Рішення

від 11.09.2023 по справі 910/8021/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.09.2023Справа № 910/8021/23Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрелектроремонт"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення заборгованості в розмірі 1 818 800,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Тимофєєва Т.Л., ордер серія АХ № 1138158;

від відповідача: Гриценко В.С., в порядку самопредставництва;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Укрелектроремонт» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості в розмірі 1 818 800,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором № 75/169-20/11-121-01-20-09873, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.

05.06.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.07.2023.

23.06.2023 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

30.06.2023 представником позивача подано відповідь на відзив.

12.07.2023 представником позивача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та клопотання про витребування доказів.

У судове засідання 17.07.2023 представники сторін з`явились.

За наслідками розгляду клопотання представника позивача про витребування доказів, суд залишив вказане клопотання без задоволення, постановивши протокольну ухвалу з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом, яке повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу, а отже, оскільки позивач не подав клопотання про витребування доказів разом з позовною заявою, клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, в зв`язку з чим, суд залишає його без задоволення. При цьому, суд враховує, що будь-яких клопотань про продовження процесуальних строків, означене клопотання, із обґрунтуванням неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, не містить.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 07.08.2023.

25.07.2023 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

01.08.2023 представником позивача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 07.08.2023 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, зв`язку з чим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.09.2023.

28.08.2023 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судове засідання 11.09.2023 представники сторін з`явились.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 11.09.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Укрелектроремонт» (далі - покупець, відповідач) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (далі - постачальник, позивач) укладено Договір 75/169-20/11-121-01-20-09873 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов`язується на свій ризик, в порядку і на умовах, визначених цим Договором, виконати за завданням замовника наступну послугу: «Код ДК 021:2015-50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (послуга: «Капітальний ремонт статора з заміною обмотки електродвигуна 6 кВ типу ДВДА-260/99-20-24УЗ зав. № 24413»), яку замовник зобов`язується прийняти й оплатити.

Відповідно до п. 1.2 та п. 1.3 Договору комплектуючі вироби, запасні частини та матеріали необхідні для надання послуг, надаються виконавцем.

Вимоги до результатів послуг та обсяги послуг визначені в Технічній специфікації до предмета закупівлі (невід`ємний Додаток № 2 до даного Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору вартість послуг за цим Договором визначається «Протоколом узгодження договірної ціни» (невід`ємний Додаток № 1 до Договору) та складає: 2 599 000,00 грн., крім того ПДВ 20% 519 800,00 грн., разом: 3 118 800,00 грн.

За умовами п. 2.2 та п. 2.3 Договору оплата наданих послуг за Договором здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 60 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Оплата замовником частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації виконавцем належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Пунктом 3.1 Договору узгоджено, що виконавець зобов`язується надати послуги в строк: листопад 2020 року - березень 2021 року.

У відповідності до пунктів 5.4-5.6 Договору приймання статора з ремонту здійснюється на території замовника в присутності представників замовника та виконавця, які підписують двосторонній акт здачі-приймання статора з ремонту, з наданням виконавцем супровідної технічно-звітної документації згідно з п. 11.1 Технічних вимоги (додаток до Технічної специфікації до предмета закупівлі) та акту здачі-приймання наданих послуг з додаванням документів, що підтверджують використання ТМЦ (копії актів на списання та інше).

Замовник протягом 10 днів з дня отримання акта здачі-приймання наданих послуг зобов`язаний його розглянути і, оформлений належним чином зі своє сторони, повернути виконавцю або надати мотивовану відмову від приймання наданих послуг.

У випадку мотивованої відмови замовника, сторони складають двосторонній акт із переліком виявлених недоліків та строків їх усунення. Виконавець зобов`язується за свій рахунок усунути виявлені недоліки в строк, визначений в двосторонньому акті.

Пунктом 6.2.8 Договору визначено, що виконавець зобов`язується скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотримання вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Електронна адреса замовника для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua.

Згідно з п. 6.3.3 Договору замовник зобов`язується здійснювати оплату наданих послуг згідно з умовами цього Договору.

У відповідності до п. 10.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, якщо невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором стало наслідком непередбачуваних та непереборних за даних умов обставин (повінь, пожежа, землетрус і інші стихійні лиха, а також війна або воєнні дії, що виникли після укладення Договору, рішення (постанови) уряду, що обмежують діяльність учасників Договору, страйки, або стихійні масові заворушення не з вини учасників даного Договору (форс-мажор).

У разі настання форс-мажору зобов`язання сторін за цим Договором пропорційно відстрочуються на час його дії (п. 10.2 Договору).

Відповідно до п. 10.3 та п. 10.5 Договору сторона, що потрапила під дію форс-мажору, зобов`язана не пізніше 10 днів з моменту його настання або припинення, сповістити другу сторону про настання або припинення обставин, що перешкоджають виконанню Договору.

Дії форс-мажорних обставин підтверджуються відповідно до чинного законодавства.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 01.07.2021 (п. 13.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 26.11.2020).

За результатами наданих послуг сторонами складено та підписано без зауважень та заперечень Акт здачі-приймання наданих послуг № 1 від 22.03.2021 на суму 3 118 800,00 грн.

На виконання умов Договору, позивачем складено та зареєстровано податкову накладну № 7 від 22.03.2021 на суму 3 118 800,00 грн.

23.03.2023 позивач звернувся до відповідача із Претензію вих. № 1603 від 16.03.2023 на суму 1 818 800,00 грн., на яку відповідач надав Відповідь вих. № 21-1969/28 від 07.04.2023, у якій зазначив, що платіж в розмірі 1 818 800,00 грн. заявлено до резерву платежів в системі планування управління ресурсами, а відповідно цей платіж не є простроченим.

Як зазначає позивач, відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим у Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 818 800,00 грн.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати частини вартості послуг в розмірі суми ПДВ (519 800,00 грн.) умовами Договору (п. 2.3) не встановлений, а відповідно, в розумінні норм частини 2 ст. 530 ЦК України це грошове зобов`язання має бути виконане відповідачем у 7-денний строк від дня пред`явлення вимоги. Також відповідача зазначає, що своєчасному і належному виконанню ним грошового зобов`язання за Договором перешкоджають форс-мажорні обставини, настання яких підтверджується листом ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

У відповідності до пунктів 5.4-5.6 Договору приймання статора з ремонту здійснюється на території замовника в присутності представників замовника та виконавця, які підписують двосторонній акт здачі-приймання статора з ремонту, з наданням виконавцем супровідної технічно-звітної документації згідно з п. 11.1 Технічних вимоги (додаток до Технічної специфікації до предмета закупівлі) та акту здачі-приймання наданих послуг з додаванням документів, що підтверджують використання ТМЦ (копії актів на списання та інше).

Замовник протягом 10 днів з дня отримання акта здачі-приймання наданих послуг зобов`язаний його розглянути і, оформлений належним чином зі своє сторони, повернути виконавцю або надати мотивовану відмову від приймання наданих послуг.

У випадку мотивованої відмови замовника, сторони складають двосторонній акт із переліком виявлених недоліків та строків їх усунення. Виконавець зобов`язується за свій рахунок усунути виявлені недоліки в строк, визначений в двосторонньому акті.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Укрелектроремонт» надано Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" послуги на суму 3 118 800,00 грн., що підтверджується складеним та підписаним без зауважень та заперечень Актом здачі-приймання наданих послуг № 1 від 22.03.2021 на суму 3 118 800,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 2.2 та п. 2.3 Договору оплата наданих послуг за Договором здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 60 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Оплата замовником частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації виконавцем належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

З аналізу п.п. 2.2, 2.3 Договору вбачається, що відповідач має здійснити розрахунок за послуги протягом 60 календарних днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, при цьому, оплата частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ здійснюється не раніше реєстрації податкової накладної.

Відповідно до п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної (1); дата складання податкової накладної (2); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг (3); податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу) (4); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг (5); опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (6); ціна постачання без урахування податку (7); ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні (8); загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (9); код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (10); індивідуальний податковий номер (11).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 201.2. статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З матеріалів справи вбачається, що згідно податкової накладної №7 від 22.03.2020, що має відмітку контролюючого органу про її прийняття, та квитанції про реєстрацію даної податкової накладної в ЄРПН від 09.04.2021, ТОВ «Завод Укрелектроремонт» своєчасно зареєстровано податкове зобов`язання по наданню ДП "НАЕК "Енергоатом" послуг загальною вартістю 3 118 800,00 грн. (ПДВ - 519 800,00 грн.).

Оскільки чинним законодавством визначено лише строк для реєстрації податкової накладної, який позивачем не порушено, а строку надання такої податкової накладної контрагенту не визначено, суд зазначає, що з означених дат відповідач міг самостійно довідатись про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, оскільки чинним законодавством не встановлено строку надання податкової накладної покупцю, а відповідачем такий строк не встановлювався, з огляду на відсутність будь-яких заперечень/зауважень у видатковій накладній, оскільки реєстрації податкової накладної здійснена до виникнення строку з оплати послуг, визначеного п. 2.2 Договору, тобто до сплину 60 календарних днів, а отже, після сплину означеного строку, у відповідач виник обов`язок з оплати послуг у повному обсязі, в тому числі ПДВ, з огляду на реєстрацію податкової накладної у визначений законодавством строк.

Як визнається сторонами спору, відповідач оплату отриманих послуг (ані вартості послуг, ані суми ПДВ) не здійснив, в зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість в розмірі 1 818 800,00 грн.

Доказів сплати на дату розгляду справи відповідачем на користь позивача коштів у загальному розмірі 1 818 800,00 грн. матеріали справи не містять.

Водночас, заперечуючи проти позову, відповідач зазначає про наявність форс-мажорних обставин, спричинених воєнними діями на території України, які відповідач обґрунтовує листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорними обставинами військову агресію російської федерації проти України.

У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

За змістом частини 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Так, частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною 1 цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати (пункт 75).

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Саме таких висновків дотримується колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, у постанові від 04.10.2022 у справі № 927/25/21.

У відповідності до п. 10.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, якщо невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором стало наслідком непередбачуваних та непереборних за даних умов обставин (повінь, пожежа, землетрус і інші стихійні лиха, а також війна або воєнні дії, що виникли після укладення Договору, рішення (постанови) уряду, що обмежують діяльність учасників Договору, страйки, або стихійні масові заворушення не з вини учасників даного Договору (форс-мажор).

У разі настання форс-мажору зобов`язання сторін за цим Договором пропорційно відстрочуються на час його дії (п. 10.2 Договору).

Відповідно до п. 10.3 та п. 10.5 Договору сторона, що потрапила під дію форс-мажору, зобов`язана не пізніше 10 днів з моменту його настання або припинення, сповістити другу сторону про настання або припинення обставин, що перешкоджають виконанню Договору.

Дії форс-мажорних обставин підтверджуються відповідно до чинного законодавства.

Так, наявність або відсутність форс-мажорних обставин може впливати на зобов`язання відповідача з надання послуг, в той час як з урахуванням предмету спору, щодо здійснення розрахунків за отримані ще у 2021 році послуги, обов`язок із здійснення яких, жодним чином не пов`язаний з настанням форс-мажорних обставин, а отже наведені відповідачем обставини жодним чином не впливають на можливість відповідача здійснити розрахунки за послуги, отримані у 2021 році.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по оплаті на користь позивача 1 818 800,00 грн. за отримані послуги.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрелектроремонт" про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заборгованості з оплати отриманих послуг за Договором у розмірі 1 818 800,00 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заборгованість за отримані послуги.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133; ідентифікаційний код: 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрелектроремонт" (61140, м. Харків, провулок Роз`їзний, буд. 27; ідентифікаційний код: 00215120) заборгованість у розмірі 1 818 800 (один мільйон вісімсот вісімнадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 27 282 (двадцять сім тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.09.2023.

Суддя О.А. Грєхова