Рішення

від 11.09.2023 по справі 911/1850/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2023 р. м. Київ

Справа № 911/1850/23

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Кочурової Т.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКРО» до Фермерського господарства «УСТИМІВСЬКЕ» про стягнення 664 239,95грн, за участі представників від:

позивача - не з`явилися;

відповідача - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКРО» (далі - ТОВ «Текро») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Фермерського господарства «УСТИМІВСЬКЕ» (далі - ФГ «Устимівське») про стягнення 664 239,95грн, що складається з: 420961грн - основний борг; 37962,47грн - 3% річних, нараховані за період з 16.06.2020 по 16.06.2023; 205 316,48грн - втрати від інфляції за період з 16.06.2020 по 16.06.2023.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язання за договором поставки №05112019 від 05.11.2019 в частині оплати поставленого товару у встановлений договором строк (а.с.1-8).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2023 відкрито провадження у справі за відповідним позовом вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 17.07.2023 о 15:45, а також встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов (а.с.40-41).

Копія відповідної ухвали доставлена до електронного кабінету представника позивача 26.06.2023 о 12:54, що підтверджується довідкою про доставку електронного (а.с.42); поштове відправлення №0600029685158, у якому копію відповідної ухвали направлено відповідачу, повернуто з довідкою відділення поштового зв`язку від 01.07.2023, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.44-46).

Ухвалою від 17.07.2023 судом відкладено підготовче засідання на 14.08.2023 о 14:30 (а.с.57-58).

Копія відповідної ухвали доставлена до електронного кабінету представника позивача 18.07.2023 о 09:54, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.61).

Поштове відправлення №0600033437053, у якому копії відповідної ухвали, а також ухвали про відкриття провадження у справі направлені відповідачу за адресою, яка відповідає адреси відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.07.2023 (а.с.54), повернуто з довідкою відділення поштового зв`язку с. Трушки від 28.07.2023, у якій причиною повернення вказано: «адресат відмовився» (а.с.63).

В силу п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відмову отримати копію судового рішення.

Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

Отже, відповідні ухвали суду вважаються врученими відповідачу 28.07.2023 і останнім днем строку, встановленого судом п.5 резолютивної частини ухвали суду від 26.06.2023 для подання відзиву, є 14.08.2023 (відповідно до ч.4 ст.116 ГПК України, оскільки 12.08.2023.13.08.2023 - неробочі дні).

Ухвалою від 14.08.2023 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.09.2023 о 15:00 (а.с.80-81).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету представника позивача 15.08.2023 о 14:27 (а.с.83), копія відповідної ухвали направлена відповідачу поштовим відправленням №0600039615387, яке повернуто суду з довідкою відділення зв`язку с.Трушки, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с.84-86). Між тим, адреса відповідача, за якою направлено відповідне поштове відправлення, відповідає адресі відповідача, зазначеній у т.ч. станом на 11.09.2023 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.87).

В силу п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, ухвала від 14.08.2023 вважається врученою відповідачу.

11.09.2023 представники сторін в судове засідання не з`явилися; від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (а.с.88).

Відзиву на позов у встановлений судом строк від відповідача суд не отримав, з клопотанням про продовження відповідного строку відповідач до прийняття рішення у даній справі не звертався.

Як визначено ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В силу ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.

05.11.2019 між ТОВ «Текро» (далі - постачальник) та ФГ «Устимівське» (далі - покупець) укладено договір поставки №05112019 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується постачати (передавати) товар у власність покупця для використання його на розсуд останнього, а покупець - приймати вказаний товар та сплачувати його на умовах, визначених договором.

Згідно п.2.1 договору предметом поставки є комбікорми, премікси, вітамінно-мінеральні суміші, білково-вітамінно-мінеральні добавки, антибіотики, дезінфектанти, підкислювачі, препарати для силосування, пробіотичні добавки та інші корми, добавки та препарати, що використовуються у тваринництві та птахівництві.

Як узгоджено сторонами: товар поставляється покупцю окремими партіями протягом терміну дії договору на підставі отриманих від покупця заявок; кожна партія товару вказується у видаткових накладних постачальника із зазначенням найменування товару, асортименту, одиниці виміру кількості товару, загальної кількості товару, вартості за одиницю товару та загальної вартості товару; всі видаткові накладні, оформлені між сторонами протягом чинності положень договору є його невід`ємною частиною; перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару, а датою поставки - дата належним чином оформлених відповідних накладних; перехід права власності відбувається в момент підписання відповідних накладних (п.п.3.1,3.2, 3.5 договору).

В силу п.п.4.1, 4.2 договору: покупець оплачує товар за ціною, зазначеною у видаткових накладних та рахунках-фактурах постачальника на кожну партію товару, а загальна сума договору складається з вартості всього товару, поставленого постачальником за період дії договору, що підтверджено належним чином оформленими накладними; ціна товару формується відповідно до діючого на момент поставки товару прайсу постачальника.

Строк виконання зобов`язання з оплати товару визначений п.4.1 договору: 100% вартості кожної парті товару на умовах відстрочення платежу не пізніше 14 календарних днів від дати поставки, але в будь-якому випадку до дати наступної поставки.

Сторони п.4.4 договору узгодили, що кошти, які надходять від покупця в оплату за товар, в першу чергу йдуть на погашення боргу за минулі поставки за певну категорію товару.

Відповідно до п.7.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання прийнятих сторонами зобов`язань, тобто вважається таким, що укладений на невизначений час та є чинним до моменту припинення на вимогу однієї із сторін або за взаємною згодою сторін.

На підтвердження поставки товару на загальну суму 474 461грн за відповідним договором позивачем надані видаткові накладні (а.с.13-18):

- №2190 від 07.11.2019 на суму 95 661грн;

- №2191 від 07.11.2019 на суму 21696грн;

- №2212 від 11.11.2019 на суму 24570грн;

- №2213 від 11.11.2019 на суму 2304грн;

- №2292 від 25.11.2019 на суму 156 548грн;

- №75 від 15.01.2020 на суму 173 682грн.

З урахуванням дат отримання товару за відповідними видатковими накладними та зважаючи на строк виконання зобов`язання з оплати, встановлений п.4.3 договору - 14 календарних днів з дня поставки, товар за видатковими накладними від: 07.11.2019 мав бути оплачений до 21.11.2019 включно, 11.11.2019 - 25.11.2019 , 25.11.2019 - 09.12.2019, 15.01.2020 - 29.01.2020.

В рахунок оплати товару за відповідним договором відповідачем перераховано відповідачу 53500грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.19-23):

№ПНМ19453 від 20.02.2020- 5 000грн;

№13 від 02.04.2020 - 5000грн;

№49127098 від 06.05.2020- 30 000грн;

№20 від 13.07.2020 - 8500грн;

№@2PL607343від 25.09.2020 - 5000грн.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджує, що борг за поставлений відповідачу товар складає 420961грн, що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписано сторонами, за період - 9 місяців 2020 року (а.с.24).

Під час розгляду справи суду не надано доказів здійснення інших платежів в рахунок оплати товару, переданого відповідно до вказаних видаткових накладних, чим не спростовані твердження позивача щодо наявності боргу у відповідному розмірі.

Предметом спору в даній справі є наявність у відповідача обов`язку розрахуватись за переданий йому у власність товар, а також застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством за порушення виконання зобов`язання з оплати переданого у власність товару в установлений договором строк.

Заявлені вимоги суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст. 175 ГК України.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою, враховуючи зміст зобов`язань сторін за таким договором, їх суб`єктний склад, є договором поставки, зміст якого визначений ст.265 ГК України. До такого договору застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, визначений ГК України, як передбачено ч.1 ст.193 ГК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи умови договору, відповідач мав оплатити товар, переданий йому позивачем за вищевказаними видатковими накладними, у строк, встановлений п.4.3 договору - не пізніше 14 календарних днів від дати поставки.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи умови договору, дати поставки партій товару, відповідач допустив порушення строку виконання зобов`язання з оплати товару, тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 420961грн є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи порушення строку виконання зобов`язання з оплати товару, вимоги позивача в частині стягнення процентів та втрат від інфляції є обґрунтованими.

У даній справі позивач вимагає стягнути з відповідача 37962,47грн - 3 % річних, та 205316,48грн - втрат від інфляції, які нараховані за період з 16.06.2020 по 16.06.2023, отже, позивач вимагає стягнення втрат від інфляції та процентів за частину періоду прострочення, що є його правом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд констатує, що відповідний розрахунок за заявлений період є арифметично вірним та здійснений з урахуванням періоду виконання зобов`язання, здійснених оплат та розміру боргу.

Отже вимоги в частині стягнення 37 962,47грн - 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Втрати від інфляції за заявлений період за розрахунком суду складають більший розмір, що пов`язано з тим, що позивач при розрахунку враховує загальний розмір боргу станом на 16.06.2020 без застосування до нього індексів інфляції (у т.ч. у випадку наявності дефляційних процесів) з початку виникнення боргу за кожною із накладних, між тим, розмір втрат від інфляції має розраховуватись з урахуванням всіх індексів інфляції, включаючи як інфляцію, так і дефляцію. Так, заявляти чи не заявляти вимоги щодо стягнення втрат від інфляції є правом кредитора відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, яке може бути ним як використано, так і не використано, однак, у разі прийняття рішення щодо реалізації відповідного права, втрати від інфляції мають розраховуватись кредитором з урахуванням індексів інфляції за весь період прострочення. Отже, заявляючи вимоги щодо стягнення втрат від інфляції за певний період, позивач мав визначити розмір боргу на початок такого періоду із застосуванням до нього індексів інфляції з початку виникнення такого боргу.

Між тим, оскільки у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог відповідно до ч.2 ст.237 ГПК України, вимоги в частині стягнення втрат від інфляції підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі - 205316,48грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на оплату позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача у повному розмірі, враховуючи задоволення його вимог повністю. Так, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9963,60грн/(420961+37962,47+205316,48):100*1,5/ в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Сума судового збору в частині, що сплачена позивачем понад встановлений розмір, може бути повернута позивачу за його клопотанням, як визначено п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «УСТИМІВСЬКЕ» (ідентифікаційний код 42955797; 09152, Київська область, Білоцерківський район, с.Трушки, вул.40-річчя Перемоги,34) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКРО» (ідентифікаційний код 25409463; 04071, м. Київ, вул. Спаська, 5,офіс 60) 420961грн основного боргу, 37962,47грн - 3 % річних, 205316,48грн - втрат від інфляції, а також 9963,60грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова