Рішення

від 18.09.2023 по справі 922/1612/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2023м. ХарківСправа № 922/1612/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД» (Україна, 65025, Одеська обл., Місто Одеса, 19 КМ СТАРОКИЇВСЬКОЇ ДОРОГИ, ідентифікаційний код особи 40292090) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПИЩПРОМОБЛАДНЕННЯ» (Україна, 61052, Харківська обл., місто Харків, вулиця Суздальські Ряди, будинок 12, ідентифікаційний код особи 44602448) про стягнення коштів за участю представників:

позивача Вішневська К.М.

відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПИЩПРОМОБЛАДНЕННЯ» та просить суд стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІІЮ ПИЩПРОМОБЛАДНЕННЯ на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮГФУД" суму боргу за поставлені товари в розмірі 90 000,00 грн, три відсотки річних віл простроченої суми у розмірі 377,26 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 350,00 грн та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ 6287,67 грн. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 145 від 27 січня 2023 року.

Ухвалою від 25.04.2023 було відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

Засідання відкладалося з 17.07.2023 по 07.08.2023. Ухвалою від 07.08.2023 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28.08.2023 р. о 10:30. Засідання відкладалося з 28.08.2023 по 18.09.2023.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, правом на участь представника в засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце проведення судових засідань повідомлявся судом шляхом направлення ухвал за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Україна, 61052, Харківська область, місто Харків, вулиця Суздальські Ряди, будинок 12).

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про призначення засідання у справі була надіслана відповідачу, але не була відповідачем отримана у зв`язку з відсутністю адресата (поштове відправлення 6102272663067).

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, суд вважає, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

27 січня 2023 року ТОВ "ЮГФУД" уклало з ТОВ "ПИЩПРОМОБЛАДНАННЯ" Договір поставки № 145 (надалі - Договір). Відповідно до умов зазначеного Договору, ТОВ "ПИЩПРОМОБЛАДНАННЯ" зобов`язалось виготовити та передати (поставити) у власність ТОВ "ЮГФУД" професійне устаткування для виробництва харчових рідин (далі - Устаткування) згідно зі Специфікацією (Додаток № 1) протягом терміну до 20 (двадцять) календарних днів після отримання 50% оплати.

Позивач повідомляв суд, що не має в наявності оригіналів наступних письмових доказів, копії яких додано до заяви: Договору поставки № 145 від 27.01.23 р; Додатку № 1 від 27.01.23 р до Договору поставки № 145 від 27.01.23 р - Специфікація № 145 від 27.01.23 р. В той же час, відповідність оригіналам та факт укладання відповідних документів не було заперечено відповідачем.

За умовами Специфікації № 145 від 27.01.23 відповідач мав поставити товар: Котел КПЕ 350 з мішалкою, з фторпластиновими шкребками, з автопереворотом, потужність 28кВт, 4x7кВт, мотор 63 1.1кВт. Кран зливу ДУ50 вартістю 90 000.00 грн. Умови оплати Устаткування: 50 % попередня оплата згідно наданого Постачальником рахунку. Строки постачання: 20 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати.

31 січня 2023 року ТОН "ЮГФУД" здійснило оплату за Устаткування в повному обсязі на суму 90 000.00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 33587 від 31.01.2023 року. Крайній термін поставки устаткування був 20.02.2023 року. Однак, ТОВ "ПИЩПРОМОБЛАДНАННЯ" свої зобов`язання за Договором не виконало, поставку не здійснило.

23 березня 2023 року ТОВ "ЮГФУД" направило відповідачу Вимогу про повернення суми передоплати та сплати нарахованих штрафних санкцій від 15.03.2023 року, яка була залишена без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1ст. 628 вказаного Кодексузміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).

Відповідно дост. 525 Цивільного кодексу Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідност. 193 Господарського кодексу України таст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч.1ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами Специфікації № 145 від 27.01.23 відповідач мав поставити товар: Котел КПЕ 350 з мішалкою, з фторпластиновими шкребками, з автопереворотом, потужність 28кВт, 4x7кВт, мотор 63 1.1кВт. Кран зливу ДУ50 вартістю 90 000.00 грн. Умови оплати Устаткування: 50 % попередня оплата згідно наданого Постачальником рахунку. Строки постачання: 20 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати.

31 січня 2023 року ТОН "ЮГФУД" здійснило оплату за Устаткування в повному обсязі на суму 90 000.00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 33587 від 31.01.2023 року. Крайній термін поставки устаткування був 20.02.2023 року.

Однак, ТОВ "ПИЩПРОМОБЛАДНАННЯ" свої зобов`язання за Договором не виконало, поставку не здійснило, докази здійснення поставки або повернення отриманих коштів в матеріалах справи відсутні, а тому суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо повернення вартості непоставленого товару в розмірі 90 000,00 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.8.2. вищезазначеного Договору, У разі прострочення термінів підготовки Устаткування до відвантаження проти встановленого в даному Договорі терміну ПОСТАЧАЛЬНИК сплачує ПОКУПЦЮ пеню, обчислювану від вартості непоставленого в термін Устаткування в розмірі 0,5% за кожен минулий день прострочення, але не більше 20% від загальної суми даного Договору.

Оскільки пеня в розмірі 0,5% перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, при розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов`язань позивачем бралась саме подвійна обліком ставка НБУ.

Окрім того, частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню пені - 6 287,67 грн, 3% річних - 377,26 грн та інфляційних втрат - 1 350,00 грн, враховуючи неподання відповідачем заперечень по заявленим вимогам, суд вважає їх обґрунтованими, а вимоги по їх стягненню такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач, отримавши кошти у якості оплати за товар не здійснив поставку товару в обумовлені строки та не повернув вартість не поставленого за договором товару, а отже позовні вимоги щодо стягнення такої заборгованості є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПИЩПРОМОБЛАДНЕННЯ» (Україна, 61052, Харківська область, місто Харків, вулиця Суздальські Ряди, будинок 12, ідентифікаційний код особи 44602448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД» (Україна, 65025, Одеська обл., Місто Одеса, 19 КМ СТАРОКИЇВСЬКОЇ ДОРОГИ, ідентифікаційний код особи 40292090) заборгованість в розмірі 90 000,00 грн, пеню - 6 287,67 грн, три відсотки річних - 377,26 грн, інфляційні втрати - 1 350,00 грн та 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "19" вересня 2023 р.

СуддяЛ.С. Лаврова