Ухвала

від 14.09.2023 по справі 926/1352/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

14 вересня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/1352/20

Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, розглянувши заяву Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 02.08.2023 про заміну стягувача у справі та у виконавчому документі у справі

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Державного підприємства «Вашківський спиртовий завод», Чернівецька обл.

про стягнення заборгованості в сумі 22 702,59 грн.

представники сторін не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до державного підприємства «Вашківський спиртовий завод» про стягнення грошових коштів в сумі 22 702,59 грн., що складається з 16 516,64 грн. інфляційних втрат та 6185,95 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 15.10.2020 позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства Вашківський спиртовий завод на користь Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України інфляційні втрати в сумі 16 516,64 грн., 3 % в сумі 6 185,95 грн. та судовий збір в сумі 2102,00 грн.

10.11.2020 на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 15.10.2020 видано наказ.

09.08.2023 до суду від стягувача надійшла заява від 02.08.2023 про заміну стягувача у справі та у виконавчому документі. У вказаній заяві стягувач просить замінити боржника Державне підприємство «Вашківський спиртовий завод» на його правонаступника ТОВ «Агропромпереробка» у справі та у виконавчому документі. Суд зазначає, зі змісту вказаної заяви вбачається, що заявником при виготовленні тексту заяви допущена технічна помилка, таким чином, заява від 02.08.2023 є заявою про заміну боржника у справі та у виконавчому документі, а не стягувача.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.08.2023 справу №926/1352/20 передано на розгляд судді Миронюку С.О.

Ухвалою від 10.08.2023 призначено заяву Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України від 02.08.2023 про заміну стягувача у справі та у виконавчому документі до розгляду в судовому засіданні на 14.09.2023.

У судове засідання 14.09.2023 представники сторін не з`явилися.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відтак, враховуючи, що неявка учасників справи та інших осіб відповідно до ч. 3 ст. 334 ГПК України не є перешкодою для вирішення питання про заміну боржника, констатуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце проведення судового засідання, суд вважає за можливе розглянути заяву про заміну стягувача за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 02.08.2023 про заміну стягувача (боржника) у справі та у виконавчому документі суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника та не повинно створювати для стягувача зайвих перешкод і витрат (постанова ОП КГС ВС від 21.05.2021 у справі № 905/64/15).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, №18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

У вказаній заяві дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» просить замінити боржника державне підприємство «Вашківський спиртовий завод» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромпереробка» у справі 926/1352/20 та у виконавчому документі від 10.11.2020.

Заява мотивована тим, що наказом Фонду державного майна України від 26.02.2021 №314 прийнято рішення про приватизацію об`єкта державної власності- єдиного майнового комплексу державного підприємства ДП «Вашківський спиртовий завод» (код ЄДРПОУ 00375421). За результатами аукціону укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації-єдиного майнового комплексу державного підприємства «Вашківський спиртовий завод» з переможцем товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромпереробка» (код ЄРПОУ 31613995). Відповідно до умов договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу від 29.05.2023 ТОВ «Агропромпереробка» набуло у власність об`єкт малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП «Вашківський спиртовий завод» та стало правонаступником його майнових прав і обов`язків.

Судом встановлено, що згідно п. 1.1. договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації-єдиного майнового комплексу державного підприємства «Вашківський спиртовий завод» від 29.05.2023 продавець зобов`язується передати у власність покупцю (ТОВ «Агропромпереробка») об`єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс державного підприємства «Вашківський спиртовий завод», а покупець (ТОВ «Агропромпереробка») зобов`язується прийняти об`єкт приватизації, виконати визначені в договорі умови.

Відповідно до п. 2.1. Договору право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після укладення цього договору та підписання акта приймання-передачі об`єкта приватизації, але не раніше дати отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, якщо отримання такого дозволу вимагається законом.

Відповідно до п. 3.1. Договору від 29.05.2023 покупець, який придбав Об`єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов Договору та законодавства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ч. 1, 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва (п. 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 2-н-148/09, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17.

Згідно приписів ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

За загальним правилом, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора або боржника у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного право набуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Водночас процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, розглядаючи відповідну заяву про заміну сторони у справі її правонаступниками суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни (аналогічна позиція викладена в ухвалі Великої палати Верховного суду від 28.11.2019 зі справи № 916/2286/16 та постанові Верховного Суду від 15.01.20 у справі № 904/11903/16).

Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України (п. 7.4 постанови Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №910/11030/18).

У постанові від 16.02.2021 у справі №911/3411/14 Велика Палата Верховного Суду зазначила, правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, які мали місце.

Для процесуального правонаступництва правове значення має факт настання правонаступництва у правовідносинах, щодо яких заявлено позовні вимоги стосовно такої сторони (висновок про застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 10.07.2019 у справі № 922/2301/18).

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Водночас, Верховний Суд у своїх постановах також зауважує, що у кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

За приписами ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Суд констатує, що заявником відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України не надано доказів правонаступництва ТОВ «Агропромпереробка». Так, заявником не надано доказів того, що юридична особа боржник (ДП «Вашківський спиртовий завод») припинений в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), ліквідований або інших належних доказів заміни боржника в зобов`язанні. Один тільки факт укладення між РВ ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та ТОВ «Агропромпереробка» договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Вашківський спиртовий завод» від 29.05.2023 не може свідчити про завершення процедури приватизації та про наявність достатніх підстав для висновку про правонаступництво усіх прав та обов`язків боржника та їх перехід до ТОВ «Агропромпереробка».

Відповідно до ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 02.08.2023 про заміну стягувача (боржника) у справі та у виконавчому документі.

Керуючись ст. 5, 13, 18, 52, 76-79, 202, 234-235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 02.08.2023 про заміну стягувача у справі та у виконавчому документі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано 19.09.2023.

Суддя С.О.Миронюк