Рішення

від 18.09.2023 по справі 160/13972/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року Справа № 160/13972/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

21 червня 2023 року через підсистему «Електронний суд» позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18.01.2023 р. № 8100646/44907059 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.11.2022 р. №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 26.11.2022 р. №5, поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Бісторг», за датою фактичного подання - 26.11.2022 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.04.2023 р. № 8681259/44907059 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.12.2022 р. № 14 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати Рішенням комісії за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних від 09.05.2023 р. №41704/44907059/2;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.12.2022 р. № 14, поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Бісторг», за датою фактичного подання - 30.12.2022 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним було подано на реєстрацію податкові накладні, проте, їх реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків надати пояснення та/або документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. Позивачем надані пояснення та необхідні документи, однак, рішенням комісії Головного управління ДПС у м.Києві у реєстрації поданих податкових накладних відмовлено. Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправним, оскільки позивачем надано документи, що підтверджують здійснення господарської операції, а Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області при прийнятті рішень не вивчали надані позивачем документи. З огляду на викладене, оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 р. відкрито провадження в адміністративній цій справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09 серпня 2023 року від Головного управління ДПС у м.Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що оскаржувані рішення прийняті з дотриманням Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. №520. Спірні рішення прийняті з підстави ненадання платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передач товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Відповідач вважає визначені в рішенні комісії підстави для відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм чинного законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

09 серпня 2023 року від Державної податкової служби України надано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначаючи, що оскаржуване рішення є рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та прийнято ДПС України (копія додасться). За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у м.Києві пояснень та копій первинних документів, наданих позивачем розрахунку коригування податкової накладної було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних розрахунків коригуванні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, Державна податкова служби України зазначає, що реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями.

29 серпня 2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому остання виклала аналогічну позицію заявлену у позовній заяві.

30 серпня 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ» (код ЄДРПОУ 44907059) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.09.2022 р. за №1000721020000048053.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний).

07 листопада 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ», (далі за текстом - «Продавець»), що є платником податку на прибуток на загальних підставах, в особі директора Павлова М.Є., яка діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН», (далі за текстом - «Покупець»), що є платником податку на прибуток на загальних підставах, в особі директора Скорохода О.С., який діє на підставі Статуту з іншої сторони, а разом «Сторони» уклали договір №07/11-22.

Відповідно до п.1.1. цього Договору, за даним Договором Продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність Покупцю товар, у визначеній кількості, відповідної якості, по узгодженій ціні зазначеній у Специфікації, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, передбачених цим Договором.

Ціна, кількість, найменування, комплектацій, та технічні характеристики Товару, вказуються у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною цього Договору. (п.1.2. цього Договору).

Згідно із п.1.3. цього Договору, загальна кількість Товару, що постачається за цим Договором, визначається як наростаюча кількість по всіх поставках, проведеним згідно оформленим Специфікаціям.

Відповідно до п.1.4. цього Договору, загальна сума цього Договору визначається як наростаюча сума по всіх поставках, проведених протягом дії цього Договору.

Поставка кожної партії Товару здійснюється на підставі Специфікації, підписаної уповноваженими представниками Сторін. (п.1.5. цього Договору).

Відповідно до п.2.1. цього Договору, ціни на поставлений за цим Договором Товар є договірними і вказуються в Специфікаціях на кожну партію Товару. Договірна ціна є звичайною та відповідає рівню ринкових цін. Всі розрахунки за цим Договором здійснюються у національній грошовій валюті Україні.

Покупець проводить оплату Товару на умовах відстрочення платежу: 30 днів з моменту поставки Товару шляхом врахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця. (п.2.2. цього Договору).

Згідно із п. 2.3. цього Договору, в платіжному дорученні Покупець вказує дату та номер цього Договору, номер і дату рахунку.

Датою (моментом) оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця. (п.2.4. цього Договору).

Відповідно до п.2.5. цього Договору, право власності, а з ним і ризик випадкової загибелі та/або пошкодження Товару переходить від Продавця до Покупця в момент передачі Товару, що підтверджується Актом приймання-передачі та відміткою Покупця у супроводжувальній видатковій накладній. Дата отримання Товару Покупцем зазначається в накладній (товарно-транспортній накладній), про що Покупець проставляє відповідну відмітку.

Згідно із п.2.6. цього Договору, при оплаті Покупцем Товару, якщо згідно з призначенням платежу неможливо визначити, за яку партію Товару здійснюється оплата, в перераховані Покупцем грошові кошти йдуть в першу черзі на погашення заборгованості Покупця перед Продавцем, яка виникла раніше за договором.

Відповідно до Специфікації від 26.11.2022 р. до Договору від 07.11.2022 р. затверджено характеристики, кількість, номенклатуру й загальну вартість партії Товару на загальну суму 379998,00 грн. (із ПДВ).

На підтвердження здійснення господарської операції на виконання договору від 07.11.2022 р. №07/11-22 позивачем надано видаткову накладну від 26.11.2022 р. №5, акт приймання-передачі від 26.11.2022 р. №5, видаткову накладну від 30.12.2022 р. №29, акт приймання-передачі від 30.12.2022 р. №29, виписки по рахунку від 09.01.2023 р., від 17.01.2023 р., від 18.01.2023 р., від 20.01.2023 р.

Товариством з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ» було складено та подано для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 26.11.2022 р. № 5.

Згідно з інформацією, зазначеною у квитанції від 01.12.2022 р.: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 26.11.2022 р. №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 8506, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу того постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

При цьому, у квитанції не вказано, які саме документи необхідно надати.

З метою надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивачем направлено на адресу контролюючого органу повідомлення від 05.01.2023 р. №1 та копії документів щодо ПН/РК, реєстрація якої зупинено від 26.11.2022 р. №5 з додаванням документів, що підтверджують господарські операції, що на думку позивача, було цілком достатньою підставою для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за конкретним критерієм, підтверджуючих господарську операцію та підстави їх складання.

У поясненнях від 05.01.2023 р. зазначено, що ТОВ «БІСТОРГ» та ТОВ «ТЕКМАН» (код за СДРПОУ 43374186) співпрацюють за договором поставки від 07.11.2022 р. №07/11-22. За цим договором, згідно видаткової накладної від 26.11.2022 р. №5 було реалізовано товар на суму 379 998,00 грн., в т.ч. ПДВ 63 333,00 грн. Доставка товару покупцю була здійснена на підставі акту приймання-передачі від 26.11.2022 р. №5 в межах одного господарського приміщення. Габарити та маса товару дозволила не використовувати спеціальний транспорт для відвантаження. Відповідно до 187.1 ПКУ було складено та направлено на реєстрацію податкову накладну від 26.11.2022 р. №5. На підтвердження здійснення господарських операції позивачем було надано: договір поставки №07/11-22 від 07.11.2022 р.; видаткова накладна № 5 від 26.11.2022 р. TOB «ТЕКМАН»; акт приймання - передачі №5 від 26.11.2022 р. ТОВ «ТЕКМАН»; специфікація до договору №07/11-22 від 07.11.2022 р. TOB «ТЕКМАН»; довіреність на отримання ТМЦ від 26.11.2022 р. ТОВ «ТЕКМАН»; рахунок на оплату №3095 від 10.11.2022 р. ТОВ «ПАРТНЕР-ГРУПП ЛТД»; видаткова накладна №Мих0000014 від 10.11.2022 р. ТОВ «ПАРТНЕР-ГРУПП ЛТД»; товарно-транспортна накладна від 10.11.2022 р. ТОВ «ПАРТНЕР-ГРУПП ЛТД»; банківська виписка від 10.11.2022 р.; договір оренди майна №1058/22 від 01.10.2022 р. ПрАТ «Дніпрометиз»; договір оренди нерухомого майна №04/04/199 від 12.09.2022 р. ТОВ «ОРЕНД СЕРВІС»; оборотно-сальдова відомість по рах.11 станом на 01.11.2022 р.; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь плат податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ) за 2022 р.; штатний розклад ТОВ «Бісторг» від 09.09.2022 р.

Відповідно до рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м.Києві від 18.01.2023 р. №8100646/44907059 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із ненаданням платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передач товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Товариством з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ» було складено та подано для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.12.2022 р. № 14.

Згідно з інформацією, зазначеною у квитанції від 06.01.2023 р.: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 30.12.2022 р. № 14 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 8501, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу того постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

При цьому, у квитанції не вказано, які саме документи необхідно надати.

З метою надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивачем направлено на адресу контролюючого органу повідомлення від 14.04.2023 р. №1 та копії документів щодо ПН/РК, реєстрація якої зупинено від 30.12.2022 р. № 14 з додаванням документів, що підтверджують господарські операції, що на думку позивача, було цілком достатньою підставою для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за конкретним критерієм, підтверджуючих господарську операцію та підстави їх складання.

У поясненнях від 14.04.2023 р. зазначено, що ТОВ «БІСТОРГ» та ТОВ «ТЕКМАН» (код за СДРПОУ 43374186) співпрацюють за договором поставки від 07.11.2022 р. №07/11-22. За цим договором, згідно видаткової накладної від 30.12.2022 р. №29 було реалізовано товар на суму 1199 88719 грн., в т.ч. ПДВ 199981,20 грн. Доставка товару покупцю була здійснена на підставі акту приймання-передачі від 30.12.2022 р. №29 в межах одного господарського приміщення. Габарити та маса товару дозволила не використовувати спеціальний транспорт для відвантаження. Відповідно до 187.1 ПКУ було складено та направлено на реєстрацію податкову накладну від 30.12.2022 р. №14. На підтвердження здійснення господарських операції позивачем було надано: договір поставки №07/11-22 від 07.11.2022 р.; видаткова накладна від 30.12.2022 р. №29 TOB «ТЕКМАН»; акт приймання - передачі від 30.12.2022 р. №29 ТОВ «ТЕКМАН»; специфікація до договору №07/11-22 від 07.11.2022 р. TOB «ТЕКМАН»; довіреність на отримання ТМЦ від 30.12.2022 р. ТОВ «ТЕКМАН»; міжнародний контракт №LTL 2709-2022 від 27.09.2022 р. з постачальником LUMI TRADING LIMITED; ВМД №22UA209170099200U9; інвойс No.CSW111022 dd/ від 11.10.2022 р.; CMR від 14.12.2022 р.; специфікація від 03.10.2022 р. №5, договір доручення №39 від 24.10.2022 р. ФОП ОСОБА_1 ; рахунок №449, №450, акт №281 від 14.12.2022 р. ФОП ОСОБА_1 (брокерські послуги); ВМД №22 UA408050005554U8 від 13.12.2022 р.; інвойс No.FH61022 dd/ від 06.10.2022 р.; CMR №4710 від 13.12.2022 р.; специфікація №6 від 03.10.2022 р.; договір №259/11/22 від 24.12.2022 р. ФОП ОСОБА_2 ; акт №644/22 від 13.12.2022 р. ФОП ОСОБА_2 ; договір оренди майна №1058/22 від 01.10.2022 р. ПрАТ «Дніпрометиз»; договір оренди нерухомого майна №04/04/199 від 12.09.2022 р. ТОВ «ОРЕНД СЕРВІС»; оборотно-сальдова відомість по рах.11 станом на 01.01.2023 р.; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь плат податку, і сум утриманого з них податку (ф. №4ДФ) за 4 кв. 2022 р.; штатний розклад ТОВ «Бісторг» від 01.01.2023 р.; штатний розклад ТОВ «Бісторг» від 01.02.2023 р.; виписка банку за 20.01.2023 р.

Відповідно до рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м.Києві від 21.04.2023 р. № 8681259/44907059 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із надання платником копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Станом на дату розгляду повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку не прийнято.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Бісторг» направлено скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на рішення від 21.04.2023 р. № 8681259/44907059.

Проте, за результатами розгляду скарги, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 09.05.2023 р. №41704/44907059/2 ця скарга залишена без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Крім того, в матеріалах справи міститься рішення від 26.04.2023 р. №57964 відповідно до якого, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 18.04.2023 р. №18042023/01 прийнято рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із приписами п.201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

При цьому, Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, якими, зокрема, згідно з п.1 цих Критеріїв є: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначено вище, пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, аналіз п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає здійснена операція, чого вимагає п.11 Порядку №1165.

Згідно з інформацією, зазначеною у квитанції від 01.12.2022 р.: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 26.11.2022 р. №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 8506, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу того постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Згідно з інформацією, зазначеною у квитанції від 06.01.2023 р.: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 30.12.2022 р. № 14 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 8501, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу того постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Як вбачається з п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій цей критерій ризиковості стосується тих випадків, зокрема, коли саме товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Водночас, контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а також норми п.11 Порядку №1165, якими чітко передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку чи здійснена операція, чого у даному випадку зроблено не було.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідач не надав доказів на підтвердження того, що направлені позивачем на реєстрацію податкові накладні відповідали п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд звертає увагу, що запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття рішення.

В цьому ж випадку, судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена, а також надано пояснення та копії документів на підтвердження здійсненої господарських операцій з контрагентом.

Як встановлено, відповідно до рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м.Києві від 18.01.2023 р. №8100646/44907059 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із ненадання платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передач товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Відповідно до рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м.Києві від 21.04.2023 р. № 8681259/44907059 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із надання платником копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Станом на дату розгляду повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку не прийнято.

З цього приводу, суд зазначає, що по-перше, вказані документи не були вказані у квитанціях від 01.12.2022 р. та від 06.01.2023 р., як необхідні, що само по собі є підставою для скасування рішень від 18.01.2023 р. №8100646/44907059 та від 21.04.2023 р. №8681259/44907059.

Відтак, такий індивідуальний акт є неконкретизованим і необґрунтованим.

Так, у рішенні про відмову в реєстрації податкової накладних зазначено лише загальне твердження про ненадання платником податку копій документів.

При цьому, суд звертає увагу, що контролюючим органом всупереч формі самого рішення про відмову в реєстрації ПН не зазначено (не підкреслено), які саме документи відсутні, не зазначено конкретних документів, яких не надано.

Крім цього, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН за відсутності конкретної пропозиції контролюючого органу про надання певних (конкретних) документів, свідчить про протиправність такого рішення.

Посилання відповідача-1 у рішенні на те, що позивачем надано копії документів, складених із порушенням законодавства, суд вважає необґрунтованим, зважаючи на таке.

З метою надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивачем направлено на адресу контролюючого органу повідомлення та копії документів щодо ПН/РК, реєстрації яких зупинено з додаванням документів, що підтверджують господарські операції, що було цілком достатньою підставою для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за конкретним критерієм, підтверджуючих господарську операцію та підстави їх складання.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності на дату виникнення податкових зобов`язань саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Матеріалами справи встановлено, про що відсутній спір між сторонами, що позивачем надавались в електронному вигляді до контролюючого органу пояснення щодо наявності підстав реєстрації податкових накладних з копіями первинних документів.

Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на зазначене, прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Отже, позиція відповідача-1 щодо надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, згідно з п.201.16 статті 201 ПК України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, є необґрунтованою та недоведеною.

В рішенні про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: не конкретизовано, які саме документи із зазначеного в рішенні переліку надано позивачем з порушенням законодавства, які норми законодавства порушені позивачем, які документи з поданих позивачем не враховані відповідачем та підстави такого неврахування. Зазначено лише загальне твердження про надання копій документів з порушенням законодавства.

Контролюючим органом всупереч формі самого рішення про відмову в реєстрації ПН не підкреслено, які саме документи відсутні (не надано) або які саме документи подано з порушенням законодавства.

Отже, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими первинними документами, які платником долучено на власний розсуд з метою підтвердження інформації, зазначених у податкових накладних.

При цьому, суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких позивачем складено податкові накладні, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Отже, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують вчинення фінансово-господарських операцій між ним та його контрагентом, достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачами, а також враховуючи встановлення судом протиправності рішень контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної через необґрунтованість висновків про її відповідність п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, суд дійшов висновку про протиправність рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.11.2022 р. № 5 та від 30.12.2022 р. № 14.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 18.01.2023 р. №8100646/44907059 та від 21.04.2023 р. №8681259/44907059, відповідно, прийнято необґрунтовано, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що наведене рішення за результатами розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.05.2023 р. №41704/44907059/2 є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача у вигляді виникнення певних обов`язків, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Отже, у задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладених, суд зазначає таке.

Відповідно до положень п.19, п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію органів ДПС України щодо реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Як встановлено судом, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій на реєстрацію в ЄРПН податковим накладним. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 р. в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) ".

При цьому, суд зазначає, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних не є дискреційними, з огляду на таке.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку дійсно суд, за загальним правилом, не завжди може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки, як правило, який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - зареєструвати податкову накладну, в іншому випадку, такі дії є неправомірними, тобто у відповідача у спірних правовідносинах існував лише один правомірний варіант поведінки (зареєструвати податкову накладну) і він не мав законної можливості на власний адміністративний розсуд (дискрецію) не зареєструвати таку накладну.

Умовами для реєстрації податкової накладної законодавство визначає цілком визначені матеріально-правові факти, а не бажання на вільний розсуд (дискрецію) податкового органу.

В іншому випадку законодавець формулює відповідні положення закону із застосуванням формулювань на зразок «податковий орган може зареєструвати податкову накладну» чи «податковий орган має право зареєструвати податкову накладну» тощо, щоб вказувало на те, що це залежить виключно від його розсуду, а не від виконання платником передбачених законом умов.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 26.11.2022 р. №5 та від 30.12.2022 р. №14, датою їх фактичного подання на реєстрацію.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 147,00 грн. згідно із платіжною інструкцією від 02.06.2023 р. №234, платіжною інструкцією від 02.06.2023 р. №235 у розмірі 2 147,00 грн., платіжною інструкцією від 02.06.2023 р. №236 у розмірі 2 147,00 грн., платіжною інструкцією від 02.06.2023 р. №237 у розмірі 2 147,00 грн., платіжною інструкцією від 02.06.2023 р. №248 у розмірі 2 147,00 грн.

Предметом позову є два рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, а тому позивач повинен сплатити судовий збір за дві немайнові позовні вимоги у розмірі 4294,40 грн. (з урахуванням того, що позов подано через «Електронний суд»).

Позовні вимоги про скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та, відповідно, про зобов`язання її зареєструвати, є однією позовною вимогою (одним способом захисту прав та законних інтересів позивача), а тому позивач не повинен був сплачувати судовий збір окремо за позовну вимогу.

Крім того, в частині позовних вимог щодо оскарження рішення за наслідками розгляду скарги відмовлено, тому у цій частині позовних вимог судові витрати не відшкодовуються.

Таким чином, судові витрати належить відшкодувати з урахуванням того, що у цій справі належить до сплати судовий збір за три вимоги про оскарження рішення, при цьому, задоволені судом дві з них.

Решта судового збору, які сплатив позивач за дві похідні вимоги, може бути повернутий позивачу з Державного бюджету України, як внесений судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Щодо вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За приписами частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із частиною шостою статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 816/416/18.

Суд також зазначає, що на підтвердження витрат на правову допомогу повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

Судом встановлено, що між Адвокатом Гладкою А.В., що діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльності Серія ДП №3982, видане на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 20.11.2018 р. №104, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ», в особі директора Павлова М.Є., що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, укладено договір про надання правової допомоги від 20.09.2022 р.

Відповідно до п.1.1. цього Договору, предметом даного договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, невизначених його прав та законних інтересів, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та умовах, визначених Договором.

Гонорар Адвоката визначається Сторонами у розмірі, порядку та строків сплати, узгодженому сторонами у Додатках до цього Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору. (п.3.2. цього Договору).

Відповідно до Акта виконаних робіт (послуг) від 30.08.2023 р. за Договором про надання правової допомоги від 20.09.2022 р. адвокатом було надано такі послуги:

- усне консультування ТОВ «БІСТОРГ» щодо можливостей, механізмів і процедур судового захисту прав ТОВ «БІСТОРГ» щодо позову до Головного управління ДПС у м.Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладеної та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну 1 год. 1000,00 грн.;

- складання позовної заяви для ТОВ «БІСТОРГ» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії Головного управління ДПС у м.Києві та Державної податкової служби України та подання позовної заяви через систему «Електронний суд» - 5 год. 5000,00 грн.;

- складання відповіді на відзив Головного управління ДПС у м.Києві у справі №160/13972/23 та подання через систему «Електронний суд» - 2 год. 2000,00 грн.;

- складання відповіді на відзив ДПС у справі №160/13972/23 та подання через систему «Електронний суд» - 2 год. 2000,00 грн.

Загальна вартість робіт 10000,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1206867 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 23.11.2018 р. серії ДП №3982.

Зважаючи на наведене, позивач просить суд стягнути з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань останнього на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі №320/3271/19.

Суд зазначає, що відповідно до Акта виконаних робіт (послуг) від 30.08.2023 р. за Договором про надання правової допомоги від 20.09.2022 р., в яких наведено опис наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), вбачається, що до цього переліку, зокрема, включені такі роботи як: усне консультування ТОВ «БІСТОРГ» щодо можливостей, механізмів і процедур судового захисту прав ТОВ «БІСТОРГ» щодо позову до Головного управління ДПС у м.Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладеної та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, однак, означені витрати не підлягають окремій компенсації за кожну з цих послуг, оскільки охоплюються одним поняттям підготовка позовної заяви до адміністративного суду та є його складовими, і така послуга включена окремим пунктом до переліку наданих адвокатом послуг та вартує 5 000,00 грн.

В той же час, оскільки позивач, у зв`язку із протиправними діями відповідача, був вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав, у зв`язку із чим ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу, проаналізувавши розрахунок витрат на надання правової допомоги та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу 10 000,00 грн. є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 5 000,00 грн. Стягнення витрат на правничу допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн. є обґрунтованим та співмірним, а такі витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу, необхідно відмовити.

Керуючись статтями 242-244, 246, 250, 254, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.01.2023 р. № 8100646/44907059, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ» відмовлено в реєстрації податкової накладної від 26.11.2022 р. №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.04.2023 р. № 8681259/44907059, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ» відмовлено в реєстрації податкової накладної від 30.12.2022 р. №14 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 26.11.2022 р. №5, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 30.12.2022 р. №14 , складену Товариством з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у м.Києві (вул.Шолуденко, 33/19, м.Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ» (вул.Макарова, буд.14-А, м.Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 44907059) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1717,76 грн.

Стягнути з Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ» (вул.Макарова, буд.14-А, м.Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 44907059) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1717,76 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у м.Києві (вул.Шолуденко, 33/19, м.Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ» (вул.Макарова, буд.14-А, м.Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 44907059) судові витрати на правничу допомогу у сумі 2500,00 грн.

Стягнути з Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ» (вул.Макарова, буд.14-А, м.Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 44907059) судові витрати на правничу допомогу у сумі 2500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко