ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"18" вересня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/2188/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
розглянувши справу № 916/2188/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження
за позовом: Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" /ЄДРПОУ 33298371, адреса - 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, e-mail: company@ub.kiev.ua/
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія архітектури та дизайну "Апельсин" /ЄДРПОУ 40088170, адреса - 65072, м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1/
про стягнення заборгованості у розмірі 132 460,50
ВСТАНОВИВ:
23.05.2023 року Державне публічне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 2262/23/ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія архітектури та дизайну "Апельсин" про стягнення заборгованості за договором оренди АО/20-0009 нерухомого майна Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" від 01.12.2019 року у розмірі 132 460,50 грн, з яких:
- 93 291,05 грн - основний борг;
- 6 092,21 грн - пеня;
- 23 431,57 грн - штраф;
- 9 645,67 грн - інфляція.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди АО/20-0009 нерухомого майна Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" від 01.12.2019 року.
Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 15, 16, 20, 205, 525-526, 530, 549, 551, 610-611, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 20, 22, 173, 193, 216, 218, 231 ЦК України.
Ухвалою суду від 29.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2188/23; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
23.06.2023 року на адресу суду надійшла заява позивача про зміну найменування учасника справи /вх. № 20852/23/, в якій позивач зауважує, що в ході розгляду справи позивач змінив найменування з Державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" на: Державне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Укрбуд».
До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвали суду про відкриття провадження у справі від 29.05.2023 року по справі № 916/2188/23, направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (65072, м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
20.06.2023 року за вх. № 14143/23 на адресу Господарського суду Одеської області повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошта - "адресат відсутній за вказаною адресою".
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 910/15442/17 від 16.05.2018 року).
Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2023 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/2188/23, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.
Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
Як встановлено при безпосередньому дослідженні доказів, 01 грудня 2019 року між Державним публічним акціонерним товаристом «Будівельна компанія «Укрбуд» (орендодавець) та ТОВ «Студія архітектури та дизайну «Апельсин» (орендар) укладено договір оренди № ОА/20-0009 нерухомого майна державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд», за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 42,60 м. кв., а саме: приміщення 40, поверх 2, площею 10,10 м. кв., приміщення 41, поверх 2, площею 9,00 м. кв., приміщення 42, поверх 2, площею 23,50 м. кв., що розташоване у нежитловій будівлі (комплексі будівель та споруд) за адресою: 02002, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 15, яка належить Орендодавцю на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004р. № 897.
Плата за користування майном здійснюються орендарем щомісячно (пункт 1.4. Договору).
Орендар вступає у строкове платне користування майном від дати укладання сторонами акту приймання-передачі майна в оренду (додаток 1 до цього договору) і користується ним протягом встановленого цим договором строку (терміну) /п. 2.1 договору/.
У п. 3.1. договору визначено, що орендні платежі за місяць оренди майна є договірними і визначаються згідно узгодженого з Орендарем розміру щомісячного платежу за оренду майна (додаток 2 до цього договору) та складається із плати за користування майном (орендна плата) та відшкодування витрат Орендодавця на утримання (забезпечення комунальними послугами, експлуатація та обслуговування) об`єкту, пропорційно площі майна, переданого в оренду.
Згідно з пунктом 3.4. договору орендар зобов`язаний сплачувати орендні платежі за поточний місяць оренди не пізніше десятого числа поточного місяця у розмірі щомісячного орендного платежу на підставі рахунку-фактури, який Орендар не пізніше п`ятого числа поточного місяця повинен отримати у Орендодавця.
Несвоєчасне отримання Орендарем рахунку-фактури не звільняє його від зобов`язання вчасно та в повному обсязі сплачувати орендні платежі, визначені цим договором (пункт 3.5. договору).
Пунктом 9.2 Договору визначено, що за несвоєчасне внесення орендних платежів (після 15 числа поточного місяця) Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до 28 числа поточного місяця включно, а у разі несплати орендних платежів до 28 числа поточного місяця, Орендар, крім зазначеної пені, сплачує на користь Орендодавця штраф в розмірі 25% від суми простроченого платежу.
При укладенні Договору та згідно Розміру суми щомісячного платежу за оренду нерухомого майна, що належить Державному публічному акціонерному товариству «Будівельна компанія «Укрбуд» від 01.12.2019 р. (додаток 2 до Договору № ОА/20-0009 від 01.12.2019) сторони узгодили загальну суму щомісячного орендного платежу в розмірі 9 636,12 грн. з ПДВ.
01 грудня 2019 року між Орендодавцем та Орендарем був підписаний Акт приймання-передачі майна в оренду.
17.12.2019 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № ОА/20-0009 нерухомого майна Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» від 01.12.2019 року, якою сторони погодили строк дії договору по 31.10.2022 року включно.
31 липня 2020 року згідно Акту приймання-передачі (повернення) з оренди нерухомого майна Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» в адмінбудинку за адресою: м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 15 від 31.07.2020 р. відповідач повернув, а позивач прийняв з оренди нежитлові приміщення загальною площею 42,60 м.кв.
01 серпня 2020 року згідно з Актом від 01.08.2020 р. приймання-передачі в оренду нерухомого майна Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» Позивач передав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування (оренду) 5 нежитлових приміщень загальною площею 71,00 м.кв., що розташовані на 13 поверсі Будинку, а саме: приміщення 26 площею 19,10 м. кв., приміщення 28 площею 4,30 м. кв., приміщення 30 площею 13,20 м. кв., приміщення 31 площею 14,30 м. кв., приміщення 32 площею 20,10 м. кв.
Згідно узгодженого між сторонами Розміру суми щомісячного платежу за оренду нерухомого майна, що належить Державному публічному акціонерному товариству «Будівельна компанія «Укрбуд», від 01.08.2020 р. загальна сума щомісячного орендного платежу за користування орендованим майном (5 нежитлових приміщень загальною площею 71,00 м.кв.) становила 12 332,86 грн. з ПДВ.
01 грудня 2020 року між Сторонами було підписано новий Розмір суми щомісячного платежу за оренду нерухомого майна, що належить державному публічному акціонерному товариству «Будівельна компанія «Укрбуд», відповідно до якого сума щомісячного орендного платежу за користування орендованим майном (5 нежитлових приміщень загальною площею 71,00 м.кв.) з 01 грудня 2020 року становила 13 565,57 грн.
Судом встановлено, що на виконання умов договору оренди позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури, а саме:
- № ОА/20-0009/10 від 01.10.2020 року на суму 12 332,86 грн;
- № ОА/20-0009/11 від 01.11.2020 року на суму 12 332,86 грн;
- № ОА/20-0009/12 від 01.12.2020 року на суму 13 565,57 грн;
- № ОА/20-0009/01 від 01.01.2021 року на суму 13 565,57 грн;
- № ОА/20-0009/02 від 01.02.2021 року на суму 13 565,57 грн;
- № ОА/20-0009/03 від 01.03.2021 року на суму 13 565,57 грн;
- № ОА/20-0009/04 від 01.04.2021 року на суму 13 565,57 грн;
- № ОА/20-0009/05 від 01.05.2021 року на суму 13 565,57 грн;
- № ОА/20-0009/06 від 01.06.2021 року на суму 13 565,57 грн;
- № ОА/20-0009/07 від 01.07.2021 року на суму 13 565,57 грн;
- № ОА/20-0009/08 від 01.08.2021 року на суму 13 565,57 грн;
- № ОА/20-0009/09 від 01.09.2021 року на суму 13 565,57 грн;
- № ОА/20-0009/10 від 01.10.2021 року на суму 13 565,57 грн;
- № ОА/20-0009/11 від 01.11.2021 року на суму 13 565,57 грн;
- № ОА/20-0009/12 від 01.12.2021 року на суму 13 565,57 грн;
- № ОА/20-0009/01 від 01.01.2022 року на суму 11 835,7 грн;
Судом встановлено, що відповідач здійснив часткову сплату заборгованості, що підтверджується дослідженими судом банківськими виписками.
Так, за розрахунком позивача заборгованість відповідача з орендної плати за договором оренди № ОА/20-0009 нерухомого майна від 01.12.2019 року становить 93 291,05 грн.
З метою досудового врегулювання спору та для вирішення його шляхом переговорів, позивачем на адресу Відповідача була надіслана Претензія про сплату заборгованості № 12/01-124 від 25.03.2021 року, в якій Відповідач був попереджений, що у випадку непогашення заборгованості до 15.04.2021 року, Позивач змушений буде у встановленому чинним законодавством порядку звернутися до господарського суду для примусового стягнення заборгованості із застосуванням до Відповідача негативних фінансових наслідків за невиконання договірних зобов`язань. Претензію № 07/01-341 від 01.11.2021 року про сплату заборгованості в термін до 20.11.2021 року, Відповідач отримав особисто 03.11.2021 року, про що свідчить його підпис на вказаній претензії.
У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань за спірним договором позивач нарахував пеню у розмірі 6 092,21 грн, штраф - 23 431,57 грн, а також інфляційні втрати - 9 645,67 грн.
Оскільки, відповідач не здійснив оплату орендної плати у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Отже, виходячи з зазначених положень законодавства, правовідносини, що виникли між сторонами за договором є орендними.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідач, в порушення умов договору, взяті на себе зобов`язання зі сплати орендних платежів за орендоване майно не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 93 291,05 грн.
Станом на день розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості з орендної плати не надав, доказів спростовуючих позовні вимоги також суду не надано, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди № ОА/20-0009 нерухомого майна від 01.12.2019 року у сумі 93 291,05 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стосовно позовних вимог про стягнення пені у розмірі 6 092,21 грн та штрафу у розмірі 23 431,57 грн, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Судом встановлено, що засновником та єдиним акціонером позивача є Держава в особі Кабінету Міністрів України, а тому у державній власності перебуває 100% (сто відсотків) акцій Позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГК України суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.
Виходячи з викладеного, Позивач є суб`єктом господарювання державного сектору економіки.
Приписами ч. 2 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно ст.ст. 6 та 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 9.2 Договору визначено, що за несвоєчасне внесення орендних платежів (після 15 числа поточного місяця) Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до 28 числа поточного місяця включно, а у разі несплати орендних платежів до 28 числа поточного місяця, Орендар, крім зазначеної пені, сплачує на користь Орендодавця штраф в розмірі 25% від суми простроченого платежу.
Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу, нарахованих на підставі п. 9.2 Договору, господарський суд зазначає про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку. Так, розмір пені становить 6 092,21 грн, а розмір штрафу - 23 431,57 грн.
Щодо стягнення з відповідача 9645,67 грн інфляційних втрат, слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розглянувши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за період грудень 2020 року по листопад 2021 року у розмірі 9 645,67 грн, судом встановлено його правильність. У зв`язку із чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З урахуванням вказаного, проаналізувавши встановлені обставини, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 684,00 грн., що вбачається із платіжної інструкції № 11898 від 11.05.2023 року.
Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" - задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Студія архітектури та дизайну "Апельсин" /ЄДРПОУ 40088170, адреса - 65072, м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1/ на користь державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" /ЄДРПОУ 33298371, адреса - 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, e-mail: company@ub.kiev.ua/ заборгованість за договором оренди АО/20-0009 нерухомого майна державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" від 01.12.2019 року у розмірі 132 460,50 грн /сто тридцять дві тисячі чотириста шістдесят гривень 50 копійок/, з яких: 93 291,05 грн - основний борг; 6 092,21 грн - пеня; 23 431,57 грн - штраф; 9 645,67 грн - інфляція, а також судовий збір у розмірі 2 684,00 грн /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення складено та підписано 18 вересня 2023 р.
Суддя Н.Д. Петренко
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2023 |
Оприлюднено | 21.09.2023 |
Номер документу | 113552154 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Укладення договорів (правочинів) оренди |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Петренко Н.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні