб`єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Експертно-консультаційний центр (ідентифікаційний код 32912846, адреса: 03124, м. Київ, вул. М. Василенка, буд. 7-А) копії звіту про оцінку майна ТзОВ Протеїн-Продакшн: нерухомого та рухомого майна - основних засобів, капітальних інвестицій та виробничих запасів, виконаний суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю Експертно-консультаційний центр від 03.07.2019 №115/2.

Відповідач-1 (ТзОВ Фалькон Агро Груп) у запереченнях на заяву позивача про забезпечення доказів, зазначав про відсутність необхідності у витребуванні звіту про оцінку майна, порушення встановленої процесуальним законом процедури подання заяви про витребування доказів, адже витребування доказів через механізм їх забезпечення є безпідставним, крім того, вказував, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.01.2023 у справі №914/2618/16 вже було відмовлено у задоволенні клопотання банку від 06.10.2022 №0000606/31960-22 про витребування господарським судом доказів.

Відповідач-4 (ТзОВ Протеїн-Продакшн в особі ліквідатора арбітражного керуючого Струця М.П.) у запереченнях на заяву позивача про забезпечення доказів зазначав, що банком не доведено необхідність забезпечення витребуваного доказу, оскільки сам звіт про оцінку майна ТзОВ Протеїн-Продакшн не впливає на правомірність проведення торгів чи визначення вартості майна. Також, ліквідатор повідомив, що на виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 17.04.2023 у справі №914/2618/16(914/1194/23) було подано заяву Вих. №01-20-09-05-23-1 від 09.05.2023 про долучення до матеріалів справи, серед іншого, копії витягу з оцінки висновку про вартість майна нерухомого та рухомого майна - основних засобів, капітальних інвестицій та виробничих запасів ТОВ Протеїн-Продакшн, рецензії громадської організації ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ФАХІВЦІВ ОЦІНКИ на звіт про оцінку майна: нерухомого та рухомого майна - основних засобів, капітальних інвестицій та виробничих запасів ТОВ Протеїн-Продакшн, рецензії Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз на звіт про оцінку майна: нерухомого та рухомого майна - основних засобів, капітальних інвестицій та виробничих запасів ТОВ Протеїн-Продакшн. Таким чином, на думку ліквідатора, звіт про оцінку майна ТзОВ Протеїн-Продакшн щодо визначення стартової ціни не є належним та достовірним доказом, оскільки не може підтвердити обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Місцевий господарський суд, постановляючи оскаржену ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення доказів, дійшов висновку про те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено наявність підстав припускати, що зазначений доказ може бути втрачений, або його подання стане згодом неможливим або утрудненим.

Узагальнені доводи апелянта та заперечень відповідача-2, відповідача-4.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржену ухвалу постановлено з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для вирішення справи, та з порушенням норм процесуального права.

На підтвердження наявності підстав для скасування ухвали про відмову у забезпеченні доказів апелянт наводить наступні доводи:

- ухвалою від 17.04.2023 про відкриття провадження у справі арбітражного керуючого Струця М.П. було зобов`язано надати всі документи, які підтверджують підготовку і проведення аукціону з продажу спірного майна та документи, складені в результаті його проведення, однак, до відзиву на позов ліквідатор подав лише копію висновку про вартість майна, при цьому копію повного звіту про оцінку майна до матеріалів справи долучено не було, хоча даний доказ наявний в ліквідатора;

- підставами визнання недійсними результатів аукціону та визнання недійсними правочинів у цьому позові заявлено невідповідність визначення ліквідатором вартості заставного майна;

- у позовній заяві банк зазначав, що не може самостійно подати такого доказу як звіт про оцінку майна, оскільки не є стороною договору на проведення оцінки, а ліквідатор ухиляється від надання доказу на неодноразові запити банку;

- в ухвалі не зазначено на підставі дослідження та оцінки яких доказів та встановлених обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення доказів, зокрема, не надав оцінки листу ліквідатора №02-01-914/2618/13-05-21-1 від 13.05.2021 (наявна в матеріалах справи про банкрутство боржника) про те, що в результаті обшуку документи щодо процедури банкрутства були вилучені органом досудового розслідування; саме вказаний лист ліквідатора свідчить про те, що доказ міг бути втрачений чи його подання стане згодом неможливим чи утрудненим;

- не зважаючи на те, що матеріалами справи про банкрутство підтверджено, що доказ може бути втрачено або його подання згодом стане неможливим чи утрудненим, суд дійшов висновку про недоведеність цього припущення позивачем, що свідчить про однобічний підхід при постановленні ухвали, який є несумісним з принципом рівності сторін, а також про порушення судом ст.129 Конституції України, недотримання ст.7, чю1 ст.86 ГПК України;

- суд першої інстанції в порушення ст.7 ГПК України щодо здійснення правосуддя на засадах рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, не надав правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, що підтверджують правову позицію кредитора, викладену в заяві про забезпечення доказів, чим порушив приписи ст.73, 76, 77 та недотримався вимог ст.86 ГПК України;

- визначена ліквідатором початкова вартість майна є сумнівною, необґрунтованою, непогодженою із заставним кредитором боржника та комітетом кредиторів, занадто низькою та такою, яка не відповідає ринковій вартості, оскільки ліквідатором не було проінформовано та відповідно не надано копій звіту (звітів) боржника за результатами проведеної оцінки майна боржника, при цьому копія висновку про вартість майна не є доказом, оскільки Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що висновок про вартість майна є лише однією зі складових частин звіту та не заміняє собою останній, в т.ч. в разі складання стислого звіту;

- за висновками щодо переоцінки заставного майна від 27.06.2019 та від 26.07.2019, складеними на замовлення банку, загальна ринкова вартість майна за іпотечним договором та договором застави становить 1 087 133 766,29 грн.;

- на засіданнях комітету кредиторів 14.06.2019 та 16.08.2019 ліквідатора було зобов`язано провести оцінку майна та прозвітувати перед заставним кредитором та іншими кредиторами з наданням копій висновків та звітів за результатами оцінки майна, однак ліквідатор проігнорував ці вимоги та не надав копій звітів про оцінку кредиторам, хоча станом на час проведення засідання комітету кредиторів 16.08.2019 результати оцінки майна, проведеної 03.07.2019 вже були відомі ліквідатору; на неодноразові запити банку ліквідатор ухилявся надати копії звітів про оцінку;

- оскаржена ухвала не відповідає вимогам ст.236 ГПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Арбітражний керуючий Струць М.П. як відповідач-2 та ліквідатор ТзОВ «Протеїн-Продакшн» (відповідача-4) у відзивах на апеляційну скаргу навів наступні аргументи на спростування доводів апелянта:

- після отримання згоди на продаж забезпеченого майна та визнання таким, що не відбувся аукціону з продажу майна банкрута як цілісного майнового комплексу, ліквідатор залучив суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна та подальшого формування лотів (копії витягу з оцінки є в матеріалах справи);

- ГО «Всеукраїнська організація фахівців оцінки» та Запорізьке відділення Дніпропетровського НДІСЕ надали рецензії на звіт про оцінку майна, відповідно до яких звіт відповідає вимогам нормативно-правових документів (копії рецензій є в матеріалах справи);

- на виконання вимог ухвали суду від 17.04.2023 про відкриття провадження у справі ліквідатор надав відповідні документи, в тому числі висновки про вартість майна та рецензій на звіти про оцінку;

- апелянт вказує, що ліквідатор долучив до матеріалів справи лише копію висновку про вартість майна, проте не долучив копії повного звіту про оцінку майна, втім звіт щодо визначення стартової ціни не є належним та достовірним доказом, оскільки не може підтвердити обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог;

- апелянт ігнорує той факт, що оцінка майна фактично не впливає на вартість відчуження майна на прилюдних торгах, оскільки вона слугує лише початковою ціною, а остаточна ціна формується саме за рахунок конкуренції учасників таких торгів;

- рішення комітету кредиторів, що формально знайшли відображення у протоколах засідань від 14.06.2019 та 16.08.2019, виходили за межі повноважень комітету кредиторів, визначених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому безпідставними є доводи апелянта про приховування ліквідатором результатів оцінки майна банкрута;

- складені висновки щодо переоцінки вартості майна сертифікованими оцінювачами банку не можуть підтверджувати дійсну ринкову вартість майна, оскільки складені заінтересованими та залежними від банку особами;

- є необґрунтованим і оціночним з позиції банку твердження про те, що суд, постановляючи оскаржену ухвалу про відмову у забезпеченні доказів, зробив це без ґрунтовного вивчення усіх обставин справи;

- звернення до суду із заявою про забезпечення доказів у спосіб їх витребування без жодного обґрунтування підстав для такого аби вважати ризик втрати доказу звіту про оцінку майна банкрута є порушенням процедури отримання доказів, встановленої в Господарському процесуальному кодексі України та ґрунтується виключно на припущеннях позивача;

- дослідження листа №02-01-914/2618/13-05-12-1 від 13.05.2021 не впливає на результати розгляду поданого клопотання, оскільки у цьому листі відсутня інформація, що могла би вплинути на прийняття оскарженого судового рішення;

- суд правильно врахував, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.01.2023 у справі №914/2618/16 вже було відмовлено АТ «Укресімбанк» у задоволенні заяви про витребування доказів;

- доказ, щодо якого позивач просить вжити заходів забезпечення шляхом витребування, а саме його назва, реквізити, дата, особа володільця, були достеменно відомі позивачеві на день звернення до суду, однак, при зверненні з позовом до суду позивач не відніс вказаний доказ до числа доказів, що підтверджують позовні вимоги, не навів причин неможливості його подання, чим на думку відповідача, порушено вимоги ст.80 ГПК України;

- проігнорувавши приписи ст.ст. 80, 81 ГПК України, позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст.ст.110-112 ГПК України без наявності жодних підстав припускати, що даний засіб доказування може бути втраченим або збирання чи подання цього доказу буде утрудненим, а тому витребування такого доказу через правовий інститут забезпечення доказів є безпідставним;

- закріплюючи серед принципів господарського судочинства рівність усіх учасників перед законом і судом та змагальність сторін, ГПК України обмежив строк подання сторонами доказів та поклав на кожну зі сторін ризики настання наслідків вчинення чи невчинення нею процесуальних дій; клопотання про забезпечення доказів, подане з пропуском строку суд залишає без задоволення;

- виходячи з матеріалів справи апелянт не довів наявності обставин, які б не були досліджені судом при постановленні оскарженої ухвали;

- позивач допустив процесуальні порушення при поданні заяви про забезпечення доказів, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви;

- не відповідають дійсності доводи про ухилення ліквідатором від надання копій запитуваних документів у відповідь на адвокатські запити представника банку, оскільки запит від 13.06.2023 надійшов не до банкрута, а до арбітражного керуючого, а відповідно до змісту ч.1 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено подання адвокатських запитів до арбітражних керуючих як суб`єктів незалежної професійної діяльності та самозайнятих осіб;

- банк як забезпечений кредитор банкрута жодного разу не погоджував умови продажу майна банкрута, що змусило ліквідатора звертатись з відповідними клопотаннями до суду;

- нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Інші учасники справи правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.110 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Відповідно до ч.2 ст.110 ГПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Згідно з п.5 ч.1 ст.111 ГПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначаються обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Зі змісту наведених норм вбачається, що в заяві про забезпечення доказів необхідно вказати на обставини, які свідчать про те, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Таким чином, згідно приписів ст.110 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення доказів надає додаткову гарантію збереження доказів, а положення ст. 111 вказаного Кодексу покладають на заінтересовану особу обов`язок обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.

При вирішенні питання про забезпечення доказів суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення доказів, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення доказів і предметом позовної заяви.

Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18 та у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/385/19.

Як вбачається зі змісту заяви АТ Державний експортно-імпортний банк України №0000606/17763-23 від 05.06.2023, позивач не навів обґрунтування необхідності саме забезпечення доказів шляхом їх витребування, натомість заява містить обґрунтування щодо наявності підстав для витребування доказів.

Слід зазначити, що за змістом ч.1 ст.81 ГПК України клопотання про витребування доказу подається в строк, зазначений у ч.2 та ч.3 ст.80 цього Кодексу, тобто позивач повинен був подати клопотання про витребування доказу одночасно з поданням позовної заяви. Заява про забезпечення доказів і апеляційна скарга містять обґрунтування, відповідно до яких позивачу було відомо про обставини, на які він покликається як на підстави для задоволення заяви, ще до подання позову під час розгляду справи про банкрутство відповідача-4. Проте, позовна заява не містить клопотання про витребування доказів, тим більше що у розділі Х позовної заяви позивач вказував на неможливість подання доказу копії звіту про оцінку майна ТзОВ «Протеїн-Продакшн», виконаного ТзОВ «Експертно-консультаційний центр», оскільки позивач не є стороною цього договору та ліквідатор ухиляється від його надання.

Разом з цим застосування забезпечення доказів шляхом їх витребування відрізняється від витребування доказів необхідністю доведення наявності підстав припускати, що зазначений доказ може бути втрачений, або його подання стане згодом неможливим або утрудненим.

Цієї необхідної умови позивачем у заяві не дотримано.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про недослідження судом листа №2-01-9142618/16-13-05-21-1 від 13.05.2021, у якому арбітражний керуючий Струць М.П. повідомив банк про те, що 23.01.2021 було проведено обшук приміщення (офісу) ліквідатора та вилучено матеріали, які пов`язані з процедурою банкрутства ТзОВ «Протеїн-Продакшн», також 17.07.2020 до органу досудового розслідування були надані документи на підставі отриманої ліквідатором ухвали слідчого судді пор тимчасовий доступ до документів, що перебувають у володінні арбітражного керуючого (ліквідатора) банкрута, при цьому вживаються заходи щодо повернення матеріалів справи №914/2618/16.

Вказана інформація була відома позивачу щонайменше з травня 2021 року і не підтверджує наявності підстав у 2023 році припускати, що звіт ТзОВ «Протеїн-Продакшн» про оцінку майна, виконаний суб`єктом оціночної діяльності ТзОВ «Експертно-консультаційний центр» від 03.07.2019 №115/2 може бути втрачений, або його подання стане згодом неможливим або утрудненим.

Крім того, обґрунтовуючи необхідність витребування звіту про оцінку майна №115/2, АТ Державний експортно-імпортний банк України зазначає, що ним неодноразово вживалися заходи задля отримання вказаного доказу, і про такий йому стало відомо 10.10.2019 (дата отримання АТ Укрексімбанк листа-повідомлення від ліквідатора ТзОВ Протеїн-Продакшн), водночас, слід врахувати, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.01.2023 у справі №914/2618/16 було відмовлено у задоволенні клопотання АТ Укрексімбанк №0000606/31960-22 від 06.10.2022 про витребування господарським судом доказів, в тому числі і вказаного звіту.

Місцевий господарський суд правильно зазначив, що метою такого процесуального інституту, як забезпечення доказів, є допомога особам, котрі беруть участь у справі, одержати для подання до суду докази, отримання яких у майбутньому може стати неможливим або ускладненим. Забезпечення доказів спрямоване на недопущення їх знищення чи втрати. При цьому такі докази мають існувати на момент подання заяви про забезпечення доказів, і особа, яка подає відповідну заяву, повинна вказати на обставини, що можуть свідчити про те, що в майбутньому певний доказ може бути втрачений, або його стане неможливо подати. Тобто, забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.

Проте, у заяві Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України не наведено обставин, що вказують на ризики імовірної втрати у майбутньому доказу - звіту про оцінку майна №115/2.

Ризик такої втрати має ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів (що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.072019 у справі №9901/845/18).

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, від 14.06.2020 у справі №926/326/21, від 05.10.2022 у справі №904/8532/21, наголошував на тому, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та залежати від настання або ненастання певних обставин, висновки суду мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.5 ст.112 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України №0000606/17763-23 від 05.06.2023 про забезпечення доказів у справі №914/2618/16 (914/1194/23) в порядку ст.ст. 110, 111 ГПК України.

Враховуючи наведене, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

В порядку положень ст.129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства Державний експортно імпортний банк України (АТ Укрексімбанк) №0000606/20627-23 від 28.06.2023 (вх.ЗАГС. №01-05/2196/23 від 10.07.2023) - відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.06.2023 у справі №914/2618/16 (914/1194/23) залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 18.09.2023.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.