Рішення

від 12.09.2023 по справі 925/688/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року Справа № 925/688/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від Смілянської окружної прокуратури Куліш А.А. прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури,

від позивача - представник не з`явився,

від відповідача Стратілатов К.Г. адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом керівника Смілянської окружної прокуратури, м. Сміла,

Черкаської області в інтересах держави в особі:

Тернівської сільської ради Черкаського району, с. Тернівка,

Черкаського району, Черкаської області

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ,

с. Холоднянське, Черкаського району, Черкаської області

про внесення змін до договору,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся керівник Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тернівської сільської ради Черкаського району до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про внесення змін до укладеного 20 серпня 2003 року між Смілянською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) договору оренди землі площею 55,127 га, зареєстрованого у районному відділі земельних ресурсів за №6 від 03 жовтня 2003 року, виклавши:

- преамбулу договору в частині Орендодавець в наступній редакції:

Орендодавець - Тернівська сільська рада об`єднаної територіальної громади Черкаської області в особі сільського голови Кривди Ю.І., який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, надалі Орендодавець, з одного боку;

- п. 1.1 розділу 1 Предмет договору викласти в наступній редакції: Орендодавець надає, а Орендар приймає у користування на умовах оренди земельну ділянку, площею 55,127 га, кадастровий номер: 7123784500:02:000:0005, в адміністративних межах Тернівської сільської ради Черкаського району Черкаської області;

- п. 2.2 розділу 2 Орендна плата в новій редакції: Річна орендна плата встановлюється у розмірі 4 074,4311 грн. за 1 га;

- п. 2.3 розділу 2 Орендна плата в новій редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка розташована в адміністративних межах Тернівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, площею 55,127 га, кадастровий номер: 7123784500:02:000:0005 становить 1 871 742 грн. 73 коп.;

- п. 2.5 розділу 2 Орендна плата в новій редакції: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до ст. 22 Закону України Про оренду землі та в розмірі 224 609 грн. 13 коп. за рік, що становить 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка розташована в адміністративних межах Тернівської сільської ради, площею 55,127 га, кадастровий номер: 7123784500:02:000:0005.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання призначено на 11 год. 00 хв. 29 червня 2023 року.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 29 червня 2023 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 25 липня 2023 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 25 липня 2023 року, суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 12 вересня 2023 року.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Позивач в судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав зазначених у відзиві на позов.

Зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач вказував, що рішення Тернівської сільської ради від 14 липня 2021 року №30-8/VШ Про внесення змін до рішення сільської ради від 22 червня 2021 року №14-6/VШ Про встановлення ставок орендної плати за землю на 2022 рік та рішення Тернівської сільської ради від 22 червня 2021 року №14-6/VШ Про встановлення ставок орендної плати за землю на 2022 рік, якими встановлена ставка орендної плати в розмірі 12%, не є підставою для внесення змін до діючого договору оренди землі від 20 серпня 2003 року.

Що стосується зміни розміру нормативної грошової оцінки землі, то відповідач (з урахуванням вимог Податкового кодексу України) і без внесення змін до договору сплачує орендну плату з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 3%.

Прокурором не обґрунтовано підстав для збільшення ставки орендної плати до 12% до діючого договору.

Встановлення та зміна сільською радою ставок орендної плати не є підставою для внесення змін до договору оренди, а застосування ставки орендної плати, визначеної у 2021 році, для договору, укладеного в 2003 році, ні чим не обґрунтовано.

У відповіді на відзив прокурор зазначав, що договір оренди землі, укладений майже 20 років тому. Обставини, за яких він укладався змінилися, які і змінилося законодавство України у сфері земельних відносин, в тому числі щодо розміру орендної плати, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку внесення орендної плати та її перегляду.

У відповіді на відзив позивач вказував, що в дійсності за кадастровим обліком земельна ділянка, яку орендує ФОП ОСОБА_1 , з кадастровим номером 7123784500:01:001:0005 має площу 55,1265 га.

Земельна ділянка передана у комунальну власність Тернівської сільської ради 18 червня 2019 року, а умови договору укладеного в 2003 році залишаються до цього часу не переглянутими.

Повноваження сільської ради приймати рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів закріплені п. 12.3. ст. 12 Податкового кодексу України, а фізичні особи-підприємці таких повноважень не мають.

Підставою обраного шляху захисту прав Тернівської сільської ради є виключно ухиляння від узгодження змін до договору відповідачем.

Позивач вказував, що за визначенням підпункту 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, - орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди. Зважаючи на обов`язок органів місцевого самоврядування максимально ефективно використовувати землі комунальної власності та враховуючи принцип свободи договору, визначений п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 6, ст. 627 ЦК України, сторони не обмежені встановленням виключно мінімального рівня орендної плати у договорі та шляхом переговорів можуть дійти згоди про встановлення будь-якого розміру орендної плати, однак не нижчого ніж мінімальний розмір орендної плати, визначений Указом Президента від 02 лютого 2002 року №92 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв) - не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю), адже це ділянки одного призначення.

На думку позивача, для забезпечення рівності умов господарювання, розмір ставки орендної плати за сільськогосподарські землі комунальної власності має до 3%, визначених Указом Президента, додавати ще й розмір земельного податку, який орендар земельної ділянки (паю) як податковий агент сплачує за власника цієї ділянки, а також враховувати інші здійснювані ним сплати.

Відповідач, не погоджуючись із позовною вимогою внести зміни у договір за рішенням суду, не вчинив жодних дій для виконання обов`язку щодо узгодження змін, що прямо передбачено ст. 30 Закону Про оренду землі.

В судовому засіданні, яке відбулося 12 вересня 2023 року згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/688/23.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, на підставі розпорядження Смілянської районної державної адміністрації від 04 серпня 2003 року №316, 20 серпня 2003 року між Смілянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди земель державної власності в адміністративних межах Малосмілянської сільської ради.

Згідно п. 1.1. вищевказаного договору орендодавець зобов`язався надати, а орендар прийняти у користування на умовах оренди земельну ділянку площею 55,127 га ріллі за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Малосмілянської сільської ради, згідно з технічною документацією по наданню земель в оренду, що є невід`ємною частиною цього договору. Межі земельної ділянки перенесені в натуру в установленому порядку.

Договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 1.3 договору земельна ділянка передається з метою сільськогосподарського використання без зміни її цільового призначення терміном на 5 років з дати набуття чинності цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору за оренду земельної ділянки сплачується орендна плата у грошовій формі.

Річна орендна плата встановлюється у розмірі 115 грн. за 1 га (п. 2.2 договору).

Розмір грошової оцінки не є сталим і змінюється з проведенням її щорічної індексації та внесення змін на підставах вимог діючого законодавства й інших нормативних документів. В таких випадках розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір орендної плати, визначені в п.п. 2.2 та 2.3 договору змінюватиметься шляхом внесення змін та доповнень до цього договору (п. 2.4. договору).

Сума річної орендної плати складає 6 339,61 грн. Орендна плата за землю вноситься орендарем згідно узгодженого графіка на реквізити вказані в договорі (п. 2.5 договору).

Орендар бере на себе обов`язки уточнення розмірів орендної плати та банківських реквізитів її отримувача (п. 2.6 договору).

Розмір орендної плати не залежить від результатів господарської діяльності орендаря (п. 2.7 договору).

Договір зареєстрований у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 03 жовтня 2003 року за №6.

В подальшому 01 лютого 2005 року між Смілянською районною державною адміністрацією та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено угоду про зміну умов договору оренди, відповідно до якої внесено зміни в п. 1.3 зазначеного договору, змінивши строк оренди з 5 до 12 років, встановивши його термін дії до 03 жовтня 2015 року.

Інші умови договору залишилися незмінними.

Прокурор в позові вказує, що згідно з розпорядженням Смілянської районної ради від 23 січня 2015 року №37-4/VI Про технічну документацію з визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надається в оренду ФОП ОСОБА_1 в адмінмежах Малосмілянської сільської ради затверджено технічну документацію з визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 55,1265 га, розташованої в адмінмежах Малосмілянської сільської ради, що становить 1 263 397,14 гри., яка надається в оренду ФОП ОСОБА_1 . Вказаним рішенням передбачено проводити перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення не рідше одного разу на 5-7 років.

Проте, даного розпорядження матеріали справи не містять, водночас сторони даного факту не заперечують у своїх письмових заявах.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21 січня 2016 року у справі №925/1921/15 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання додаткової угоди укладеною, позовні вимоги задоволено частково, визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земель державної власності в адміністративних межах Малосмілянської сільської ради, зареєстрованого у Смілянському районному відділі земельних ресурсів 03 жовтня 2003 року за №6; додаткова угода про зміну умов договору від 01 лютого 2005 року зареєстрована у ДП Центр ДЗК при Держкомземі України запис від 24 січня 2008 року за № 040879200001 між орендодавцем - Головним управління Держгеокадастру у Черкаській області та орендарем - суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 в частині поновлення на 12 (дванадцять) років до 03 жовтня 2027 року договору оренди земель, а в решті позову відмовлено.

Під час розгляду даної справи судом було встановлено, що відповідно до кадастрових планів ОСОБА_1 було передано в користування земельну ділянку з кадастровим 7123784500:02:000:0005 площею 55,1270 га. Згідно довідки Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області від 21 грудня 2015 року за №194 позивач заборгованості зі сплати податків та зборів не має. При цьому у 2015 році орендарем було сплачено суму орендної плати, яка відповідає вимогам чинного законодавства України. Протягом 2012 року орендарем сплачено орендну плату в сумі 14 449,89 грн., 2013 року 17 107,31 грн., 2014 року 11 920,61 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 березня 2016 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 21 січня 2016 року у справі №925/1921/15 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 21 січня 2016 року у справі № 925/1921/15 залишено без змін.

Не зважаючи на наявність судового рішення, яким договір оренди вже було поновлено до 03 жовтня 2027 року в судовому порядку, 16 березня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадасту у Черкаській області та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди від 20 серпня 2003 року, відповідно до якої поновлено на 12 років до 03 жовтня 2027 року договір оренди земель державної власності в адміністративних межах Малосмілянської сільської ради від 20 серпня 2003 року, зареєстрований у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 03 жовтня 2003 року за №6, додаткова угода про зміну умов договору від 01 лютого 2005 року, зареєстрована у ДП Центр ДЗК при Держкомземі України запис від 24 січня 2008 року № 040879200001.

Отже, строк дії договору оренди було продовжено до 03 жовтня 2027 року.

Судом було також встановлено, що згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 18 червня 2019 року №23-1863-14-19-СГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність Тернівській сільській раді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 468,3647 га, які розташовані в адміністративних межах Тернівської, Попівської, Малосмілянської, Сердюківської сільських рад Смілянського району Черкаської області згідно з актом приймання-передачі.

Рішенням Тернівської сільської ради від 24 червня 2019 року №8-3/VІІ Про прийняття земельних ділянок з державної власності у комунальну власність затверджено акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18 червня 2019 року.

Прийнято у комунальну власність Тернівської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Тернівської сільської ради земельні ділянки загальною площею 468,3647 га згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18 червня 2019 року.

Доручено виконавчому комітету Тернівської сільської ради забезпечити реєстрацію права комунальної власності на землю, облік земель комунальної власності згідно з вимогами законодавства та до наступного сесійного засідання ради подати пропозицію щодо заходів для розпорядження отриманими земельними ділянками.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 7123784500:01:001:0005 площею 55.127 га зареєстровано за Тернівською сільською радою 24 червня 2019 року, номер відомостей про речове право: 32169853.

Згідно ч. 1-3 ст. 21 Закону України Про оренду землі (в редакції Закону чинного на момент укладення договору оренди) умови договору оренди про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін.

Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати у випадках, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не внаслідок дій чи бездіяльності орендаря.

У разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди.

Частиною 2 статті 14 Закону України Про оренду землі (в редакції Закону чинного на час укладання договору оренди) істотними умовами договору оренди земельної ділянки є, зокрема, орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду).

Згідно ч. ч. 1-2 ст. 19 Закону України Про оренду землі (в редакції Закону чинного на час укладання договору оренди) орендна плата за земельну ділянку - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за угодою сторін у договорі оренди.

За чинною редакцією закону зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30 Закону України Про оренду землі в редакції Закону чинного на момент звернення прокурора до суду про зміну умов договору).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ст. 288.5. Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Положеннями ст. 1 Закону України Про оцінку земель встановлено, що нормативною грошовою оцінкою земельних ділянок є капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Аналогічне за змістом поняття закріплене і в п. 14.1.125 ст.14 Податкового кодексу України, проте передбачено, що капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок (стаття 6 Закону України Про оцінку земель).

Статтею 12 Закону України Про оцінку земель визначено, що нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання. Нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України..

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 23 Закону України Про оцінку земель встановлено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру..

На даний час, згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, саме ця державна служба є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а Головне управління Держтеокадастру у Черкаській області є його територіальним органом.

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 15 Закону України Про оцінку земель).

Відповідно до ст. 18 вказаного Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років;

розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України Про оцінку земель технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером: 7123784500:02:000:0005 від 03 жовтня 2022 року, сформованого державним кадастровим реєстратором, оновлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, переданої відповідачу в оренду відповідно до вказаного вище договору становить 1 871 742,73 грн.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати за земельну ділянку.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі (в чинній редакції Закону) істотними умовами договору оренди землі, зокрема є:

об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Тернівська сільська рада неодноразово своїми листами (від 24 жовтня 2022 року №1045, від 07 березня 2023 №234) повідомляла відповідача про необхідність внесення змін до вказаного договору оренди земельної ділянки.

До відповідних листів було додано проекти додаткової угоди до договору оренди землі, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.41-44, 47-48).

З матеріалів справи вбачається, що ці проекти додаткової угоди до договору не відповідають проекту запропонованого прокурором у своєму позові.

Проте, у зв`язку зі зміною в силу закону орендодавця на Тернівську сільську раду об`єднаної територіальної громади Черкаської області, а також необхідністю зазначення в договорі кадастрового номеру земельної ділянки (об`єкту оренди) та враховуючи зміни нормативної грошової оцінки землі позовні вимоги прокурора в цій частині суд вважає за необхідне задовольнити, а відповідні зміни внести в договір.

Водночас, прокурор просив суд також внести зміни до договору оренди, вказавши, що річна орендна плата становить 4 074,4311 грн. за 1 га та визначити таким чином річний розмір орендної плати в сумі 224 609 грн. 13 коп. за рік, що становить 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Судом враховано, що рішенням Тернівської сільської ради від 22 червня 2021 року №14-6/VIII Про встановлення ставок орендної плати за землю на 2022 рік та рішенням Тернівської сільської ради від 14 липня 2022 року №30-8/VІІІ Про внесення змін до рішення сільської ради від 22 червня 2021 року №14-6/VІІІ Про встановлення ставок орендної плати за землю на 2022 рік встановлено ставку орендної плати за землю в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки.

За змістом статей 632, 651 ЦК України та статті 30 Закону України Про оренду землі (в чинній редакції) зміна умов договору, в тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених за умовами договору або в силу закону.

Тобто визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням такого розміру орендної плати в договорі оренди.

Відповідно до п. 6 договору оренди землі зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

З огляду на те, що за змістом пункту 288.5 статті 288 ПК України та ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то з урахуванням умов договору оренди, укладеного сторонами спору, підставою для перегляду розміру (ставки) орендної плати має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку, а не рішення органів місцевого самоврядування.

Такий висновок підтверджується і такими вимогами законів.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України (стаття 75 Конституції України).

Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України).

У статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із частиною першою статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Підпунктом 1 пункту а) частини першої статті 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.

До переліку повноважень селищних рад у галузі земельних відносин, визначеного у статті 12 ЗК України, не належить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження з огляду на положення статті 288 ПК України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні.

Тобто орган місцевого самоврядування має діяти відповідно до закону при вирішенні питань регулювання земельних відносин, у тому числі і щодо встановлення ставки земельного податку, мінімальний та максимальний розмір якого встановлюється у ПК України. А порядок зміни умов договору врегульовано як у законах України, так і в конкретному договорі, укладеному між сторонами спору.

У даному випадку рішення Тернівської сільської ради від 22 червня 2021 року №14-6/VIII та рішенням від 14 липня 2022 року №30-8/VІІІ про встановлення ставки орендної плати для відповідача в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є законодавчою зміною орендної плати.

Договором оренди землі від 20 серпня 2003 року не передбачено такої підстави для внесення змін до договору щодо розміру (ставки) орендної плати, як прийняття відповідного рішення орендодавцем, який є органом місцевого самоврядування.

Суд вважає, що рішення органу місцевого самоврядування, у даному випадку сільської ради, не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині зміни розміру (ставки) орендної плати, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, тому що такі ставки встановлюються, з урахуванням правової природи орендної плати як загальнодержавного податку, у ПК України.

Такі рішення сільської ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.

Про те, що рішення органів місцевого самоврядування щодо перегляду розміру орендної плати не мають обов`язкового характеру за відсутності в договорах оренди землі погодженої сторонами підстави для такого перегляду, висловлено і в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 квітня 2018 року у справі № 910/7905/17, від 21 листопада 2018 року у справі № 911/3627/17, від 27 листопада 2018 року у справі № 910/21685/17, від 19 лютого 2019 року у справі № 910/21590/17, від 13 червня 2019 року у справі № 910/11764/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 916/2769/18, від 16 січня 2020 року у справі № 904/1912/19, від 04 лютого 2020 року у справі № 922/378/19.

При цьому судом було враховано правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року зі справи №635/4233/19.

З матеріалів справи вбачається, що орендар сплачує орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що підтверджується податковою деклараціями з плати за землю за 2023 рік, а також обставинами встановленими судом під час розгляду іншої господарської справи, зокрема при сплаті оренди за 2015 рік.

Водночас, прокурор не просить суд зазначити в договорі граничний мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності (3% від нормативної грошової оцінки), натомість без достатніх на те правових підстав фактично просить в судовому порядку збільшити в чинному договорі розмір плати за землю до 12% від її нормативної грошової оцінки.

Визначення (встановлення) розміру орендної плати в договорі на рівні 3% від нормативної грошової оцінки не є предметом розгляду по даній справі.

Отже, суд дійшов висновку, що в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо питання представництва прокурором інтересів держави суд зазначає, що стаття 23 Закону України Про прокуратуру визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 звернула увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор листом від 03 січня 2023 року №52-36вих22 інформував Тернівську сільську раду щодо необхідності внесення змін до договору оренди та приведення його умов у відповідність до його змісту та чинного законодавства.

Також прокурор звертався листом від 03 березня 2023 року за №52-1425вих23 до Тернівської сільської ради та повідомив про виявлені порушення законодавства і з`ясовував чи будуть вживатись сільською радою заходи направлені на внесення змін до договору оренди землі.

Від відповідача до суду не надходило заперечень стосовно представництва прокурором в суді інтересів територіальної громади, а тому враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів територіальної громади в суді, а тому підстав для залишення позову без розгляду не вбачається.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Внести зміни до укладеного 20 серпня 2003 року між Смілянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) договору оренди землі площею 55,127 га, зареєстрованого у районному відділі земельних ресурсів за № 6 від 03 жовтня 2003 року, виклавши:

- преамбулу договору в частині Орендодавець в наступній редакції:

Орендодавець - Тернівська сільська рада об`єднаної територіальної громади Черкаської області в особі сільського голови Кривди Ю.І., який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, надалі Орендодавець, з одного боку;

- п. 1.1 розділу 1 Предмет договору викласти в наступній редакції: Орендодавець надає, а Орендар приймає у користування на умовах оренди земельну ділянку, площею 55,127 га, кадастровий номер: 7123784500:02:000:0005, в адміністративних межах Тернівської сільської ради Черкаського району Черкаської області;

- п. 2.3 розділу 2 Орендна плата в новій редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка розташована в адміністративних межах Тернівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, площею 55,127 га, кадастровий номер: 7123784500:02:000:0005 становить 1 871 742 грн. 73 коп.;

3.В решті вимог в позові відмовити.

4.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Черкаської обласної прокуратури, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02911119, р/р НОМЕР_2 в Державній казначейській службі України в м. Київ - 1 342 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 19 вересня 2023 року.

Суддя А.В.Васянович