Рішення

від 18.09.2023 по справі 910/6180/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.09.2023Справа № 910/6180/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок "Нивки"

про стягнення 72 119,76 грн.,

без виклику учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок "Нивки" про стягнення 72 119,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за Договором на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 12032/5-10 від 26.03.2014.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала суду була надіслана на юридичну адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в позовній заяві та відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Конверт з поштовим відправленням (штрихкодовий ідентифікатор 0105494337920) повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання", будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Разом з цим, згідно з ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

26.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", (далі - постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Ринок "Нивки", найменування якого в подальшому змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок "Нивки" (далі - абонент) було укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 12032/5-10 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов`язується надати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення та на підставі пред`явлених позивачем умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому відповідачем послуг на умовах цього договору та дотримуватись Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190 (далі - Правила користування № 190), Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. № 37 (далі - Правила приймання № 37), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п. 1.5 договору абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження дозволу на скид стічних вод згідно із вимогами місцевих правил приймання, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Як передбачено п. 4.10 договору, в разі порушення абонентом п. п. 1.1, 1.5 цього договору плата за скид стічних вод без чинного дозволу нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу відповідно до вимог місцевих правил приймання.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, ігноруючи вимоги укладеного між сторонами договору, не оформив умови на скид стічних вод до міської каналізаційної мережі та скидає стічні води без умов на скид стічних вод, у зв`язку із чим позивачем було здійснено нарахування відповідачеві плати за скид стічних вод без умов на скид у п`ятикратному розмірі тарифу на загальну суму 72 119,76 грн, в тому числі за період з 01.04.2021 по 31.12.2021 у сумі 58 013,52 грн та за період з 01.01.2022 по 23.02.2022 у розмірі 14 106,24 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається відповідними Правилами, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190.

Пунктом 5 розділу ІІ вказаних Правил визначено, що приймання стічних вод від споживачів до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за № 56/31508 (далі - Правила приймання стічних вод), та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за № 56/31509, а також місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту, які затверджуються органом місцевого самоврядування в установленому порядку.

При цьому розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879), які поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження).

Суд враховує, що, що Правила № 1879, в порядку яких позивачем нараховано заборгованість відповідачу за скид стічних вод без умов на скид стічних вод, прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений нормами чинного законодавства України. При цьому Правила № 1879 діяли як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент ухвалення рішення у цій справі. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 910/17696/18.

Суд зауважує, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме Правила № 1879, оскільки сторони в укладеному договорі прямо погодили у п. 1.1, що зобов`язуються дотримуватись і керуватись саме Правилами № 1879.

Згідно із п. 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов`язані, зокрема, отримати умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до ст. ст. 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Пунктом 3.3.1 Правил № 1879 передбачено, що абоненти зобов`язані отримати у водоканалі умови на скид згідно з додатком № 2, які видаються на один рік.

У відповідності до п. 8.1 Правил № 1879 абонент не має права скидати стічні води без одержання умов на скид. За скидання стічних вод без умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

Як передбачено п. 8.6 Правил № 1879, при порушені цих Правил та Правил користування водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період), як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі відсутності у абонента умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Відповідно до п. 4.10 укладеного договору в разі порушення абонентом п. п. 1.1, 1.5 цього договору (забезпечення наявності та своєчасного подовження дозволу на скид стічних вод), плата за скид стічних вод без чинного дозволу нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу відповідно до вимог місцевих правил приймання.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідачем було оформлено відповідні умови на скид стічних вод згідно з положеннями укладеного між сторонами договору та вимогами Правил № 1879, чинних у період з 01.04.2021 по 23.02.2022.

Отже, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання з оформлення умов на скид стічних вод, у зв`язку із чим позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу плату у п`ятикратному розмірі тарифу плати за скид стічних вод в систему каналізації м. Києва без умов на скид стічних вод у загальному розмірі 72 119,76 грн, в тому числі за період з 01.04.2021 по 31.12.2021 у сумі 58 013,52 грн та за період з 01.01.2022 по 23.02.2022 у розмірі 14 106,24 грн. Суд перевірив наявний у матеріалах справи розрахунок нарахованої позивачем плати та встановив його правильність та арифметичну обґрунтованість.

24.03.2023 позивач направив на адресу відповідача два листи-попередження з вимогою сплатити грошові кошти за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 72 119,76 грн у десятиденний термін з дня отримання листа. Водночас відповідач не здійснив повної або часткової оплати вказаної суми грошових коштів, а також не надав мотивованої відмови.

В абз. 3 п. 8.6 Правил № 1879 передбачено, що при порушенні цих Правил водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Відтак, з огляду на скид стічних вод відповідачем без Умов на скид стічних вод Департаментом екологічного нагляду позивача нараховано відповідачу плату за скид стічних вод без Умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського, 47 на загальну суму 72 119,76 грн, в тому числі за період з 01.04.2021 по 31.12.2021 у сумі 58 013,52 грн та за період з 01.01.2022 по 23.02.2022 у розмірі 14 106,24 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази на існування у відповідача заперечень щодо складених позивачем розрахунків, а відтак, такі обставини визнаються судом встановленими.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За змістом положень ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1 та 3 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Окремо судом враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок «Нивки» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про визнання пунктів договору недійсними, в якому просив визнати недійсними окремі пункти та частини пунктів Договору про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 12032/5-10 від 26.03.2014, укладеного між позивачем та відповідачем, а саме:

- пункт 1.1. визнати недійсним у частині слів «та на підставі пред`явлених Абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (надалі - Умови)»;

- пункт 1.5 визнати недійсним у частині слів «Абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження Умов на скид стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства» та речення «Для житлового фонду, в якому немає підприємств-орендарів, які скидають стічні води технологічного походження, Умови на скид стічних вод не потрібні»;

- пункт 3.3.11- визнати недійсним повністю;

- пункт 4.10 - визнати недійсним повністю.

Водночас рішенням Господарський суд міста Києва від 05.04.2021 у справі № 910/18293/20, яке набрало законної сили, в задоволенні позову було відмолено. У цьому рішення суд дійшов висновку, що ТОВ "Ринок "Нивки" при підписанні з відповідачем Договору, було обізнано з умовами договору, в якому зокрема у п. 1.1. є посилання на Правила № 1879, якими і визначено порядок скидання стічних вод, умови отримання Умов на скид стічних вод та відповідальність за недотримання абонентами Умов за скид стічних вод. При цьому суд підкреслив, що встановлення споживачам умов до скиду стічних вод, які вони скидають до систем централізованого водовідведення, має на меті забезпечити стале функціонування такої системи та дотримання екологічного та санітарно-епідеміологічного законодавства.

З огляду на викладене вище, враховуючи надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено зобов`язання в частині здійснення скиду стічних вод без Умов на скид, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню. Таким чином, розрахунок заборгованості відповідача здійснено позивачем арифметично правильно, такий розрахунок відповідає фактичним обставинам справи та умовам укладеного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими доведеними, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Радою Суддів України затверджено Рішення № 23 від 05.08.2022 "Про затвердження рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану" відповідно до якого, у керівників організацій, установ, підприємств та інших роботодавців має бути відпрацьований чіткий та зрозумілий алгоритм дій на випадок повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, а у разі відсутності поблизу відповідних захисних споруд чи неможливості забезпечити надійний захист працівників у робочих приміщеннях, приймати рішення стосовно переведення працівників на дистанційну форму роботи.

З урахуванням Рішення Ради Суддів України № 23 від 05.08.2022, інтенсивністю повітряних тривог у місті Києві протягом квітня - вересня 2023 року та загрозою ракетних ударів, судді та працівники суду змушені припиняти робочий процес та слідкувати у найближче укриття, яке розташоване за адресою: бульвар Тараса Шевченка, станція метро «Університет».

Враховуючи викладене, це значним чином вносить корективи у роботу суду та вищевказане впливає на дотримання строків під час розгляду справ у Господарському суді міста Києва.

Отже, беручи до уваги особливості режиму роботи суду, зважаючи на період перебування судді Приходько І.В. у відпустці та вищезазначені обставини, повний текст судового рішення по справі № 910/6180/23 виготовлено 18.09.2023.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок "Нивки" (04111, м. Київ, вул. Данила Щербаківського, 47, ідентифікаційний код 24729964) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, ідентифікаційний код 03327664) грошові кошти за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод у розмірі 72 119,76 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2023.

Суддя І.В. Приходько