Постанова

від 19.09.2023 по справі 2-209/11

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

19 вересня 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 2-209/11

Головуючий у першій інстанції Коротка А. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1224/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.

секретар: Шкарупа Ю.В.

Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»

Боржник: ОСОБА_1

Зацікавлена особа: ОСОБА_2

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»

Розглянув у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 липня 2023 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання (суддя Коротка А.О.), постановлену у м.Прилуки,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа по справі №2-209/2011 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПрАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором №12-08/МК/206-980 від 02.06.2006 року в розмірі 329 495,63 грн, державного мита 850 грн та 60 грн витрат ІТЗ, стосовно ОСОБА_1 ; поновити строк для пред`явлення до примусового виконання дубліката виконавчого листа. Заяву мотивовано тим, що ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 травня 2023 року замінено сторону позивача з ПАТ «КБ «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у виконавчих листах по справі №2-209/11. У подальшому на запит адвоката Кириченко О.М. Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було надано відповідь, що 17 червня 2015 року державним виконавцем винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу, оскільки майно боржника не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку. Також повідомлено, що повторно виконавчі листи на виконання не надходили та не перебувають. В кредитній справі, яку було передано від ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», виконавчий лист Прилуцького міськрайонного суду від 25 лютого 2011 року по справі №2-209/2011 відсутній. Заявник вважає, що зазначені виконавчі листи було втрачено при пересилці Прилуцьким ВДВС - докази направлення постанов разом з виконавчими документами на адресу стягувача надано не було. Також ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» вказує, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа пропущений стягувачем з причин, які не залежали від його волі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 липня 2023 року у задоволенні заяви відмовлено. Ухвалу суду мотивовано тим, що заявник звернувся із вимогами про видачу дубліката виконавчого документа та про поновлення строку для його виконання зі спливом 5 років та 6 місяців після того, як сплив строк для пред`явлення його до виконання. Також судом встановлено, що, змінюючи стягувача у даній справі, заявник проігнорував звернутися з заявою до суду про видачу дубліката виконавчого документа по даній справі, що свідчить про пасивну позицію та халатне відношення як первісного стягувача ПАТ КБ «Надра», який з моменту пред`явлення виконавчих листів до виконання, а саме: з 04 квітня 2011 року (дата відкриття виконавчих проваджень у відділі ДВС) і до часу передачі права вимоги правонаступнику, тобто понад 11 років, не здійснював жодних заходів щодо контролю за стягненням заборгованості та вчасного пред`явлення виконавчого документа до виконання, що вказує на те, що первісний стягувач не вживав активних дій для реалізації своїх прав, оскільки матеріали справи містять відомості про повернення виконавчих листів №2-209/2011 стягувачу ще 17 червня 2015 року.

В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» просить скасувати вказану ухвалу в повному обсязі і задовольнити заяву. Апеляційна скарга мотивована тим, що ЦПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати виконавчого листа. За доводами заявника, відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує права ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» як стягувача. Також заявник вказує, що рішення Прилуцького міськрайонного суду від 25 лютого 2011 року по справі №2-209/2011, яке набрало законної сили, станом на день звернення стягувача із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не виконано, в матеріалах справи відсутні докази добровільного та повного виконання боржником вказаного рішення суду. Вважає, що строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений з причин, які не залежали від волі стягувача. ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звертає увагу на те, що аргументи суду не відповідають дійсності, оскільки стягувач за виконавчим документом фактично був позбавлений можливості повторно направити на примусове виконання виконавчі листи у зв`язку з неповідомленням його про завершення виконавчого провадження та не направлення постанови про повернення виконавчого документа разом з оригіналами виконавчих листів стягувачу.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції відповідає.

По справі встановлено, що відповідно до листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області на запит адвоката Кириченко О. (в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп») на виконанні у Прилуцькому відділі державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області перебували виконавчі провадження, боржниками за якими є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа №2-209 від 09 березня 2011 року, виданого Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, про стягнення з ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ВАТ КБ «Надра» 329 495,63 грн в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яке відкрито за постановою державного виконавця від 04 квітня 2011 року; №25649274 з виконання виконавчого листа №2-209 від 09 березня 2011 року, виданого Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» 850 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на сплату судового збору під час подачі позовної заяви до суду та 60 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на сплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього 910 грн; №25649009 з виконання виконавчого листа №2-209 від 09 березня 2011 року, виданого Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, про стягнення з ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ВАТ КБ «Надра» 329 495,63 грн в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором; №25649203 з виконання виконавчого листа №2-209 від 09 березня 2011 року, виданого Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» 850 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на сплату судового збору під час подачі позовної заяви до суду та 60 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на сплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього 910 грн. Виконавчі провадження були відкриті постановами державного виконавця від 04 квітня 2011 року, а 17 червня 2015 року за вказаними виконавчими провадженнями державним виконавцем винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 04 листопада 2010 року), оскільки майно боржника не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку і відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення. Матеріали виконавчих проваджень знищено за закінченням терміну зберігання, а тому немає можливості надати копії вказаних постанов на підтвердження направлення постанов про повернення виконавчого документа стягувачу. Також повідомлено, що згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 07 червня 2023 року повторно виконавчі листи №2-209/2011 на виконання до відділів державної виконавчої служби Чернігівської області, зокрема до Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області не надходили та не перебувають (а.с.11-12).

Згідно з інформацією з Єдиного реєстру судових рішень ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 травня 2023 року замінено сторону стягувача з ПрАТ «КБ «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме: ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у виконавчих листах по справі №2-209/2011 (боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ), які видавалися Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) сформульовано правовий висновок щодо можливості відмови у видачі дубліката виконавчого листа з огляду на відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання: приписи підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIІІ «Перехідні положення ЦПК України не суперечать приписам частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», частини першої статті 433 ЦПК України, частини першої статті 329 ГПК України. Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання заяву стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа може бути задоволено у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20).

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2-836/11).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

Зазначені строки встановлюються, зокрема для виконання рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення (п.1 ч.2 ст.21 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV).

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (стаття 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV).

Пунктом 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV було передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо боржник фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Згідно з частиною 5 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV у редакції, чинній на час повернення виконавчих документів у даній справі, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Оскільки виконавчі листи №2-209 було пред`явлено до виконання, строк їх пред`явлення до виконання був перерваний. Відповідно строк повторного пред`явлення до виконання становив три роки після повернення, тобто до 17 червня 2018 року.

Станом на 07 червня 2023 року вказані виконавчі листи на виконання не надходили та не перебувають, про що повідомлено органом державної виконавчої служби.

Оскільки станом на час звернення ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви.

Доводи апеляційної скарги, що строк пред`явлення виконавчого листа пропущений стягувачем з причин, які не залежали від його волі, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» під час отримання права вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги не переконалося в тому, що попередній стягувач реалізував своє право на звернення судового рішення до примусового виконання.

Також колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що сам факт заміни стягувача не може свідчити про поважність причин пропуску строку звернення виконавчого документа до виконання, оскільки своє право вимоги заявник отримав вже після спливу строку звернення виконавчого документа до виконання.

Доводи заявника щодо неповідомлення стягувача про завершення виконавчого провадження та ненаправлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу разом з оригіналами виконавчих листів жодними доказами не підтверджено.

Крім того, введення на всій території України дії карантину та військова агресія російськовї федерації проти України не можуть бути визнані безумовними підставами для визнання поважними причинами пропуску строку, враховуючи, що строк сплинув ще у 2018 році, тобто до виникнення зазначених обставин.

Твердження ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», що ЦПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати виконавчого листа, не заслуговують на увагу, оскільки закон пов`язує можливість видачі дубліката виконавчого документа не лише із його втратою, а й із дотриманням строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, ухвала суду є законною, обґрунтованою, постановленою з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» залишити без задоволення, а ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: