Рішення

від 18.09.2023 по справі 904/3840/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2023м. ДніпроСправа № 904/3840/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 8; ідентифікаційний код 32036829)

до Приватного підприємства "Плазіс-ЄМ" (50066, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Двінська, буд. 23; ідентифікаційний код 30001663)

про стягнення 735 273 грн. 62 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№3593/23 від 14.07.2023) до відповідача - Приватного підприємства "Плазіс-ЄМ" про стягнення 735 273 грн. 62 коп. - заборгованості за товар, поставлений за Договором поставки від 03.12.2021 №П-1619948/01/22.

Також просить витрати позивача по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2023 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано клопотання (вх.№35879/23 від 20.07.2023) про усунення недоліків, відповідно до якого позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 19.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, день вручення судового рішення під розписку.

Станом на 18.09.2023 до суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, відповідач обізнаний про відкриття провадження у справі, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення 02.08.2023 представнику відповідача ухвали суду від 25.07.2023.

Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 25.07.2023 з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 18.09.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядалася відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ", як постачальником, та відповідачем - Приватним підприємством "Плазіс-ЄМ", як покупцем, було укладено Договір від 03.12.2021 П-1619948/01/22 (надалі - Договір) (а.с.21-24).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що постачальник зобов`язується передати у встановлений у даному договорі термін металопродукцію, а покупець зобов`язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов договору.

Ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим Договором зазначається у рахунках постачальника або в інших додатках та/або у видаткових/залізничних накладних постачальника (пункт 1.2 Договору).

Факт поставки товару за цінами, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою, зазначеними у рахунках та/або видаткових/залізничних накладних або факт оплати рахунка означає взаємну згоду постачальника і покупця з умовами поставки та умовами оплати товару (якщо вони вказані в рахунку постачальника), ціною, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою товару, які зазначені у рахунках постачальника та/або видаткових / залізничних накладних, а також є підтвердженням отриманням покупцем від постачальника рахунку для оплати товару, який постачальник поставляє/поставив (пункт 1.3 Договору).

Поставка товару здійснюється відповідно до міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року з врахуванням особливостей. встановлених цим договором (пункт 2.1 Договору).

Поставка товару здійснюється на умовах FCA (склад постачальника або станція відправлення), якщо інше не вказано в рахунку постачальника або в інших додатках до договору (пункт 2.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.3 Договору поставка товару здійснюється протягом 3 банківських днів від дати зарахування на поточний рахунок постачальника попередньої оплати в розмірі вартості постачаємого товару шляхом відвантаження товару залізничним транспортом або автотранспортом чи самовивозом зі складу постачальника відповідно до умов поставки, узгоджених сторонами. У випадку поставки товару залізничним транспортом, поставка товару здійснюється на підставі письмової заявки покупця.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що при поставці товару автотранспортом постачальника або самовивозом зі складу постачальника покупець зобов`язується прийняти (вибрати) товар протягом 3-х днів з дати оплати 100% вартості товару.

Згідно з пунктом 2.5 Договору датою поставки товару вважається: - при поставці залізничним транспортом - дата календарного штемпеля станції відвантаження на залізничний накладній; - при поставці автомобільним транспортом постачальника - дата видаткової накладної постачальника або товарно-транспортної накладної; - при самовивозі товару зі складу постачальника - дата видаткової накладної постачальника.

Право власності на товар, а також усі, пов`язані з цим ризики переходять від постачальника до покупця з моменту передачі його постачальником, а у випадку самовивозу покупцем, з моменту передачі товару покупцю (пункт 2.7 Договору.

При передачі товару постачальник передає покупцеві по одному примірнику наступних документів: - видаткова накладна; - акт прийомки-передачі (за вимогою покупця); - копія сертифікату якості (за вимогою покупця) (пункт 2.8 Договору).

Відповідно до пункту 3.2 Договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у договорі або у рахунках чи інших додатках до договору.

Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 3.3 Договору).

Пунктом 3.4 Договору (в редакції Додаткової угоди від 24.01.2022 №2) (а.с.21) визначено, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом передплати 100% вартості товару в терміни, які вказані у рахунках постачальника. З моменту зарахування на поточний рахунок постачальника 100% оплати за поставлений товар або за товар, що має бути поставлений, ціна товару не підлягає зміні. Постачальник має право поставити товар покупцю без попередньої оплати. В цьому випадку покупець оплачує поставлений товар у розмірі 100% від вартості поставленого товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки.

Товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту видачі видаткової накладної, а у випадку поставки товару залізничним транспортом - з дати календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній або в інший момент, відповідно до умов поставки згідно з правилами "Інкотермс", по яким поставляється конкретна партія товару, з врахуванням особливостей, встановлених у договорі (пункт 4.1 Договору).

Договір набуває чинності з 01 січня 2022 і діє до 31.12.2023, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами (пункт 9.1 Договору).

На виконання умов Договору позивачем у період з 24.01.2022 по 03.02.2022 включно було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 256 986 грн. 61 коп., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:

- від 24.01.2022 №94444503 на загальну суму 700 100 грн. 32 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.20);

- від 03.02.2022 №94471513 на загальну суму 556 886 грн. 29 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.19 - зворотна сторона).

В матеріалах справи містяться копії товарно-транспортних накладних за період з 24.01.2022 по 03.02.2022 включно, а саме:

- від 24.01.2022 №21791989 на загальну суму 700 100 грн. 32 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.19);

- від 03.02.2022 №21890789 на загальну суму 556 886 грн. 29 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.18- зворотна сторона).

Також в матеріалах справи містяться копії довірчих листів відповідача, якими доручено отримати металопродукцію від позивача, а саме:

- від 24.01.2022 по рахунку від 24.01.2022 №11166177 (а.с.20);

- від 03.02.2022 по рахунку від 03.02.2022 №11174654 (а.с.17).

Позивачем у період з 24.01.2022 по 03.02.2022 включно було виставлено рахунки на попередню оплату на загальну суму 1 263 925 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ, а саме:

- від 24.01.2022 №11166177 на загальну суму 704 421 грн. 23 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.21);

- від 03.02.2022 №11174654 на загальну суму 559 503 грн. 77 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.18).

Згідно листа від 24.01.2022 №037/2023 відповідач просить позивача залишок коштів за договором поставки від 25.11.2019 №П-1111901/01/20 в сумі 21 712 грн. 99 коп. зарахувати як сплату за Договором від 03.12.2021 №П-1619948/01/22 (а.с.16).

Як вбачається, відповідачем частково проведено сплату за поставлений за Договором товар на загальну суму 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" від 07.03.2023 №КНО-52.5.2.1/112 з додатком (а.с.16-17).

Позивач стверджує, що виконав свої зобов`язання з поставки товару за Договором, проте сплата відповідачем проведена лише частково, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з умов Договору, строк оплати за поставлену продукцію є таким, що настав:

-за видатковою накладною від 24.01.2022 №94444503 - 23.02.2022 (24.01.2022 (дата поставки) +30 календарних днів));

- за видатковою накладною від 03.02.2022 №94471513 - 07.03.2022 (03.02.2022 (дата поставки) + 30 календарних днів = 05.03.2022 (вихідний день - субота), перший за ним робочий день - понеділок 07.03.2022).

Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо; дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця; права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку; регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні; господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені; у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами; підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку; відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи; копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством; вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Отже, судом встановлено, що надані первинні документи, що складені між позивачем та відповідачем, в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є такими, що підтверджують здійснення господарських операцій по постачанню позивачем відповідачу товару.

Враховуючи, що відповідачем частково проведено сплату за поставлений товар, залишок заборгованості складає 735 273 грн. 62 коп. (1 256 986 грн. 61 коп. (загальна вартість поставленого у спірний період товару) - 500 000 грн. 00 коп. (проведена відповідачем сплата за Договором) - 21 712 грн. 99 коп. (сума, зарахована позивачем на підставі листа відповідача, в рахунок сплати за Договором)).

Судом враховано, що відповідно до додатку до довідці Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" від 07.03.2023, відповідачем у період з 21.01.2022 по 14.11.2022 включно проведено сплату на загальну суму 1 219 801 грн. 80 коп., при цьому, вказана сума включає сплати як за договором від 25.11.2019 №П-1111901/01/20 (на суму 719 801 грн. 80 коп.) так і за договором від 03.12.2021 №П-1619948/01/02 (на суму 500 000 грн. 00 коп.), а саме:

- 21.01.2022 (платіжний документ №3143) проведено сплату на суму 649 801 грн. 80 коп.; призначення платежу: "Сплата за металопрокат згідно дог. №П-1111901/01/20 від 25.11.2019";

- 05.07.2022 (платіжний документ №3665) проведено сплату на суму 50 000 грн. 00 коп.; призначення платежу: "Сплата за металопрокат згідно дог. №П-1111901/01/20 від 25.11.2019";

- 09.08.2022 (платіжний документ №3691) проведено сплату на суму 100 000 грн. 00 коп.; призначення платежу: "Сплата за металопрокат згідно дог. №П-1619948/01/02 від 03.12.2021";

- 31.08.2022 (платіжний документ №3873) проведено сплату в сумі 20 000 грн. 00 коп.; призначення платежу: "Сплата за металопрокат згідно дог. №П-1111901/01/20 від 25.11.2019";

- 03.10.2022 (платіжний документ №245) проведено сплату на суму 200 000 грн. 00 коп.; призначення платежу: "Сплата за металопрокат згідно дог. №П-1619948/01/02 від 03.12.2021";

- 27.10.2022 (платіжний документ № 256) проведено сплату на суму 100 000 грн. 00 коп.; призначення платежу: "Сплата за металопрокат згідно дог. №П-1619948/01/02 від 03.12.2021";

- 14.11.2022 (платіжний документ №263) проведено сплату на суму 100 000 грн. 00 коп.; призначення платежу: "Сплата за металопрокат згідно дог. №П-1619948/01/02 від 03.12.2021".

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

З урахуванням викладеного позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 11 029 грн. 10 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 8; ідентифікаційний код 32036829) до Приватного підприємства "Плазіс-ЄМ" (50066, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Двінська, буд. 23; ідентифікаційний код 30001663) про стягнення 735 273 грн. 62 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Плазіс-ЄМ" (50066, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Двінська, буд. 23; ідентифікаційний код 30001663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 8; ідентифікаційний код 32036829) 735 273 (сімсот тридцять п`ять тисяч двісті сімдесят три) грн. 62 коп. - заборгованості та 11 029 (одинадцять тисяч двадцять дев`ять) грн. 10 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

18.09.2023