Рішення

від 18.09.2023 по справі 911/2083/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2023 р. Справа № 911/2083/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маруся Бевереджиз Юкрейн", 04201, місто Київ, вулиця Юрія Кондратюка, будинок 4-В, офіс 72

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шато Марані", 07363, Київська область, Вишгородський район, село Хотянівка, вулиця Валова, будинок 4-А

про стягнення 40 363,26 грн за договором № 595/н-21-о від 05.10.2021

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маруся Бевереджиз Юкрейн" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шато Марані" про стягнення 40 363,26 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором № 595/н-21-о від 05.10.2021, в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.07.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Маруся Бевереджиз Юкрейн" про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 911/2083/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою повідомлено відповідачу про строк для подання відзиву на позовну заяву.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 13.07.2023 направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення № 0600032630348 за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Однак, 26.07.2023 до Господарського суду Київської області повернувся конверт з поштовим відправленням № 0600032630348 із відміткою про причини повернення: у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, дата довідки ф.20: 21.07.2023.

Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (даний висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 07.06.2019 у справі № 910/17797/17).

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позов та інших документів до суду не надав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Суд наголошує, що відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої статті 165 та частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

05 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маруся Бевереджиз Юкрейн" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шато Марані" (покупець) укладено договір № 595/н-21-о, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується поставити й передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору. Увесь товар, що постачається покупцеві постачальником вважається поставленим на умовах даного договору, якщо інше не зазначене у документації (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.3 Договору загальна сума договору складається із сум вартості товару поставленого на умовах даного договору. Весь товар поставлений під час дії даного договору вважається поставленим за даним договором.

Пункт 2.2 Договору визначає, що загальна кількість товару: згідно накладних, які є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно із пунктом 4.1 Договору, ціни на товар встановлюються позичальником у національній валюті України й вказуються у накладних, які підписуються обома сторонами.

Пунктом 5.2 Договору сторони погодили, що датою поставки й моментом переходу права власності на товар вважається дата підписання накладної представниками сторін.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що покупець оплачує постачальникові 100% вартості поставленого товару протягом 21 календарних днів, починаючи з дати поставки товару.

Даний договір набуває чинності моменту підписання та діє до 31 грудня 2021 року (пункт 10.1 Договору).

Позивач на виконання умов договору № 595/н-21-о від 05.10.2021 здійснив поставку товару на загальну суму 40 363,26 грн, що підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № РН0000047107 від 06.10.2021 на суму 28 781,10 грн; № РН000008376 від 12.11.2021 на суму 7 022,16 грн; № РН000009114 від 06.12.2021 на суму 4 560,00 грн.

За твердженнями позивача, поставлений товар відповідачем не оплачено, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість у сумі 40 363,26 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 1502-3 від 15.02.2023 оплатити поставлений товар у розмірі 40 363,26 грн. Направлення претензії відповідачу підтверджується поданою позивачем копією опису вкладення до цінного листа та поштовою накладною від 16.02.2023 № 0311331793707. Проте, претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З урахуванням наведеного вище, зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

За змістом статей 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та статті 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із положеннями статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на суму 40 363,26 грн згідно видаткових накладних № РН0000047107 від 06.10.2021; № РН000008376 від 12.11.2021 та № РН000009114 від 06.12.2021, які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплені печатками товариств.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що покупець оплачує постачальникові 100% вартості поставленого товару протягом 21 календарних днів, починаючи з дати поставки товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, строк оплати отриманого відповідачем згідно видаткових накладних № РН0000047107 від 06.10.2021; № РН000008376 від 12.11.2021 та № РН000009114 від 06.12.2021 товару, та відповідно, обов`язок покупця оплатити отриманий товар є таким що настав: 26.10.2021, 02.12.2021 та 29.12.2021 (враховуючи, що останній день строку припадає на вихідний-святковий день).

Однак, матеріали справи не містять доказів виконання покупцем свого зобов`язання по оплаті отриманого товару за вказаними вище видатковими накладними.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористалася, доводи позивача про наявність у нього заборгованості не спростував, доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за отриманий товар не надав, заперечень щодо факту отримання товару не висловив, доказів пред`явлення позивачу претензій та зауважень щодо кількості, якості та вартості товару також не надано.

Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 40 363,26 грн, а вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та належить до задоволення.

Як унормовано статтею 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами першою четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач не спростував доводів позивача, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маруся Бевереджиз Юкрейн" підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шато Марані" (07363, Київська область, Вишгородський район, село Хотянівка, вулиця Валова, будинок 4-А, ідентифікаційний код 44390523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маруся Бевереджиз Юкрейн" (04201, місто Київ, вулиця Юрія Кондратюка, будинок 4-В, офіс 72, ідентифікаційний код 33399843) заборгованість в розмірі 40 363 (сорок тисяч триста шістдесят три) грн 26 коп. та судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення складено та підписано: 18.09.2023