Рішення

від 11.09.2023 по справі 904/4289/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2023м. ДніпроСправа № 904/4289/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський", с. Веселе Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM"), м. Кишинів Республіки Молдова

про стягнення 123312,00 євро

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Євстушенко Д.Є.

Представники:

Від позивача: Селюк М.Я., адвокат, довіреність від 06.12.2022

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") заборгованість у розмірі 123 312,00 євро.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №АС-030123 від 05 січня 2023 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023 справу №904/4289/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023 позовну заяву залишено без руху, Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський" запропоновано протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: направити позовну заяву з додатками на адресу відповідача та надати до суду належні докази направлення (фіскальний чек та опис вкладення).

15 серпня 2023 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.

Ухвалою суду від 16.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.09.2023.

25.08.2023 від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог, в якій відповідач підтверджує, що позивачем на його адресу поставлено насіння на загальну суму 123 312,00євро, претензій щодо якості товару немає. Оплатити товар у встановлені строки не має можливості з огляду на відсутність на даний момент грошових коштів. Заява містить прохання здійснити розподіл витрат по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 130 Господарського процесуального кодексу України та клопотання розглядати справу за відсутності його представника.

11.09.2023 від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача 50% судового збору та 50% сплаченого судового збору повернути на його рахунок з державного бюджету, у зв`язку з визнанням відповідачем позову у повному обсягу.

Відповідно до частини третьої статті 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 11.09.2023 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши доводи представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

5 січня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський" (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") (покупець) уклали договір поставки №АС-030123, відповідно до умов якого (п.1.1.) покупець зобов`язується оплатити і прийняти, а продавець поставити насіння гібридів кукурудзи першого покоління F1 Дніпровський 181 СВ у кількості 5 000 п.од., Кремінь 200 СВ у кількості 19 300 п.од., РАМ 1333 у кількості 5 000 п.од., РАМ 0133 у кількості 3000 п.од. (далі - Товар).

За умовами п. 1.1 договору кількість та вартість Товару за кожним відвантаженням узгоджується сторонами у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною Договору.

Строк поставки товару по договору до 10 березня 2023 року (п.2.2. договору).

Датою поставки Товару за п. 2.3 договору вважається дата митного оформлення Товару, тобто відмітка про відправку вантажу в вантажній митній декларації.

Згідно п. 4.1 орієнтовна вартість Товару за цим договором складає 950 000,00 (дев`ятсот п`ятдесят тисяч) євро 00 євроцентів.

Згідно п.4.2. договору порядок розрахунку за товар, що поставляється, вказується в додаткових угодах, які є невід`ємною частиною Договору.

Будь-які зміни і доповнення до договору, його припинення можливо тільки за згодою сторін у письмовій формі (п.7.1. договору).

За пунктом 7.4. договору договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2023.

13 лютого 2023 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 14 до договору поставки, згідно якої сторони домовились про поставку насіння гібридів кукурудзи першого покоління F1 РАМ 1333 у кількості 1340 п.од., вартістю 37520,00євро (а.с.13).

Строк поставки товару -до 28.02.2023 включно (п.2. Додаткової угоди № 14).

За п.4 Додаткової угоди № 14 від 13.02.2023 оплата за поставлений Товар здійснюється наступним чином:

50% вартості в розмірі 18 760,00 євро - протягом 100 календарних днів з моменту оформлення Покупцем митної декларації при ввезенні товару;

50% вартості в розмірі 18 760,00 євро - протягом 160 календарних днів з моменту оформлення Покупцем митної декларації при ввезенні товару.

На виконання умов Додаткової угоди № 14 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський" поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") прийняло товар на загальну суму 37 520,00євро, про що свідчать:

- міжнародна товарно-транспортна накладна № 419063 від 17.02.2023;

- вантажна митна декларацією № 23UА110130003423U3 від 17.02.2023;

- пакувальний лист №13 від 17.02.2023;

- інвойс №АС-030123/13 від 17.02.2023;

- вантажна митна декларація № YRЛ30639695 від 20.02.2023.

Згідно з даними вантажної митної декларації № 23UА110130003423U3 щодо відправлення партій Товару на суму 37 520,00 євро датою відвантаження є 17.02.2023, про що свідчить відповідна позначка.

Згідно з даними вантажної митної декларації № YRЛ30639695 від 20.02.2023 щодо ввезення Товару на суму 37 520,00 євро датою ввезення є 20.02.2023, про що свідчить відповідна позначка.

Таким чином, строк оплати за поставлений товар за Додатковою угодою № 14:

на суму 18 760 ,00 євро настав 31.05.2023 (100 календарних днів з дати оформлення митної декларації при ввезені товару), прострочення складає 70 днів;

на суму 18 760,00 євро настав 30.07.2023 (160 календарних днів з дати оформлення митної декларації при ввезені товару), прострочення складає 10 днів.

20.02.2023 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 16 до договору поставки, згідно якої сторони домовились про поставку насіння гібридів кукурудзи першого покоління F1 Дніпровський 181 у кількості 930 п.од., вартістю 26040,00євро (а.с.20).

Строк поставки товару - до 28.02.2023 включно (п.2. Додаткової угоди № 16).

За п.4 Додаткової угоди № 16 від 20.02.2023 оплата за поставлений Товар здійснюється наступним чином:

50% вартості в розмірі 13 020, 00 євро - протягом 100 календарних днів, з моменту оформлення Покупцем митної декларації при ввезенні товару;

50% вартості в розмірі 13 020, 00 євро - протягом 160 календарних днів з моменту оформлення Покупцем митної декларації при ввезенні товару.

На виконання умов Додаткової угоди № 16 Товариство з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський" поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") прийняло товар на загальну суму 26040,00євро, про що свідчать:

- міжнародна товарно-транспортна накладна № 419038 від 21.02.2023;

- вантажна митна декларація № 23UА110130003605U7 від 21.02.2023;

- пакувальний лист № 15 від 21.02.2023;

- інвойс № АС-030123/15 від 21.02.2023;

- вантажна митна декларація №UН130639705 від 23.02.2023.

Згідно з даними вантажної митної декларації №23UА110130003605U7 щодо відправлення партій Товару на суму 26 040,00 євро датою відвантаження є 21.02.2023, про що свідчить відповідна позначка.

Згідно з даними вантажної митної декларації №UН130639705 від 23.02.2023 щодо ввезення Товару на суму 26 040,00 євро датою ввезення є 23.02.2023, про що свідчить відповідна позначка.

Таким чином, строк оплати за поставлений товар за Додатковою угодою № 16:

на суму 13 020,00 євро настав 03.06.2023 (100 календарних днів з дати оформлення митної декларації при ввезені товару), прострочення складає 67 днів;

на суму 13 020,00 євро настав 02.08.2023 (160 календарних днів з дати оформлення митної декларації при ввезені товару), прострочення складає 7 днів.

20.02.2023 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 17 до договору поставки, згідно якої сторони домовились про поставку насіння гібридів кукурудзи першого покоління F1 Дніпровський 181 у кількості 734 п.од., вартістю 20552,00євро (а.с.27).

Строк поставки товару - до 28.02.2023 включно (п.2. Додаткової угоди № 17).

За п.4 Додаткової угоди № 17 від 20.02.2023 оплата за поставлений Товар здійснюється наступним чином:

50% вартості в розмірі 10 276,00 євро - протягом 100 календарних днів, з моменту оформлення Покупцем митної декларації при ввезенні товару;

50% вартості в розмірі 10 276,00 євро - протягом 160 календарних днів з моменту оформлення Покупцем митної декларації при ввезенні товару.

На виконання умов Додаткової угоди № 17 Товариство з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський" поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") прийняло товар на загальну суму 20552,00євро, про що свідчать:

- міжнародна товарно-транспортна накладна № 419061 від 21.02.2023;

- вантажна митна декларація № 23UА110130003604U8 від 21.02.2023;

- пакувальний лист № 14 від 21.02.2023;

- інвойс № АС-030123/14 від 21.02.2023;

- вантажна митна декларація №YХ130639708 від 23.02.2023.

Згідно з даними вантажної митної декларації №23UА110130003604U8 щодо відправлення партій Товару на суму 20 552,00 євро датою відвантаження є 21.02.2023, про що свідчить відповідна позначка.

Згідно з даними вантажної митної декларації № YХ130639708 від 23.02.2023 щодо ввезення Товару на суму 20 552,00 євро датою ввезення є 23.02.2023, про що свідчить відповідна позначка.

Таким чином, строк оплати за поставлений товар за Додатковою угодою № 17:

на суму 10 276,00 євро настав 03.06.2023 (100 календарних днів з дати оформлення митної декларації при ввезені товару), прострочення складає 67 днів;

на суму 10 276,00 євро настав 02.08.2023 (160 календарних днів з дати оформлення митної декларації при ввезені товару), прострочення складає 7 днів.

20.02.2023 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 18 до договору поставки, згідно якої сторони домовились про поставку насіння гібридів кукурудзи першого покоління F1 РАМ 1333 у кількості 1400 п.од., вартістю 39200,00євро (а.с.34).

Строк поставки товару - до 03.03.2023 включно (п.2. Додаткової угоди № 18).

За п.4 Додаткової угоди № 18 від 20.02.2023 оплата за поставлений Товар здійснюється наступним чином:

50% вартості в розмірі 19 600,00 євро - протягом 100 календарних днів, з моменту оформлення Покупцем митної декларації при ввезенні товару;

50% вартості в розмірі 19 600,00 євро - протягом 160 календарних днів з моменту оформлення Покупцем митної декларації при ввезенні товару.

На виконання умов Додаткової угоди № 18 Товариство з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський" поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") прийняло товар на загальну суму 39200,00євро, про що свідчать:

- міжнародна товарно-транспортна накладна № 419083 від 24.02.2023;

- вантажна митна декларація № 23UА110130003846U9 від 24.02.2023;

- пакувальний лист №16 від 24.02.2023;

- інвойс № АС-030123/16 від 24.02.2023

- вантажна митна декларація № YХ 130639712 від 27.02.2023.

Згідно з даними вантажної митної декларації № 23UА110130003846U9 щодо відправлення партій Товару на суму 39 200,00 євро датою відвантаження є 24.02.2023, про що свідчить відповідна позначка.

Згідно з даними вантажної митної декларації № YХ 130639712 від 27.02.2023 щодо ввезення Товару на суму 39 200,00 євро датою ввезення є 27.02.2023, про що свідчить відповідна позначка.

Таким чином, строк оплати за поставлений товар за Додатковою угодою № 18:

на суму 19 600,00 євро настав 07.06.2023 (100 календарних днів з дати оформлення митної декларації при ввезені товару), прострочення складає 63 дня;

на суму 19 600,00 євро настав 06.08.2023 (160 календарних днів з дати оформлення митної декларації при ввезені товару), прострочення складає 3 дні.

Відповідно до умов договору Продавець фактично поставив Покупцю товар загальною вартістю 548 916,65 євро (п`ятсот сорок вісім тисяч дев`ятсот шістнадцять євро 65 євроцентів).

Станом на 09.08.2023 (дата звернення позивача до суду) існує прострочення оплати за поставку товару у розмірі 123 312,00 євро (сто двадцять три тисячі триста дванадцять євро 00 євроцентів) основного боргу за поставками згідно Додаткових угод до договору №№ 14, 16, 17, 18, яку і просить стягнути позивач.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору поставки та додаткових угод до нього, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.

Відповідно до частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Враховуючи умови п. 4.2 договору, положення ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеними вище митними деклараціями, є таким, що настав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 123312,00 євро відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Під час розгляду справи відповідач подав заяву, в якій зазначив про визнання позовних вимог позивача у повному обсязі.

Так, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (частина 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами частини 6 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Статтею 191 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Господарський суд встановив, що заява про визнання позову підписана директором товариства Булига Русланом, повноваження якого підтверджуються Витягом з державного реєстру юридичних осіб № 510144 від 06.01.2023 (а.с.47), рішенням щодо реєстрації змін у Статуті товариства (призначення директора), Додатковий акт про внесені зміни до Статуту Товариства.

25.08.2023 від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог, підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" Р.Булига.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову за встановлених судом обставин, не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб, у зв`язку з чим приймається судом.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у розмірі 123312,00євро, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Щодо можливості стягнення заборгованості в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема договору купівлі-продажу, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому належним виконанням зобов`язання з боку покупця є сплата на користь продавця коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), у постанові від 16.01.2019 в справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-44цс18).

Із матеріалів справи убачається, що позовні вимоги визначені позивачем в іноземній валюті.

Тож, задоволенню підлягає вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 123312,00євро.

Щодо розгляду спору за місцезнаходженням позивача.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.

Згідно ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини.

За змістом ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права і обов`язки, що і громадяни України, і юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, крім винятків, встановлених законом та міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною радою України.

Ст. 366 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною радою України.

Приписами ст. 32 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що Україна як держава і всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб`єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов`язаних з ним законів України та/або своїх зобов`язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України. Всі справи та питання щодо визначення відповідальності, які виникають при застосуванні цього та пов`язаних з ним законів України, підсудні судовим органам України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб`єкти господарської діяльності мають право на судовий розгляд зазначених справ та питань.

Статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлено, що спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

За ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим.

Таким чином, на підставі ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

За договором поставки п.п. 7.2., 7.3 встановлено, що застосовуваним правом за цим договором є право України. У разі, якщо сторони не досягли згоди, спори, розбіжності або вимоги, що виникають з договору або у зв`язку з виконанням договору, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення чи недійсності вирішуються Господарським судом за місцезнаходженням Продавця із застосуванням норм матеріального та процесуального права України.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 74011,99грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1343 від 09.08.2023 (а.с. 8).

Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором №АС-030123 від 05 січня 2023 року у розмірі 123312,00євро у повному обсязі, 50 відсотків судового збору, а саме: 37005,99грн. слід повернути позивачу з державного бюджету.

Клопотання позивача про повернення йому 50 % суми судового збору наявне в матеріалах справи.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, решта судових витрат по справі покладається на відповідача, стягненню підлягають витрати по сплаті судового збору у сумі 37006,00грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") про стягнення 123312,00 євро задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") (код 1002600049006; місцезнаходження: вул. Іона Крянге, буд.66, оф.27, м. Кишинів, Республіка Молдова, 2051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський" (ідентифікаційний код 34359005, вул. Токова, 2а, с. Веселе, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52502) заборгованість у розмірі 123312,00 євро, видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленімпекс Ком" (SRL "LENIMPEX COM") (код 1002600049006; місцезнаходження: вул. Іона Крянге, буд.66, оф.27, м. Кишинів, Республіка Молдова, 2051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський" (ідентифікаційний код 34359005, вул. Токова, 2а, с. Веселе, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52502) витрати по сплаті судового збору у розмірі 37006,00грн, видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроцентр "Раївський" (ідентифікаційний код 34359005, вул. Токова, 2а, с. Веселе, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52502) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 37005,99грн, сплачений згідно платіжної інструкції № 1343 від 09.08.2023, яка міститься в матеріалах справи, видати ухвалу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19.09.2023

Суддя Н.М. Євстигнеєва