Рішення

від 01.09.2023 по справі 582/785/23

НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/582/192/23

Справа № 582/785/23

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2023 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Жмурченка В. Д., за участю секретаря Коваль В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

Недригайлівської селищної ради Сумської області до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальний заклад Сумської обласної ради Хоружівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей області, Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини», про відібрання малолітніх дітей від матері без позбавлення батьківських прав, та стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В :

Представник Недригайлівської селищної ради Сумської області, позивача по справі, звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просить: 1) відібрати без позбавлення батьківських прав у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 2) стягнути із відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_1 має трьох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Сім`я ОСОБА_1 відповідно до рішення виконавчого комітету Недригайлівської селищної ради № 40 від 25.03.2021, перебуває на обліку як сім`я, яка опинилася в складних життєвих обставинах, а з лютого 2021 року родина перебуває на обліку у зв`язку з вчиненням фізичного насильства ОСОБА_5 (співмешканцем ОСОБА_1 ) над неповнолітнім ОСОБА_2 . Інспектор ювенальної превенції сектору превенції ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП НУНП в Сумській області стосовно ОСОБА_1 неодноразово складав протоколи за неналежне виконання останньою батьківських обов`язків стосовно її малолітніх дітей, однак своєї поведінки та відношення до дітей остання не виправила. Рішенням виконавчого комітету Недригайлівської селищної ради № 89 від 13.07.2023, у зв`язку з невиконанням матір`ю батьківського обов`язку, малолітні діти були відібрані та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , були влаштовані до КЗ СОР Хоружівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей області, а ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 був влаштований до КНП СОР «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини». Крім того, відповідач щомісячно отримує на утримання дітей грошову допомогу, проте використовує ці гроші на власні потреби.

У судове засідання представник Недригайлівської селищної ради Сумської області, позивача по справі, ОСОБА_6 не з`явився, але надала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, але подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Представники Комунального закладу Сумської обласної ради Хоружівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей області Представник органу опіки і піклування Недригайлівської селищної ради, та Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини», третіх осіб у справі, у судове засідання не прибули, але надіслали на адресу суду заяви, у яких просив розгляд справи провести без участі представників, проти задоволення вимог позивача не заперечували.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 № 2 роз`яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідачів), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, пересвідчившись, що визнання позовних вимог відповідачем не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 11, 15, 19). Згідно вказаних свідоцтв батьками дітей є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Відомості про батька у свідоцтвах про народження дітей записані зі слів матері.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Недригайлівської селищної ради № 40 від 25.03.2021, сім`ю ОСОБА_1 взято на облік як сім`ю, яка опинилася в складних життєвих обставинах. Сім`ї ОСОБА_1 надається соціальна послуга соціального супроводу.

Відповідно до постанови Недригайлівського районного суду від 16.08.2023 (справа 582/904/23) ОСОБА_1 було визнано винуватою у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Із актів обстеження умов проживання від 26.06.2023, 09.07.2023, та 10.07.2023, слідує, що у будинку у якому проживає відповідач та її діти, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , антисанітарні умови, діти утримуються в умовах, які не відповідають нормам санітарії. 09.07.2023 малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , виявлено в сім`ї ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 . Дитина виявлена як покинута, брудна та голодна. ОСОБА_1 була поінформована, щодо місця перебування її малолітньої дитини ОСОБА_11 , однак жодних дій для повернення доньки додому не вчинила (а.с. 26-28).

Рішенням виконавчого комітету Недригайлівської селищної ради Сумської області № 89 від 13.07.2023, у зв`язку з невиконанням матір`ю батьківського обов`язку, малолітні діти були відібрані, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , були влаштовані до КЗ СОР Хоружівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей області, а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був влаштований до КНП СОР «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» (а. с. 23-24).

Згідно висновку органу опіки та піклування Недригайлівської селищної ради № 2428 від 23.08.2023, вважає що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ухиляється від виконання батьківських обов`язків стосовно своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , повністю розуміючи наслідки своєї поведінки. ОСОБА_1 систематично не виконує свої батьківські обов`язки, хоча і має для цього можливості. Виходячи з інтересів дітей, орган опіки та піклування вважає за доцільне відібрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у матері ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав, у зв`язку із ухиленням матері від виконати батьківських обов`язків по вихованню дітей (а.с. 61-64).

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

За змістом ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч. 1-4 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч. 1 ст. 155 СК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 Сімейного Кодексу, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої ст. 164 СК України, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Основні підстави для відібрання дитини зазначені у ч. 1 ст. 164 СК України.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній ч. 1 ст. 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц, провадження №14-327цс18.

На підставі досліджених судом доказів суд приходить до переконання про те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання своїх трьох малолітніх дітей, а тому суд приходить до висновку про доцільність відібрання дітей від ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав та вважає, що повернення дітей матері можливе лише за умови, якщо перестануть існувати всі обставини, які стали підставою для їх відібрання.

Вирішуючи вимоги в частині стягнення аліментів, слід зазначити наступне.

Частиною 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року також передбачено, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Згідно ч. 4 ст. 170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За таких обставин необхідно стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно зі ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує на користь держави судовий збір з відповідача у розмірі 2147, 20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Недригайлівської селищної ради Сумської області до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальний заклад Сумської обласної ради Хоружівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей області, Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини», про відібрання малолітніх дітей від матері без позбавлення батьківських прав, та стягнення аліментів, - задовольнити.

Відібрати без позбавлення батьківських прав у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , на користь Комунального закладу Сумської обласної ради Хоружівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей області (42130, Сумська область, Роменський район, с. Хоружівка, вул. Центарльна, буд. 8, ЄДРПОУ 41234258), аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.07.2023 і до досягнення дітьми повноліття.

Стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , на користь Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 158, ЄДРПОУ 14024470), аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.07.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , на користь держави 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : В. Д. Жмурченко