Рішення

від 18.09.2023 по справі 300/2936/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2023 р. справа № 300/2936/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юсі Транс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 94 793,76 грн,

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (надалі, також позивач) 23.05.2023 звернулося в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юсі Транс» (надалі, також відповідач, ТОВ «Юсі Транс») в якій просить стягнути адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 94 793,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не вжив заходів щодо створення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю, а отже обов`язок по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю ним не виконано, що є порушенням ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". Таким чином, до ТОВ «Юсі Транс» застосовані адміністративно-господарські санкції за 1 незайняте робоче місце для осіб з інвалідністю, а також нараховано пеню за простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій.

Ухвалою суду від 29.05.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду документа про сплату судового збору за подання цієї позовної заяви у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (а.с. 9,10).

У встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 відкрито провадження у цій справі, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с. 14,15).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юсі Транс» скористалося правом подання відзиву на позовну заяву, який отримано судом 30.06.2023 (а.с.18-24). Представник відповідача вказала, що з наведеними у позовній заяві обставинами та підставами позову не погоджується, а позов не визнає з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (надалі, також Закон №875-ХІІ, в редакції від 06.11.2022), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. На виконання вимог цієї статті відповідач протягом 2022 року вживав заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, та зазначає, що оскільки середня чисельність штатних працівників становила 39 осіб, то 2 з них були призначені для осіб з інвалідність, що і було виконано та підтверджується відповідними доказами. Просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юсі Транс» (код ЄДРПОУ - 44265296) як суб`єкт господарювання зареєстрований за адресою: вул. І Франка, буд. 92-А, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78200.

Івано-Франківським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю проведено аналіз діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Юсі Транс» на предмет дотримання вимог Закону України Про зайнятість населення та Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні.

Відповідач вимоги вказаних нормативних актів не виконав, що вбачається із розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (надалі, також розрахунок) (а.с. 5).

Так, згідно із рядком 3 вказаного розрахунку, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для ТОВ «Юсі Транс» становить 2 особи, у той же час відповідно до рядка 2, у роботодавця протягом 2022 року середньооблікова кількість осіб з інвалідністю становила 1 особа (а.с. 5).

Відповідно до вищезазначеного розрахунку середньорічна зарплата штатного працівника ТОВ «Юсі Транс» становила 92 499,76 грн.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу 39 осіб.

Отже, за не працевлаштування однієї особи з інвалідністю відповідачу було нараховано адміністративно-господарські санкції на суму 92 499,76 грн та пені на суму 2 294 грн, що підтверджується розрахунком позову (а.с 7).

Вказаний розрахунок 17.04.2023 у формі електронного документа надіслано відповідачу через електронний кабінет на вебпорталі Пенсійного фонду України (а.с. 6).

Проте Товариство з обмеженою відповідальністю «Юсі Транс» у строк, встановлений законом, адміністративно-господарські санкції самостійно не сплатило, у зв`язку із чим відповідачу була нарахована пеня у сумі 2 294 грн (а.с. 7).

Несплата відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені стала підставою для звернення Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, що визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами є Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21.03.1991 (надалі, також Закон №875-XII).

Згідно із частиною 1 статті 18 Закону №875-XII, забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону №875-XII передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Водночас, статтею 20 Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - відділення Фонду) та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю - базовому центру зайнятості.

Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Відповідно до п. 8 Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПОІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 року №591, у рядку 03 відображається кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, установленого статтею 19 Закону, повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем.

Показник рядка 03 для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, визначається шляхом множення показника рядка 01 на 4%; для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб, дорівнює 1.

У даному випадку показник рядка 03 складає - 2.

Згідно із частиною 4 статті 20 Закону №875-XII, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Серед переліку адміністративно-господарських санкцій, встановленого частиною 1 статті 239 Господарського кодексу України, вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання, зокрема, адміністративно-господарський штраф, а також і інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у ст. 20 Закону № 875-ХІІ.

Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для підприємств, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

Разом з тим, законом передбачено випадки, у яких суб`єкт господарювання звільняється від відповідальності за вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, зокрема і підстави для звільнення від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що передбачені адміністративно-господарські санкції), регламентовано главою 24 Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин Господарського кодексу України.

Так, відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зі змісту частини 2 статті 218 Господарського кодексу України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).

Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема: за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Враховуючи викладене вище, суд з метою повного, всебічного, об`єктивного та неупередженого розгляду справи вбачає за доцільне з`ясувати чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

Відповідач у відзиві зазначив, що ним виходячи з нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4% - середньооблікова кількість штатних працівників за рік) працевлаштовано 2 працівника з інвалідністю, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою із третьою групою інвалідності та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який також є особою з третьою групою інвалідності з 01.11.2012 по 30.10.2024.

Вищенаведені обставини підтверджуються довідкою МСЕ серії ІФ№193846, згідно з якою, ОСОБА_3 перебуває на 3 групі інвалідності (без переогляду) (а.с. 131). Також, відповідно до повідомлення про прийняття працівника на роботу від 11.08.2021 ОСОБА_3 з 12.08.2021 прийнятий на роботу в Товариство з обмеженою відповідальністю «Юсі Транс» (а.с 133). Також це підтверджується звітною квитанцією №2 від 11.08.2021, яку направлено до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (зворотна сторона а.с. 133) та записом № 14 в трудовій книжці (а.с.137) відповідно до якого працює по цей час.

ОСОБА_2 відповідно до довідки №266 від 23.05.2023 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію по інвалідності з 01.11.2012 по 31.10.2024 (а.с. 138), що також підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААГ від 01.10.2022 (а.с.139).

Згідно з листом, скерованим начальнику Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 прийнятий на роботу в ТОВ «Юсі Транс» з 11.08.2021 згідно з наказом №13 від 10.08.2021, (а.с.143) та звільнений з 03.06.2022 (наказ №12 від 26.05.2022), (а.с.145). В подальшому, прийнятий з 11.08.2022 відповідно до наказу №38 від 10.08.2022, (а.с.146) працюючи по сьогоднішній час слюсарем з ремонту рухомого складу 4 розряду.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу /укладення гіг-контракту від 10.08.2022 скеровано до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (а.с.147).

Також дана обставина підтверджується записами в трудовій книжці №22-24, з 11.08.2021 по 03.06.2022 та з 11.08.2022 по даний час (а.с.152).

Однак, відповідач зазначає, що при формуванні податкових розрахунків за 1-4 квартали 2022 року допустив технічні помилки у Додатку 1, в якому невірно зазначив код категорії застрахованої особи та код типу нарахувань щодо одного з працівників, якому відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність. У зв`язку із виявленими помилками ТОВ «Юсі Транс» провело коригування Податкового розрахунку за 1-4 квартали 2022 року, які були прийняті ГУ ДПС в Івано-Франківській області, що підтверджується квитанціями за №2 від 26.05.2023 за 1, 2, 4 квартали (а.с.153-174) та квитанцією №2 від 29.05.2023 за 3 квартал 2022 року (а.с.175-195) тобто до відкриття провадження в цій адміністративній справі.

Роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Однак позивач розмістив рахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті лише 17.04.2023, тобто після спливу граничного строку, що порушує право відповідача на своєчасну сплату сум адміністративно-господарських санкцій, в результаті чого нарахована пеня.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженим Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

У разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства.

Порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення.

Порядок нарахування пені та встановлення строку її сплати затверджуються Мінсоцполітики.

Органи Державного казначейства за запитом інформують відділення Фонду про суму адміністративно-господарських санкцій та пеню, що надійшли до державного бюджету.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що у 2022 році на підприємстві працевлаштовані 2 особи з інвалідністю, що підтверджується, як зазначено вище по тексту, податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за типом звітній за 1 квартал 2022 рік згідно квитанції №2 від 19.04.2022 (а.с.25-52), за 2 квартал 2022 рік згідно квитанції №2 від 14.07.2022 (а.с. 53-77), за 3 квартал 2022 року відповідно до квитанції №2 від 12.10.2022 (а.с. 78-103) та за 4 квартал 2022 року відповідно до квитанції №2 від 01.02.2023 (а.с. 104-130).

З огляду на вищенаведене, відповідач вжив заходів щодо створення робочих місць та працевлаштування двох осіб з інвалідністю впродовж 2022 року, які працюють і на момент подання позову, а отже обов`язок по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю ним виконано.

Вказані обставини, на думку суду, свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності на підставі частини 2 статті 218 Господарського кодексу України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, адреса: вул. Гуцульська, буд. 9, м. Івано-Франківськ, 76007, код ЄДРПОУ 13662300;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юсі Транс», адреса: вул. Івана Франка, буд. 92-А, кв. 1, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78200, код ЄДРПОУ - 44265296.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.