Рішення

від 07.09.2023 по справі 914/1442/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2023 Справа № 914/1442/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «ЛАВ ВІТА», смт. Добротвір, Львівська область

про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди нерухомого державного майна

за участю представників:

від позивача: Савко Н.В. представник;

від відповідача: не з`явився

Обставини розгляду справи.

04.05.2023 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів до Приватного підприємства «ЛАВ ВІТА», смт. Добротвір, Львівська область про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди нерухомого державного майна.

Ухвалою від 09.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.06.2023.

Ухвалою від 12.06.2023 підготовче засідання було відкладено на 26.06.2023.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Мазовіти Андрія Богдановича, підготовче засідання, призначене на 26.06.2023, не відбулось.

Ухвалою суду від 04.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання призначено на 10.07.2023.

Ухвалою від 10.07.2023 підготовче засідання було відкладено на 20.07.2023.

Ухвалою від 20.07.2023 підготовче засідання було відкладено на 28.08.2023.

28.08.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх. №3358/23 від 28.08.2023), у якій позивач просив суд стягнути з відповідача 10 495,53 грн основного боргу та закрити провадження в частині розірвання договору.

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, стороною подані усі докази, які доводять обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд ухвалою від 28.08.2023 прийняв до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.09.2023.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог позивач посилався на те, що 17.01.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого державного майна №9, по якому у відповідача виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 10 495,53 грн. Враховуючи наведене, позивач просив суд стягнути 10 495,53 грн орендної плати та закрити провадження в частині розірвання договору.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана ухвала також була розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

17.01.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (орендодавець) та Приватним підприємством «ЛАВ ВІТА» (орендарем) укладено договір оренди нерухомого державного майна №9 (надалі - договір).

За цим договором орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове, платне користування державне вбудовані нежитлові приміщення №39,43,44 загальною площею 319,4 кв.м, що знаходяться на 2-му поверсі двоповерхової будівлі учбової майстерні за адресою: Львівська область, Кам`янка-Бузький район, смт. Добротвір, вул. Сагайдачного, 3, що перебуває на балансі Добротвірського професійного ліцею (балансоутримувач).

Факт передачі об`єкта оренди відповідачу підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання-передавання державного нерухомого майна, що належить до державної власності від 17.01.2012.

12.10.2021 сторони виклали договір №9 в новій редакції

Відповідно до пункту 1.1. договору, орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає в строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму визначену у пункті 6 Умов.

Згідно п. 9 Умов, місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону 9 000,00 грн без ПДВ (протокол електронного аукціону №LLP001-UA-20210817-14637). Витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю компенсуються орендарем в порядку, передбаченому пунктом 6.5. договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.

Згідно з пунктом 3.2. договору, якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року

Відповідно до пункту 3.3. договору, орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (70% до державного бюджету, 30% на рахунок балансоутримувача) щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди.

Згідно з пунктом 3.8. договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній державному бюджету) та/або балансоутримувачем (в частині належній балансоутримувачу).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач допустив прострочення сплати орендної плати за період часу з січня 2022 по серпень 2022. Згідно розрахунку заборгованість відповідача становить 10 495,53 грн.

Відповідно до п. 12.1. договору, цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 12.10.2021 по 11.10.2026 включно.

Пунктом з пунктом 3.11. договору, припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).

Відповідно до пункту 4.1. договору, у разі припинення договору орендар зобов`язаний сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.

29.03.2023 позивачем на адресу відповідача скеровано претензію №11-11-01546 від 29.03.2023 про оплату існуючої заборгованості, яка залишена без розгляду.

Додатком до листа балансоутримувача за вих. №01-67 від 05.07.2023, який адресовано позивачу, було долучено акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, складений 26.08.2022 орендарем та балансоутримувачем. Згідно вказаного акту об`єкт оренди передано (повернуто) балансоутримувачу.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати орендної плати, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 10 495,53 грн заборгованості з орендної плати та розірвання договору.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

В силу ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Згідно ч. 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

У поданій через канцелярію суду заяві про зменшення позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем та балансоутримувачем було складено акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності. Наведене свідчить про припинення договору оренди нерухомого державного майна №9 від 17.01.2012. Про вказаний факт позивач довідався 06.07.2023 із листа балансоутримувача за вих. №01-67 від 05.07.2023, до якого був долучений вищевказаний акт.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині розірвання договору оренди нерухомого державного майна №9 від 17.01.2012 у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 10 495,53 грн основного боргу. В частині розірвання договору оренди нерухомого державного майна №9 від 17.01.2012 провадження слід закрити.

Оскільки спір щодо стягнення заборгованості з орендної плати виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Згідно з п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, що його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Беручи до уваги те, що позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, а також судом закрито провадження в частині розірвання договору, судовий збір підлягатиме поверненню позивачеві за ухвалою суду у випадку подання відповідного клопотання.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «ЛАВ ВІТА», смт. Добротвір, вул. Сагайдачного, 3, Кам`янка-Бузький район, Львівська область (ідентифікаційний код 36767502) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів, вул. Коперника 4 (ідентифікаційний код 42899921) 10 495,53 грн заборгованості з орендної плати, 388,11 грн судового збору.

3.В частині розірвання договору оренди нерухомого державного майна №9 від 17.01.2012 провадження закрити.

4.Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 07.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 18.09.2023.

СуддяМазовіта А.Б.