Рішення

від 19.09.2023 по справі 910/8976/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2023Справа № 910/8976/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/8976/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція журналу «Охорона праці»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокер Авто Альянс»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу

СУТЬ СПОРУ:

07 червня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція журналу «Охорона праці» (позивач) надійшла позовна заява № 69 від 29.05.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокер Авто Альянс» (відповідач) про стягнення 358 959,57 грн., з них: заборгованості - 256 095,00 грн. (двісті п`ятдесят шість тисяч дев`яносто п`ять гривень), 3% річних - 13 765,99 грн. (тринадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять гривень 99 копійок) та інфляційних - 89 098,58 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч дев`яносто вісім гривень 58 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за договором послуг з придбання автомобіля № 0002901 від 29.06.2021 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 року у справі № 910/8976/23 позовну заяву № 69 від 29.05.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція журналу «Охорона праці» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокер Авто Альянс» про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Редакція журналу «Охорона праці» строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105494233939 ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 року у справі № 910/8976/23 вручено уповноваженому представнику позивача - 19.06.2023 року.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 26.06.2023 року (включно).

26.06.2023 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція журналу «Охорона праці» надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, оформлені супровідним листом № 73 від 21.06.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/8976/23 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Брокер Авто Альянс» за адресою: 01021, м. Київ, узвіз Кловський, 7А, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» - 03.08.2023 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі № 910/9791/18.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі № 910/8976/23 від 29.06.2023 року є 03.08.2023 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 18.08.2023 року (включно).

Крім того, суд враховує, що відповідач не був позбавлений права ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 року в Єдиному реєстрі судових рішень, який є загальнодоступним.

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Редакція журналу «Охорона праці» (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брокер Авто Альянс» (надалі - відповідач, виконавець) укладено договір послуг з придбання автомобіля № 0002901 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується від імені, за дорученням та за рахунок замовника, за плату надати послуги відповідно до умов цього договору та додатків до нього, які є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п. 2.1.2. договору виконавець зобов`язується передати замовнику автомобіль відповідно до умов цього договору протягом 31-го робочих днів з дня підписання договору та набрання ним юридичної сили в порядку визначеному пунктом 8.1. цього договору.

Згідно з п. 3.1. договору виконавець приступає до надання послуг з робочого дня, наступного за днем узгодження та підписання між сторонами цього договору та додатків до нього, а також надходження від замовника грошових коштів у розмірі визначеному в пункті 4.3.1 цього договору.

За умовами п. 3.4. договору строк надання послуг залежить від обсягу замовлених послуг та визначається в довіреності, але не може бути більше 31-го робочого дня. Якщо довіреністю визначений строк більший ніж 31 робочий день, то до умов цього договору застосовується строк, визначений в довіреності без зміни інших умов.

В п. 3.8. договору визначено, що передача результатів послуг оформляється актом приймання-передачі наданих послуг. Результати послуг вважаються переданими замовнику та ним прийнятими з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 3.10. договору визначено, що акт приймання-передачі наданих послуг підтверджує факт надання послуг і є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами, якщо такі не відбулися до його підписання.

Відповідно до п. 4.3. договору оплата послуг за цим договором здійснюється у такому порядку:

- 30% (4950$) оплата вартості послуг та автомобіля за цим договором сплачується протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання цього договору (п. 4.3.1.);

- 70% (11550$) оплата залишку коштів за послуги та автомобіль за цим договором сплачується після прибуття автомобіля в національній валюті за курсом встановленим в день укладення договору (4.3.2.).

Договір діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань за договором і набуває юридичної сили з моменту його підписання обома сторонами та надходження від замовника грошових коштів у розмірі визначеному в пункті 4.3.1 цього договору (п. 8.1. договору).

У додатку № 1 до договору (протокол погодження вартості послуг) сторони визначили, що загальна сума грошових зобов`язань замовника, що підлягає до сплати становить 16 500$, з них: вартість послуги виконавця «Під ключ» (доставка авто, розмитнення) - 500$; вартість автомобіля - 11500$; вартість розмитнення автомобіля - 4500$. Вартість послуг, що встановлена у доларах США по курсу гривні до долару США, встановленому за курсом 27,00 грн. за 1 долар США (п. 1.1. додатку № 1 до договору).

Відповідно до п. 2 додатку № 1 до договору сума авансового платежу за автомобіль Volkswagen Multivan 2.0 TSI (WV2ZZZ7HZEH077716), що підлягає сплаті замовником, 4950$. Авансовий платіж повинен бути здійснений протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання цього договору в національній валюті за курсом 27,00 грн. за 1 долар США.

На виконання умов договору послуг з придбання автомобіля № 0002901 від 29.06.2021 року замовник 01.07.2021 року та 09.07.2021 року перерахував виконавцю кошти у загальному розмірі 256 095,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 9123 від 01.07.2021 року на суму 134 145,00 грн. та № 9161 від 09.07.2021 року на суму 121 950,00 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідач послуги позивачу не надав, в зв`язку з чим, 18.07.2021 року позивач звернувся до відповідача з претензію № 93 від 16.07.2021 року про повернення авансових платежів в сумі 256 095,00 грн. до 22.07.2021 року. На підтвердження надсилання вказаної претензії позивачем долучено до матеріалів справи опис вкладення до цінного листа від 18.07.2021 року, фіскальний чек від 18.07.2021 року та накладну № 0210008893939.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не надав обумовлені договором послуги та не повернув суму попередньої оплати за договором послуг з придбання автомобіля № 0002901 від 29.06.2021 року у розмірі 256 095,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 256 095,00 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 13 765,99 грн. та інфляційні у розмірі 89 098,58 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України)

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір послуг з придбання автомобіля № 0002901 від 29.06.2021 року, відповідно до якого відповідач зобов`язався за плату надати позивачу послуги з придбання, доставки та розмитнення автомобіля Volkswagen Multivan 2.0 TSI (WV2ZZZ7HZEH077716).

Так, у додатку № 1 до договору (протокол погодження вартості послуг) сторони домовилися, що загальна сума грошових зобов`язань позивача становить 16 500$.

При цьому, у п. 2 додатку № 1 до договору визначено, що сума авансового платежу за автомобіль Volkswagen Multivan 2.0 TSI (WV2ZZZ7HZEH077716), що підлягає сплаті замовником, 4950$. Авансовий платіж повинен бути здійснений протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання цього договору в національній валюті за курсом 27,00 грн. за 1 долар США.

На виконання умов договору послуг з придбання автомобіля № 0002901 від 29.06.2021 року замовник 01.07.2021 року та 09.07.2021 року перерахував виконавцю кошти у загальному розмірі 256 095,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 9123 від 01.07.2021 року на суму 134 145,00 грн. та № 9161 від 09.07.2021 року на суму 121 950,00 грн.

Судом вище встановлено, що позивач згідно платіжних доручень № 9123 від 01.07.2021 року та № 9161 від 09.07.2021 року перерахував на рахунок відповідача авансовий платіж в сумі 256 095,00 грн., проте відповідач обумовлені договором послуги не надав, внаслідок чого грошові кошти в сумі 256 095,00 грн. підлягали поверненню позивачу за вимогою останнього.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 18.07.2021 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 93 від 16.07.2021 року про повернення авансових платежів в сумі 256 095,00 грн. до 22.07.2021 року. Факт надсилання вказаної претензії підтверджується описом вкладення до цінного листа від 18.07.2021 року, фіскальним чеком від 18.07.2021 року та накладною № 0210008893939.

Відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 № 958 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, строк пересилання рекомендованої кореспонденції в межах населеного пункту становить 3 дні + 1 день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відтак, зважаючи на нормативні строки пересилання поштових відправлень, суд дійшов висновку про можливість отримання відповідачем претензії № 93 від 16.07.2021 року - 21.07.2021 року.

Доказів задоволення відповідачем зазначеної вимоги та повернення грошових коштів (авансових платежів) позивачу, як і належних та допустимих доказів надання послуг на зазначену суму, оформлених у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суду не надано.

При цьому, відсутність дій відповідача щодо надання послуг надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньо сплачені останнім. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").

Приймаючи до уваги, що під час розгляду справи судом була встановлена обставина невиконання відповідачем зобов`язань щодо надання послуг, суд вважає, що позивач набув права вимагати від відповідача повернення сплачених ним коштів в сумі 256 095,00,00 грн., а отже враховуючи, що в матеріалах справи наявна претензія позивача до відповідача щодо повернення коштів в сумі 256 095,00,00 грн., суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, вважає необхідним задовольнити позов в цій частині в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 89 098,58 грн. та 3% річних у розмірі 13 765,99 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних, в межах заявленого позивачем періоду, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, відтак, сума інфляційних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, за розрахунком позивача, становить 89 098,58 грн.

Як вже було встановлено судом вище, 18.07.2021 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 93 від 16.07.2021 року про повернення авансових платежів в сумі 256 095,00 грн. до 22.07.2021 року. Доказів задоволення претензії відповідачем у встановлений позивачем строк (до 22.07.2021 року) матеріали справи не містять.

Отже, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з 23.07.2021 року, тому саме з означеної дати правомірним є нарахування 3% річних.

Дослідивши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок 3% річних, суд встановив, що при нарахуванні 3% річних позивачем невірно визначено початок прострочки виконання зобов`язання та невірно вказано кількість днів прострочки, тому наведений позивачем розрахунок 3% річних є неправильним, у зв`язку з чим суд дійшов висновку здійснити власний розрахунок 3% річних за період з 23.07.2021 року по 03.05.2023 року (граничний строк визначений позивачем).

Здійснивши власний розрахунок 3% річних за визначений судом період, судом встановлено, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 13 681,79 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 84,20 грн. позивачу належить відмовити.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 358 875,37 грн., з них: основного боргу - 256 095,00 грн. (двісті п`ятдесят шість тисяч дев`яносто п`ять гривень), 3% річних - 13 681,79 грн. (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят одна гривня 79 копійок) та інфляційних - 89 098,58 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч дев`яносто вісім гривень 58 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 5383,13 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокер Авто Альянс" (ідентифікаційний код 38134294, адреса: 01021, м. Київ, узвіз Кловський, 7А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція журналу "Охорона праці" (ідентифікаційний код 21601181, адреса: 02100, м. Київ, вул. Попудренка, 10/1) грошові кошти: основного боргу - 256 095,00 грн. (двісті п`ятдесят шість тисяч дев`яносто п`ять гривень), 3% річних - 13 681,79 грн. (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят одна гривня 79 копійок), інфляційних - 89 098,58 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч дев`яносто вісім гривень 58 копійок) та судовий збір - 5383,13 грн. (п`ять тисяч триста вісімдесят три гривні 13 копійок).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 19.09.2023р.

Суддя О.В. Котков