Рішення

від 19.09.2023 по справі 300/4408/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2023 р. справа № 300/4408/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАУТ-ІНВЕСТ" про стягнення податкового боргу в сумі 73595,14 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби у Сумській області звернулося в суд із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАУТ-ІНВЕСТ" про стягнення податкового боргу в загальній сумі 73595,14 грн.

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Сумській області мотивовані тим, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАУТ-ІНВЕСТ" рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою орендної плати з юридичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в загальній сумі 73595,14 грн. Вказана заборгованість у встановлений строк не погашена, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України направлена відповідачу із дотриманням вимог статті 126 Кодексу.

Відповідач копію ухвали про відкриття провадження отримав 28.07.2023.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.

В підсумку, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАУТ-ІНВЕСТ" 22.11.2017 зареєстроване як юридична особа та взяте на облік, як платник податків контролюючим органом.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України.

При вирішенні даного спору судом застосовані нормативно - правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт15.1 статті 15зазначеногоКодексу).

За змістом підпункту16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу Україниплатник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно достатті 265 Податкового кодексу Україниподаток на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (підпункт 265.1.1 пункту265.1 статті 261 Податкового кодексу України), плати за землю (підпункт265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на майно) згідно підпункту10.1.1 пункту 10.1 статті 10, підпункту265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу Українивідноситься до місцевих податків.

Виходячи із положень статей266і288 Податкового кодексу Українивідповідач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та орендної плати за земельну ділянку.

З приводу податкових зобов`язань відповідача визначених ним самостійно з орендної плати з юридичних осіб, суд зазначає наступне.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Так, згідно з пунктами285.1 та 285.2 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

Положеннями пункту287.3 статті 287та пункту288.1 статі 288 Податкового кодексу Українивстановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Із матеріалів справи судом встановлено, що Товариство подало до контролюючого органу податкову декларацію з орендної плати за землю від 17.02.2023 за 2023 рік, якою відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобов`язань за період з січня по грудень 2023 року на суму 433073,71 грн. (щомісячний платіж з січня по листопад36089,48 грн., грудень36089,43 грн. (а.с.12-13).

Грошове зобов`язання відповідача зі сплати орендної плати з юридичних осіб, відповідно до підпункту 54.1 статті 54 є узгодженим з моменту подання такої декларації.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт56.11 статті 56 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем облікується заборгованість в сумі 36089,48 грн. за березень 2023 року та 36089,48 грн. за квітень 2023 року. Загальна сума заборгованості з орендної плати з юридичних осіб становить 72178,96 грн.

З приводу податкових зобов`язань відповідача, визначених ним самостійно з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, суд зазначає наступне.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 вказаного Кодексу визначено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Пунктом 266.7 статті 266 Податкового кодексу України встановлено порядок обчислення суми податку.

У відповідності до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію заформою, встановленою у порядку, передбаченомустаттею 46цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАУТ-ІНВЕСТ" до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 07.02.2022, якою самостійно визначено податкове зобов`язання за звітний період 2022 рік в сумі 1869,08 грн.

За 2022 рік за відповідачем облікується заборгованість за ІІІ і ІV квартали 2022 року в сумі 934,53 грн.

Окрім цього, Товариством подано декларацію від 17.02.2023 за 2023 рік у частині об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 1926,59 грн.

Згідно поданої декларації за відповідачем облікується заборгованість за І квартал 2023 року в сумі 481,65 грн. (а.с.14-16)

Таким чином, грошове зобов`язання відповідача зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до підпункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України є узгодженим з моменту подання таких декларацій.

У відповідності до пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

У встановлений податковим законом строк сплату узгоджених самостійно грошових зобов`язань Товариство в повному обсязі не здійснило, що утворило борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1416,18 грн.

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ю" за №0000726-1302-1828 від 29.03.2023, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків станом на 28.03.2023 становила 145292,45 грн. Дана вимога отримана відповідачем 15.04.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.10-11). На час розгляду справи податкова вимога неоскаржена та невідкликана.

Відповідно до приписів п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). На підставі вищенаведеного контролюючим органом інших вимог платнику не надсилалося.

Податковий борг відповідача підтверджується також витягами з інтегрованої картки обліку платника податків та з історії недоїмок, які містяться в матеріалах справи (а.с.6-9).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в загальній сумі 73595,15 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору.

Згідно підпункту20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу Українипередбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (пункт87.1 статті 87 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту95.1 статті 95 Податкового кодексу Україниконтролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами95.3та 95.4 статті95 Податкового кодексу Українивизначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАУТ-ІНВЕСТ" заборгованості в сумі 73595,14 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАУТ-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 41750470, вул.Олексюка, буд.6, смт.Чернелиця, Городенківський район, Івано-Франківська область) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 73595 (сімдесят три тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять)грн. 14 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.