Рішення

від 18.09.2023 по справі 300/4444/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2023 р. справа № 300/4444/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Гомельчука С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Виробничо-комерційної фірми "Силует", вул. М.Рильського, 16, смт. Рожнятів, Івано-Франківська область, 77600 до Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті, вул. Тополина, 3, с. Угорники, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область,76492) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційна фірма "Силует" (далі позивач, ВКФ "Силует") звернулася до суду з адміністративним позовом до відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу від 06.06.2023 №349927.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 03 травня 2023 року посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку транспортного засобу, власником якого є позивач, щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, марки ТАТА LPT613 державний номерний знак НОМЕР_1 . За результатами перевірки складено акт, в якому зафіксовано, що при перевірці транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 виявлено, що перевізник не забезпечив водія індивідуальною контрольною книжкою або копією графіка змінності водіїв. За результатами розгляду акту прийнято постанову про застосування адміністративно господарського штрафу у розмірі 17000 грн.

На думку позивача постанову прийнято неправомірно, оскільки позивач є власником транспортного засобу марки ТАТА LPT613, державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до договору оренди від 25.12.21 №04-12/21 позивач надав в оренду транспортний засіб ПП "НАКО ІНВЕСТ" до 31 грудня 2023 року. Вказав, що в акті перевірки позивача визначено як перевізника, хоча відповідно до товарно-транспортної накладної, наданої водієм при складанні акту, саме ПП "НАКО ІНВЕСТ" є перевізником вантажу та станом на час проведення перевірки є орендарем транспортного засобу марки ТАТА LPT613, державний номерний знак НОМЕР_1 . Також зазначив, що не має трудових відносин з вказаним водієм.

На підставі вказаного просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно господарського штрафу № 349927 від 06 червня 2023 року.

Ухвалою від 17.07.2023 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

28.07.2023 відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що на час проведення перевірки у водія були відсутні всі необхідні документи, що зафіксовано в акті перевірки №009523 від 03.05.2023, а саме перевізник не забезпечив водія індивідуальною контрольною книжкою або копією графіка змінності водіїв. Водій пояснив, що фірма не надала. Відповідач вказав, що відповідно до товарно транспортної накладної, перевізником, вантажовідправником зазначено - ВКФ "Силует", а замовником, вантажоодержувачем - ПП "НАКО ІНВЕСТ", тому, на думку відповідача, постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу від 06.06.2023 №349927 є правомірною, оскільки позивачем подано документи, які не було надано під час перевірки.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено таке.

Виробничо комерційна фірма "Силует" зареєстрована як юридична особа за адресою: Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт. Рожнятів, вул. Рильського, буд, 16, 77600.

03.05.2023 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті, керуючись Законом України "Про автомобільний транспорт", відповідно до завдання на перевірку №000303 на а/д Н-10 "Стрий-Мамалига", 56 км, с. Голинь, проведено рейдову перевірку на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема транспортного засобу марки ТАТА LPT613, державний номерний знак НОМЕР_1 .

За наслідками проведеної перевірки, посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) в Івано Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт за №009523 від 03.05.2023, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог ст.34 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.6.3 Наказу МЗТУ № 340 від 07.06.2010, а саме при перевірці транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 перевізник не забезпечив водія необхідними документами: індивідуальною контрольною книжкою водія та копією графіка змінності водіїв. При цьому, в графі "Пояснення водія про причини порушень" водій власноручно зазначив "фірма не надала", а також поставив власний підпис.

25.05.2023 позивачу направлено повідомлення, в якому ВКФ «Силует» пропонувалось 06.06.2023 з 10 до 12 години прибути до Відділу Укртрансбезпеки (м.Івано-Франківськ, вул. Тополина, 3) для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 71).

06.06.2023 начальником відділу державного нагляду (контролю) в Івано Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі акту перевірки №009523 від 03.05.2023 прийнято постанову №349927, відповідно до якої до позивача застосовано адміністративно господарський штраф у розмірі 17000,00грн.

Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №349927 від 06.06.2023 направлена позивачу супровідним листом від 06.06.2023 за №41332/27/24-23 (а.с.73).

Не погоджуючись із вказаною постановою від 06.06.2023 №349927, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 (далі також Закон №2344-III).

Статтею 3 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ст.6 вказаного Закону державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 7 статті 6 Закону №2344-ІII центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування та ін.

Згідно з пунктом 1, абзацом 1 пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Абзацом 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 за №592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 за №1567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктами 2, 4 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Як визначено пунктом 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, серед іншого, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

Відповідно до п. 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно п. 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. права про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Статтею 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

- дата і місце складання;

- вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

- вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

- пункти завантаження і розвантаження.

Згідно ст. 49 Закону України "Про автомобільний транспорт", водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як слідує із матеріалів справи, під час проведення рейдової перевірки 03.05.2023 транспортного засобу марки ТАТА LPT613, державний номерний знак НОМЕР_1 , старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) в ІваноФранківській області встановлено, що водій ОСОБА_1 здійснював вантажні перевезення та на момент проведення перевірки у нього була відсутня індивідуальна контрольна книжка, графіки змінності водіїв, що є порушенням с. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п. 63 наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010 р. При цьому, водієм надано пояснення під час перевірки, що фірма не надала вказані документи.

Статтею 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Пунктами 6.3., 6.4. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, визначено, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв. Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

Відповідно до матеріалів справи та наявного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 транспортного засобу марки ТАТА LPT613, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником транспортного засобу є Виробничо комерційна фірма "Силует".

Водієм в ході перевірки надано посадовій особі відповідача, яка проводила перевірку, товарнотранспортну накладну № 17 від 03.05.2023, якою оформлено перевезення вантажу. У вказаній товарнотранспортній накладній визначено автомобільного перевізника ВКФ "Силует", замовника ПП "НАКО ІНВЕСТ", вантажовідправник ВКФ "Силует", вантажодержувач ПП "НАКО ІНВЕСТ". Товарно транспортну накладну закріплено печаткою позивача (а.с.74).

Позивачем до позовної заяви додано копію товарно транспортної накладної від 03.05.2023, в якій зазначено, що автомобільним перевізникам є приватне підприємство "НАКО ІНВЕСТ", крім того, вантажовідправник та вантажоодержувач є також приватне підприємство "НАКО ІНВЕСТ" (а.с.19).

Щодо вказаної товарно транспортної накладної, суд зазначає, що не приймає її до уваги, оскільки її не було надано під час проведення перевірки, а було пред`явлено іншу товарно транспортну накладну №17 від 03.05.2023, яку надано водієм під час проведення перевірки, в якій вказано автомобільним перевізником та вантажовідправником саме ВКФ "Силует". Вказана товарно-транспортна накладна скріплена печаткою позивача, що підтверджується матеріалами справи, тому суд ставить під сумнів існування вказаної товарно-транспортної накладної, в якій зазначено вантажоперевізниом ПП "НАКО ІНВЕСТ" на час проведення перевірки. Отже, до суду надано документи, які не було пред`явлено під час проведення перевірки, тому суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Так, Верховний Суд в постанові від 29.01.2020 у справі №814/1460/16 вказав, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 826/2239/16.

Щодо наданого позивачем договору №04-12/21 від 25 грудня 2021 р, відповідно до якого орендодавець виробничо - комерційна фірма "Силует" надає орендарю ПП "НАКО ІНВЕСТ" транспортний засіб марки ТАТА LPT613, державний номерний знак НОМЕР_1 для використання у виробничо - господарській діяльності строком до 31 грудня 2023 року, акт приймання - передачі майна до вказаного договору від 31.12.2021 р (а.с.19-24), суд зазначає, що відповідно до товарно-транспортної накладної від 17.05.2023, наданої під час проведення перевірки, ПП "НАКО ІНВЕСТ" не зазначено автомобільним перевізником, а вантажоодержувачем.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Таким чином, товарно-транспортна накладна підтверджує надання послуг з перевезення товарів, документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення операцій.

Аналогічна правова позиція викладено в постанові Верховного Суду у справі №810/3713/16 від 29.04.2021 р.

Суд зазначає, що інформація щодо ПП "НАКО ІНВЕСТ", як вантажоперевізника не була зазначена в наданій на перевірку товарно - транспортній накладній №17 від 03.05.2023, тому суд робить висновок, що саме позивач, на час проведення перевірки, є автомобільним перевізником, оскільки надані до суду договори оренди не спростовують того, що під час проведення перевірки саме виробничо - комерційна фірма "Силует" є вантажоперевізником та не виступають належним доказом на підтвердження протилежних обставин.

Крім того, позивач в адміністративному позові вказав, що водій не перебуває у трудових відносинах з виробничо - комерційною фірмою "Силует". Щодо вказаного суд зазначає, статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Отже, відсутність трудових відносин між водієм та перевізником не впливають на відсутність порушення законодавства про автомобільний транспорт з боку позивача, оскільки законодавством не встановлено, що перевізником є виключно особа, котра перебуває у трудових відносинах з водієм.

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки, за результатами якої складено акт за №009523 від 03.05.2023, зафіксовано порушення позивачем вимог ст.34 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.6.3 Наказу МЗТУ № 340 від 07.06.2010 р, а саме при перевірці транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 перевізник не забезпечив водія необхідними документами, а саме індивідуальною контрольною книжкою водія чи копією графіка змінності водіїв.

У ході проведення перевірки посадовою особою відповідача встановлено відсутність у позивача необхідних документів, що не спростовано матеріалами справи.

Суд не погоджується з поясненнями позивача, що законодавством не визначено процедуру дотримання обов`язку наявності індивідуальної контрольної книжки водія для осіб, які не надають послуги з перевезення вантажів, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що саме позивач на момент проведення перевірки був вантажоперевізником.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у водія ОСОБА_1 , який здійснював 03.05.2023 перевезення, тобто станом на момент проведення перевірки, були в наявності документи, визначені приписами ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", позивачем суду не надано.

Отже, з огляду на викладене, суд констатує, що позивачем не спростовано порушення, зафіксоване відділом державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області під час здійснення перевірки, що є підставою для застосування адміністративного-господарських штрафів відповідно до статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Частиною 3статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що доводи представника позивача не знайшли свого підтвердження, а відповідач довів правомірність своїх дій, і як наслідок, жодних підстав для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.06.2023 №349927 немає, оскільки вона винесена відповідно до норм чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що 14.09.2023 від відповідача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, а саме копії Виписки з Казначейської служби України, відповідно до якої 24.08.2023 позивачем було оплачено постанову, що оскаржується, в сумі 17000 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити.

Ураховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.