Рішення

від 12.09.2023 по справі 925/936/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Черкаси справа № 925/936/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участю за участі прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Куліш А.А., представників сторін: позивача Слинька М.Г. за довіреністю, відповідача не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до Приватного підприємства Активтехторг про стягнення 303123 грн. 28 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Черкаської міської ради (далі позивач) до Приватного підприємства Активтехторг (далі відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,2495 га кадастровий номер 7110136400:03:050:0009 по вул. Нечуя-Левицького, 16/1, м. Черкаси без правовстановлюючих документів в сумі 303123 грн. 28 коп. та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано фактичним користуванням відповідачем земельною ділянкою площею 0,2495 га кадастровий номер 7110136400:03:050:0009 по вул. Нечуя-Левицького, 16/1, м. Черкаси без оплати за її користування за період з 01.07.2020 року по 05.07.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.08.2023 року позовну заяву, після усунення недоліків, встановлених ухвалою суду від 13.07.2023 року, прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/936/23 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12.09.2023 року, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 12.09.2023 року не забезпечив, причин неявки не повідомив, письмовий відзив на позовну заяву не подав, ухвала Господарського суду Черкаської області від 24.08.2023 року адресована відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку відповідно до даних Укрпошти про відстеження поштового відправлення за № 1801605629098 вручена представнику відповідача за довіреністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.09.2023 року прокурор та представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримали і просили суд задовольнити повністю.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

Із інформаційної довідки № 338127586 від 05.07.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо наявності зареєстрованого права власності, інших речових прав, обтяжень на майно за адресою Черкаська область, м. Черкаси, вул. Нечуя-Левицького, 16/1 (а.с. 28-34) вбачається наявність реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна 894237971101, що є незавершеним будівництвом салону з продажу автомобілів готовністю 41%, що не є об`єктом житлової нерухомості та набутий відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 05.04.2016 року за № 1543 зареєстрованого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком С.О.; запис про право власності 14026922 про належність вказаного майна відповідачу.

Також за адресою Черкаська область, м. Черкаси, вул. Нечуя-Левицького, 16/1 зареєстровано об`єкт нерухомого майна 2905090711011, що є учбовими корпусами з підвалом, Г-ІІ, Г (1)-І, пд.- загальною площею 404,1 кв.м., гараж Д-І- загальною площею 253,6 кв.; склад Е-1 - загальною площею 72,9 кв.м.; огорожа 3,10; замощення ІІ, який зареєстрований 11.02.2014 року на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 21.02.2008 року виданого виконавчим комітетом Черкаської міської ради; запис про право власності 140025345 про належність вказаного майна відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 05.04.2016 року за № 1541 зареєстрованого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком С.О.

Із витягу № НВ-7103385772016 від 26.02.2016 року з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,2495 га з кадастровим номером 7110136400:03:050:0009, що розташована по вул. Нечуя-Левицького, 16 у м. Черкаси (а.с. 35-39) вбачається, що 15.04.2010 року Черкаською регіональною філією ДП «Центр ДЗК» здійснено державну реєстрацію земельної ділянки у комунальну власність; цільове призначення - землі комерційного використання, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; власник Черкаська міська рада.

За наказом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 28.08.2018 № 2612-а "Про присвоєння та зміну нумерації будинків та споруд на території м. Черкаси", на замовлення відповідача, надано учбовими корпусами з підвалом, Г-ІІ, Г (1)-І, пд.- загальною площею 404,1 кв.м., гараж Д-І- загальною площею253,6 кв.м.; склад Е-1 - загальною площею 72,9 кв.м.; огорожа 3,10; замощення ІІ, незавершеному будівництву салону з продажу автомобілів готовністю 41%, літ. П. адресу: вул. Нечуя-Левицького, 16/1 (а.с. 51-52).

Черкаська міська рада своїм рішенням від 23.05.2019 року №2-4308 (а.с. 79), за заявою відповідача (а.с. 78), надала дозвіл Приватному підприємству Активтехторг на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) площею 0,2495 га (кадастровий номер - 7110136400:03:050:0009) по вул. Нечуя-Левицького, 16/1 під нежитлові будівлі (у зв`язку із переходом права власності на нерухоме майна).

Приватне підприємство Активтехторг, набувши у власність нерухоме майно у Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс 2000», не надав розроблену технічну документацію із землеустрою для погодження його позивачем, документально не оформив користування спірною земельною ділянкою та не уклав з Черкаською міською радою відповідний договір оренди земельної ділянки. Тобто у період з 05.04.2016 року по 05.07.2023 року відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкта нерухомого майна - учбових корпусів з підвалом, Г-ІІ, Г (1)-І, пд.- загальною площею 404,1 кв.м., гараж Д-І- загальною площею 253,6 кв.м.; склад Е-1 - загальною площею 72,9 кв.м.; огорожа 3,10; замощення ІІ, незавершеного будівництва салону з продажу автомобілів готовністю 41%.

Черкаська міська рада рішень про передачу земельної ділянки площею 0,2495 га (кадастровий номер - 7110136400:03:050:0009) по вул. Нечуя-Левицького, 16/1 у власність чи користування Приватному підприємству Активтехторг у спірний період не приймала, договорів оренди не укладала.

За твердженням прокурора та позивача Приватне підприємство Активтехторг набувши у власність нерухоме майно, право користування спірною земельною ділянкою, на якій воно розташоване, не оформляли, однак фактично користуючись нею з 05.04.2016 року.

Відповідно до розрахунку Управління земельних ресурсів, землеустрою та інспектування Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (а. с. 83) заборгованість за користування земельною ділянкою відповідачем по вул. Нечуя-Левицького, 16/1, м. Черкаси за період з 13.07.2019 року по 21.06.2023 року становить 388833 грн. 97 коп., з якої:

з 13.07.2019 по 31.12.2019 року 43968 грн. 39 коп.;

з 01.01.2020 по 31.12.2020 року 93305 грн. 02 коп.;

з 01.01.2021 по 31.12.2021 року 93305 грн. 02 коп.;

з 01.01.2022 по 31.12.2022 року 102635 грн. 52 коп.;

з 01.01.2023 по 21.06.2023 року 55620 грн. 01 коп.

Розмір грошової оцінки земельної ділянки в 2019 році становив 93305 грн. 02 коп., в 2020 році - 93305 грн. 02 коп., в 2021 році - 93305 грн. 02 коп., в 2022 році - 102635 грн. 52 коп., в 2023 році 118030 грн. 85 коп.

Разом з тим, в межах строку позовної давності прокурором заявлено вимоги за період з 01.07.2020 року по 05.07.2023 року у розмірі 303123 грн. 28 коп., з якої:

з 01.07.2020 по 31.12.2020 року 47035 грн. 92 коп.;

з 01.01.2021 по 31.12.2021 року 93305 грн. 02 коп.;

з 01.01.2022 по 31.12.2022 року 102635 грн. 52 коп.;

з 01.01.2023 по 05.07.2023 року 60146 грн. 82 коп.

Таким чином, предметом позову є вимога прокурора та позивача до відповідача про стягнення 303123 грн. 28 коп. безпідставно утриманих коштів за фактичне користування земельною ділянкою.

Спірні правовідносини сторін перебувають у сфері дії Земельного і Податкового кодексів України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оцінку земель», які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 1 статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного Кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Положеннями ст.ст. 116, 125 Земельного Кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст. 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Оскільки відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, то і не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Проте, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 4 ч.1 ст.123 Земельного Кодексу України надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно з абз. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до абз. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Абзацом 1 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Згідно з п.п. 289.1.-282.2. Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на викладені обставини справи суд вбачає, що 05.04.2016 року відповідач Приватне підприємство Активтехторг отримало у власність нерухоме майно незавершене будівництво салону з продажу автомобілів готовністю 41%, учбових корпусів з підвалом, Г-ІІ, Г (1)-І, пд.- загальною площею 404,1 кв.м., гараж Д-І- загальною площею 253,6 кв.м.; склад Е-1 - загальною площею 72,9 кв.м.; огорожа 3,10; замощення ІІ за адресою: вул. Нечуя-Левицького, 16/1 в м. Черкаси на підставі договорів купівлі-продажу від 05.04.2016 року за № 1543, №1541 зареєстрованих приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком С.О., що розташоване на земельній ділянці площею 0,2495 га кадастровий номер 7110136400:03:050:0009, однак належним чином оформлені договірні відносини з приводу оренди спірної земельної ділянки між сторонами не оформлено.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Міськрайонного управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м.Черкасах №3837 від 10.09.2020 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7110136400:03:050:0009 становить 3110167грн. 20 коп.( а.с.41).

Розміри відсотків від грошової оцінки землі, що застосовуються для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Черкаси, визначаються Положенням про встановлення плати за землю на території міста Черкаси, затвердженим рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2019 року №2-4690.

Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси, а також рішення Черкаської міської ради від 27.06.2019 року №2-4690, яким це Положення затверджене, знаходяться у відкритому доступі опубліковані на офіційному сайті Черкаської міської ради та відповідно до ст. 3 Податкового кодексу України є актами податкового законодавства.

Враховуючи вимоги ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», п.п. 289.1.-282.2. Податкового кодексу України та відсутність прийнятих рішень Черкаською міською радою щодо зміни нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в 2020-2021 році становив 3110167 грн. 20 коп., в 2022 році - 3421183 грн. 92 коп., в 2023 році - 3934361 грн. 51 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, (провадження № 14-77цс18), а також від 13.02.2019 справа № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) викладено правовий висновок про те, що за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (див. також висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/3412/17 Провадження № 12-182гс18).

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 ЦК України).

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 20.11.2018 року по справі № 922/3412/17).

Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

При цьому, суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач із належно оформленими правами на земельну ділянку.

Прокурор правомірно просить застосувати до правовідносин сторін ст. 1212 ЦК України для стягнення з відповідача спірних коштів за період з 01.07.2020 року до 05.07.2023 року. Разом з тим, суд зазначає, що вимоги прокурором заявлені без урахування приписів законодавства про застосування позовної давності щодо вимог заявлених з 01.07.2023 по 05.07.2023 року. Однак, згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи скористався на власний розсуд, в засідання суду не з`явився, жодних заяв і клопотань щодо розгляду справи, в тому числі і про застосування позовної давності, не подав.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Доказів сплати за користування землею за заявлений у позові період з відповідачем не надано.

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17 ).

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне щодо належності звернення Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 то захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду у і від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц ).

Згідно частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що Черкаська окружна прокуратура зверталась з листом № 54-159-3233вих 22 від 23.09.2022 року до позивача - Черкаської міської ради, як уповноваженого власника земель територіальної громади, в якому повідомлено про порушення вимог земельного законодавства при використанні в тому числі спірної земельної ділянки комунальної форми власності, запропоновано міській раді звернутися самостійно до суду з метою захисту інтересів або вказати причини, які перешкоджають у вказаному випадку, захисту цих інтересів (а.с. 43-45).

Позивач в листах № 14723-01-11 від 24.10.2022 року, № 8304-01-1 від 08.06.2023 року, №9249-01-11 від 03.07.2023 року повідомив Черкаську окружну прокуратуру про вжиті ним заходи щодо запитуваних земельних ділянок, повідомив про наявність заборгованості відповідача перед Черкаською міською радою, відсутність заперечень щодо представництва інтересів держави органами прокуратури в частині стягнення з ТОВ «Активтехторг» наявної заборгованості за користування земельною ділянкою, надав всю наявну документацію та актуальний розрахунок заборгованості (а.с. 46-49, 50, 82).

13.06.2023 року, 06.07.2023 року Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури листами №54-166-3213вих23, №54-166-370вих23 повідомив позивача, про звернення ним до Господарського суду Черкаської області в інтересах позивача до ТОВ «Тех Центр» про стягнення безпідставно збережених коштів від плати за землю в сумі 303123 грн. 28 коп. (а.с. 80-81,84-86).

Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд позов визнає обґрунтованим і задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури підлягають стягненню судовий збір у розмірі 4546 грн.85 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Активтехторг, ідентифікаційний код юридичної особи 37532786, місцезнаходження: 19603, Черкаська обл., Черкаський район, с. Хутори, провул. Сурікова, буд.5, кв.5 на користь Черкаської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 25212542, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36 - 303123 грн. 28 коп. безпідставно утриманих коштів для зарахування до міського бюджету м. Черкаси (рахунок: UA608999980314000611000023759; одержувач платежу: УК у м. Черкасах/Черкаси/, код ЄДРПОУ: 37930566; Банк: Казначейство України (ЕАП); код бюджетної класифікації 24062200 безпідставно утримані кошти (орендна плата).

Стягнути з Приватного підприємства Активтехторг, ідентифікаційний код юридичної особи 37532786, місцезнаходження: 19603, Черкаська обл., Черкаський район, с. Хутори, провул. Сурікова, буд.5, кв.5 на користь Черкаської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, Черкаська область, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 286 - 4546 грн.85 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.09.2023 року.

Суддя В.М. Грачов