Постанова

від 25.01.2007 по справі 46/358-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/358-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста  КИЄВА01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-Б     тел. 230 31 34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2007 р.Справа 46/358-А

За позовом Кредитної спілки “Кредитна спілка військовослужбовців України”

До Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

проскасування рішення  

               Суддя (головуючий)   Шабунін С.В.                  Судді                              Станік С.Р.                                                    Сулім В.В.   

Представники:

Від позивачаЦиренова О.М. —представник за довіреністю від 01.07.2005 р., Грицюк І.В. —представник за довіреністю від 01.07.2005 р.

Від відповідача Мельник А.В. —представник за довіреністю від 21.09.2006 р. № 9362/12

У судовому засіданні, яке відбулося 25.12.2006 р. за згодою присутніх представників сторін судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про скасування рішення відповідача “Про тимчасове зупинення дії ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки кредитній спілці “Кредитна спілка військовослужбовців України” від 14.08.2006 р. № 3433-ЛК.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від  11.09.2006 р. № 46/358-А та призначено справу до судового розгляду на 02.10.2006 р.

У судовому засіданні 02.10.2006 р. на виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі судом прийнято від позивача копії документів (приєднано до позовної заяви) та оглянуто оригінали документів.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.10.2006 р заявив суду усне клопотання про оголошення перерви у засіданні суду для підготування письмового клопотання про призначення колегіального розгляду справи відповідно до ст. 24 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на те, що відповідач є центральним органом виконавчої влади, а представник відповідача Мельник А.В. не наділено правом підпису та подачі подібних клопотань.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача, оскільки у нього було достатньо часу для підготування подібного клопотання та у з в'язку з тим, що представником не подано доказів того, що відповідач є центральним органом виконавчої влади.  

За наслідками засідання судом ухвалено оголосити перерву у засіданні суду до 23.10.2006 р.

03.10.2006 р. відповідач звернувся до суду з клопотанням від 02.10.2006 р. № 9784/12-9 про призначення колегіального розгляду справи. Ухвалою Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 23.10.2006 р. клопотання відповідача задоволено, розгляд справи ухвалено здійснити колегією суддів у складі: Шабуніна С.В. (головуючого), суддів Станіка С.Р., Суліма В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2006 р. справу № 46/358-А прийнято до провадження колегію суддів та призначено до судового розгляджу на 09.11.2006 р.

09.11.2006 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 23.11.2006 р.  

23.11.2006 р. розгляд справи було відкладено на 25.12.2006 р. за усним клопотанням представника позивача (ухвала із занесенням до протоколу судового засідання).

25.12.2006 р. розгляд справи не відбувся з огляду на перебування на лікарняному судді Шабуніна С.В., у зв'язку з чим судове засідання було перенесено на 25.01.2007 р., про що сторін повідомлено повісткою про виклик.  

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов, мотивуючи позовні вимоги відсутністю в наданих відповідачем документах інформації про вчинення позивачем порушення, яке може призвести до негативних наслідків для учасників ринків фінансових послуг або до невиконання позивачем своїх зобов'язань перед державою, клієнтами (вкладниками). На думку позивача оскаржуване рішення підлягає скасуванню також і тому, що було невчасно направлено.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, наполягаючи на тому, що дії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України щодо застосування до позивача заходу впливу - тимчасове зупинення дії ліцензії - є цілком правомірними. Прийняття оспорюваного рішення відбувалося на підставі чинного законодавства та з врахуванням аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства позивачем про фінансові послуги, що підтверджуються наявними у справі документами.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані представниками сторін оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України “Про кредитні спілки” нагляд за діяльністю кредитних спілок здійснює уповноважений орган згідно з законодавством України про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інші державні органи відповідно до їх компетенції.

Пункт 12 ч.1 ст. 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” встановлює, що уповноваженим органом є спеціальний  уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, яким, відповідно до ч.1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 04.04.2003 р. № 292/2003, є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.  

14.08.2006 р. відповідач, в особі директора Департаменту нагляду за кредитними установами Оленчика А.Я., розглянувши акт інспекції  від 15.07.2006 р. за № 26/06-08-426 щодо позивача, виніс рішення про застосування щодо нього такого заходу впливу, як тимчасового зупинення дії ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки (далі - Рішення № 3433-лк). Не погодившись з вказаним рішення позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.10 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” уповноважений орган у межах своєї компетенції у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів Уповноваженого органу застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Уповноважений  орган обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів (ч.2 ст.39 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”).

Відповідно до п. 4 ч. 1. ст. 40 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, п.п.4 п. 2.1. ч. 2  Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003 р. № 145, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.12.2003 р. за № 1115/8436 (із змінами та доповненнями), одним з заходів впливу є тимчасове зупинення ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг.

Частина 2 ст. 40 зазначеного Закону передбачає, що порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.

Виходячи з норм п. 2.5. ч. 2 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003 р. № 145, зупинення (обмеження) дії ліцензії відбувається шляхом прийняття рішення директора департаменту Державної  комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що прийняття оспорюваного акту відповідає вимогам законодавства та належить до компетенції Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

Відповідно до п. 1.5. Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу,  Держфінпослуг обирає і застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та наслідки раніше застосованих заходів впливу (за наявності). Позивач не називає даних та всю інформацію, яка може міститься і в інших документах, крім акту інспекції, посилаючись тільки на акт інспекції. Зокрема, до акту інспекції від 15.07.2006 р. за № 26/06-08-426 було додано протокол № 1/02 засідання Правління Кредитної спілки “Кредитна спілка військовослужбовців України”, який діяв на час перевірки (з 25.05.2006 р. по 15.07.2006 р.) і діє на  цей час, оскільки інших нових рішень з питання щодо встановлення розміру вступного та обов'язкового пайового внеску, зокрема прийнятих загальними зборами, як це встановлено пунктом 14.6 Статуту, позивачем не було надано.

Таким чином, позивач не надав суду достатніх доказів відсутності порушення вимог законодавства про фінансові послуги, а саме п.3.2. Ліцензійних умов провадження кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.12.03 № 146, зокрема, обов'язку кредитної спілки керуватися у своїй діяльності Статутом та внутрішніми положеннями. Таким чином, факт порушення законодавства про фінансові послуги, виявлений проведеною плановою інспекцією (акт інспекції кредитної спілки “Кредитна спілка військовослужбовців України” від 15.07.2006 р. № 26/06-08-426) та на основі аналізу інших документів (протоколу 1/02 засідання Правління Кредитної спілки “Кредитна спілка військовослужбовців України”, акт про порушення від 20.09.2006 р. № 1010/10) є доведеним.

Вирішуючи даний спір, суд звертає увагу на те, що п. 7.5. Правил проведення перевірок Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України  від 28.10.2003 р. № 96, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2003 р. за № 1184/8505 письмові зауваження до акта інспекції можуть надаватися від імені суб'єкта нагляду протягом п'яти робочих днів після отримання акта інспекції.  Відповідних зауважень до вказаного акту інспекції щодо невідповідності його пункту 4.6 Положення про застосування заходів впливу позивач не надавав.

Посилання позивача про порушення відповідачем строків надсилання оскаржуваного рішення, що потяло за собою порушення його прав, є безпідставними. Так, надсилання зазначеного вище рішення № 3433-лк відбулося не пізніше п'яти днів, з дня схвалення. Як видно із змісту супроводжувального листа відповідача дата вихідної кореспонденції 23.08.2006 р. Згідно з ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, тобто календарна дата схвалення акту - рішення 18.08.2006., і відповідно строк відраховується з 19.08.2006. Відповідно до ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, а таким днем було 24.08.2006 р. (святковий день), отже останній день надсилання припав на святковий день, а першим за ним робочий день був 28.08. 2006 р.

Загальними підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його  вимогам  чинного  законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних  законом  інтересів підприємства  чи організації - позивача  у  справі. Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу. Позивач не довів суду, що оспорюване рішення порушує його права та законні інтереси та доказово не підтвердив його необґрунтованість та протиправність.

Виходячи з викладеного, що правові підстави для скасування рішення “Про тимчасове зупинення дії ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки кредитній спілці “Кредитна спілка військовослужбовців України” від 14.08.2006 р. № 3433 –ЛК, схваленого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України” № 6127 від 18.08. 2006 р. відсутні.

Згідно з ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати,  пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем не надано доказів понесення ним вказаних судових витрат, таким чином судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи все вищенаведене, керуючись ст.ст. 71, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (головуючий)С.В. Шабунін

Судді С.Р. Станік

В.В. Сулім

Дата виготовлення постанови у повному обсязі: 04.04.2007 р.  

25.01.07                                                      м. Київ                                     46/358-А                    

За позовом

До

Третя особа

Предмет адміністративного позову

Суддя Шабунін С.В.

                                                                                Секретар судового засідання